Альметрикс наступає

Все більше впливу має Альметрикс у процесах наукової комунікації. Віднині це зафіксовано також 3-ма стандартами ІСО (The National Information Standards
Organization (NISO), американської неурядової організації, що акредитована Інститутом Національних Стандартів: 
NISO RP-25-201x-2A, Alternative Outputs in Scholarly Communications: Data Metrics; 
NISO RP-25-201x-2B, Persistent Identifiers in Scholarly Communications; 
NISO RP-25-201x-2C, Alternative Outputs in Scholarly Communications.
Почитайте, кому цікаво,  про це тут

Наука в Законі

26 листопада 2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування та розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Нині під вечір Президент Украіни ратифікував Закон. Це важлива перемога. Ще потребуватиме змін чи редагувань у 54 підзаконних документах, вироблення нових. Але - стратегія України у науковій сфері значно підкріплена. А університети зрештою атестовані як наукові установи. А бібліотеки університетів - як наукові підрозділи (п.19 ст.1)!

Це, безумовно, вплине на діяльність й університетських книгозбірень, які набуватимуть нових цінностей у вбудованому партнерстві з науковцями, дослідниками, університетами в цілому: через створення баз знань, електронних бібліотек, інституційних репозитаріїв, відкритих електронних журналів, через аналітичну наукометричну та бібліометричну діяльність, через активну співучасть у творенні нових політик університетів в галузі публікаційної активності, інтелектуальної власності, відкритого доступу і т.д.

Вітаю, колеги! 
Обговоримо ці завдання на нашій конференції?

І ще раз про журнали

"..з'являється дуже багато журналів  — набагато більше, ніж якісних статей, бо  публікуватися потрібно усім, а дослідження з гарними результатами трапляються рідко. Крім того, знижується якість статей. Всі знають, що потрібно написати три статті на рік, тому з однієї якісної статті продукують три не дуже якісних, або публікують приблизно одну й ту ж статтю, змінюючи назву... Для тих, хто все ж читає журнали, сам процес читання стає більш проблематичним: журналів багато, в них  складно орієнтуватися, в них публікуються в основному слабкі статті. Із статтями, певним чином, все відбувається так само, як із дисертаціями — опублікувати ретельно зібраний, але мало оригінальний текст набагато легше, ніж супер оригінальний. В історії науки ХХ століття є купа історій в стилі Джоан Роулінг: статтю, за яку можуть дати  Нобелівську премію, не приймають кілька провідних журналів — надто незвичайно, та й рецензенти не впораються. Якщо над душею ніхто не стоїть, статтю можна послати і в інші журнали, допоки її десь не зрозуміють. Але якщо  попереду захист чи просування, краще відразу взятися за простіший сюжет, щоби напевне опублікували. Журнал припиняє працювати як комунікативна система та перетворюється в джерело сигналу". 

Джерело

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»

На нещодавній конференції #SCDA15 прийняли резолюцію, яку передали і до МОН, і до НАН, і не заспокоїлись на цьому. Збираємось продовжити наші зусилля по просуванню вітчизняних наукових публікацій до міжнародних стандартів. І запрошуємо ділитися ідеями, враженнями, пропозиціями!

Текст резолюції ще й тут:

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»

Головний організатор: Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія», Співорганізатори: Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національна Бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України, Державний Фонд Фундаментальних Досліджень, Інститут післядипломної освіти НАКККіМ, Українська бібліотечна асоціація, Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло», Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна бібліотека України)

 

12 березня 2015 р. м. Київ

У роботі конференції взяло участь понад 130 осіб: представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, вищих навчальних закладів, видавці наукових видань, дослідники та бібліотекарі. 

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем наукової комунікації, поширення результатів наукових досліджень, стандартів наукової періодики задля безперешкодного розвитку науки та освіти в Україні та інтеграції української академічної спільноти до світової, учасники конференції вважають за необхідне: 

1. Рекомендувати запровадити низку заходів щодо обговорення оптимізації наукової періодики відповідно до досвіду вітчизняних вчених та нових вимог Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України;

2. Звернути увагу Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України, Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України на необхідність оновлення вимог до наукових фахових видань, зокрема, додати обов’язкові пункти про наявність сайту журналу та його наповнення, функції пошуку та глибокого архіву, обов'язкового рецензування, етичні норми та авторське право, складу редколегії та її відповідальності за зміст видання, мінімальної кількості тиражу видання – необхідних для включення вітчизняних видань до світових наукометричних баз даних;

3. Підтримати ініціативу редакторів вітчизняних наукових видань щодо відмови від використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 для оформлення списків джерел, на користь міжнародних стандартів бібліографічного опису, що розповсюджені у конкретній науковій галузі, задля швидкої інтеграції вітчизняних наукових видань у світовий академічний простір;

4. Ініціювати спільне звернення до Кабінету міністрів України українських науковців, видавців, бібліотекарів з проханням врегулювати можливість оплати закордонних членських внесків за присвоєння ідентифікаторів digital object identifier (DOI), та можливість оформлення Національної передплати електронних баз даних;

5. Сприяти росту обізнаності вітчизняних видавців наукової літератури щодо переваг дотримання видавничих стандартів (ISSN, наявність англомовної версії, сайту видання, DOI) та сприяти здійсненню державного жорсткого контролю щодо дотримання цих стандартів. Попередити (через вимоги ДАК до фахових видань) про відповідальність видавця (редколегії) за надання списків літератури, що містять невірно вказані або неіснуючі джерела;

6. Підтримати ініціативу відкритого Інтернет-доступу до результатів наукових досліджень, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України із впровадженням відповідних вимог до звітних процедур;

7. Сприяти обізнаності українських науковців в галузі авторського права та шляхів легального поширення та використання електронного контенту, зокрема використання ліцензій Creative Commons, які пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Узгодити з Міністерством юстиції України легальність використання електронних документів для передачі авторських прав;

8. Сприяти організації та проведенню серії безкоштовних навчальних семінарів з питань впровадження видавничих платформ (Open Journal Systems), створення сайтів видань, дотримання норм авторського права, оформлення заявок на включення видання у бази даних, технічних норм верстки та редагування, одержання DOI тощо, які будуть відзняті на відео та розміщені у відкритому доступі.

"Два кусочека колбаски..."

Упродовж захоплюючої нині теми журнальної моделі та передбачення зростання фейкових журналів та імітації публікаційної активності, натрапила ще на таке: "Є ще й таке явище як  salami slicing, «шматочки салями», або ж pizza slicing, «нарізана пицца»,  коли наукове дослідження ділиться на шматки, та журнал публікує низку робіт чи доповідей конференцій, присвячених фактично одній й тій же темі, але описує її різні аспекти".  Нагадують, що це повинно бути оформлене  в одну статтю - як єдиний звіт по дослідженню, і підозрюю, що це новина для наших дослідників.... 

Джерело: Ясиновская Е. Журналы-хищники в публикационной пене

Про наукову комунікацію: три дні (і не тільки) говорили в Могилянці

Наша Конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» -2015 завершилась... 
123 учасники з 5 країн. Три дні насиченої роботи, а ще трохи до того:-) 
Але, сподіваємось, це було корисно! 
Усі презентації конференції #SCDA15 вже у  електронному архіві eKMAIR  
Дякую колегам за оперативність. 
Згодом додамо ще сюди ж посилання на всі відео. 
Перші репортажі про нас тут! 
Запрошуємо на наступну! :-) 

 

20 фактів про наукові журнали

Трапився гарний звіт: The 3rd Edition of The STM Report ( від International STM Association).
Тож, все що ви хотіли знати про наукові журнали, але боялися запитати:-) :
 · STM журнали відіграють ключову роль у комунікації та фіксуванні результатів наукових досліджень, а також в оцінці дослідницької діяльності на всіх рівнях: від індивідуального до національного рівня досліджень.
· Журнали не просто поширюють інформацію, але й забезпечують засобами формально зафіксувати рейтинг автора, підтримують якість через рецензування та надають зареєстровану архівну версію для майбутнього використання.
· В 2012 році було близько 28 100 активних наукових рецензованих журналів.
· В сумі ці журнали публікують близько 1,8-1,9 мільйонів статей на рік.
· США є найбільшим постачальником дописів, виробляючи близько 21% статей на рік, на другому місці - Китай з 10%.
· Кількість публікацій зростає щорічно на 3-3,5%, а кількість журналів приблизно на 3,5%.
· Приводом для зростання чисельності журнальних статей є зростання числа активних дослідників, яке, в свою чергу, спричинено зростанням науково-дослідних бюджетів, і в даний час, у світовому масштабі, оцінюється в межах 6,5 і 9 млн.
· Кількість видавців STM-журналів, за різними оцінками, складає близько 5000-10 000. З них 5000 котрі працюють в основному для цього, решта - численні невеликі організації (більшість з яких не займаються видавництвом як єдиним видом діяльності).
· Щорічні доходи, отримані від видання англомовних STM журналів оцінюється приблизно в 9,4 млрд. доларів США (станом на 2011 рік).
· Близько 52% доходів STM журналів (у тому числі й не-журнальної продукції) приходить із США, 32% з Європи / Близького Сходу, 12% з Азії / Тихого океану і 4% від решти світу.
· Повна вартість публікації журнальної статті (з друкованою та електронною версією) становить близько 3000 фунтів стерлінгів.
· У галузі зайнято приблизно 110 000 працівників по всьому світу, і, крім того, за різними оцінками, ще близько 20-30,000 працівників залучено побічно.
· Кількість цитувань журнальної статті дослідниками в рецензованих журналах є одним з найбільш широко використовуваних методів обліку наукових досліджень.
· Імпакт-фактором журналу називається середнє число цитувань, отриманих статтею в журналі протягом певного інтервалу часу. Імпакт-фактор для журналу часто використовується як міра якості для окремих статей, хоча це й було визнано недоречним та некоректним (через широкий діапазон посилань, отриманих окремою статтею в журналі).
· Практично всі STM журнали тепер доступні в Інтернеті, хоча багато з них також пропонують друковані видання, щоб задовольнити зберігання попиту з боку деяких клієнтів. Технологічні інновації додали функції, з якими Інтернет видання не можуть бути відтворені у пресі (наприклад з аудіовізуальним контентом), так що електронна версія на сьогодні є кращою , аніж друкована версія.
· Іншою мірою вимірювання є кількість завантажень статті з онлайн журналу. Загалом налічується близько 2,5 млрд. завантажень STM статей щороку з офіційних веб-сайтів видавництв, а також, близько 400 мільйонів з інших неофіційних сайтів.
· Журнали не є однаковими за розміром, але широко варіюють від невеликих, з публікаціями у кілька статей щороку, до величезних наукових журналів, котрі щорічно публікують тисячі статей (а в одному випадку понад 25 000 статей). Вони не є однорідними за призначенням: переважна більшість публікують тільки наукові статті; решта публікує статті загального та вузько професійного інтересу (наприклад, медичні), або статті-гібриди (на межі спеціалізованого та технічного спрямування).
· Статті в журналах можна викласти у відкритий доступ через "Золотий шлях" (скасування передплати для журналів), або через "Зелений шлях" (зберігання копії статті у відкритому репозитарії).
· Є близько 8100 журналів відкритого доступу, з яких близько 1800 досягли порогу якості, необхідного, щоб бути включеними в бібліографічну базу даних Scopus.

Переклад О.Ярошенко

"Одесса имеет сказать пару слов"!

Повернулась з Одеси, де Window on America (а таких вже 30 в Україні, вітання Запоріжжю, які долучились до мережі!) засідали-обговорювали-вчили-вчилися стратегічному менеджменту. В славній Аркадії (незважаючи на совковий готельчик і буревій, що передував нашому зібранню) було затишно і дружньо. Ще раз вітання, колеги!
А поки мене не було, кажуть люди, "народився" один стартап: 32 академічних журнали відкритого доступу в галузі медицини та біології від JSciMed Central. Щось тут не так, одразу 32 академічних журнали... І за вказаною адресою "живе" Harvard Business Services... 
А за цим листом відразу ще один: "Международная Академия Науки и Высшего образования (МАНВО; Великобритания) приглашает Вас принять участие в масштабном международном научно-аналитическом проекте, который дает возможность не только опубликовать свои изыскания в британском сборнике научных работ, но и приобрести известность в международном научном сообществе, путем участия в национальных и международных первенствах по научной аналитике. Успешное участие в научно-аналитических турнирах повысит Ваш международный рейтинг цитируемости, принесет Вам престижные титулы, научные звания, дипломы, денежные призы и международные научные степени, а также перспективы осуществления научно-педагогической деятельности в наиболее развитых странах мира".
Агов, хтось робить бізнес на науці???? Не піддавайтесь!
Одесса отдыхает имеет сказать пару слов!

Наукова комунікація в цифрову епоху

Таку конференцію ми провели в Могилянці минулого тижня: з 30 січня по 1 лютого. Понад півтори сотні учасників з усіх куточків України, а також з Литви, Росії, Польщі, Нідерландів... Говорили про різні аспекти наукової комунікації: з точки зору дослідників, видавців, бібліотекарів, провайдерів наукової інформації. Всім спасибі, хто був присутній і долучився до виступів-обговорення-дискусій. Хто не зміг, зазирніть на презентації-доповіді, якщо цікаво. Тож,
   Тетяна Ярошенко. До історії наукової комунiкації. П'єса в 5 діях ( Присвячено
Аарону Шварцу)
  Денис Солов’яненко. Проект «Наукова періодика України» на платформі OpenJournalSystems
 І. Тихонкова DOI – модна тенденція, чиобов’язковий елемент сучасного наукового видання
  Тетяна Андреєєва. Науковий рецензований електронний журнал: створення,просування (на прикладі журналу  ТobaccoControlandPublicHealthinEasternEurope»
Вікторія Воропаєва, Вплив репозитарію відкритого доступу на підвищення рейтингу ВНЗ
МіленаЖердій. Консорціум ElibUkr: Електронна бібліотекаУкраїни: що нового?
Катерина Кобильнік. Проект створення багатофункціональної електронноїбібліотеки
Сергій Доценко. Управління е – ресурсами: сучасні рішення від ExLibris
Тетяна Чорна. EBSCO Discovery Service – дослідникам, студентам,бібліотекарям
Олена Гімос. Електронна колекція Могилянської бібліотеки
Світлана Чуканова. Динаміка використання студентами гуманітарних спеціальностей електронних ресурсів від EBSCO
Анатолій Шепелєв. Бази даних INIS для дослідження теми безпеки ядерної енергетики
Оксана Тригубченко. Умови та можливості підвищення кваліфікаціїбібліотечних працівників
Ольга Бриндзя. Сучасні тенденції та технології оцифровки документів
В.Пашкова, Т.Ярошенко. Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати? (презентація видання)
Валер’ян Готовський. Euromonitor International
Тереза Горецька. Електронні ресурси EBSCO для академічних бібліотек
Тереза Горецька. Електронні книги EBSCO
Олена Єроніна. Ресурси ProQuest та дисертації від ProQuest Олена Єроніна. Ресурси від Cambridge University Press
Олександр Липенський. Продукти і послуги Serials Solutions
Анастасія Айдакова. БібліоРоссіка
Пол Ліннардз. Енциклопедія Britannica
Ірина Несміянова. BioOne
Ігор Сітало. Ресурси Grebennikon
Андрій Афонін, Олександр Костюк. Проект "Кассіопея – сузір’я українських книжок» та пропозиції для бібліотек
В третій день конференції також відбулись три круглі столи: 

-  «Проект «Наукова періодика України» на платформі OpenJournalSystem»

- «Цифрова культура та архівна спадщина» 

- «Відкритий доступ до наукової інформації: відкриті електронні журнали та інституційні репозитарії. Створення, розвиток, використання»

От так коротко про це, а, сподіваюсь, всі обговорення будуть презентовані невдовзі статтями-публікаціями, й  -  не менш важливо! - реальними справами в нашиих книгозбірнях!

Плата за статтю

А знаєте, що є журнали, які не лише не вимагають сплати за публікацію (перепрошую, за обробку авторського рукопису і т.п.), але й сплачують авторам гонорари? А рецензентам - теж відповідну винагороду? 

Дивіться, і не кажіть, що цього не може бути: журнал  Journal of CENTRUM Cathedra (JCC): The Business and Economics Research Journal  з Перу. Видавець:  CENTRUM Católica (Centro de Negocios de la Pontificia Universidad Católica del Perú). Як каже їхній  call for papers ,  публікації, прийняті до друку, прнесуть авторам до $2,500 винагородu. Цікаві, до речі,типи статей, які можна подавати: 

• Дослідницькі статті
• Технічні статті
• Концептуальні дослідницькі статті
• Огляди літератури /Огляди досліджень
• "Case Studies"

 Рецензенти можуть отримати - до  $500. Потрібні ці "трабли" журналу, начебто для залучення першорядних авторів, рецензентів, ясна справа - просування журналу та його імпакт-фактору.  Може, якому Нобелівському лауреату не вистачає для щастя трохи дєнюжек...Ну, як не на статтю, то за рецензування? 
Не хочете спробувати?  
Джерело

"Товарищи ученые, доценты с кандидатами": або для тих, хто хоче ними стати

А всі бачили вже нові (жовтневі) вимоги до опублікування результатів дисертацій - Наказ МОНмолодьспорт № 1112 від 17.10.12 року? 
Раптом, хто - як і я:-) прогавив, то нині (підкреслення мої!): 
"за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких:

• не менше однієї статті у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;
• одна із статей може бути опублікована в електронному науковому фаховому виданні;

Йой, чому ж лише одна із статей??? І все ж 4 - в традиційних журналах? а про які "наукометричні бази" йдеться, якщо нема конкретних назв? 
 А для майбутніх докторів, ще ліпше: 
"На здобуття наукового ступеня доктора наук необхідна наявність не менше 20 публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких:

• не менше чотирьох публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;
• не більше п’яти публікацій в електронних наукових фахових виданнях;

От таке... Поліпшимо цим якість наукових досліджень наукові комунікації?  
А ви кажете: "Для вас тот день покажется и каторжный и адовый, Сырой картофель в грядках у ученых не в чести. Зато впервые сможете повкалывать наглядно вы И пользу ощутимую народу принести"!