5 фактів, які Ви повинні знати про Elsevier та Відкритий Доступ

А Ви знали, що Elsevier не тільки публікує окремі статті  (25 000 у 2016) у Відкритому Доступі, але й 2-е в світі найбільше видавництво Відкритого Доступу, що публікує  понад 170 open access journals та понад  1850 hybrid journals. А ВСІ журнали видавництво дозволяють авторам самоархівування статей у репозитаріях? 

Читайте більше тут

Elsevier 4ever?

Двадцять років тому (18 грудня 1995), Forbes передбачив фактично завершення славної епохи видавництву Elsevier в цифрову епоху.  Акції Elsevier відразу ж впали на 7% впродовж наступних  двох днів до $ 26 за акцію...
Але чому ж і нині у видавця "ні синців,ні побоїв"? А річний прибуток  Elsevier ($25.2 billion), вищий, ніж навіть у Apple, Inc.?  І ні бойкот, ні відкритий доступ не заважають бізнесу. 
Більше читайте тут. 
(Can’t Disrupt This: Elsevier and the 25.2 Billion Dollar A Year Academic Publishing Business)
І Україна додає трохи, втім ви знаєте про Scopus!  

Журнали відкритого доступу в Scopus

Авторам - на замітку, бібліотекарям - у фонд!
Ще минулого липня  Scopus оголосив про відзначення журналів, які підтримують відкритий доступ, а отже безкоштовні для користувачів.
Від 4 лютого нині така мітка "Відкритий доступ"(Open Access)  вже вбудована поруч з назвою журналу, і значно полегшує пошук та відбір журналу відкритого доступу, що індексується в Scopus (а також в  Directory of Open Access Journals (DOAJ) чи  Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD) як мінімум трьома шляхами:

 Хочете дізнатися більше? Дивіться відео

Джерело

.

Найдорожчі в світі журнали - доступні!

2,500 назв високорейтингових журналів та понад 33,000 книжок нині (тобто понад 13 млн. документів!) вже на Ельзевірівському  ScienceDirect.

Нам все ще дєнєгнєт дорого й недоступно. І ситуація з фінансуванням науки, освіти, культури найближчими роками виглядає не більш оптимістичною. 

Для тих, хто шукає шляхи, а не причини: 

1. Research4Life  - проект, який через власні 4 підпрограми (бази) - – HINARI, AGORA, OARE та  ARDI  за доступною ціною в 1,5 тис.доларів пропонує доступ до 45 тисяч (ТИСЯЧ) назв наукових журналів, в т.ч. від Ельзевіру!   Недолік - може бути ембарго, може бути неповний доступ до журналів, але на нашому небосхилі...

2. Власне Ельзевір розвиває програму Відкритого Доступу.  Перелік журналів відкритого доступу (тобто абсолютно безкоштовних для вас та Ваших читачів) -A–Z Directory of open access journals.

Додали до каталогів? Розповіли читачам? Включили до ресурсів? 
Не кажіть, що не знали про це!

Не недооцінюйте {ВПЛИВ} Бібліотекаря!

Чудову інфографіку для академічних бібліотек підготували колеги з  Elsevier's Library Connect. Завантажити можна звідси. Також нагадування бібліотекарям та дослідникам про такі  застосунки Elsevier: 

1.Оновіть Scopus Author Profile та інтегруйте його з ORCID.

2.Поширте нові (за останні 50 днів) статті (доступ вільний!) з ScienceDirect Share Link.
3. Перевірте ScienceDirect Article Usage Reports для статистики завантаження статей.
4.Розкажіть ще раз дослідникам (профіль!) про можливості Mendeley
5. Зазирніть на обговорення в Mendeley groups.
6. Забули, що таке альтметрика? Зазирніть на altmetrics in ScienceDirect and Scopus.
7. Зайдіть на додаткову аналітику через Mendeley Institutional Edition.
8. Використовуйте Scopus analyzers для порівняння авторів та журналів
9.Підвищить дослідницькі стратегії з SciVal
10. Управляйте дослідницькою та управлніською інформацією разом з Pure.
11. Завантажте Snowball Metrics - глобальний стандарт для інституційних аналізів.
Ого, оце вузлик на пам'ять  робота на літо, еге ж? :-)

Elsevier у відкритому доступі

Секретами пошуку журнальних статей у відкритому доступі ділиться... Elsevier. Тож не нарікайте, що "дуже дорого", "недоступно", "кровосісі" і т.п. Не пропустіть: "Шість простих кроків: як знайти вільний ельзевірівський контент" від пані Рейчел Мартін (Rachel Martin) (менеджер у галузі програм відкритого доступу, доброчинних проектів та технологій доступу видавництва).
1. Знайдіть перелік журналів відкритого доступу
Заходимо на ScienceDirect homepage , клікаємо на лінк "Open Access Journal Directory" чи робимо закладку. Нагадую, в 56 журналах відкритого доступу ВСІ статті доступні.
2. Знайдіть перелік всіх журналів, які мають статті у відкритому доступі
На додаток до 56 журналів відкритого доступу, відкриті (безкоштовні) окремі статті в усіх 1600 журналах видавництва. Знайдіть перелік на сторінці ScienceDirect homepage (перегляд "View all publications with Open Access articles.")

3. Знайдіть перелік статей у вільному доступі
Найпростіший шлях через загальний пошук на ScienceDirect, а у результатах пошуку оберіть ті, що мають позначку "Open Access."
4. Пошук лише серед статей вільного доступу
Використайте складний пошук (advanced search). У пошукових опціях оберіть "Open Access Articles".


5. Знайдіть чи стаття, яку Ви шукаєте, є у вільному доступі Звертайте увагу, чи стаття Elsevier у відкритому доступі за помаранчевою позначкою "Open Access" (під назвою статті та прізвищем автора).
Не забудьте глянути також, за якою ліцензією Creative Commons (на яких умовах) автор дозволяє використовувати чи поширювати статтю. .



6. Знайдіть статтю відкритого доступу в платних журналах видавництва.
Elsevier випускає 1,600 журналів. І у всіх є і платні статті, і статті у вільному доступі!

Ну, наче нічого нового, але ж забуваємо про це, еге ж? 

Elsevier в Україні

Кажуть, щойно відбулась колегія МОН, прозвітовано, зокрема таке: "Протягом 2013 року Міністерством освіти і науки вживалися заходи щодо забезпечення вищих навчальних закладів і наукових установ доступу до електронних ресурсів комерційних наукометричних баз. На сьогодні 75 вищих навчальних закладів та наукових установ, підпорядкованих Міністерству, залучені до роботи щодо підписання двосторонніх угод з компанією Elsevier. 29 вищих навчальних заклади вже заключили договір з компанією Elsevier щодо отримання доступу та використання інформаційного контенту наукометричних баз даних "Scopus".
Цікаво, що означає "залучені до роботи щодо підписання"?  

А ще цікавіше почути про досвід використання хоч одного з цих 29 університетів...

SCIRUS, гуд бай?

Хто знає, чому пошуковик SCIRUS від Elsevier закривається??? А жаль, мій улюблений...Нині індексує 575 мільйонів науково-орієнтованих сайтів: університетів, видавництв, дослідницьких інституцій....

Скоро всі будуть із SCOPUS-ом?

"Сказал же - Отдам!!! Половину. Потом. Может быть… И всёёё!!!"

Вчора в КНУ ім.Шевченка відбулось таки велелюдне засідання: семінар з питань співробітництва між вищими навчальними закладами України і компанією «Elsevier» та використання контенту інформаційно-наукової системи бази даних «Scopus».

Яким чином доступ до  бібліографічної наукометричної бази SCOPUS від Elsevier забезпечить "входження провідних українських університетів до основних міжнародних рейтингів найкращих університетів світу" - невідомо. 

Чи прийнята політика чіткого використання Scopus в якості дослідницького інструментарію для наукових досліджень в країні?   

Поки що пропонується таке: для 62 університетів країни  (список наче відкритий, охочих приймають, чим більше тим краще:-) річна передплата доступу. Вартість залежить від кількості студентів-викладачів у кожному виші (від 3 до 16 тис.євро на рік для кожного ун-ту). Сплата у валюті напряму на Нідерланди. (Привіт казначейству!).

МОН відшкодує (потім - колись -якось)  50%.
Позитив: МОН почав говорити ректорам про необхідність доступу до світових наукових ресурсів. І ректори уважно записували у свої блокноти:-)  Може, спрацює?  Бібліотекарі, користайтесь при формуванні бюджетів!
Жаль, що МОН не виторгувало який хоча б 2-місячний тріал для всіх охочих, тільки відразу "товар-дєньгі-товар". 
Жаль, що не Консорціум. 
Жаль, що не Science Direct (повнотекстові ресурси цього майже монополіста на світовому ринку наукової інформації), без доступу до SD Scopus-щм можна тільки подражнити... 
Жаль, що не просуваємо відкриті журнали цього видавництва
Жаль, що нема загальної політики "Як просунути власні наукові журнали до міжнародних наукометричних баз", "Як навчати академічному письму", "Що таке міжнародні стандарти бібліографії"  і т.п.  

Ну, але маємо те, що маємо.  
Про наслідки акції оскопусіювання (?) наших вишів - поживемо-побачимо. 

PS. А в цей час тихо-спокійно, і всього за тисячу доларів Scopus (і ще купа ельзевірівських журналів) все ще доступні через проект HINARI. 
"Зачем платить больше"?

Elsevier обіцяє, що буде білим і пухнастим

Критикуй - не критикуй, а ніде не дітися: кожна четверта наукова стаття в світі - від видавництва Elsevier. Або шукайте гроші на недешеву таки інформацію, панове, або слідкуйте за оголошеннями про проекти видавництва  у царині Відкритого доступу.   А таки трохи є: "У 2013 р. ми продовжимо розширювати наш перелік журналів відкритого доступу (тут вже понад 31 назви!), а віднедавна добавились ще дві:  Stem Cell Reports (від Cell Press та  International Society for Stem Cell Research) та  Journal of Pediatric Surgery Case Reports.

Крім того, понад 1500 назв наших журналів - гібридні (автору пропонується обрати, якщо він хоче,щоб його стаття відразу чи за якийсь час була доступною). У всіх гібридних журналах спеціальний знак позначає статті відкритого доступу. .. І, нарешті, для країн, що розвиваються (наприклад, через проект Research4Life, ми пропонуємо доступ до понад 2,000 назв журналів та 6,000 книжок. 
Як це все працює, почитайте case studies. 
2013 рік обіцяє бути вражаючим для Вдкритого Доступу та  Elsevier".  Оце таке обіцяє нам шановне видавництво. 

Тож, колеги й колєжанки, чули? І не кажіть, що нема коштів на ельзевірівські журнали.
Кожна бібліотека в Україні здатна: 
1. Закаталогізувати (чи повідомити через сайт) "Читайте журнали відкритого доступу видавництва Elsevier - в нашій бібліотеці!": і лінк на перелік
2. Читайте статті вільного доступу в журналах видавництва Elsevier. І лінк   
3. Для бібліотек, які здатні знайти 8 000 грн. на рік, і отримати понад  8000 назв журналів, в т.ч. 2 000 назв журналів та 6000 назв книжок від видавництва   Elsevier - вперед до проекту Research4Life. HINARI й ARDI  я вам пропагувала-пропагувала... Хто хотів, скористався. 
Ну, і ясно, що  бібліотеки з мільйонними  бюджетами і здатними  передплатити повноцінні колекції видавництва  цей пост можуть не читати. Але, за моїми даними, наразі таких в Україні нема:-( Печалька. 
А поки ми не такі розумні багаті, щоб купувати  фрідом-колекції, тож вперед!   
  

Знайомтесь: ARDI

Хочете 2000 журналів й 7000  книг від  Elsevier? і Scopus як бонус?  Не спішіть одразу  до видавництва чи посередників. Для 105 країн, що розвиваються - безкоштовний або за низькою ціною доступ. Ми розвиваємось!:-), отож Україна вгрупі B (низька вартість, всього лише  1000 доларів на календарний рік, є можливість замовити тест). 

Отож, зустрічайте: новий  проект Access to Research forDevelopment (ARDI). 

ARDI  координується  World Intellectual Property Organization (WIPO) як частина програми  Research4Life. В партнерах програми:  WIPO,  World Health Organization (WHO), the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO),  United Nations Environment Programme (UNEP), а також International Association of Scientific, Technical & Medical Publishers (STM), провідні академічні бібліотеки та  Microsoft.

Нагадую, що ельзевірівські (і не тільки!) журнали й книжки  все ще доступні через подібний проект HINARI. Це ще один. Звірю, в чому відмінності, повідомлю. Але - вже можете це зробити самі! Успіхів!

Джерело   

Elsevier купує Mendeley?

"Без Mendeley ... у XXI столітті – життя не життя", - писав якось недавно колега. Безкоштовна програма для управління бібліографічною інформацією, народжена лише   2008,  набрала неабиякої популярності: 2,1 млн. дослідників, 200 тис.+ дослідницьких груп, 340 млн. документів у цитуванні...Mendeley часто називали руйнівною силою для комерційних видавництв, майже  монополістів в світі наукової інформації ... Ага,  час приборкати взяти під контроль, подумав Elsevier. І, кажуть люди, зібрався придбати продукт. Всього лиш за 100 млн.долярів. Mendeley’ поки не коментує, але й не заперечує. Скоро побачимо? 

"А Васька слухає та їсть"...

Оголошений в січні бойкот академічної спільноти проти Elsevier зібрав вже понад 9600 підписів. Але думаєте це вплине? Теж вірила, аж ось щойно вичитала : в 2011  прибуток Elsevier склав  £768m ($1.2 billion)... Так, так 1, 2 більйони доларів! І гадаєте, видавництву стане соромно, і воно знизить вартість журналів? Або хоча б не буде відлучати, скажімо, Україну від свої ресурсів, доступних через HINARI? Ще раз тю на вас: аж всі університети отримали лист з Міністерства з відповідними пропозиціями: Вступайте в Консорціум і буде вам щастя Scopus. І що робити? Зберемо 250 тисяч євро для бідного видавця і з наших університетів?       

"А Васька  слухає та їсть"...

Вдосконалюючи peer review

І знову про  Elsevier. Щось частенько останнім часом згадуємо незлим тихим... Але ж і експериментує видавництво, от наразі з рецензуванням, вірніше, з удосконаленням цієї моделі. Несправедливо, вирішило в-во: статтю читаємо, а рецензію на неї не бачимо. Тож кілька днів тому оголосило про пілотний проект  peer review transparencyAgricultural and Forest Meteorology:  рецензії на статті в цьому журналі будуть публікуватися одночасно зі статтями в SciVerse ScienceDirect. До кінця  2012.Право рецензента: приховати своє ім'я зберігається. 

PS. Нам би ці турботи...

"Цыплят по осени считают" Або Ще не вечір!

"Цыплят по осени считают", - писав мені якось представник  Elsevier в Україні у відповідь на мої радісні заклики щодо передплати до HINARI, де було досталь і ельзевірівських журналів, а, головне, доступ до Scopus. 

Ну що ж, радійте, шановний Пане. Таки да! Вочевидь, у відповідь на фактично   оголошений академічною спільнотою світу страйк Elsevier-у:  " Сьогодня компанія Elsevier розповсюдила повідомлення про припинення доступу до ресурсів компанії для українських користувачів через портал Research4Life". Причім ні від Elsevier, ні від Reserach4Life повідомлення ще не отримала, а від Пана Представника Elsevier в Україні радісне у сусіда щоб корова здохла! аж в кількох варіантах та в перекладі:!  "... Протягом кількох років у рамках проекту Research4Life Ваша організація має доступ до SciVerse ScienceDirect та SciVerse Scopus за пільговою ціною, оскільки бере участь в одній з трьох програм: HINARI, AGORA або OARE. Як вам, ймовірно, вже повідомив офіс проекту Research4Life, цей проект буде завершений 31 березня 2012 року. Як наслідок, пільговий доступ до SciVerse ScienceDirect та до SciVerse Scopus більше не буде доступний для Вашої організації".

Ну що ж, поживемо трохи без Scopus. Бо 200 тис.євро, які пропонуються до сплати від України, проблематично знайти... І все ж, до осені - далеко. Побачимо, хто кого? І чи потрібно "хто кого". 

Elsevier дарує е-книги

Одне з найпотужніших та найавторитетніших видавництв наукової літератури - ELSEVIER, Нідерланди (насправді глобальне видавництво з понад 125-річною історією та представництвами в 24 країнах світу, щорічно видає понад 2,000 назв журналів та біля 20,000 назв книг) анонсувало сьогодні про подарунок колекції з 780 назв своїх е-книг  для проекту  Research4Life.

Research4Life - колективна назва трьох  проектів -  HINARI, AGORA та OARE, що виконуються в галузі охорони здоров"я, сільського господарства та охорони довкілля,  і за якими для країн, що розвиваються, пропонуються чи безкоштовно, чи за досить поміркованою ціною (як для ЦУкрахни) серйозні наукові ресурси. 

В проектах беруть участь вже понад 150 відомих видавництва світу.  

Elsevier, зокрема, для цих проектів пропонує статті з понад 1,600 назв своїх  е-журналів, вартість яких просто недоступна для нашої країни в найближчі роки, а через ці проекти - будь-ласка, читайте, користуйтесь!

Про один з проктів - НINARI, та його ресурси щойно розмітила пост тут - http://kmalibrary.wordpress.com/2011/01/13/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF-%D0%B4%D0%BE-hinari-%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%97/

Могилянка передплачує НINARI та OARE, з питаннями звертайтесь, допоможу.
Вартість справді під силу науковим бібліотекам (річна передплата - одна тисяча доларів США для бібліотеки з України), а цінність ресурсів - безмежна.