суботу, 28 квітня 2012 р.

"Мы не можем без движенья, мы всегда под напряженьем!"


Всім вітання! Останній робочий день в квітні! І на городи? Чи на моря? Мир-труд-май!
А хто не з гуртка мічурінців, або ж, ну просто, не переносить морське повітря і "Всьо включєно" в турецьких краях:-), і  матиме  час й натхнення: зазирніть на сайт Вебометрики (дякуємо ПБ, він вже поінформував). Отож, іспанцям, певно, стало соромно за січневий рейтинг, і вирішили вони не чекати до липня, побалувати нас квітневим екстравипуском Вебометрики, в т.ч.рейтингу репозитаріїв. Врахували навіть 3000 + нових репозитаріїв. Ґуґелко переміг, і відтепер "Google буде використаний як джерело для всіх індикаторів", а таких, нагадують, є:
  • Size: Total number of web pages (by Google), excluding the rich files (10%)
  • Rich files: The sum of the following file types(by Google): pdf, doc+docx, ppt+ppts and ps+eps (10%)
  • Scholar: The combination of the total number of papers in Google Scholar and the recent values for the 5-year period 2007-2011 (30%).
Нагадують, що ранжуються тільки такі репозитарії,які мають власний домен або субдомен, і включають "peer-reviewed" документи (якраз:-), а ті сервіси, що зберігають тільки архівні чи навчальні матеріали і т.п. не включають до рейтингу. Чемне нагадування, мо' хто пропустив, що відтепер, щоб потрапити до рейтингу Вебометрики треба зареєструватися! (Бо вже є, наприклад, Антропос ЛНУ окремо, репозитарій цього ж ун-ту - окремо, а Евріки взагалі не видно щось).
Український рейтинг - вибирайте самі, чи дивіться на блозі у ПБ. Питань - купа, щось не справляються іспанці:-) Подискутуємо? Яким чином, н-д, в рейтинг потрапив "сайт находится на техобслуживании"? Чому давніші і авторитетніші явно архіви поступились цього разу місцем ну, скажімо, не таким авторитетним? Знайдіть peer review матеріали, наприклад, тут?
        Поза тим, про своє: eKMAIR - репозитарій Могилянки тепер на 826 місці (або 790 як інституційний). І вперше з'явився наш ELibUkrOA - в рубриці TOP PORTALS з рейтингом 86 і світі! навіть випереджуючи Портал наукової періодики Вернадки. Нагадую: ELibUkr-OA – сервіс, що ми пропонуємо через портал проекту ELibUkr, для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів та наукових співробітників університетів чи будь-яких інших наукових інституцій України, які не підтримують власного (інституційного) відкритого електронного архіву. Нині тут зареєструвались для розміщення робіт науковці з 53 університетів України, розміщують набагато менше, на жаль. Проте, саме тут відбувається лише самоархівування (архівування за дорученням я припинила після одного прикрого інциденту). Крім наукових спільнот тут "живуть" тематичні колекції з Розсекречених документів архіву СБУ та рідкісні книги з колекцій бібліотек-учасниць проекту ELibUkr (вибачайте, просто нема де інакше складати поки).
Ну, і не останнє теж спробувати поганяти свій репозитрій, спробувати й іспанців перевірити (наприклад черезMajestic SEO), і собі чогось навчитися... Все краще, ніж картоплю в землю заривати, хіба ні?:-) "Готов к Творческому Отдыху!"
Всім натхненних і яскравих вихідних!

середу, 25 квітня 2012 р.

Тиждень Моди для книжок

Про модні тенденції книжкового "вбрання" можна буде досхочу і наговоритися, і подивитися. 27 та 28 квітня в столичному Інституті Журналістики пройдуть Kyiv Publish Fashion Days. Жодних стендів, обкладинки книжок триматимуть манекени, а у вечірніх показах - вже реальні моделі. В показі братимуть участь відомі українські дизайнери, видавці, художники: Олександр Васильєв (модельєр), Ірина Жичук (художниця), Анастасія Костенко (дизайнер і художниця), Ірина Озаринська (майстриня зі створення арт-буків), Інна Шмакаєва, Божена Городницька (журналістка), Павло Сусляков та проект «Папинарубашка», Анна Надуда (художниця), Катерина Бруєвич (художник-ілюстратор), - які активно підтримують українське книговидання та презентують свої роботи на виставці й показі мод. Детальніше  тут. 
Колеги, хто потрапить, поділіться світлинами!

вівторок, 24 квітня 2012 р.

"Человековоспрінімаемоє чи машіновоспрінімаемоє"в документознавстві

Добре, що Google Translate допомагає нам жити й працювати, знайомитися з текстами різними мовами світу. А от використовувати ці тексти без редагування Н-Е  М-О-Ж-Н-А. Але, як в давній приказці: що, куме, не кажіть, а... І от трапляються такі шедеври:
 "У класифікації, запропонованої Г.М. Швецової-Горілка.." (ну хоча б перевірити прізвище відомої дослідниці можна було, якщо не взяти в руки хоч один її підручник ???) " з позицій книгознавства документи поділяються на види залежно від:
 1. матеріалу  носія інформації (паперовий, прозоро-плівковий, магнітоленточний, пластинковий);
2. форми носія інформації (стрічковий, картковий, листової, блочний, майданний);
3. за способом запису (ручний, механічний, автоматичний);
4. по призначеного для сприйняття (человековоспрінімаемий, машіновоспрінімаемий, машиночитаних);
5. по каналу сприйняття людиною (візуальний, аудіальний, тактильний, аудіовізуальний, недоступний людському сприйняттю);
6. за способом розшифровки інформації людиною (читається, що розглядається, слухаємо, розрахований на комплексне сприйняття);
...9. за належністю знаків запису до певних знакових систем (писемний, ізографіческій, картографічний, нотний, технічно кодований).

Джерело: "ТИПИ І ВИДИ ДОКУМЕНТІВ": Курсова робота з кафедри документознавства СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В.І. ДАЛЯ

понеділок, 23 квітня 2012 р.

Вітання, колеги: Всесвітній День Книги!

"….Благо книги – в том, чтоб ее читали. Книга состоит из знаков, говорящих о других знаках, которые в свою очередь говорят о вещах. Вдали от читающего глаза книга являет собой скопище знаков, не порождающих понятий. А значит, она нема. Эта библиотека рождена, надо думать, для защиты собранных здесь книг..."                                       У.Эко. Имя Розы.
  "Всюду, где есть пашня, всюду, где есть ум человеческий, должна быть книга".
                                                                                                                 Гюго В.

23 квітня — символічна для світової літератури,ы для нас, грішних - служителів  Її Величності Книги -дата. Саме в цей день померли Мігель де Сервантес, Уільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега,  і Михайло Коцюбинський. Саме в цей День народились Моріс Дрюон, Гальдоур Кільян Лакснесс, Володимир Набоков , Григорій Тютюнник...
Резолюція про проголошення Всесвітнього дня книги й авторського права, була затверджена Генеральною конференцією ЮНЕСКО на своїй 28 сесії,25 жовтня — 16 листопада 1995 року. В цей день у Парижі ЮНЕСКО вирішила віддати данину поваги книгам і авторам, закликаючи всіх, і особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства.На обрання дати святкування вплинула також традиція святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня, на День Юрія, дарували троянду за кожну куплену книжку.Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу.
І вже потроху і у нас... Читаємо! Шануємо!  Шануємось!

четвер, 19 квітня 2012 р.

Метрикоманія

Критика існуючих метричних засобів оцінки журналів та статей спонукає до створення альтернативних засобів. Недавно у Пана Бібліотекаря вже було про Альтметрику.  В доповнення із свіжої статті (The next revolution in Science: Open Access will open new ways to measure scientific output від Tom Olijhoek):   "Наукометричні сервіси для оцінки статей наразі ще тільки народжуються. Невеличка лондонська кампанія Altmetric пропонує включати оцінку статей через будь-які їх згадки в соціальних медіа: сайтах, в газетах, популярних  журналах.." - Тож мій невеличкий пост теж принесе рейтингу цій статті? :-)  "Аltmetric- оцінювання також включено до UtopiaDocs,  програму для читання PDF-текстів, в якій лінки в статті ведуть до інших онлайнових ресурсів, таких як  Crossref,  (Реєєстраційна агенція DOI), Mendeley (мережа науковців), Dryad (репозитарій даних), ScibiteSherpa (база політик відкритого доступу) та ін." І ще трохи про метрику від  PLoS,:  спробі скомбінувати  різні метрики (на додачу до традиційних за  цитуванням, також постпублікаційні рецензії, кількість переглядів сторінок чи завантажень та ін.) Ну, і ще одна спроба під назвою Total-Impact:  також включає більше онлайнової статистики та врахування соціальних медіа. 
Тож, читаємо, порівнюємо, враховуємо. Щось може і у нас приживеться? Якщо це комусь потрібно. 

понеділок, 16 квітня 2012 р.

Каталог 2.0?

В одній дужже поважній Бібліотеці жили-були каталоги. Ось такі: 
А поруч з ними ось такі: 
І Ви можете  виписати  читацьку вимогу руцями. Ось так: 
Або роздрукувати  з електронного. Ось так: 
А далі увага! Опля: "Далее ОТНОСИМ  (!!!) запрос на стол приема требований.. ..."
і  "Раз в 15 минут за листами требования ПРИХОДИТ" оператор пневмопочты"
Завіса. 
І вже навіть не дуже цікаво чому раптом "Оператор прячется от посторонних глаз вот за этим шкафом." 
 а Ви кажете "Каталог 2.0"... 

суботу, 14 квітня 2012 р.

"А Васька слухає та їсть"...

Оголошений в січні бойкот академічної спільноти проти Elsevier зібрав вже понад 9600 підписів. Але думаєте це вплине? Теж вірила, аж ось щойно вичитала : в 2011  прибуток Elsevier склав  £768m ($1.2 billion)... Так, так 1, 2 більйони доларів! І гадаєте, видавництву стане соромно, і воно знизить вартість журналів? Або хоча б не буде відлучати, скажімо, Україну від свої ресурсів, доступних через HINARI? Ще раз тю на вас: аж всі університети отримали лист з Міністерства з відповідними пропозиціями: Вступайте в Консорціум і буде вам щастя Scopus. І що робити? Зберемо 250 тисяч євро для бідного видавця і з наших університетів?       
"А Васька  слухає та їсть"...

четвер, 12 квітня 2012 р.

Америка, що читає: Бікнижкове



Недавнє американське дослідження засвідчило зростання інтересу до читання у громадян США. Вже 21% американців віддають перевагу е-книжкам, і стали набагато більше й частіше читати, ніж раніше. Хоча, як бачимо понад 70% все ж читають і паперові книги, і слухають аудіокнижки. В середньому за рік користувачі е-читалок прочитують 24 книги, традиційних книг - 15. До того ж (гей, бібліотеки, не спати!): віддають перевагу купівлі книжок (власне контенту), ніж позичанню в бібліотеках. Останніх лише 14%! (48% - купують, 24% - позичають у друзів та ін. На запитання щодо "першого місця" у пошуці книг, 75% - вказують інтернет- книгарні, і лише 12% (!!!) - бібліотеки.
В якості "е-читалок": 42% читають е-книжки через комп'ютери, 41% - юзають для цього Kindles чи Nooks, 29% - мобілки. Серед переваг використання е-книг: оперативність доступу, читання в мандрівках чи "комп'ютинг", а от у читанні дітям та "позичанні книг один одному" перевагу все ще мають друковані видання. Увага: давня дискусія про те, що з е-книжкою некомфортно в туалеті у ліжку вже майже завершена: 45% читають в ліжку е-книжки, і вже лише 43% - друковані.
Взагалі з"явився новий термін: "dual-platform readers": ну, якби бікнижники:-): впевнено і зручно почуваються у читанні і друкованих, і е-книжок (якось непомітно багато хто з нас теж перейшов в цю категорію...)
Дослідження засвідчило також певні зміни в читацькій поведінці та преференціях. 80% у читанні американців займає так зване рекреаційне читання, тобто для задоволення. 78% - "бути в курсі справ". 74% - для досліджень чи слідкування за певною темою.56% - для навчання чи з професійною метою.
От таке, і ще багато чого про Американця, Що Читає.
PS. Із студентських часів згадались давні вже мега-дослідження "Книга и чтение в жизни советского села", "Книга и чтение в жизни небольших городов", Значно більше наших бібліотечних досліджень бібліотечного ж (в бібліотеках, та/чи серед користувачів бібліотек) читання ,що, ясна річ, зовсім не тотожні речі.
Хтось би взявся за дослідження Людини, Що Читає у нас? Адже читаємо  не лише в бібліотеках...

неділю, 8 квітня 2012 р.

Вдосконалюючи peer review

І знову про  Elsevier. Щось частенько останнім часом згадуємо незлим тихим... Але ж і експериментує видавництво, от наразі з рецензуванням, вірніше, з удосконаленням цієї моделі. Несправедливо, вирішило в-во: статтю читаємо, а рецензію на неї не бачимо. Тож кілька днів тому оголосило про пілотний проект  peer review transparencyAgricultural and Forest Meteorology:  рецензії на статті в цьому журналі будуть публікуватися одночасно зі статтями в SciVerse ScienceDirect. До кінця  2012.Право рецензента: приховати своє ім'я зберігається. 
PS. Нам би ці турботи...

четвер, 5 квітня 2012 р.

У Вас є патефон?

От такі порівняння Її Величності Книги (Друкованої!) з таким раритетом нині як патефон робить Олексій Скалабан, директор бібліотеки Білоруської політехніки. Та, ясно, але якось все ж не по собі... Невже років за 50-100 лише в музеях???
Поза тим, перегляньте презентацію: просто,  доступно, яскраво.

вівторок, 3 квітня 2012 р.

"Цыплят по осени считают" Або Ще не вечір!

"Цыплят по осени считают", - писав мені якось представник  Elsevier в Україні у відповідь на мої радісні заклики щодо передплати до HINARI, де було досталь і ельзевірівських журналів, а, головне, доступ до Scopus. 
Ну що ж, радійте, шановний Пане. Таки да! Вочевидь, у відповідь на фактично   оголошений академічною спільнотою світу страйк Elsevier-у:  " Сьогодня компанія Elsevier розповсюдила повідомлення про припинення доступу до ресурсів компанії для українських користувачів через портал Research4Life". Причім ні від Elsevier, ні від Reserach4Life повідомлення ще не отримала, а від Пана Представника Elsevier в Україні радісне у сусіда щоб корова здохла! аж в кількох варіантах та в перекладі:!  "... Протягом кількох років у рамках проекту Research4Life Ваша організація має доступ до SciVerse ScienceDirect та SciVerse Scopus за пільговою ціною, оскільки бере участь в одній з трьох програм: HINARI, AGORA або OARE. Як вам, ймовірно, вже повідомив офіс проекту Research4Life, цей проект буде завершений 31 березня 2012 року. Як наслідок, пільговий доступ до SciVerse ScienceDirect та до SciVerse Scopus більше не буде доступний для Вашої організації".
Ну що ж, поживемо трохи без Scopus. Бо 200 тис.євро, які пропонуються до сплати від України, проблематично знайти... І все ж, до осені - далеко. Побачимо, хто кого? І чи потрібно "хто кого". 

понеділок, 2 квітня 2012 р.

Ще один український мандат обовязкового самоархівування: в ДонНТУ


Вітаємо колег! 23 березня 2012 р. на Вченій Раді Донецького національного технічного університету ухвалено положення про електронний архів ДонНТУ та політику обов'язкового самоархівування.
Таке рішення, безумовно, сприятиме активнішому розміщенні наукових доробків дослідників цього університету у відкритому доступі, й, відповідно, підвищенню доступності, використання та цитування.
E-archive DonNTU - нині зберігає вже 9033 робіт, що об'єднані у 19 спільнот. Особливі вітання координатору проекту ЕЛібУкр в ДонНТУ пані Вікторії Воропаєвій за промоцію відкритого доступу серед колег!