Довелось
спілкуватися з заокеанськими колегами-каталогізаторами, які нині всі активно
«учат матчасть». Опір змінам неминучий
завжди, навіть коли переходили з друкарських машинок на персоналки (хто
памятає?), тож багато нарікань, адже йдеться не просто нові правила
каталогування, а, скажімо, іншу логіку в каталогуванні взагалі.
Зустрічаємо RDA!
З березня 2013 р.
Бібліотека Конгресу США остаточно переходить на RDA.
Пілотний проект,
що тривав понад 13 років, і охопив, крім Бібліотеки Конгресу, ще національні
медичну та сільськогосподарські бібліотеки США, Нью-Йоркську ті Чиказьку
Публічні Бібліотеки, кілька університетських бібліотек, завершено. Обговоренню
не підлягає: на заміну Англо-Американським правилам каталогізації (AACR) – всесвітньо відомим з 1908 р. правилам створення бібліографічних записів
– приходить новий міжнародний
стандарт – RDA (Resource Description and Access – Опис ресурсу та доступ).
Серед
розробників: крім зазначеної Бібліотеки Конгресу (спеціальний Комітет) , Американська
та Канадська Бібліотечні Асоціації,
Вищий інститут бібліотечних та інформаційних професіоналів Великої Британії,
Бібліотека та архіви Канади, Британська бібліотека, Національна бібліотека
Австралії та ін.
Новий стандарт
має на меті спрощення, уточнення та модернізацію правил бібліографічного опису та
доступу до ресурсу, більш гнучкі
можливості для опису змісту та технічних характеристик ресурсу на всіх
типах носіїв.
Іншими словами,
якщо старі правила каталогування більш пасували до створення карткових
каталогів і друкованих видань, нові орієнтуються на опис БУДЬ-ЯКОГО РЕСУРСУ, в
т.ч. цифрового, і ДОСТУПУ до нього, в т.ч. онлайнового. Базується RDA на міжнародних концептуальних моделях ІФЛА «Функціональні вимоги до
бібліографічних записів» (FRBR), «Функціональні вимоги до авторитетних даних» (FRAD) та «Декларації про міжнародні принципи каталогізації».
І не кажіть, що
нас це не стосується…
