Показ дописів із міткою Відкритий доступ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Відкритий доступ. Показати всі дописи

вівторок, 16 лютого 2016 р.

Платинова долина Відкритого Доступу в Україні

Новенький (принаймні у нас) термін в риториці та адвокації відкритого доступу: платиновий Відкритий Доступ - абсолютно безкоштовний і для авторів, і для користувачів.
Чим "короліва металів" заслужила повагу у прихильників Відкритого Доступу? 
На додачу до "золотого" (через журнали відкритого доступу, які , як правило,  беруть грубі гроші з авторів) та "зеленого" (через самоархівування авторами препринтів та постпринтів у репозитаріях - архівах відкритого доступу), пропонується ось такий: платиновий. 
І золотий, і зелений шляхи потребують коштів на покриття витрат (на створення й поширення журналу відкритого доступу -хай і на платформі з відкритим кодом, на створення та підтримку репозитарію).   
В чому ж секрет платини?  пам'ятаємо про  "безкоштовний сир"?
Так от, платиновий доступ передбачає, що всі роботи,  пов'язані з публікацією та поширенням результатів наукових досліджень у відкритому (безкоштовному для користувачів) доступі - за рахунок волонтерів, грантів, благодійної допомоги.  
В Україні, передбачаю, термін не приживеться, бо у нас і золотий, і зелений шляхи - зазвичай - Ab initio! - платинові (створені часто"не благодаря, а вопрєкі"), працею ентузіастів, і майже волонтерів від науки, освіти, бібліотечної справи
Як гадаєте?

неділя, 11 жовтня 2015 р.

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються: ще одне дослідження

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються та поширюються через  Twitter. Такого висновку дійшов Кім Голмберг (Holmberg), науковий співробітник Університету Турку у Фінляндії, проаналізувавши 4 мільйони "altmetric- подій". Дослідник зазначив, що те ж саме стосується Facebook, хоча меншою міроою. Разом з тим, у цитуваннях на на Mendeley  та у Вікіпедії все ще переважають статті з журналів платного доступу. Джерело

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Про наукову комунікацію: три дні (і не тільки) говорили в Могилянці

Наша Конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» -2015 завершилась... 
123 учасники з 5 країн. Три дні насиченої роботи, а ще трохи до того:-) 
Але, сподіваємось, це було корисно! 
Усі презентації конференції вже у  електронному архіві eKMAIR  
Дякую колегам за оперативність. 
Згодом додамо ще сюди ж посилання на всі відео. 
Перші репортажі про нас тут
Запрошуємо на наступну! :-) 

 

четвер, 4 грудня 2014 р.

20 фактів про наукові журнали

Трапився гарний звіт: The 3rd Edition of The STM Report ( від International STM Association).
Тож, все що ви хотіли знати про наукові журнали, але боялися запитати:-) :
 · STM журнали відіграють ключову роль у комунікації та фіксуванні результатів наукових досліджень, а також в оцінці дослідницької діяльності на всіх рівнях: від індивідуального до національного рівня досліджень.
· Журнали не просто поширюють інформацію, але й забезпечують засобами формально зафіксувати рейтинг автора, підтримують якість через рецензування та надають зареєстровану архівну версію для майбутнього використання.
· В 2012 році було близько 28 100 активних наукових рецензованих журналів.
· В сумі ці журнали публікують близько 1,8-1,9 мільйонів статей на рік.
· США є найбільшим постачальником дописів, виробляючи близько 21% статей на рік, на другому місці - Китай з 10%.
· Кількість публікацій зростає щорічно на 3-3,5%, а кількість журналів приблизно на 3,5%.
· Приводом для зростання чисельності журнальних статей є зростання числа активних дослідників, яке, в свою чергу, спричинено зростанням науково-дослідних бюджетів, і в даний час, у світовому масштабі, оцінюється в межах 6,5 і 9 млн.
· Кількість видавців STM-журналів, за різними оцінками, складає близько 5000-10 000. З них 5000 котрі працюють в основному для цього, решта - численні невеликі організації (більшість з яких не займаються видавництвом як єдиним видом діяльності).
· Щорічні доходи, отримані від видання англомовних STM журналів оцінюється приблизно в 9,4 млрд. доларів США (станом на 2011 рік).
· Близько 52% доходів STM журналів (у тому числі й не-журнальної продукції) приходить із США, 32% з Європи / Близького Сходу, 12% з Азії / Тихого океану і 4% від решти світу.
· Повна вартість публікації журнальної статті (з друкованою та електронною версією) становить близько 3000 фунтів стерлінгів.
· У галузі зайнято приблизно 110 000 працівників по всьому світу, і, крім того, за різними оцінками, ще близько 20-30,000 працівників залучено побічно.
· Кількість цитувань журнальної статті дослідниками в рецензованих журналах є одним з найбільш широко використовуваних методів обліку наукових досліджень.
· Імпакт-фактором журналу називається середнє число цитувань, отриманих статтею в журналі протягом певного інтервалу часу. Імпакт-фактор для журналу часто використовується як міра якості для окремих статей, хоча це й було визнано недоречним та некоректним (через широкий діапазон посилань, отриманих окремою статтею в журналі).
· Практично всі STM журнали тепер доступні в Інтернеті, хоча багато з них також пропонують друковані видання, щоб задовольнити зберігання попиту з боку деяких клієнтів. Технологічні інновації додали функції, з якими Інтернет видання не можуть бути відтворені у пресі (наприклад з аудіовізуальним контентом), так що електронна версія на сьогодні є кращою , аніж друкована версія.
· Іншою мірою вимірювання є кількість завантажень статті з онлайн журналу. Загалом налічується близько 2,5 млрд. завантажень STM статей щороку з офіційних веб-сайтів видавництв, а також, близько 400 мільйонів з інших неофіційних сайтів.
· Журнали не є однаковими за розміром, але широко варіюють від невеликих, з публікаціями у кілька статей щороку, до величезних наукових журналів, котрі щорічно публікують тисячі статей (а в одному випадку понад 25 000 статей). Вони не є однорідними за призначенням: переважна більшість публікують тільки наукові статті; решта публікує статті загального та вузько професійного інтересу (наприклад, медичні), або статті-гібриди (на межі спеціалізованого та технічного спрямування).
· Статті в журналах можна викласти у відкритий доступ через "Золотий шлях" (скасування передплати для журналів), або через "Зелений шлях" (зберігання копії статті у відкритому репозитарії).
· Є близько 8100 журналів відкритого доступу, з яких близько 1800 досягли порогу якості, необхідного, щоб бути включеними в бібліографічну базу даних Scopus.

Переклад О.Ярошенко

неділя, 31 серпня 2014 р.

Кращі підручники у вільному доступі

Завтра в школу! Портфелі забрали?
Студенти, не забудьте закинути туди безкоштовні 170 кращих світових підручників!
Бібліотекарі, розкажіть про ресурс користувачам! 
Або хоча б закиньте в каталог.
Всіх з останнім днем літа 2014!

понеділок, 25 серпня 2014 р.

Як жили жінки в США: нова колекція відкритого доступу

Гарвард попереду в усьому, зокрема й в оцифруванні документів своїх бібліотек. Нова колекція, що зветься "Жінки, які працюють" (Women Working)  - вже у вільному доступі. 
Тут зібрано документи з проблематики жіночого руху та його впливу на розвиток економіки США від 1800 до часів Великої Депресії 1930. Тож, можна познайомитися з документами, що представляють не лише умови праці американського жіноцтва, але й умови життя, відпочинку, охорони здоров'я, інші соціальні аспекти тощо аж за 130 років. Колекція нараховує 650,000 оцифрованих сторінок документів, серед яких книги, журнали,  архівні справи, світлини. Гарно організовано, зручний пошук. Фахівці, зверніть увагу на представлення світлин.  "Куточки", тягніть в ресурси.

середа, 23 липня 2014 р.

Географія стає доступнішою

"Geo: Geography and  Environment": перший повнотекстовий науковий журнал відкритого доступу від Королівського Географічного Товариства та відомого британського видавництва Wiley. Географія, екологія, дотичні дослідження. Крім вже відомих переваг електронних журналів, тут, крім статей, буде багато додаткових матеріалів: відео, таблиці, інтерактивні мапи, аудіокліпи, 3D -зображення...  Вивчайте, долучайте до своїх колекцій, каталогізуйте, додавайте на сайти, розкажіть користувачам. 

середа, 14 травня 2014 р.

Важлива заява: Відкритий доступ та ембарго

Основні міжнародні асоціації прийняли сьогодні спільну заяву щодо  негайного відкритого доступу до наукових статей. Серед підписантів: 

  •  COAR: Confederation of Open Access Repositories
  • EIFL: Electronic Information for Libraries
  • LIBER: Ligue des Bibliothèques Européennes de Recherche - Association of European Research Libraries
  • National Science Library, Chinese Academy of Sciences
  • OpenAIRE: Open Access Infrastructure for Research in Europe
  • SPARC: Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition
Йдеться про важливість відкритого доступу до наукової інформації через відкриті журнали та репозитарії, а також заклик до видавців щодо зняття чи зменшення термінів ембарго: не більше 65 місяців для природничих дисциплін, та 12 місяців для гуманітарних та соціальних наук. Бо ж "будь-яка затримка у відкритому доступі до  наукових статей обмежує науковий прогрес". Погоджуємось!Що скажуть видавці? 
Текст заяви  тут

четвер, 13 лютого 2014 р.

Звітуємо про е-каталоги та репозитарії!

Не пройшло й 25 років з появи Веб, аж ось Нова звітна формочка для університетських бібліотек України вже збирає дані про репозитарії та електронні каталоги! Урра!
Дані збирають у форматі:
1.Адреса е-каталогу, охоплення відображеного фонду у %, доступність в Інтернет
2.Назва Електронного архіву, Адреса, Доступність через Інтернет (так/ні), Дата впровадження / Запланована дата впровадження

І не просто так, а "на доручення Міністерства освіти і науки України (лист №14.1/10-62 від 14.01.2014 про доцільність та можливість створення галузевої електронної бази книгозбірень вищих навчальних закладів)". Таблички заповнила, а хто бачив сам лист, поділіться? А, головне, хто побачить узагальнені результати: уклінно прошу поширити.




середа, 24 липня 2013 р.

"Питання сьогодні вже не в тому бути чи не бути Відкритому Доступу, а яким йому бути": Петер Субер

Легендарний Петер Субер, філософ, правник, автор терміну та дефініції Відкритого Доступу, людина, чиї зусилля у справі адвокації Відкритого Доступу всесвітньовідомі відповідає на 10 запитань інтерв'ю. Перегляньте, корисно, цікаво, важливо! .
Серед найбільш важливих завдань руху ВД, зокрема, Субер вважає прийняття університетами та спонсорами наукових досліджень політик щодо відкритого доступу.  Треба створювати інакшу дослідницьку культуру наукових комунікацій.  
Автори - вагаються, видавництва - тиснуть. Тож, не тільки у нас, від наказу політики ректора університету залежить успіх справи.Погоджуємось? 
Серед найбільших досягнень 2013: 

  • Вже понад 20 федеральних агенцій в США прийняли політику ВД  (обовязкове самоархівування (статті чи даних) чи публікацію у журналі ВД для досліджень, які фінансують ці агенції) 
  • Європейський Союз прийняв політику ВД для дослдіжень, які  фінансуються його грантами(проектами) (а мова про  €70.2 більонів на дослідження). 
  • Подібні політики та ініціативи RCUK,  Global Research Council (May 2013), Science Europe (April 2013),  G8 Science Ministers (June 2013) тощо. 
  • Проекти у царині ВД від  Electronic Information for Libraries (EIFL), Enabling Open Scholarship (EOS), SPARC,  Harvard Open Access Project (HOAP)
Так що, караван іде!



понеділок, 29 квітня 2013 р.

38 причин, які заважають Відкритому Доступу

Є принаймні 38 причин,  чому автори в усьому світі мають "відкритодоступівські" фобії, і так повільно  самоархівують власні праці в репозитаріях. Серед таких: проблеми авторського права та повторного використання, сертифікації та оцінки, збереження та контролю за версіями, ймовірної цензури чи плагіату, навігації та класифікації робіт в репозитаріях, доступності, читабельності в майбутньому, і т.д. 
"Моя праця в репозитарії може бути змінена чи іншим чином пошкоджена он-лайн так, як вона не могла б бути пошкоджена на папері", "Важко читати з екрану", "Хто це буде робити?", "Це вкрадуть чи якось використають",  "Скільки це коштує?" і т.д. Знайомі питання, чи не так?  Є й "специфічні" для "нашого світу", зокрема ""Що буде з незалежним рецензуванням?", "сплата за доступ - відмінна риса капіталізму, ринкової економіки, попиту і пропозиції, вільного підприємництва. Все безкоштовне - від лукав риса соціалізму:-)"

Додамо наші "5 копійок"? Або що, на Ваш погляд, з українських реалій не увійшло в цей перелік?

вівторок, 29 січня 2013 р.

Напередодні

Завтра - в Могилянці довгоочікувана конференція. Багато планів, зустрічей, сподівань. Говоритимемо про наукову періодику, наукову комункацію, відкритий доступ, науку 2.0, оцифровування та й взагалі про всі деталі -секрети у створенні -розповсюдженні - використанні -зберіганні й збереженні електронних ресурсів. 
А щойно - з фейсбуківської стрічки - таке гірке "одкровення" від одного з серйозних наших дослідників: "Я  б радо публікувався тільки у журналах відкритого доступу, якби вони не вимагали від авторів платити за публікацію. Недобре платити за право споживати чуже, ще гірше платити за право віддавати вироблене власноруч. Добре було б справді мати журнали професійних організацій, утримувані із членських внесків, хоча є ризик, що тоді члени організацій почунть сприймати публікацію як право для всіх, без жодних там рецензувань. Але хоч би яку модель вибрали західні науковці, залишається проблема несумірності фінансових можливостей Заходу й більшості інших країн, зокрема нашої, де науковці не можуть платити ні за читання, ні за публікацію, тим паче що уряд зазвичай не хоче допомагати...."
Так отож, і нема що додати, і запропонувати. А Ви кажете "вмонтований бібліотекар" може все... 

понеділок, 21 листопада 2011 р.

Як оцінити статтю у відкритому доступі

Серед частих запитань щодо впливу публікацій у відкритому доступі на індекси цитування, часто звучить скептичною нотою: як  це оцінювати? як відстежити використання? за кількістю завантажень? Хто вимірює це і як? Традиційно відомо, як це працює в традиційній  для наукових журналів метриці.  А як для відкритого доступу? а як оцінити цитування з матеріалів, розміщених в репозитаріях?
Тут вам і
  • Статистика використання статей   -к-ть  переглядів в  HTML, чи  завантаження в PDF чи XML
  • Дані про цитування з Web of Science, PubMed Central, Scopus  та  CrossRef
  • Соціальні закладки з  CiteULike та Connotea
  • Коментарі чи нотатки, що залишають читачі статей 
  • Нотатки чи замітки в блогах, в т.ч. з Nature Blogs, Bloglines та ResearchBlogging.
  • Рейтинги  – знову ж з вимірювання попудярності (затребуваності) тіє чи іншої статті
Щоправда, слід зізнатися що подібних метричних "забавок" ще не часто зустрінеш у видавців чи агрегаторів, до того ж автори цього проекту теж зазначають про деякі похибки, бо ж перші спроби... А про те, що метрики онлайнової  інформації  різняться і для різних типів статті, і від галузі знань, і від піків "активності" звернень тощо - ми з вами знаємо.Про деталі цієї метричної системи можна не тільки почитати, а й подивитися різні відео. (А ще мені подобається, як працює на цьому сайті слайдер:-) 
Ну що ж, вітчизняний проект "Наукова періодика України" вже теж експериментує  з подібними метриками. Може і вималюються скоро стандарти. 

    четвер, 20 жовтня 2011 р.

    Відкритий доступ: матеріали вебінару

    Матеріали вебінару  "Управление знаниями: открытые цифровые образовательные ресурсы и архивы" (14 жовтня 2011  в межах  Міжнародного форуму "Инновации. Бизнес.
    Образование - 2011" (Ярославль, Росія)  -  в мережі, для тих, хто пропустив: можна дивитися чи  завантажити. 

    Принагідно нагадую: вже за кілька днів - з 24 до 30 жовтня - Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу. Проведемо в цей Тиждень у наших інституціях фокусні презентації, семінари, лекції тощо з питань Відкритого Доступу, розішлемо інформації чи листівки на кафедри, зробимо оголошення на сайти: привернемо увагу користувачів до ресурсів відкритого доступу, а дослідників - до переваг розміщення у відкритому доступі власних праць. 
     
    Величезне прохання повідомити про заходи, які ви організовуєте в своїх бібліотеках чи університетах, узагальнені матеріали викладемо для світової спільноти. І все ще відкрите запрошення на семінар з питань відкритого доступу 28 жовтня в Могилянці. 

    пʼятниця, 29 квітня 2011 р.

    Травневі вихідні: йдемо в Бібліотеку Біорізноманіття.

    "Завантаж  книгу з Інтернету - збережи Дерево" 

         Всіх з травневими святами, що невпинно наближаються, і які  традиційно ознаменовані у нас трудовими подвигами на рідній ниві городництва-садівництва. 
         В перерві між закопуванням в землю бульби та швидкісного втикання всілякого іншого коріння-насіння, або ж якщо дощик весняний зажене Вас в хату, або ж "на сон грядущий": почитайте новини віртуального світу, і зазирніть ось на цю чудову Бібліотеку Біорізноманіття. -Biodiversity Heritage Library (BHL). 46 645 назв  (90 661 томів) унікальних раритетних видань, присвяченими флорі-фауні-Матінці Природі,  дбайливо скановані-організовані-розміщені у ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ  Консорціумом 12 бібліотек природничого спрямування з США та Європи. Серед них бібліотеки природничих музеїв,  ботанічних садків та парків   (зокрема, Гарварду, Міссурі, Нью-Йорку та ін.).  Пошук за автором, назвою, предметом, роком, мовою, мапою... Всіма мовами (більшість - латиною, англійською, але є й кириличні).  Перші книжки в Бібліотеці датовані 1450,  досить багато видань 17-19 століть...
    Серед книг, для прикладу, унікальне видання Дарвіна...

















    Знайшла кілька книг українською, наприклад:











    Презентацію про   Бібліотеку можна знайти тут .  На сайті ж - інформація про найбільш популярні за завантаженнями книжки, останні події партнерів, плани... 
    Читайте, насолоджуйтесь, гортайте. 
    А повернетесь на роботу після трудових вихідних,  додайте  лінк на цю Бібліотеку до списків  корисних ресурсів, розкажіть про цю Бібліотеку своїм читачам. І Ваша колекція стане більшою майже на 100 тисяч рідкісних томів. А вдячність читачів буде безмежною.
    Успіхів!

    неділя, 26 грудня 2010 р.

    SPARC про відкритий доступ


      SPARC оприлюднив грудневий випуск Бюлетеню з Відкритого доступу (SPARC Open Access Newsletter) – http://www.earlham.edu/~peters/fos/newsletter/12-02-10.htm
                Петер Субер (Peter Suber) в грудневому випуску Бюлетеня пропонує дві статті. 
    Першу присвячено проекту SCOAP3, власне ініціативі  Консорціуму підтримки публікацій з питань фізики елементарних частинок у відкритому доступі, що об’єднує відповідні дослідницькі інституції, видавців цих журналів та бібліотеки  з 24 країн світу (от би у нас таку єдність!).  Власне ціль проекту – довести, що перехід до зеленого шляху відкритого доступу (трансформація від комерційної журнальної моделі до відкритого е-журналу), може бути «мирною революцією», побудованою на співробітництві, домовленостях та врахуванні спільних інтересів всіх зацікавлених сторін. До речі, до Консорціуму в жовтні приєднався російський Інститут ядерних досліджень в Дубні, про що було повідомлення тут - http://scoap3.org/news/news80.html
    AD VOGEM: Завжди заздрила фізикам, з їх проектами від CERN, їхньому arXiv з понад півмільйонною колекцією статей тощо, здається в жодній іншій галузі знань немає такої професійного гуртування.
     Другу статтю присвячено роздумам на тему, як вплинуть результати виборів в США в жовтні на рух відкритого доступу. «Барама лишається Президентом, але мусить працювати з новим Конгресом». нагадаємо республіканці отримали більшість, і з 3 січня матимуть на першому засіданні 55 %. Як це впиває на  бюджет країни та чи підтримає новий Конгрес проекти з Відкритого доступу, також читайте тут.
    Цікаво запитати у наших депутатів, навіть неважливо якої партії, чи вони знають про рух відкритого доступу та відкриті електронні архіви та відкриті е-журнали? І «сколько-сколько» буде закладено в бюджет країни на це?Хіба тільки «Как пройти в библиотеку», та й то лише окремих з них. Але куди їм до бібліотек нині, треба ходити в спортзали, нарощувати мязи до нових боївJ 
             Третю частину бюлетеню складає «скромний» (153 події!!!) огляд новин, зі світу відкритого доступу за листопад 2010р. Серед важливих, як на мене: Політехнічний Інститут в Мадриді, Університет в Лісабоні, ще один факультет в Гарварді і ще купа університетів та академічних інституцій прийняли  у себе мандати (політики) відкритого доступу, за якими публікації учених ун-ту обов’язково розміщуються в інституційних репозитаріях. Ще низка університетів доповнили свої політики, наприклад щодо обов’язковості розміщення тез і дисертацій. Нагадаю, у нас таку політику обов’язкового само архівування має лише Тернопільський національний технічний ун-т ім.Пулюя, інші політики 15 зареєстрованих вітчизняних репозитаріїв ( в т.ч. і в Могилянці, н а жальL) носять рекомендаційний характер.
          Ще – низка видавництв оголосили про створення чи трансформацію у відкритий доступ своїх наукових журналів – подивіться, долучіть їх до своїх колекцій, це корисні ресурси, зокрема Beilstein Journal of Nanotechnology, Health Care, Disease Models & Mechanisms, Pakistaniaat: A Journal of Pakistan Studies, нові журнали від PLoS, і навіть один новий журнал для юнацьких бібліотек - The Journal for Research on Libraries and Young Adults

    Читайте, завантажуйте, підписуйтесь на розсилку, дописуйте вітчизняні новини в Бюлетень!

    Nota bene:
    SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition) – Коаліція з  питань видань накових праць та академічних ресурсів) -  http://www.arl.org/sparc/about/index.shtml
    Про Проект SCOAP3 - http://www.scoap3.org/
    Про Відкритий Доступ: Open Access Overview - http://www.earlham.edu/~peters/fos/overview.htm
    Або Університетські бібліотеки України підтримують Ініціативу відкритого доступу до наукової інформації / Тетяна Ярошенко. // Вища школа. - 2009.  - № 7. - С. 64-75. - http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/553