Якось так трапилось, що однозначним рішенням для вітчизняних прихильників відкритого доступу на етапі "закладки фундаменту" власного репозитарію стають готові програмні рішення з відкритим кодом. Ну, якщо чесно, всі "піонери", я в тому числі:-), теж долучились до утвердження такого рішення, і навіть більше: наполегливо рекомендуючи лише DSpace чи EPrint (лише побіжно згадуючи, що є ще низка "безкоштовних" продуктів). Звичайно, на перший погляд, вигоди очевидні, найголовніша - БЕЗ-КОШ-ТОВ-НО!, без будь-яких витрат і ліцензій.
Насправді, рекомендують наші колеги
тут і
тут, є як мінімум кілька шляхів (та їх варіацій):
1. Ви будуєте репозитарій на власній (розробленій Вашою інституцією) платформі
2.Інсталюєте базовий варіант ПЗ з відкритим кодом (і або допрацьовуєте-добудовуєте згідно Ваших потреб, або тішитесь тим, що є (що роблять більшість:-), тим більше що українські локалізації і на DSpace, і на EPrint, і ,здається, на Fedory та Greenstone (ІПС НАНУ?) готові.
3. Будуєте репозитарій на комерційній платформі (наприклад, Digitool від ExLibris)
4. Віддаєте Ваш репозитарій на аутсорсинг - ним від Вашого імені займаються професіонали повністю або лише через хостинг.
А тепер трохи про
переваги і недоліки кожного з варіантів.
1. Ви повністю контролюєте всі потреби і рішення. "Проти": Вам потрібні постійні кадрові та технічні ресурси для оновлення, забезпечення довготривалої підтримки та модернізації тощо. Загальне враження: сміливе рішення, але непопулярне.
2. "За": практично готове рішення. Регулярні оновлення. Швидкий сетап. Безкоштовно (або умовно безкоштовно, бо Вам потрібні витрати на утримання персоналу - технічного та бібліотечного, адміністрування, оновлення тощо. Ці витрати залежать, здебільшого, від кваліфікації Ваших місцевих фахівців. Про вартість репозитарію ми з вами трохи
вже говорили). "Проти":нема контролю за новими "поліпшеннями", при апгрейдах може потребуватися повторне налаштування. Допомога: Розробники ПЗ пропонують сервіси підтримки, купа форумів, де можна отримати допомогу чи консультацію тощо. Загальне враження: Наразі найбільш популярне рішення.
3 і 4 варіанти практично схожі
3. Комерційний продукт на Вашій базі: звичайно, якісне рішення, але інсталяція, допрацювання, супровід, апгрейди - "любой каприз" - "за Ваши деньги"!
4. Фактично те ж саме + можливий зовнішній хостинг. За: теж готове і налаштоване рішення, можливо з кращим функціоналом, регулярними апгрейдами, потребує мінімального кадрового супроводу з Вашого боку. Вам не потрібно утримувати кадри, які мають спеціальні знання, не потрібно будувати систему управління інфраструктурою, думати про масштабованість і гнучкість. Все зроблять професіонали. Аналіз витрат свідчить, що такий підхід більш рентабельний, ніж "поратися власноруч". Проти: вартість, немає контролю за покращеннями, проблеми безпеки. Загальне враження: Популярність за кордоном - зростаюча. Люди рахують "гроші", і все частіше вирішують, що дешевше заплатити комусь, ніж тримати постійний штат супроводу у себе. У нас не знаю не тільки жодного такого прикладу, але і "поглядів" у цей бік. Портал "Наукова періодика України" до розгляду тут не беру, це окремий приклад, і окрема політика побудови. Про зарубіжний досвід у хостингу збереження журналів ми з вами
теж вже говорили.
В цілому, наші репозитарії "коштують" набагато менше, ніж у наших колег, і часто тримаються на ентузіазмі зацікавлених та небайдужих.
Поки що. Але час іде.
Так що "думайте сами, решайте сами, иметь или не иметь".
