вівторок, 16 лютого 2016 р.

Платинова долина Відкритого Доступу в Україні

Новенький (принаймні у нас) термін в риториці та адвокації відкритого доступу: платиновий Відкритий Доступ - абсолютно безкоштовний і для авторів, і для користувачів.
Чим "короліва металів" заслужила повагу у прихильників Відкритого Доступу? 
На додачу до "золотого" (через журнали відкритого доступу, які , як правило,  беруть грубі гроші з авторів) та "зеленого" (через самоархівування авторами препринтів та постпринтів у репозитаріях - архівах відкритого доступу), пропонується ось такий: платиновий. 
І золотий, і зелений шляхи потребують коштів на покриття витрат (на створення й поширення журналу відкритого доступу -хай і на платформі з відкритим кодом, на створення та підтримку репозитарію).   
В чому ж секрет платини?  пам'ятаємо про  "безкоштовний сир"?
Так от, платиновий доступ передбачає, що всі роботи,  пов'язані з публікацією та поширенням результатів наукових досліджень у відкритому (безкоштовному для користувачів) доступі - за рахунок волонтерів, грантів, благодійної допомоги.  
В Україні, передбачаю, термін не приживеться, бо у нас і золотий, і зелений шляхи - зазвичай - Ab initio! - платинові (створені часто"не благодаря, а вопрєкі"), працею ентузіастів, і майже волонтерів від науки, освіти, бібліотечної справи
Як гадаєте?

середу, 10 лютого 2016 р.

Журнали відкритого доступу в Scopus

Авторам - на замітку, бібліотекарям - у фонд!
Ще минулого липня  Scopus оголосив про відзначення журналів, які підтримують відкритий доступ, а отже безкоштовні для користувачів.
Від 4 лютого нині така мітка "Відкритий доступ"(Open Access)  вже вбудована поруч з назвою журналу, і значно полегшує пошук та відбір журналу відкритого доступу, що індексується в Scopus (а також в  Directory of Open Access Journals (DOAJ) чи  Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD) як мінімум трьома шляхами:
 Хочете дізнатися більше? Дивіться відео
.

четвер, 4 лютого 2016 р.

Найдорожчі в світі журнали - доступні!

2,500 назв високорейтингових журналів та понад 33,000 книжок нині (тобто понад 13 млн. документів!) вже на Ельзевірівському  ScienceDirect.
Нам все ще дєнєгнєт дорого й недоступно. І ситуація з фінансуванням науки, освіти, культури найближчими роками виглядає не більш оптимістичною. 
Для тих, хто шукає шляхи, а не причини
1. Research4Life  - проект, який через власні 4 підпрограми (бази) - – HINARIAGORAOARE та  ARDI  за доступною ціною в 1,5 тис.доларів пропонує доступ до 45 тисяч (ТИСЯЧ) назв наукових журналів, в т.ч. від Ельзевіру!   Недолік - може бути ембарго, може бути неповний доступ до журналів, але на нашому небосхилі...
2. Власне Ельзевір розвиває програму Відкритого Доступу.  Перелік журналів відкритого доступу (тобто абсолютно безкоштовних для вас та Ваших читачів) -A–Z Directory of open access journals.
Додали до каталогів? Розповіли читачам? Включили до ресурсів? 
Не кажіть, що не знали про це!

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Ефект Матільди, або про гендерну публікаційну нерівність

Кажуть, що жінки публікуються в  більш престижних наукових журналах, але ...цитують їх набагато менше. От таке...
Поки відповідних вітчизняних досліджень  немає, тож довіряємо закордонним колегам? Які стверджують, що за дослідженням 679 338 статей та 974 837 авторів в галузі інженерних дисциплін, зокрема: жінки публікуються у високорейтингових журналах частіше за колег-чоловіків. Але при цьому, їхній індекс цитування... нижчий
Чому? 
Автори дослідження пояснюють це відомими аргументами: 1. жінці нелегко "пробиватися" в суто чоловічих boys with toys дисциплінах  (космос, електротехніка, механіка). По-друге, згадуємо про Matilda effect: в середньому "жіночий" внесок в те чи інше наукове досягнення, як правило, применшується або зовсім не згадується...
(Нагадуємо: Ефект Матільди — дискрімінація жінок у сфері науки, названо за іменем Матільди Джослін Гейдж, активістки, яка першою висловилась проти обмеження прав жінок в науці. Зокрема, йшлось про жінку-дослідницю Ф. Робшейт-Роббінс, яка протягом 30 років працювала пліч о пліч з фізіологом Дж.Уіпломом та фактично була  співавторкою всіх його публікацій, але... Нобелівську премію отримав Він один (1934), вірніше (ще більш несправедливо!),  розділів цю премію з іншими мужчІнами, що працювали в іншому дослідницькому центрі (Дж.Р. Майнот та У.П. Мерфі).

От така от гендерна нерівність. 
Поборемо!

А що Матільда? 
(та нє, нічого особистого:-) 

Про ефект М. ще у дружньому блозі