Де б публікувався Ісус?

Де би публікувався Ісус?
А от PLoS One точно знає:  ні в Nature, ні у  Science, ні у якому іншому журналі. Тільки в цьому. 
А Ви теж гадаєте, що для реклами всі цілі виправдані?

Через 5 років важливих наукових журналів буде лише 100?

Повертаючись до новин від найбільшого в світі академічного журналу PLoS ONE
Отже, оприлюднено імпакт-фактор журналу - 2010 :  4.411. Не зле, як кажуть, зовсім непогано. Журнал зайняв 12 позицію поміж 85 кращих журналів з біології.
Нагадаю, цей журнал відкритого доступу  стартував лише в 2006 р. як  проект Public Library of Science. Минулого року в журналі було надруковано 7 тисяч статей, до кінця цього очікується 12 тисяч. На Щорічній Конференції  SSP, видавець PLoS ONE  Peter Binfield переконливо прогнозує, що світ рухається у напрямку таких мегажурналів відкритого доступу. Згідно його прогнозам, до 2016р., 50% всіх наукових (STM) статей буде публікуватися приблизно в 100 назвах подібних журналів. Такі мега журнали вже з'являються: за останні два роки, н-д, SAGE Open, BMJ Open, Biology Open, Open Biology 
Ура, колеги, нам достатньо буде передплатити, вірніше налагодити доступ, бо ж відкриті!  лише 100 назв журналів, уявляєте цей журнальний Едем? :-)  

Джерело

PLoS One – найбільший в світі академічний журнал:

В моєму Колумбійському університеті нарешті закінчуються студентські канікули (майже місяць!), і від завтра новий семестр. Урра!  Нині завершувала звіти бібліотечні могилянські, і принагідно натрапила на таку інформацію:  

Міжнародний  мультидисциплінарний  академічний журнал вільного доступу 

PLoS One  надрукував минулого року 7,000 статей! 

PLoS ONE від відомого видавця у світі відкритого доступу PLoS (Public Library of Science) –  мультидисциплінарний рецензований електронний  академічний журнал, з усіма усталеними процедурами контролю за якістю через рецензування, відслідковуванням статистики використання статей та можливістю обговорення тощо. 

Для користувачів Інтернет доступ до журналу (як і до всіх інших журналів видавництва -    PLoS Biology, PLoS Medicine, PLoS Genetics, PLoS Computational Biology, PLoS Pathogens, PLoS Neglected Tropical Diseases, -   див. http://www.plos.org/journals/index.php ) безкоштовний.  Але, знаємо про  безкоштовний сир (журнал потрібно утримувати, забезпечувати технічну платформу, сплачувати рецензентам тощо), тож PLoS  (як і багато інших видавництв відкритого доступу)  бере кошти з авторів (або, скоріше, їхніх інституцій чи  фондів, що фінансують дослідження) – 1350 доларів США за статтю… 

Натомість , журнал  забезпечує автору високу ступінь рейтингу через реферування у  Scopus,  PubMed, MEDLINE, PubMed Central,  Web of Science, Google Scholar, Chemical Abstracts Service (CAS), EMBASE, AGRICOLA, PsycINFO, Zoological Records, FSTA (Food Science and Technology Abstracts), GeoRef, та  RefAware.

Всі статті журналу ліцензовані Creative Commons Attribution License (CCAL), яка зберігає за автором його права інтелектуальної власності, але дозволяє будь-кому завантажувати, використовувати, передруковувати, розповсюджувати, копіювати цю статтю 

До речі, якась тенденція до «глобалізації» журналів, особливо у світі електронних журналів відкритого доступу, намічається:  Видавництво SAGE анонсувало нещодавно про створення мега-журналу для соціальних і гуманітарних наук SAGE Open,. Відоме видавництво Nature Publishing Group презентує мегапроект Scientific Reports (“всі галузі природничих дисциплін — біологія, хімія, фізика, науки про землю»).  BMJ Open (все про медичні дослідження), AIP Advances (фізичні дисципліни) тощо.

Можливо, і вірно, адже індексація відбувається на рівні статті та її контенту, а не назви журналу. До речі, я вже давно озвучила крамольну думку, що журнально-орієнтована модель наукової комунікації відмирає. Їй на зміну в епоху Інтернет приходить СТАТЕЙНО-ОРІЄНТОВАНА модель  Але про це іншим разом.