четвер, 30 червня 2011 р.

Ще один Вебінар, реєєструємось: 7 липня про нові технології

Поки ми тут з вами святкуємо останні дні червня, пропустили купу новин. В культовому Новому Орлеані завершилась Щорічна Конференція Американської Бібліотечної Асоціації,.в Мінську -Генеральна Асамблея EIFL, а в Барселоні - LIBER конференція лише почалась вчора. Але технології нині дозволяють надолужити, і хоч із деяким запізненням, але спробуємо "спіймати" гарячі новини і відслідкувати тренди самотужки!!!
      А от ще один цікавий вебінар є можливість не пропустити в реальному часі. Реєструйтесь вже сьогодні: безкоштовний вебінар "Майбутнє бібліотечних технологій: нові тенденції в наукових комунікаціях та технологіях та їхні впливи на діяльність академічних бібліотек" ( The Future of Library Technology: How Trends in Scholarly Communication and Technology are Impacting Academic Libraries). Коли: 7 липня (Thursday, July 7, 2011). Час: у нас буде 19-00 (здається, ще перевірю). Реєстрація на Library Journal. Спонсорують вебінар Ex Libris та Library Journal. Проводять:Jack Ammerman, Associate University Librarian for Digital Initiatives and Open Access at Boston University Libraries та Oren Beit-Arie, Chief Strategy Officer at Ex Libris.Отже, хто матиме час і натхнення, і хоче зрозуміти "Як жити далі":-), реєєструйтесь, зустрінемось!

середу, 29 червня 2011 р.

Через 5 років важливих наукових журналів буде лише 100?

Повертаючись до новин від найбільшого в світі академічного журналу PLoS ONE
Отже, оприлюднено імпакт-фактор журналу - 2010 :  4.411. Не зле, як кажуть, зовсім непогано. Журнал зайняв 12 позицію поміж 85 кращих журналів з біології.
Нагадаю, цей журнал відкритого доступу  стартував лише в 2006 р. як  проект Public Library of Science. Минулого року в журналі було надруковано 7 тисяч статей, до кінця цього очікується 12 тисяч. На Щорічній Конференції  SSP, видавець PLoS ONE  Peter Binfield переконливо прогнозує, що світ рухається у напрямку таких мегажурналів відкритого доступу. Згідно його прогнозам, до 2016р., 50% всіх наукових (STM) статей буде публікуватися приблизно в 100 назвах подібних журналів. Такі мега журнали вже з'являються: за останні два роки, н-д, SAGE Open, BMJ Open, Biology Open, Open Biology 
Ура, колеги, нам достатньо буде передплатити, вірніше налагодити доступ, бо ж відкриті!  лише 100 назв журналів, уявляєте цей журнальний Едем? :-)  

Джерело

вівторок, 28 червня 2011 р.

"ЯК ЗБІЛЬШИТИ НА 90% ВАШ РОЗУМ"?

 "Зідан: нездоланне добро". Це ж треба так назвати книгу про футболіста&! Відділ маркетингу смалить"

Справді, "все чудесатее и чудесатее" бувають назви. Трохи погуглила, і виявила цікаву річ: Британський  журнал "Bookseller" ще з 1978 р. проводить щорічний конкурс на найбільш кумедну назву книжки. Номінантів на премію "Diagram" висувають бібліотекарі (!!!), видавці та продавці книжок. Сам автор не може висунути свою книжку, не приймаються також іронічні чи пародійні заголовки. Назви книг на конкурс беруться "в чистому вигляді", без тлумачення чи картинок на титулці. Премія - не грошова (якщо не враховувати пляшки шампанського переможцю), але, кажуть, продажі зростають. Так що теж маркетинговий хід:-)
Ну, і ось вам, наприклад, назви-переможці:

1978. МАТЕРІАЛИ ДРУГОЇ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ з ГОЛИХ МИШЕЙ (Proceedings of the Second International Workshop on Nude Mice) - насправді, дослідження по використанню лабораторних мишей

1979. МАДАМ ЯК БІЗНЕС-ЛЕДІ: УПРАВЛІННЯ КАР"ЄРОЮ В ПУБЛІЧНОМУ ДОМІ (The Madam as Entrepreneur: Career Management in House Prostitution) -без коментарів:-) (власне, чому ні? бізнес, як бізнес:-)

1980. КУР"ЯЧА НАСОЛОДА (The Joy of Chickens) - книга про породи курей

1981. ОСТАННІЙ ШАНС НА ЛЮБОВ - РОМАНТИКА ПЕРЕД СМЕРТЮ  (Last Chance at Love - Terminal Romances) - книга про романтичні стосунки в будинку для старечих

1982. НАСЕЛЕННЯ ТА ІНШІ ПРОБЛЕМИ (Population and Other Problems: Family Planning, Housing 1,000 million, Labour Employment) - дослідження демографічної ситуації в Китаї

1985. ЗБІЛЬШЕННЯ ГРУДЕЙ ДО МАКСИМАЛЬНИХ ОБСЯГІВ ПРИРОДНІМ ШЛЯХОМ: ЯК ЗБІЛЬШИТИ НА 90% ВАШ РОЗУМ, ЩОБИ ЗБІЛЬШИТИ ВАШИ ГРУДИ (Natural Bust Enlargement with Total Power: How to Increase the other 90% of Your Mind to Increase the Size of Your Breasts) - керівництво по зрозуміло чому за допомогою позитивного мислення:-)

1989. ЯК ЗНАЙТИ ТУАЛЕТ В ЛІСІ (дуже несміливий переклад, хай йому грець, читайте англійською! ): ЕКОЛОГІЧНИЙ  ПІДХІД ДО ВТРАЧЕНОГО МИСТЕЦТВА ( (How to Shit in the Woods: An Environmentally Sound Approach to a Lost Art)

1991. ГЕНІТАЛІЇ САМЦІВ МЕТЕЛИКІВ БАЛКАНСЬКОГО ПІВОСТРОВА З ДОДАТКОМ СПИСКУ ОЗНАК ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ)  (Male Genitalia of Butterflies of the Balklan Peninsula, with a Checklist)

1996. ГРЕЦЬКІ СІЛЬСЬКІ ПОШТАРІ ТА НОМЕРИ ЇХНІХ ШТЕМПЕЛІВ ДЛЯ ГАСІННЯ (Greek Rural Postmen and Their Cancellation Numbers)

1997. РАДОЩІ СЕКСУ: КАРМАННА ВЕРСІЯ (The Joy of Sex: Pocket Edition)

2007. ЯКЩО ПРАГНЕТЕ ЗАВЕРШЕННЯ СТОСУНКІВ, ПОЧНІТЬ З ВАШИХ НІГ (If You Want Closure in Your Relationship, Start with Your Legs)
і т.д. Прочитайте весь перелік, гарний настрій забезпечено:-)
Так що наш "Зідан" ще ого-го, перлина красномовности:-)
Як з приводу подібного конкурсу у нас, колеги?
Надсилайте!
Джерело

понеділок, 27 червня 2011 р.

Нова мапа Відкритого Доступу: реєєструйтесь!

Ще одна можливість, щоби вас побачили в світі - нова мапа Відкритого доступу. Свіженька бета версія ще, але вже красиво:-) Ідея і фінансування проекту від The Open Society Foundations, EnablingOpenScholarship (EOS),  EIFL та SPARC (the Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition). Зареєєструйте тут Ваш репозитарій чи журнал відкритого доступу, чи будь-яку іншу ініціативу чи політику ВД!  І не тільки для краси України на мапі світу:-), але , і для можливих пошуків партнерів чи нових контактів у царині відритого доступу!

суботу, 25 червня 2011 р.

Бібліотекарі, на вулицю!

І хоч ця бібліотечна "інновація" вже облетіла за кілька днів світ, не втримаюсь і я. "Вуличний бібліотекар": так зветься це проект, який придумала і з початку червня втілює в місті Портленді (Орегон, США) письменниця та журналістка Лаура Моултон ( Laura Moulton) за фінансової підтримки Регіональної Ради з Мистецтва та Культури Ідея досить проста: двічі на тиждень Лаура на ровері з причепом, в якому  чотири десятки книг, роз'їжджає містом, і як трапиться бездомний (упс, неполіткоректно! тра' казати  "люди, які не живуть в будинках" (? - people living outside), і...ощасливлює  такого аутсайдера книгою.  Не знати, як вмовляє взяти, але з розданих вже таким чином  25 книжок, шість навіть повернулись, тобто не просто роздача "духовної їжі", а дотримана бібліотечна технологія випозичання:-) .. Лаура чесно визнає, що крім "бібліотечної" складової, її проект націлений і на інше, адже кожен з ощасливлений сфотографований, зафільмований, опитаний... Очевидно, вже зріє книга, щось, наприклад, "Як я була вуличним бібліотекарем або Що читають люди, які не хочуть жити в будинках". О, ще, на сайтику проекту можна клікнути-перерахувати дєнюжку на цю доброчинність, або ж подарувати книжки...
       Ложку дьогтю  шукайте в коментарях. В США абсолютно вільне користування публічними бібліотеками,  і бездомні мають ті ж права для користування, як і всі інші громадяни. Ліньки дійти до книгозбірні? Ок, слідкуватимемо за проектом? Може почуємо, чим скінчиться: чи продовжиться-) : І чи приєднається до ініціативи місцева книгозбірня? І чи то бездомні запишуться до бібліотеки, чи бібліотека теж "вийде" до них, і повчить на різних курсах-тренінгах, допоможе написати-розіслати резюме та знайти роботу. а відтак і змінить їх безмежне задоволення  від життя "аутсайд"..
     Цікаво, що думають наші публічні бібліотеки з приводу таких не просто маскарадних "походів в світ "на трамваях-тролейбусах", а роботи із залучення до читання та книгопочитання ось таких непростих категорій. І чи справді "всє срєдства хороші" для цього? 

пʼятницю, 24 червня 2011 р.

Вихідні! Відпочинемо від Інтернету?













Світлина звідси

Що таке високоцитовані статті та хто їх пише в Росії

30 червня, в наступний четвер, з 19-00 в проекті "Публічні лекції Полит.Ру" - не пропустіть виступ канд.фіз.-мат. наук, заступника директора з управління електронними ресурсами Бібліотеки Національного дослідницького ун-та «Высшая школа экономики» (НИУ ВШЭ, Москва) відомого дослідника в галузі наукометрії та бібліометрії п. Володимира Післякова. Тема лекції Высокоцитируемые статьи: что это такое и кто их пишет в России
Джерело
Додатково: Класична вже стаття Післякова "Методы оценки научного знания по показателям цитирования"  
Дещо про це у ПБ тутечки

четвер, 23 червня 2011 р.

OR11 вже в доступі

Більшість презентацій з важливої конференції в царині Відкритого Доступу - Sixth International Open Repositories Conference (OR11) ,що відбулась 6-11 червня в Техасі (США) нарешті викладені. Урра! Переглядаємо, або ж робимо закладинки для подальшого ознайомлення!

"Лицензия - ловушка или выход из тупика"

Порядок використання комерційної електронної інформації в світі зазвичай регулюється договірними угодами, відомими як ліцензії. Вони всебічно описують умови стосунків між постачальником інформації (видавництвом чи агрегатором) та бібліотекою. Це досить новий вид документів, що з'явився лише в епоху е-ресурсів, а в нашій країні до того ж, цю "мороку" з ліцензуванням, здебільшого, взяли на себе Консорціуми, що допомагають нам у передплаті та доступі до ресурсів: Інформатіо, УРАН, ELibUkr та ін. Поза тим, ліцензія - вкрай важлива складова цивілізованого "життєвого циклу" е-ресурсів в наших книгозбірнях, яку не можна ігнорувати. Ми хочемо працювати в цивілізованому правовому полі, вільному від "гри по понятиям", і міркувань на кшталт "ми ж хотіли як краще, бо ж ми бібліотека: "не корысти ради, а токмо...". Це розмова несерйозна і недостойна професіоналів, якими ми себе вважаємо, чи не так? Кожній бібліотеці, що надає доступ до е-ресурсів дуже важливо досить серйозно поставитися до підготовки, підписання та виконання ліцензійної угоди. Або поцікавитися умовами дії такої ліцензії у разі, якщо дістає такий доступ від третіх осіб (установ). Обіцяю підготувати відповідну детальнішу інформацію, трохи про це є моїй книжці.. А поки для охочих рекомендую:
1. Принципи ліцензування від ІФЛА, 2001
2. Презентацію від Ірини Разумової (Консорціум Неикон, Росія) "Вопросы авторского права при использовании электронных ресурсов" (зверніть увагу на частину "Лицензия - ловушка или выход из тупика".
3. Приклади ліцензійних угод від різних світових видавництв - на чудовому сайті-помічникові бібліотек в укладанні ліцензій тут

Отже, шановні колеги, перш ніж "на весь світ" оголошувати на власному сайті паролі доступу до ресурсу, або ж іншим шляхом "передавати" їх комусь, налаштувати офф-кампус чи проксі-доступ, дозволяти завантажувати і пересилати статті стороннім користувачам і т.п., зазирніть все ж в ліцензію, чи маєте ви на це законне право. Чи запитайте про існування ліцензії у тих, хто такий доступ пропонує.

Контрафактна книжкова продукція як загроза існуванню легального національного книговидання

24 червня о 10.30 в інформаційному агентстві УНІАН (м.Київ, вул. Хрещатик, 4) Правління Укр.Асоціації Видавців та Книгорозповсюджувачів проводить прес-конференцію на тему «Паперова та електронна контрафактна книжкова продукція як загроза існуванню легального національного книговидання». В пресовому повідомленні від УАВК, зокрема, зазначено: " Одним із головних чинників такого стагнаційного стану національної книги є тотальне засилля на книжковому ринку України контрафактної або піратської книжкової продукції, що призводить до тяжкого фінансово-економічного стану легально діючих видавництв та видавничих організацій. Якщо ще донедавна «піратська» продукція мала виключно традиційний паперовий вигляд, а отже вимагала від виробника контрафакту значних зусиль і коштів та мала певні обмеження в накладах книжок і способах та ареалах їх поширення, то з розвитком мережі Інтернет та появою пристроїв для читання електронних книжок вартість піратського копіювання стала настільки мізерною, що дозволяє робити його будь-кому, а ареалом поширення контрафактного електронного контенту стає весь світ. Тобто в нинішніх умовах легальний видавець опинився під подвійним ударом людей не надто моральних, які фактично своїми несанкціонованими діями позбавили його можливості не тільки отримати прибуток від виготовленого ним на законних підставах мистецько-інтелектуального продукту, захищеного авторським правом, а й навіть, хоча б частково, покрити видатки, понесені ним при підготовці видання та виплат гонорару авторові. Таким чином, виробниками паперового та електронного контрафакту грубо порушуються статті 435, 440, 441 та 443 Цивільного Кодексу України та статті 7, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права». "Несанкціоноване тиражування та електронне копіювання різножанрової літератури, її продаж і розміщення для вільного чи платного скачування в мережі Інтернет, будучи по суті злочином, на жаль, не стала предметом переслідування з боку правоохоронних органів, для яких контроль над виконанням громадянами держави її законів є професійним обов’язком".
   Колеги, долучайтесь до обговорення, якщо Вам відомі факти порушення, не будьте байдужими. Ми ж хочемо жити в цивілізованій країні, чи не так? Новини з прес-конференції обіцяю завтра.

середу, 22 червня 2011 р.

АБІС повибирали, черга за ERM!

Кількість е-ресурсів в Могилянці вже становить понад триста тисяч (і комерційних, і відслідкованих та "включених" до е-колекції ресурсів вільного доступу). Шукаю рішення і для метапошуку (або як кажуть поляки -мультивишуківарку! правда розкішно звучить?:-) , і для управління е-ресурсами (ERM). Натрапила на статтю в Library Journal, що може бути корисною всім у оцінці критеріїв програм управління е-ресурсами.
Отже, 6 топ-вимог:
1. Забезпечення управління технологічними процесами: підтримка всього життєвого циклу е-ресурсів, включно з відстеженням, нагадуваннями, маршрутизацією тощо. Нічого не пропагую (поки що!:-), але назви топ продуктів (і комерційних, і вільних) в статті теж знайдете!
2. Управління ліцензійними угодами: здійснюється з метою збереження угод та відображення термінів та умов дії ліцензії та прав доступу
3. Управління статистичними даними: здійснюється з метою отримання, збору та організації даних статистики використання + надає історію статистики.
4. Адміністрування: організація, збереження та забезпечення доступу до адміністративної інформації, в т.ч. імен користувачів та паролі тощо.
5. Процес комплектування: забезпечує підтримку бюджетного управління, розподілу коштів, фінансової звітності, збереження інформації про вартість придбань та іншу дотичну інформацію (рахунки, угоди тощо)
6.Сумісність: інтеграція та взаємодія з іншими бібліотечними системами, в тому числі АБІС!
Бібліотекарі також називають такі вимоги та особливості для ERM програмок: управління передплатою, контактна інформація незалежних постачальників, підтримка здійснення оцінки колекції, консолідація ERM інформації, управління пакетами, управління фінансами, звітність, і використання... Ні за що конкретно наразі не пропагую (поки що!:-), але в статті назви конкретних продуктів (і комерційних, і вільного вибору) теж є.

Джерело

вівторок, 21 червня 2011 р.

Реєєструйтесь на TechSource Вебінар 8 липня!

Вітання всіх з Днем  літнього сонцестояння!  Дівчата, сплели вінки? А час плинний, і  липень вже поруч. Хто не потрапить з 23  червня  в Новий Орлеан, на Щорічну конференцію  Американської Бібліотечної Асоціації  (ALA)  - найпотужнішу в світі за кількістю учасників професійну нашу імпрезу - не сумуйте! По-перше, ніякі природні катастрофи, на які багатий той край,  Вам не загрожуватимуть, а  головне, сучасні технології скоротять дистанцію до охочих долучитися до програми. Скористайтесь  "он-лайн-участю" через сайт, слідкуйте за новинами Конференції в Твіттері:#ala11
І вже зараз можна реєструватися на різні заходи ALA! Зокрема: вже зараз можете зареєструватися на безкоштовний ALA  TechSource Webinar. Як обіцяють організатори, буде "гаряче", адже для обговорення  заплановані теми "від е-книг і  всіляких гаджетів до RFID та бібліотечних систем". Модеруватимуть вебінар:
  • Jason Griffey, Head of Library Information Technology, University of Tennessee, Chattanooga, and ALA TechSource and American Libraries blogger
  • Kate Sheehan, Open Source Implementation Coordinator, Bibliomation Inc., and ALA TechSource blogger
  • Sue Polanka, Head of Reference/Instruction, Wright State University Libraries, blogger and Author of No Shelf Required
  • Marshall Breeding, Director for Innovative Technologies and Research for the Vanderbilt University Libraries

76% дослідників Львівської політехніки не проти публікації своїх праць в Мережі

На сайті бібліотеки Львівської політехніки трапилось таке цікаве опитування, до якого наразі долучились вже аж 511 респондентів:
Ви маєте бажання опублікувати Ваші статті (роботи) у Інтернет?
  • Так - 54%
  • Не проти публікації - 22%
  • Байдуже. Можливістю публікації не цікавлюсь- 11%
  • Скорше проти ніж за опублікування - 5%
  • Категорично проти публікації у Інтернет - 8%
 Отже, з тих хто зазирнув на цей сайт (сподіваюсь, більшість дослідників цього внз!) понад 75% хочуть, або не проти розмістити свої публікації в Інтернет! Лише 8% - категорично проти. Є з чим працювати! Гарний результат, колеги! Пора приймати мандат сприяння Відкритому Доступу! Бо як пояснити, що "хочуть", але у Відкритий Електронний архів особливо активно не складають? :-)

понеділок, 20 червня 2011 р.

Нью-Йоркська Публічна Бібліотека тестує новий каталог

В повну силу він запрацює у вересні, але вже від сьогодні тестова версія нового NYPL каталогу доступна, зауваження приймаються! Допомогла відомій Нью-йоркській книгозбірні втілити задумане канадська (не оптова!!!) кампанія Bibliocommons,  за плечима  якої понад 40 впроваджень в бібліотеках Бостону, Сіетлу, Клівленду та ін. Серед "родзинок": покращені пошукові можливості, персональні "полички" для користувачів, можливість додавання відгуків та тегів чи голосування і т.д.  Власне, спробуйте самі! 
PS. Цікаво: на тему "Україна" знайдено понад 27 тисяч записів. Далі йде деталізація  у предметах, жанрах, сервісах, форматах, мовах, місцем розташування, хронологією тощо. Для прикладу, з усіх знайдених  записів  про Україну, 26 829 можна "юзати" лише в бібліотеці, а додому взяти лише 463.. За предметами 6 382 - пасують до історії, 1220 - до політики, 1026 - про євреїв, і лише 913 - про українців.. 
Щоб проблема вибору не змучила користувача, велкам до списку бестселерів, де можете додавати теги, анотації тощо (звісно, якщо Ви зареєстровані в Бібліотеці). Такий собі мікс каталогу бібліотечного та  Амазону, і чомусь це зветься тепер Каталог 2.0. 
Конкурс: хто придумає, що, крім відгуків-фідбеків користувачів буде допасовано до Каталогів 3.0,  подамося на конкурс призів    
   

Бібліотека як канал Або що таке книга "базової категорії"

«—Осетрину прислали второй свежести, — сообщил буфетчик.
— Голубчик, это вздор!
— Чего вздор?
— Вторая свежесть — вот что вздор! Свежесть бывает только одна — первая, она же и последняя. А если осетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая!»
(М.Булгаков)


Минулого тижня Верховною Радою України проголосовано й прийнято за основу проект Закону України «Про національний культурний продукт». Проект на перший погляд позитивний, спрямований на розвиток інформаційно-культурної сфери. Визначає такі, наприклад, терміни як "національний твір", "національний культурний продукт", і навіть (для тих хто хотів знати, але боявся запитати:-) що таке "культурний продукт (культурна продукція) еротичного характеру". Бібліотеки потрапили в перелік "національних каналів культурної комунікації". 
Ок, не про це мова. Зверніть увагу, колеги: проектом передбачається отримання видавцем на кожну книгу, що виходить у видавництві, спеціального сертифікату, який свідчить, що цей твір належить до «базової», «середньої» або «вищої» категорії... А сама "сертифікація національного культурного продукту здійснюється з метою сприяння українському споживачеві в компетентному виборі (підкреслено мною-Т.Я.) продукції для задоволення своїх духовних, національно-культурних потреб... ". І що таке цей "компетентний" вибір? Пропонується, що сертифікацію буде проводити уповноважений орган (ох, стає страшно вже...) - служба сертифікації, що призначатиметься центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності (за поданням Міністерства культури і туризму)... І хоч сертифікація пропонується добровільна, вгадаємо з трьох разів подальший розвиток сюжету?
Проект пропонує навіть більш конкретні "критерії оцінювання", наприклад, кіно не потягне на національне, якщо мінімум "два провідні виконавці ролей" не будуть громадянами України!  (щоправда,  люб'язно дозволяється  не сертифікуватися фільмам еротичного характеру чи наприклад, рекламним роликам політичних партій :-)  Щодо видань, то до "національних" можна буде потрапити творам українською мовою, тим, що видані юр.особою, зареєстрованою в Україні. А також, якщо  "автор літературного твору є громадянином України", або має бути "українським автором, померлим до набуття Україною незалежності"...
Мдда, а я лише минулого тижня доводила своїм американським студентам, що часи цензури та  апофігею назавжди в минулому...

неділю, 19 червня 2011 р.

4 зірочки для метаданих

Знову про відкриті дані та інтелектуальну власність. Бібліотечно-архівна-музейна громада нещодавно на своєму зібранні (International Linked Open Data in Libraries Archives and Museums Summit June 2-3, 2011 San Francisco, CA, USA) запропонувала ось таку чотиризіркову класифікаційну схему щодо linked open cultural metadata:

**** Public Domain (CC0 / ODC PDDL / Public Domain Mark)

*** Attribution License (CC-BY / ODC-BY) where the licensor considers linkbacks to meet the attribution requirement
** Attribution License (CC-BY / ODC-BY) with another form of attribution defined by the licensor
* Attribution Share-Alike License (CC-BY-SA/ODC-ODbL)

Кого цікавлять деталі, звертайтесь до International LOD-LAM Summit blog або шукайте тут.
Дефініції щодо відкритої інформації (даних), контенту, сервісів є навіть російською тут.  Дотична інформація про 5-зіркову класифікаційну схему для Linked Open Data від від Tim Berners-Lee (з прикладами включно!) тут

пʼятницю, 17 червня 2011 р.

І знов про плагіат і видавничу справу

Незбагненні й чудернацькі варіанти українського копірайту (копілефту!), дивовижні  шляхи твої, авторське право в Україні...  
Набуває розголосу справа Теліпка В.Е., підприємливого студента (заочника, відрахованого з КНУ ім.Шевченка!), який примудрився за останні три роки опублікувати (!!) 16 (!!!) робіт (підручники з права!!!!!) загальним обсягом 8500 сторінок у одному з київських видавництв. Ну, звичайно, "пан не сам склепав" підручники, а розжився підручним матеріалом, зокрема останній його шедевр ("Науково-практичний коментар Конституції України") за результатами науково-правової експертизи показують майже 90% його тексту є плагіатом. І проти Теліпка В., і проти видавництва порушено кримінальні справи, а Національна академія правових наук України просить відмовитися від використання цих підручників...Мдаа, як то кажуть, нема слів:-(  Найперші питання виникають до видавництва, звичайно.  Гей, колеги-видавці, чи щось на кшталт кодексу етики є у видавничій справі???     
PS.  У мене в бібліотеці немає жодного з цих "шедеврів", а якщо у вас є, колеги, що будете робити? списувати за причиною "Плагіат"?:-)  

Львівське...

Люблю це місто, в будь-яку пору року і стану душі, намагаюсь бувати мінімум двічі на рік. Бо довше - сумую... Львів для мене  - завжди Свято. Піднесений настрій, відчуття польоту й натхнення від вулиць і вуличок,  бруківки і ароматів кави в безлічі затишних кав"ярень, стареньких трамвайчиків і готичних вікон, таких привітних і різнобарвних львів"ян,  зрештою відчуття причетності до плинності часу в цьому місці Всесвіту... 
Наші гості - американські студенти-майбутні бібліотекарі з Канзасу  (Бібліотечної Школи Emporia State University) в захваті: від Бібліотеки Стефаника, і особливо унікальних колекцій Палацу Мистецтв та...  Рижика в центральному будинку бібліотеки:-).  Від чудової  презентації про свою книгозбірню від директора університетської бібліотеки;  від зустрічі з колегами-представниками  різних бібліотек Льовова  та студентами- теж майбутніми бібліотекарями з ЛНУ  під час круглого столу, де зрештою "розговорились" і  зворушливим "акордом" зустрічі  навіть полинула пісня:-). (А в тому, що ці два університети матимуть можливість відтепер тіснішої співпраці і, можливо, спільних проектів, не сумніваюсь!).
Від прогулянки містом, обіду в "Криївці", кави в "Дзисі"...
(А для мене цього разу знов приємні сподівані і несподівані зустрічі-відкриття:-) 
       І знов вечірній потяг завершив це чарівне коло одноденної подорожі до Львова, але, впевнена, залишиться в пам"яті кожного.  Як в поезії одного львівського бібліотекаря: "Я залишаю гамірливий Львів - тікаю раз у раз, щоб повернутись потім".  
До побачення, Місто Лева, ми ще повернемось!

середу, 15 червня 2011 р.

Ще кілька слів про Портал наукової періодики та PubMed Central

На додаток до вчорашнього посту: Деякі видавництва не тільки мають "зелену" політику, а отже дозволяють розміщувати в репозитаріях постпринти без будь-яких застережень, але і роблять це самі! Перший (бо наш!) приклад: Портал наукової періодики від Вернадки. Журнали самі "здаються" до розміщення тут. Але не перший в часі, бо "зелену" політику для журналів та авторів вже давно вимагає Національний Інститут Здоров'я США, зобов'язуючи розмістити всі результати дослідження, фінансовані Інститутом, в цифровому архіві PubMed Central (PMC) не пізніше, ніж 12 місяців після публікації. Адже кошти держави та платників податків в США на розвиток медицини мусять бути "відпрацьовані" таким от публічним доступом до інформації. Гарно, правда ж?
В переліку журналів, які за вимогою NIH автоматично розміщують ВСІ публікації до PMC вже понад 1000 назв! А ще ж є "гібридні" журнали, які розміщують лише вибрані статті, див. тут.
Деякі з цих журналів - журнали відкритого доступу, і для них не дивина така "зелена" політика. Але значна частина журналів - від комерційних видавництв, за якими дуже цікаво нині спостерігати у їх ставленні до ВД. Експерименти тривають, ВД наступає, і як на мене, і в першому, і в другому прикладі, коли політика приймається "зверху" це спрацьовує набагато швидше та ефективніше:-). Хай сперечаються про легітимність нашого порталу, а щоденне завантаження - 300 тисяч! Хай видавництва лобіюють Конгрес США з вимогою пом'якшення публічної політики NIH, а в PubMed Central вже понад 2 мільйони статей!
     До речі, Ви додали обидва приклади (Портал наукової періодики та PMC у Ваші списки корисних ресурсів на сайті? а закаталогізували в каталоги? Молодці!

вівторок, 14 червня 2011 р.

Не знаєте, чи можна розміcтити статтю в репозитарії? Вам допоможе Ромео!

Ще одне корисне нагадування:  якщо Ви не знаєте, чи має автор статті право архівувати цю статтю у репозитарії Вашої інституції, допоможіть йому це перевірити, а ще краще зробіть це за нього.  Проект SHERPA/ROMEO  пропонує  автоматичне визначення політики журналу, що (препринт чи постпринт) і на яких умовах (без ембарго чи ембарго тощо) дозволяється розміщувати в інституційному репозитарії. 
Загалом такі політики нині "розфарбовані" так:
Зелений - можна вільно (без дозволу) архівувати і препринт, і постпринт, в т.ч. видавничу версію PDF   
Синій - дозволяється архівувати постпринт (тобто остаточну авторську версію статті ПІСЛЯ рецензування) або видавничу версію PDF   
Жовтий - тільки препринт (в т.ч.до рецензування) 
Білий - архівування не дозволяється
Нині вже  181 видавництв світу  (не журналів, а видавництв!) дозволяють "зелений" відкритий доступ без жодного періоду ембарго. Одне видавництво - депозит дозволяється через три місяці після публікації, 20 - через 6 місяців, 14 - після року, 2 - після 18 місяців і ще 11 - через довший термін.
Детальніше - тут

неділю, 12 червня 2011 р.

Чи стане Wikipedia Світовим Культурним Репозитарієм?

Вікіпедія "подалась" на включення до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО.  Чому ні, адже 18 мільйонів статей на 279 мовах світу гідно репрезентують нині здобутки цивілізації...

пʼятницю, 10 червня 2011 р.

А ви зарєєструвались в ROARMAP???

В ROARMAP (Registry of Open Access Repository Material Archiving Policies) зареєєстровано вже понад 200 політик (мандатів) "зеленого шляху" відкритого доступу (через репозитарії). Від України всього лише три, і хоч я зверталась до всіх вже не раз, щось...:-( Колеги-прихильники ВД і власники репозитаріїв України! Якщо у Вашій інституції прийнята така політика (і зафіксована рішенням Вченої Ради, наказом Ректора тощо), зареєструйтесь на цьому порталі-реєстрі! про себе розкажете, і реноме України підтримаєте на міжнародній арені!
      PS. Перші "ластівки" мого дослідження: вже в шести інституціях України прийнята політика обов’язкового архівування результатів досліджень учених та співробітників, а ще в 9 - так звана "м"яка" політика: рекомендація щодо архівування. Молодці!

четвер, 9 червня 2011 р.

Архіваріус - це звучить гордо!


"— Я директор Світового Фонду. Хто ти і що тобі потрібно? — прозвучало запитання.
— Вчора був мій день — день вибору професії, — трохи хвилюючись, сказав Світозар.
Брови директора смішно сіпнулися вгору, потім униз, він схопився з-за стола, заваленого якимись циліндрами, і гарячково випалив:
— Далі, далі! Що далі?..
— Я вибрав роботу в Світовому Архівному Фонді!
— Це… серйозно? — недовірливо запитав директор, а потім замахав руками, побачивши, що Світозар знизує плечима: — Гаразд, гаразд, не буду! Пробач! Але річ у тім, що до нас майже ніхто не йде! Навіть старі! Всі десь летять, пливуть, щось винаходять… А вивчати життя предків — нема нікого!" (Олесь Бердник. Шляхи титанів).

Просто під сьогоднішній настрій та у справі накреслення планів нашого наукового архіву...Завжди з пієтетом ставилась до справжніх професіоналів архівної справи, респект!  

середу, 8 червня 2011 р.

Про відкритий доступ у Бельгії: реферати чи повні тексти?

Як відомо, нині вже понад  20% наукової інформації знаходиться  у Відкритому Доступі:  8.5% через журнали відкритого доступу та  11.9% - через інституційні репозитарії. Серед понад 2000 репозитаріїв світу вже 28 українських, вимальовуються потроху шляхи-стратегії-політики. Від чогось відмовляємось, щось удосконалюємо. От одна з політик щодо змістів, яку я і сама палко пропагувала: лише повні тексти. А от трапилась інформація про репозитарії Бельгії, серед 620 тисяч записів повні тексти складають далеко не 100%. Дивіться самі:
  • UGent Institutional Archive (142,176 записів, 10,315 з повним текстом)
  • IRUA : Universiteit Antwerpen (57,597 записів)
  • LIRIAS : KULeuven (242.050 записів, 22.572 з повними текстами)
  • Document Server@UHasselt (10,417 записів, 2,599 з повними текстами)
  • DIAL : Académie Louvain (55,506 записів, 12,330 з повними текстами)
  • DI-fusion : Université Libre de Bruxelles (56,669 записів, 7,517 з повними текстами)
  • ORBi : ULg (60,110 записів, 36,200з повними текстами)
Звичайно, записи з рефератом, але все ж... Що думаєте, колеги? 

вівторок, 7 червня 2011 р.

"Sage, JStor i т.д."

О, ми "доросли" нарешті  вже до запитів щодо е-ресурсів! Хтось добросовісно попрацював, і тепер не тільки Стріха, але й Кремінь знають що таке  е-журнали чи бази даних, респект! Отримала запит з Нац.Академії педнаук України, серед інших  таке запитання "Перелічіть, до яких закордонних баз журнальних статей (Sage, JStor i т.д.) є доступ з вузівської мережі"  (Хтось явно студіював за кордоном, бо ні Sage, ні JSTOR поки не прийшли в Україну, хіба як тестові доступи. Натомість понад 10-літня історія використання журналів Springer чи бд від EBSCO не запитується...І чому тільки з вузівської мережі, деякі ун-ти вже надають віддалений авторизований доступ).  "Рулить" і Вікіпедія: пропонується вказати дані про знаменитих випускників, інфо в яких є "на сайті ВНЗ або у Вікіпедії" (ха! а хто сумнівався в достовірності даних у Вікіпедії???) .  Але вже і це позитивно, як на мене, сподіваюсь, будуть не тільки запитувати звіти, але і підтримувати сплату таких доступів!

понеділок, 6 червня 2011 р.

IOP "відкриває" ще 23 журнали

Інститут Фізики -  IOP Publishing  -  "відкрив" ще 23 своїх журнали. Віднині у відкритому доступі 23 журнали, що перейшли від "передплатної" до "гібридної" моделі: за публікацію статті автор сплачує   £1700, €1950  чи  $2700, а всі охочі мають доступ до реферованих та рецензованих статей безкоштовно. Ще раз: відкритий доступ не відміняє традиційної процедури рецензування (peer-review process), а отже, гарантує високу якість публікацій. Стівен Голл (Steven Hall), Директор видавництва IOP Publishing, сказав про цю подію:  ‘IOP був піонером у відкритому доступі, адже New Journal of Physics був оголошений відкритим ще у 1998 (в партнерстві з Deutsche Physikalische Gesellschaft), згодом ще 7 журналів з"явились у ВД...Золотий шлях відкритого доступу має стати альтернативою передплатній моделі журналів".
Як відомо, IOP Publishing також підтримує відкритий доступ ще й у такий спосіб: дозволяючи всім своїм авторам самоархівувати роботи у власних інституційних репозитаріях, щоправда з періодом ембарго від 12 до 24 місяців. 
Серед нових "відкритих" журналів: Journal of Physicsseries, Classical and Quantum Gravityand Nanotechnology.  Детальніша інфо про журнали доступна тут

неділю, 5 червня 2011 р.

Про Відкритий доступ у Варшаві - 2

 Експрес "Варшава-Київ", 13-місце (майже за Висоцьким:-) І я вдома. Польща запам'ятається свіжими враженнями, новими контактами та ідеями, дискусіями й планами від почутого: відшуміла 32-а щорічна конференція IATUL.(International Association of Scientific and Technological University Libraries). Трохи вже писала про це тут. Наступна конференція цієї важливої Асоціації буде в "бананово-лимонном" Сингапурі, збирайте кошти, панове бібліотекарі, або подавайтесь на гранти. Сподіваємось, що хтось з України таки дістанеться далеких берегів, хоча б колеги з  Львівської політехніки, які здобули відзнаку за постер  на цій Конференції, що якраз дорівнює реєстраційному внеску.  Але це вже наступного червня. 
         А на початку цього понад 130 бібліотечних фахівців з різних країн світу зібрались в чарівній Варшаві, щоби обговорити сучасні тенденції наукових комунікацій та відкритого доступу. Адже тема цьогорічної конференції "Бібліотеки для Відкритого середовища: стратегії, технології та партнерство". Крім вже згаданої ключової доповіді гуру Відкритого Доступу Стівена Гарнарда, досить цікаві були презентації від Rosemann Uwe та  Elke Brehm з Німецької Національної Бібліотеки Науки та Технологій (про проекти відкритого доступу, зокрема, SCOAP3-DH та участь німецьких ун-тів в arXiv), Norbert Lossau з теж німецького університету Goettingen State and University (про  Pan-European OpenAIRE проект та міжнародну організацію COAR, від Zibute Petrauskiene з Вільнюського університету, від Marcin Werla та Cezary Mazurek з Польщі (Мережа Цифрових Бібліотек Польщі), Mary Lou Forward  з OpenCourseWare Consortium, США (про підтримку відкритих освітніх ресурсів), від Anne Horn та  Sue Owen з Deakin University, Австралія ( проект DESIRE21LEARN) та ін. Власне, у кожного виступаючого взяли розписку про те, що він не заперечує проти представлення виступу у відкритому доступі:-), тож, сподіваюсь, найближчим часом все можна буде переглянути. Свою презентацію вже виставила тут, кому потрібно, будь-ласка. 
       Не можна не похвалитися здобутками України на цій конференції:. Крім авторки цього посту, свої проекти відкритого доступу представляли мої колєжанки-координатори проекту ELibUkr: Галина Онисько з Тернопільського технічного, Вікторія Воропаєва з Донецького технічного, Наталя Ржевцева з Севастопольського технічного університетів  та Ірина Держко з Львівської національної бібліотеки України (участь всіх була підтримана спеціальними грантами Конференції та книготоргівельної кампанії A.B.E.Marketing), а також Андрій Андрухів та Рената Самотий з Львівської політехніки.  Здається, всі відзначили досить позитивні кроки України у царині відкритого доступу, і нас не тільки помітили, але і повсякчас запитували про те, як нам це вдається:-)      
Загальне враження від конференції дуже позитивне. Справжнє професійне обговорення тенденцій та проектів відкритого доступу , фокусоване на темі, тому явно "слабких" або "не в тему" доповідей не було. Учасники з усього світу. Аудиторія разом з тим невелика, тож за кілька днів засідань (і чудових імпрез культурної програми!)  перезнайомились-поспілкувались.  Таку творчу і дружню атмосферу я, певно, відчувала лише на щорічних конференціях LIBER, де доводилось бувати... Хай не ображаються організатори найважливіших в нашій професійній галузі конференцій  (IFLA, ALA, Крим), але ці три згадані  надто розмиті тематично і різнопланові, до того ж з огляду на велелюдність та неймовірну насиченість заходів, часом припиняєш кудись бігти, щоби все встигнути:-)  Тут же було все компактно і організовано: і засідання, і виставка проходила у Варшавській політехніці, а чарівна директорка цієї бібліотеки пані Іоланта (JOLANTA STĘPNIAK) непомітно, але впевнено диригувала цим оркестром. 
Щоб не набридати більше з деталями, а ще більше емоцій опинилось поза постом (бо ж як описати візит до Варшавського ун-ту та його унікальної книгозбірні! а 30 поверх Палацу Культури і Науки!  а вечірка в чудовому фольклорному ресторанчику під Варшавою! а дружня бесіда з А.Зємсковим, що тотожна цілісній сесії конференції! а прогулянки Краковським предместьем! а "Варка"! а казкові варшавські трамвайчики! а проливний дощ одного вечора і "мокрі до нитки, але щасливі", бо ж враження... Список можна продовжувати. Але, серйозно, найголовніше, то контакти, ідеї, нові друзі, нові проекти...      
Резюме: Університетські та академічні бібліотеки України, вступайте в  Асоціацію IATUL та подавайтесь на її Конференції! Це вартує того!

пʼятницю, 3 червня 2011 р.

Нам не потрібні ті, хто охороняє мертві папери

На замітку: Мишка переклала, і дозволила перепостити, спасибі! Заметки Сета Година, в которой он размышляет о прошлом, настоящем и будущем библиотек и библиотекарей. Всім читати!
"Нам более чем раньше нужны библиотекари. Нам не нужны простые служащие, охраняющие мертвую бумагу". Тут оригінал