В славному американському місті Бостоні розміщені два університети, які давно і надійно посідають перші місця в усіх світових рейтингах: класичний Гарвард та МIT: Массачусетський Інститут Технологій. Обидва - приватні університети, знані, авторитетні, лідери в галузі науки та освіти, вчитися тут не просто престижно, а дуже престижно, обидва позиціонують себе як колиски не лише національної, але й міжнародної еліти.
Обидва відповідно мають гарні потужні бібліотеки, бо університетська бібліотека в США, як відомо, дійсно є серцем університету, головною "аудиторією", де відбувається доступ до Знань. Бібліотека MIT має 3 млн.друкованих томів + ще понад 3 млн. інших документів (мікрофільми, зображення, мапи, е-ресурси тощо). Бібліотека Гарварду - є найбільшою в світі за обсягами фондів: 13+ млн. томів (Єльський ун-т тут завжди прискіпливо запитує: "а скільки назв?", бо ж не примірниками славна академічна бібліотека, а кількістю назв, тобто різномаїттям наукової думки). Про це подискутуємо колись пізніше, а от вчорашня остання новина така:
Ці бібліотеки власне вже досить давно "дружать" у позичанні літератури один одному, не лише викладачі, але з минулого року і студенти обох ун-тів можуть користуватися обома бібліотеками одночасно. Нова щойно укладена угод розширює партнерство: у бібліотечних сервісах, технологіях, розвитку та зберіганню й збереженню колекцій, зокрема у програмі оцифровувуння. Запланована координація комплектування дозволить економити кошти. Не забули і про вільний доступ, плануються спільні відповідні програми (Нагадаю, що обидва університети досить активно розвивають інституційні репозитарії, мають політики (мандати) підтримки вільного доступу. Згадаємо лише відома колекція MIT тез та дисертацій у вільному доступі, колекцію студентських магістерських робіт, всі програми курсів цього ун-ту теж викладені у вільному доступі).
Угода про співпрацю передбачає таке:
1. Фактичне обєднання обох колекцій через відповідні лінки в обох каталогах та можливістю студентів та викладачів користуватися "спільним" вже
20-млн.фондом
2. Спільні програми у підтримці вільного доступу та оцифровування результатів наукових досліджень, зберігання та збереження їх у цифрових архівах
3. Спільна та зкоординована передплата електронних ресурсів (спільна ліцензія) обіцяє знову ж таки економію коштів в умовах нещадного зростання цін на друковані наукові журнали
4. Спільне викорстання Harvard Depository для зберігання поза кампусами книг та інших документів, які не часто замовляються. (знову ж таки дозволить позбутися дублетних видань, зекономити і площі, і кошти).
Директори обох бібліотек вважають угоду надзвичайно позитивною, і впевнені, що саме так має розвиватися надійна бібліотечно-інформаційна екосистема в 21 столітті.
Подібні поодинокі приклади об"єднання ресурсів бібліотек відомі, у Фінляндії навіть зустрічала приклад об"єднання університетської та міської публічної бібліотеки. ""Єдиний читацький квиток" (правда в межах бібліотек однієї системи) випробовували і у наших книгозбірнях. Але чомусь далі не пішло, в кожну окрему бібліотеку й досі користувач має прийти фізично, отримати (якщо пощастить) читацький квиток лише для цієї бібліотеки. Про корпоративні каталоги мова йде понад 20 років, але "воз и ныне там". МБА фактично не діє (хіба лише в межах міста), про електронну доставку документів теж поки лише говоримо. А варто було б запозичити досвід MIT й Гарварду, чи не так?
