Показ дописів із міткою репозитарій. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою репозитарій. Показати всі дописи

вівторок, 28 липня 2015 р.

Відкритий доступ - у викритті плагіату!

Ну хто б коли, де і як  переглядав тези вітчизняних конференцій, до того ж майже недоступних в епоху паперових технологій?
АЖ ОСЬ: Віват ері Інтернету та Відкритого Доступу! 
Як тільки невтомні бібліотекарі Черкаського державного (національного) університету завантажили тези однієї конференції до репозитарію інституції (хай з таємничою назвою ЧДУ, піди здогадайся що за один:-), невтомне (на?) Гугелко Академія проіндексувало (ла?) текст, і надіслав справжньому автору повідомлення "Вас цитують". Автор би мав тішитися, аж поки не второпав, що цитований текст на 100% відтворює його статтю.  Подальшу дискусію можна спостерігати тут
Репозитарії всіх країн, об'єднуємось у боротьбі з плагіатом! 

субота, 23 травня 2015 р.

Дисертація від Барсика

"Маркетингове" дослідження затіяв колега, ще раз порушуючи питання незаконного продажу дисертацій українських дослідників. Під вигаданим іменем він звернувся до продавця дисертацій: «Я хочу заказать порядка 8 диссертаций, но меня интересует прежде всего, во-первых конфиденциальность заказа, то есть я не хочу что бы вы или кто-то другой знали мое имя; во-вторых я хочу знать покупаемые мною диссертации оригинальные или распознанные, в-третьих могу ли я получить скидку за покупку 8 работ и в-четвертых знаете ли вы как обойти систему проверки на плагиат разумеется за отдельную плату?».

 Відповідь:  
«Здравствуйте. 1. делаете заказ Можете указать "Барсик". и тел. для связи можете дать Вашего знакомого, или купить стартовый пакет, за 10 грн., указать этот телефон, купить диссертации, получить их и выбросить стартовый пакет. 2. выбираете форму оплаты вебмани. там не нужно при оплате ни Вашего имени ни телефона. 3. БУДУТ ОРИГИНАЛЫ ПЛЮС РАСПОЗНАННЫЕ КАК ДУБЛЬ. 4. сКИДКИ: ЗДЕСЬ: http://dissertation.com.ua/discount 5. АНТИПЛАГИАТ. ПО СОБСТВЕННОМУ ОПЫТУ: ЛУЧШЕ ПРОВЕРИТЬ ЗА 2-3 ТЫС. НА АНТИПЛАГИАТ И УБРАТЬ ЕГО ИЗ РАБОТЫ. ИЛИ ПОХОЖЫЕ СИМВОЛЫ ЗАМЕНИТЬ НА АНГЛИЙСКИЕ: УКРАИНСКОЕ "о" НА АНГЛИЙСКОЕ "o", УКРАИНСКОЕ "і" НА АНГЛИЙСКОЕ АЙ "i" И Т.Д. нО ЭТО НЕ 100 % ПОМОЖЕТ.»

От таке сумне дослідження і безрезультатне допоки намагання отримати відповіді від директора УкрІНТЕІ :  дізнатись яким чином наші роботи опинилась у крамниці dissertation.com.ua
Колеги, боротися з такими крамницями та продавцями  найкраще усунувши причину попиту.  ВІДКРИТИЙ ДОСТУП - наша відповідь! Розмістіть свою дисертацію у репозитарії (Вашого університету, чи будь-якому тематичному чи  ZENODO)  
  І тоді цей нечесний бізнес торгівлі вкраденою інтелектуальною власністю ПРИПИНИТЬСЯ, а ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВАШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЗНАЄТЬСЯ СВІТ!

четвер, 13 лютого 2014 р.

Звітуємо про е-каталоги та репозитарії!

Не пройшло й 25 років з появи Веб, аж ось Нова звітна формочка для університетських бібліотек України вже збирає дані про репозитарії та електронні каталоги! Урра!
Дані збирають у форматі:
1.Адреса е-каталогу, охоплення відображеного фонду у %, доступність в Інтернет
2.Назва Електронного архіву, Адреса, Доступність через Інтернет (так/ні), Дата впровадження / Запланована дата впровадження

І не просто так, а "на доручення Міністерства освіти і науки України (лист №14.1/10-62 від 14.01.2014 про доцільність та можливість створення галузевої електронної бази книгозбірень вищих навчальних закладів)". Таблички заповнила, а хто бачив сам лист, поділіться? А, головне, хто побачить узагальнені результати: уклінно прошу поширити.




вівторок, 16 жовтня 2012 р.

eScriptorium: новий е-архів

Вітаємо: нашого "полку" вітчизняних репозитаріїв прибуло. eScriptorium - архів рідкісних видань та рукописів. Створюється Центральної науковою бібліотекою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, а до наповнення запрошуються всі університетські бібліотеки України. Поки що документів тут небагато, і в основному, підозрюю, від харків"ян. Втім: бібліотеку-власницю документу чомусь не вказано... Колекції побудовано за типами-видами документів:
1. Рукописи та рукописні книги
[11]
2. Інкунабули
[0]
3. Палеотипи
[0]
4. Іноземні стародруки
[1]
5. Видання глаголичного друку
[0]
6. Видання кириличного друку
[5]
7. Видання гражданського друку
[26]
8. Українські видання
[45]
9. Рідкісні та цінні видання
[400]
Не перша спроба побудови е-бібліотеки рідкісних видань, але, от здається, DSpace-івський двигунець для цього використано вперше + спроба корпоративного проекту. Обговорюємо?

понеділок, 14 травня 2012 р.

Світовий Банк - відкрито!

З 1 липня всі публікації Світового Банку - у відкритому доступі. Про це у мандаті  (Open Access Policy). та через власний репозитарій Світового банку (Див.Open Knowledge Repository).Крім того, Світовий Банк став першою міжнародною установою в світі, яка схвалила для своїх публікацій ліцензії Creative Commons, тож роботи можна буде не лише вільно читати та використовувати, але й поширювати. Включайте посилання на сайтах, розповідайте користувачам.

вівторок, 30 серпня 2011 р.

Найбільші DSpace -репозитарії

Нашим рідним е-архівам ще працювати й працювати, кілька сотень чи навіть тисяч депозитів - поки наші найбільші досягнення. А іноземних колег -репозитарщиків вже цікавить, у кого більший DSpace -репозитарій.  
Не задля почесної грамоти "переможцю соц змагання", але й з практичною метою: "Як  управляти контентом в репозитарії з десятками чи сотнями тисяч депозитів". Про секрети управління ще поговоримо, а перелік найбільших за обсягами DSpace-архівів тримайте: 

229934 документів - Lirias
181815            http://www.dspace.cam.ac.uk/
179050           http://www.territorystories.nt.gov.au/
174468           http://ntur.lib.ntu.edu.tw/
169720           http://drc.ohiolink.edu/
128088           http://61.133.213.161:88/dspace/
99348             http://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/
98709             http://ganymedes.lib.unideb.hu:8080/dea/
94442             http://hub.hku.hk/
70383             http://air.unimi.it/

А ще  відомий проект  OhioLINK Digital Resource Commons звітує про  “524,360 записів", щоправда у 10 колекціях.
В'яжемо вузлика на пам'ять. Буде у нас така кількість документів, зазирнемо сюди ще раз? 

пʼятниця, 29 липня 2011 р.

OpenDOAR зареєєстрував 2000-й Репозитарій

Ним став DSpace в БелГУ, вітаємо колег з Белгородського ун-ту Росії ( до речі,  давніх партнерів нашого Харківського НУ ім.Каразіна, зокрема по білорусько-російсько-українському прикордонному Консорціуму)!
Ну що ж, караван іде. Нас вже 2000, колеги-репозитарщики. Це тільки зареєєстрованих (і це ж ще партизанські наші не пореєєструвались, чекають чогось, хоч апологети ВД завжди кажуть: РЕЄЄСТРУЙТЕСЬ З ПЕРШИХ ЖЕ депозитів, і буде Вам (і Вашим авторам)  щастя. Може поки ви чекаєте пристойного наповнення, в цей час хтось шукає роботу Вашого автора...
         Отже, OpenDOAR нині - не просто комбайн, але глобальна мережа 2000 інституційних та тематичних репозитаріїв світу, з поглибленими пошуковими можливостями (н-д, пошук лише в усіх репозитаріях Австралії чи Росії, або пошук в усіх репозитаріях світу, що містять матеріали з фізики чи хімії тощо)  та сервісами (статистика, зокрема). Щомісяця   до  OpenDOAR додаються 23 НОВИХ репозитарії. Але і щомісяця вилучаються 7 старих, які не оновлюються або не відповідають критеріям. Підтримує OpenDOAR University of Nottingham.

PS. Дотичні корисні адреси (ніколи не завадить повторити!):  
OpenDOAR частина проекту SHERPA (ще сервіси RoMEO, JULIET)
Сервіси OpenDOAR: OpenDepot та OpenAIRE Deposit Service
Центр Дослідницьких Комунікацій (Centre for Research Communications (CRC) створено в квітні  2009, для підтримки розвитку ВД та портфоліо для проектів з ВД. 
 

четвер, 28 липня 2011 р.

Вебінар для менеджерів репозитаріїв

За вчорашніми хиханьками, не було часу на серйозне. А поза тим, матеріали вчорашнього вебінару з відкритого доступу від EIFL-OA – KIT – COAR - вже в мережі. Тримайте лінк, гортайте, читайте, завантажуйте презентації від:
  • Africa Jumanne Bwamkuu, Information and Communication Technology Advisor/Trainer, Information Research & Advisory Services, ILS, Royal Tropical Institute (KIT), Amsterdam, Netherlands Його презентація :  Institutional Repository Capacity Strengthening Programme IR Communication Platform (http://www.ir-africa.info/) , програма стартувала у лютому 2011 як інінціатива Короллівського Тропічного інституту (Royal Tropical Institute, KIT) та Асоціації Африканських університетів (AAU).
  • Dominic Tate, Repository & Digital Assets Manager, Library Services, Royal Holloway, University of London, and External Liaison Officer of the United Kingdom Council of Research Repositories – the professional organisation for UK open access repository administrators and managers. Він презентував програму  від  United Kingdom Council of Research Repositories (UKCoRR, http://www.ukcorr.org/) – для менеджерів та адміністраторів репозитаріїв, платформу обміну досвідом для всіх, хто причетний до створення, наповнення та розвитку інституційних репозитріїв. 
  • Ірина Кучма,  EIFL Open Access (OA) Programme manager and a Chair of COAR (Confederation of Open Access Repositories) Working Group (WG) 3: Repository and Repository Networks Support & Training презентувала  COAR WG 3 activities and plans.  
Всім успіхів і не забуваємо, що Тиждень Відкритого Доступу (18 – 24 жовтня) в цьому році - ювілейний, вже п"ятий. Чим порадуємо Батьківщину і світову спільноту? :-) Ідеї святкування - надсилайте!

вівторок, 14 червня 2011 р.

Не знаєте, чи можна розміcтити статтю в репозитарії? Вам допоможе Ромео!

Ще одне корисне нагадування:  якщо Ви не знаєте, чи має автор статті право архівувати цю статтю у репозитарії Вашої інституції, допоможіть йому це перевірити, а ще краще зробіть це за нього.  Проект SHERPA/ROMEO  пропонує  автоматичне визначення політики журналу, що (препринт чи постпринт) і на яких умовах (без ембарго чи ембарго тощо) дозволяється розміщувати в інституційному репозитарії. 
Загалом такі політики нині "розфарбовані" так:
Зелений - можна вільно (без дозволу) архівувати і препринт, і постпринт, в т.ч. видавничу версію PDF   
Синій - дозволяється архівувати постпринт (тобто остаточну авторську версію статті ПІСЛЯ рецензування) або видавничу версію PDF   
Жовтий - тільки препринт (в т.ч.до рецензування) 
Білий - архівування не дозволяється
Нині вже  181 видавництв світу  (не журналів, а видавництв!) дозволяють "зелений" відкритий доступ без жодного періоду ембарго. Одне видавництво - депозит дозволяється через три місяці після публікації, 20 - через 6 місяців, 14 - після року, 2 - після 18 місяців і ще 11 - через довший термін.
Детальніше - тут

пʼятниця, 13 травня 2011 р.

Бібліометрія для репозитарію: цікава стаття

Якщо Ви раптом не плануєте бути у Франції наступного тижня,:-) а цікаву доповідь про бібліометричні вимірювання репозитаріїв (на прикладі французького Archimer) не хочете пропустити, вже можна читати (фр. і англ.мовами): Merceur Frederic, Le Gall Morgane, Salaun Annick (2011). La bibliométrie : un nouveau cap pour une archive institutionnelle / Bibliometrics: a new feature for institutional repositories. Caught in the "fishing net" of information 14th Biennal EURASLIC Meeting 17-20 May, 2011, Lyon, France 

середа, 4 травня 2011 р.

Хмарні технології для користувачів DSpace і Fedora: DuraCloud Web Site

DuraSpace  запрошує до нової відкритої платформи збереження та управління цифровим контентом:  DuraCloud web site. Інструкція по використанню тут  Путівник тут. 
Безкоштовне тестування почнеться в червні, але вже можна реєєструватися!
Тестуємо!

вівторок, 26 квітня 2011 р.

"Нас порахували": DSpace в Україні

DSpace має понад 1000 інсталяцій в 100 країнах світу, що робить його найбільш популярним в світі  ПЗ з відкритим кодом для побудови репозитарію. Щомісяця за останні три роки додається 20-30 нових користувачів цього програмного продукту. 
У повідомленні від Duraspace Foundation  - Україна  серед країн з найбільш активним зростанням впроваджених в 2010 р. DSpace: + 10! 
Рулимо:-) 
 

Перелік наших репозитаріїв 

PS. Дякую ІК за повідомлення!

неділя, 24 квітня 2011 р.

Ви починаєте репозитарій: як обрати технічну платформу ?


 Якось так трапилось, що однозначним рішенням для вітчизняних прихильників відкритого доступу на етапі "закладки фундаменту" власного репозитарію стають готові програмні рішення з відкритим кодом. Ну, якщо чесно, всі "піонери", я в тому числі:-), теж долучились до утвердження такого рішення, і навіть більше: наполегливо рекомендуючи лише DSpace чи EPrint (лише побіжно згадуючи, що є ще низка "безкоштовних" продуктів). Звичайно, на перший погляд, вигоди очевидні, найголовніша - БЕЗ-КОШ-ТОВ-НО!, без будь-яких витрат і ліцензій.

           Насправді, рекомендують наші колеги тут і тут, є як мінімум кілька шляхів (та їх варіацій):

1. Ви будуєте репозитарій на власній (розробленій Вашою інституцією) платформі
2.Інсталюєте базовий варіант ПЗ з відкритим кодом (і або допрацьовуєте-добудовуєте згідно Ваших потреб, або тішитесь тим, що є (що роблять більшість:-), тим більше що українські локалізації і на DSpace, і на EPrint, і ,здається, на Fedory та Greenstone (ІПС НАНУ?) готові.
3. Будуєте репозитарій на комерційній платформі (наприклад, Digitool від ExLibris)
4. Віддаєте Ваш репозитарій на аутсорсинг - ним від Вашого імені займаються професіонали повністю або лише через хостинг.
            А тепер трохи про переваги і недоліки кожного з варіантів.

1. Ви повністю контролюєте всі потреби і рішення. "Проти": Вам потрібні постійні кадрові та технічні ресурси для оновлення, забезпечення довготривалої підтримки та модернізації тощо. Загальне враження: сміливе рішення, але непопулярне.

2. "За": практично готове рішення. Регулярні оновлення. Швидкий сетап. Безкоштовно (або умовно безкоштовно, бо Вам потрібні витрати на утримання персоналу - технічного та бібліотечного, адміністрування, оновлення тощо. Ці витрати залежать, здебільшого, від кваліфікації Ваших місцевих фахівців. Про вартість репозитарію ми з вами трохи вже говорили). "Проти":нема контролю за новими "поліпшеннями", при апгрейдах може потребуватися повторне налаштування. Допомога: Розробники ПЗ пропонують сервіси підтримки, купа форумів, де можна отримати допомогу чи консультацію тощо. Загальне враження: Наразі найбільш популярне рішення.


3 і 4 варіанти практично схожі

3. Комерційний продукт на Вашій базі: звичайно, якісне рішення, але інсталяція, допрацювання, супровід, апгрейди - "любой каприз" - "за Ваши деньги"!

4. Фактично те ж саме + можливий зовнішній хостинг. За: теж готове і налаштоване рішення, можливо з кращим функціоналом, регулярними апгрейдами, потребує мінімального кадрового супроводу з Вашого боку. Вам не потрібно утримувати кадри, які мають спеціальні знання, не потрібно будувати систему управління інфраструктурою, думати про масштабованість і гнучкість. Все зроблять професіонали. Аналіз витрат свідчить, що такий підхід більш рентабельний, ніж "поратися власноруч". Проти: вартість, немає контролю за покращеннями, проблеми безпеки. Загальне враження: Популярність за кордоном - зростаюча. Люди рахують "гроші", і все частіше вирішують, що дешевше заплатити комусь, ніж тримати постійний штат супроводу у себе. У нас не знаю не тільки жодного такого прикладу, але і "поглядів" у цей бік. Портал "Наукова періодика України" до розгляду тут не беру, це окремий приклад, і окрема політика побудови. Про зарубіжний досвід у хостингу збереження журналів ми з вами теж вже говорили.
        В цілому, наші репозитарії "коштують" набагато менше, ніж у наших колег, і часто тримаються на ентузіазмі зацікавлених та небайдужих.

Поки що. Але час іде.

Так що "думайте сами, решайте сами, иметь или не иметь".

субота, 23 квітня 2011 р.

Посилання і цитування легко відстежити в проекті SSRN's CITEREADER

Cеред "закидів" противників репозитаріїв лунають  і такі: "Набір сервісів репозитаріїв нічим особливим не відрізняєтся. У видавців є сервіси відслідковування (а отже, аналізу) цитування (наприклад, Crossref, чи Web of Knowledge, чи Scopus), а у репозитаріїв - нема" . 

      Останнє твердження - не зовсім істинне. Взяти  хоча б іспанську Recolecta, Bielefeld Academic Search Engine, OAIster,  і от тепер - SSRN: Електронна бібліотека Дослідницької Мережі Соціальних Наук (SSRN). Відомий  ресурс, адже тут сьогодні  зібрано 270 459 повних текстів та 334 тис. рефератів публікацій в галузі соціальних наук  від понад 158 тис. авторів - науковців.
Статистика завантажень - вражаюча: всього понад 44 мільйони, в т.ч. майже 9 млн. за останні 12 місяців,  813,786 - за останні 30 днів.
Недавно Мережа оголосила про новий проект  - CITEREADER™ REFERENCE AND CITATION PROJECT:  понад 6.7 млн. посилань з  182,000 публікацій та понад 4,2 млн. цитувань в бібліотеці  SSRN (відповідно на  REFERENCES tab  та  CITATIONS tab). Такий унікальний довідковий апарат дозволяє дослідникам охопити все коло джерел, повернутися до необхідних через resolved links (до речі, хто знає українcький відповідник терміну ? я пишу резолвер, але підозрюю,що..). 
І ще одна чудова, як на мене річ,  на головній сторінці зверніть увагу на винесену статистику: "Топ авторів", "Топ інституцій", "Топ статей". Крім того, що це цікаво і веде до найпопулярніших робіт (наприклад, стаття "Що таке шлюб" зібрала 29,095 завантажень:-), це можливо і спосіб промоції? Амбітність дослідника, який хоче визнання -благородна річ, чи не так? Може зробимо на своїх репозитаріях  подібній сервіс "Топ робіт"? 

Джерело



вівторок, 19 квітня 2011 р.

Що зберігати в Репозитарії?

Ось така сентенція нині вибудувалась:-). Що я забула, підкажіть! З чим не згодні? 
Види документів, які зберігають в репозитаріях. Залежить від місії та політики репозитарію (інституції). Це можуть бути будь-які оцифровані об’єкти наукової, освітньої, адміністративної, культурної діяльності окремого дослідника, інституції чи галузі. Хоча найчастіше репозитарії асоціюють лише з науковими доробками.  До репозитарію розміщують як нерецензовані недруковані матеріали (препринти, здебільшого авторські рукописи завершених і поданих до журналу статей), так і будь-які постпринти: передусім, рецензовані надруковані в журналах наукові статті, дисертації чи тези дисертацій, е-книги чи розділи книг, звіти, матеріали конференцій та інша т. зв. "сіра" література. Також  презентації, будь-які зображення та мультимедійні матеріали, аудіо- та відео файли, комп'ютерні програми, веб-сторінки, набори даних, навчальні об’єкти, університетські видання (газети, бюлетені, стрічки новин тощо),  протоколи досліджень, грантові аплікації чи звіти проектів, статистичні дані, навчальні матеріали (окремі лекції, е-портфоліо, описи чи програми курсів, методичні рекомендації тощо),  студентські роботи (курсові, дипломні тощо), блоги інституції тощо. 

середа, 13 квітня 2011 р.

Egoboo Відкритого Доступу разом з "Ми знаємо більше!"

Такий заклик пролунав нещодавно  від громадської мережевої організації "Ми знаємо більше разом" (Weknowmore.org) ("Менеджмент знань та соціальні медіа для окремих осіб, мереж та організацій"). В тексті декларації основні ідеї щодо відкритого доступу та його впливу на розвиток не лише науки, але й інформаційної інфраструктури та економіки різних країн. Згадується в тексті кілька важливий документів, зокрема Декларація про ВД від  OECD (ORGANISATION FOR ECONOMIC CO-OPERATION AND DEVELOPMENT) 2006 р. Окремий витяг,здається, не друкувався у нас, вважаю варто дати повністю:
 "Чому уряди  мають  приймати систему  Відкритого Доступу?
•       Вони забезпечують доступ до навчання  для кожного....,  розширюють можливості отримання вищої освіти.
•       Система ВД є ефективним шляхом для підтримки навчання протягом життя.... •       ... сполучення формальних та неформальних систем навчання.

Чому інституціям слід застосовувати систему ВД?
•       Основним альтруїстичним аргументом є те, що  обмін знаннями є гарним продовженням академічних традицій і є дуже ефективним
•       Освітні інституції ( ті, які на державному фінансуванні) мають використовувати гроші платників податків,  дозволяючи  вільний обмін та повторне використання ресурсів
•       Якість може бути покращена , а ціна на розробку контенту зменшена за рахунок обміну та повторного використання
•       Для зв’язків з громадськістю даної інституції є корисним  впровадження проекту OER як наочного прикладу  залучення нових студентів.
•       Оскільки конкурентоспроможність інституцій зростає, то  виникає потреба шукати нові моделі покриття витрат.
•       Відкритий обмін  пришвидшить розвиток нових навчальних ресурсів, стимулюватиме внутрішній розвиток інституції, впровадження інновацій та повторне використання ресурсів. Це також допоможе інституції робити якісні описи матеріалів та покращить їх зовнішнє та внутрішнє використання.
Подальша мотивація для інституцій, що використовують систему дистанційного навчання...

Чому Вам варто застосувати систему ВД?
•       Альтруїстична мотивація розповсюдження (як і для інституцій), як традиційна академічна цінність
•        Персональна не грошова винагорода: визнання, публічність, гарна репутація у відкритій  спільноті (визнання за волонтерську діяльність ) . (так зване «egoboo»)  -(розмовний термін: задоволення від суспільного визнання за волонтерську роботу - Т.Я.)
•       Вільний обмін задовольнить економічні та комерційні потреби, стане одним зі шляхів до публічності, допоможе швидше вийти на ринок та отримати усі переваги першопрохідця .
•      Не варто намагатись прикладати зусиль, щоб ресурси були закритими. Якщо вони є цінними для когось, то ними варто вільно поділитись".

В зверненні також нагадування про можливість підтримати петицію на користь ВД:
та за бажанням отримати на Вашу роботу ліцензію Creative Commons License here.

Для можливого використання при розробці власних політик ВД. Успіхів! 

вівторок, 12 квітня 2011 р.

Скільки коштує репозитарій?

    Пам"ятаєте давній радянський анекдот про хокейний турнір:  "Коментатор постійно говорив "Канадские профессионалы", у відповідь аж просилось "наши любители".
   До питання про розвиток репозитаріїв в Україні:  справді дійсно виглядаємо поки що любителями, фанатами-ентузіастами, фактично без особливих  ресурсів піднімаючи-освоюючи цілину цифрових наукових комунікацій, часто-густо  "не благодаря, а вопреки". 
А як "у них"?
 Знайшла інформацію про ресурси, необхідні для запуску та підтримки репозитаріїв. 
Не хотіла залякувати наших репозитарщиків, але для загального розуміння (а комусь і до захисту бюджетів чи перегляду штатних розкладів!)  все ж корисно, викладаю:
Отже, для стартапу знаменитого репозитарію Массачусетського Інституту Технологій (MIT, US) знадобилось "всього" ...1,8 млн.доларів (грантових) + 3 повних посади + 400 тис.доларів для обладнання. Отже, 2,4-2,5 млн. доларів на старт + щорічно 285 тис. на підтримку, з них 225 тис. на оплату праці... Оце "по-взрослому"... Ок, зате маємо DSpace і гарний репозитарій як модель. 
Візьмемо якийсь європейський приклад: репозитарій Національного університету Ірландії:  20 тис.євро на стартапі + 30 тис. щорічно на підтримку. 
Ще кілька: Queens QSpace CARL Canada: 52065 кан.доларів на запуск, і щорічно 50 тис. на підтримку оплата праці).
SHERPA UK - 3900 фунтів ст. на стартап + 33900 (майже в 10 р.більше!) на підтримку (оновлення заліза і софту, оплата праці). 
Звичайно, вартість залежить від багатьох чинників і амбіцій інституції в т.ч. Ми пам"ятаємо, що для репозитарію, здебільшого, використовуємо ПЗ з відкритим кодом (безкоштовне), але сервер, оплата праці IT-фахівців та менеджерів репозитарію - дійсно треба порахувати. Найменше, вважає  авторка статті, відома дослідниця відкритого доступу Алма Свон: кілька тисяч євро.
В середньому, пісумовує Алма Свон, "домашній" (своїми силами) репозитарій потребуватиме 9 250 Євро і 1,5 повних штатних посади.  Якщо будувати репозитарій у себе, але  із залученням сторонніх фахівців - 7 000 Євро. І якщо повний аутсорсинг - 38 000 Євро.
     Давайте спробуємо порахувати наші реалії. Умови задачі: університет (інституція) виділяє сервер (місце на сервері). Якщо ні - рахуємо вартість заліза. Беремо безкоштовний FOSS. Інсталяція DSpace, наприклад, може займати від кількох днів (досвідчений фахівець) до кількох місяців (якщо це нова для нього річ зовсім + він займається ще чимось), отже множимо час на наші зарплати. Оплата праці менеджерів: здебільшого на стартапі це справа керівників бібліотек, які виділяють для цього лише частину часу, часто поза своїми основними обов'язками. Оплату юриста фактично не включаємо, ділимось запропонованою ліцензійною угодою, втім на розсуд інституції. А от вже на підтримці - так, потрібно утримувати працівника (працівників) (залежить від сервісів, обсягів, темпів розвитку репозитарію): технічна та організаційна підтримка, створення метаданих,  перевірка авторських прав тощо. При всіх розкладах і наших зарплатах середня вартість і стартапу, і щорічного розвитку  у мене вийшла набагато нижче європейської, вже не кажучи про американську... Хтось поділиться своїми фінансовими викладами-міркуваннями? 
А поки, вітання всім першим 27 репозитаріям України, які не злякалися труднощів, і не чекали на мільйонні чи тисячні гранти! Успіхів всім, хто лише думає з чого почати, вперед! Per aspera ad astra!     

Джерело: Driver's Guide to European Repositories : Five Studies of Important Digital Repository Related Issues and Good Practices.-Amsterdam, , NLD: Amsterdam University Press, 2008.
   

пʼятниця, 1 квітня 2011 р.

"5 причин, чому варто самоархівувати Вашу роботу в нашому репозитарії"

    Про "секрети" заохочення авторів до розміщення їхніх публікацій в репозитаріях ми вже говорили,  обіцяю продовжувати і надалі :-). І запрошую  колег ділитися своїм досвідом! 
      Сьогодні готуємо начебто просту  річ: пам"ятка-агітка автору щодо самоархівування. Ось таку, наприклад, яку  пропонують в  Колумбійському університеті.  Можливо, хтось творчо використає для своїх потреб, звичайно, доповнивши своїми даними чи додатковими аргументами. Цитую майже повністю: 

5 причин для самоархівування Вашої роботи

Розміщення Вашої роботи в нашому репозитарії (тут Academic Commons) ще ніколи не було таким простим та легким. Лише заповніть цю форму (self-deposit form) (агов, колеги, зверніть увагу,  автор не "крокує" через 5-7 сторінок, як в наших DSpace-ах  і не заповнює сам всі дані! Депозит потрапляє спочатку в буферну зону - для каталогування! -  Т.Я.) 
Все ще не впевнені, навіщо Вам це самоархівування? Ось 5 причин, чому би Вам це не зробити:

Зручність

Скільки файлів (я би сказала текстів Ваших робіт, публікацій, презентацій  тощо)  у Вас на робочому столі зараз? Виберіть той, який ви хочете здати на зберігання, заповніть форму, і завантажте файл. Що може бути простіше? 

Знов мої 5 копійок: Моя редакція була б такою: "Ви впевнені, що маєте в своєму комп"ютері всі Ваші публікації? Ваші статті, презентації, дисертації, тези, звіти про дослідження, навчальні матеріали? Ви впевнені що це надійне місце для їх зберігання? Ви прагнете поділитися цими роботами з Вашими колегами у всьому світі?  Ви хочете підвищити свій рейтинг індексування?" і т.д.

Швидкість

Лише один клік, і Ваш файл з Вашого комп'ютера опиниться в нашому репозитарії!

Оберіть ключові слова

Хочете вплинути на кращий пошук  Вашої роботи користувачами Мережі? Додайте самостійно якомога більше ключових слів, що презентують зміст Вашої роботи

Вам не доведеться ні з ким спілкуватися

Ви прагнете уникнути можливих перешкод чи витрати часу на спілкування?  Самоархівування дозволить Вам це зробити, жодних посередників! Ви самі завантажуєте свою роботу! .

(цікавий аргумент, правда? і несподіваний, як на наш менталітет. А поговорити:-) 

Ви контролюєте свій файл

Як тільки Ви завантажили свою публікацію, Ваш файл потрапляє до каталогізатора. Через деякий час (у них кілька тижнів:-)!, Ви отримаєте електронного листа, де ми повідомимо Вас про постійну  адресу  URL для Вашої роботи. Можете використовувати це: включати у Ваше  CV,  чи інші персональні профайли в соціальних мережах, наприклад, в  LinkedIn.

Сподіваємось, Ви переконались у простоті та зручності самоархівування? 
Зробіть це сьогодні! 

Ну, і знову моїх 5 копійок: колеги-репозитарщики, зробіть це сьогодні, придумайте і розповсюдьте в своєму університеті (е-листами на викладачів, роздруківками на кафедри тощо) вашу власну "агітку"! У нас знаходиться час для серйозних презентацій чи  семінарів, для лобіювання ідей ВД на Вчених радах і т.д.  Це все вірно, але не забуваємо, що для  поважних авторів - науковців розміщення в репозитарії  їхніх робіт  справа, признаємо, далеко не першої важливості. Навіть,  якщо прийнята політика. А таке лаконічне звернення, можливо, приверне увагу хоча б якоїсь частини.    

пʼятниця, 25 березня 2011 р.

Відкритий доступ в країні вранішнього сонця

Повертаючись до теми відкритого доступу для Японії, ще раз переглянула інформацію про відкриті архіви в цій країні. Виявляється, маленька Японія - третя чи четверта в світі країна за кількістю інституційних репозитаріїв - їх тут від 135 до 150 (за різними агрегаторами). Зважаючи на загальну кількість університетів в країні (понад 550, з них 400 приватні, чисельність студентів - понад 2,5 млн., до ун-тів тут (як і у нас, зрештою, відносять і  коледжі), майже 30% підтримують відкритий доступ та розвивають власні репозитарії... 92 репозитарії - на DSpace, на EPrints - лище 7... Серед найбільших архівів  - від Кyoto University (102675 депозитів), Tohoku University (35195),  Tokyo Institute of Technology  (171934), National Institute of Informatics (161469), Nagoya University Academic Knowledge Factory (58081) та ін.  

    Перший репозитарій від Chiba University  з"явився лише в 2004 р., а на початку 2011 - понад 760 000 статей та інших результатів досліджень Японії  у відкритому доступі.  Створена Федерація Цифрових Репозитаріїв (DRF) країни, що об"єднує 122 університети. 
Нещодавно DRF опублікував цікавий звіт про лобіювання відкритого доступу в Японії:  кампанію під назвою "hita-hita", особливе східне певно намагання не активного та агресивного (хоч, і в гарному розумінні:-) підтримки ідей відкритого доступу, а ненав"язливого, м"якого, толерантного... Подивіться  звіт чи сайт Федерації. 

Джерело

PS. Вчора проводили тренінг по відкритому доступу для бібліотекарів  в одному цікавому  закладі в Україні. Серед відгуків, наприклад, отримали і такий: "Зважаючи на те, що на "дикому заході" переважна більшість наукових розробок є власністю університетів, вони активно пропагують свої публікації. Але, здається, у повністю відкритому доступі є тільки статті в наук. журн., а якщо ви хочете отримати доступ до першоджерела (наукового дослідження), вам пропонують внести символічну (для них) платню. Таким чином універи трошки заробляють..". Цікава точка зору, чи не так:-)

четвер, 17 березня 2011 р.

Промоція Відкритого Доступу в Україні

     Колеги, Міжнародний консорціум eifl.net підтримав нашу спільну грантову заявку від Консорціуму Інформатіо, Секції університетських бібліотек УБА та проекту eLibUkr. 
     Проект  передбачає цикл семінарів по відкритому доступу в різних містах України, а також підготовку промоційного відеофільму із залученням провідних науковців країни в якості експертів щодо розміщення результатів наукових досліджень у відкритому Інтернет-доступі.Свої ідеї та пропозиції щодо семінарів та фільму надсилайте на мою адресу,будь-ласка (yaroshenko@ukma.kiev.ua)

PS. Всіх з Днем Святого Патрика!  Як каже прислів''я - в цей день всі ми  трохи ірландці:-)