Кілька останніх місяців мені пощастило бути звичайним користувачем бібліотеки. Не бібліотекарем, не керівником, а звичайним читачем Батлерівської бібліотеки Колумбійського університету. Про бібліотеки цього університету я вже розповідала трохи, і ще розповім. А сьогодні, в суботній вечір ось таке спостереження.
Серед чисельних читальних залів (на 6 поверхах) і робочих місць в усіх сховищах (відкритих для всіх користувачів) мимоволі шукаєш робочого місця, що дозволяє усамітнитися з книгою і ноутбуком. Щоби ніщо не відволікало, щоб натхненно працювалось... Таких місць - вдосталь тут, на будь-який смак: широкі столи на десятки користувачів, чи зручні столики на одного, в залах чи між стелажами з книгами в сховищах, просто крісла чи зручні стільці в різних зонах бібліотеки, чи за столами зі стаціонарними комп"ютерами... Всі столи мають розетки для під'єднання власного комп'ютера, вся бібліотека - зона WiFi. Не хочеш сидіти за столом чи в кріслі, розташовуйся на підлозі, або (сьогодні спостерігала) - на підвіконні... Ніхто слова не скаже. До речі, в жодній читальній залі (крім зони довідкового обслуговування) та циркуляціїї) немає бібліотекарів, ну, немає їм що робити там. Береш книги сам в сховищі, працюєш з ними хоч 24 години на добу (так працює ця бібліотека). Якщо книги потрібні додому - реєструєш на пункті циркуляції на 2 поверсі. Якщо є питання до бібліотекаря - довідкова зона.
Подумалось про дизайн вітчизняних бібліотек. Традиційна картина читальної зали: рівнесенькі ряди столів й стільців. Ніде не сховатися, всіх видно, за всіма спостерігає уважне око Бібліотекаря:-) В сховище? Та ніколи! У себе в Могилянці потроху експериментуємо, влаштовуємо читацькі зони і між стелажами, і в коридорах, і окремі місця в залах, але таких все ще не більше 5% від загальної кількості...
А хтось колись запитував у користувачів, як би їм було комфортно працювати в бібліотеці? Чи не хотілось би усамітнитися з книгою?
Посидіти одному?
Постояти між книгами?
Прилягти врешті?
Ну, якщо стомився. то й відпочити. Можна прямо за столом
Що думаєте, колеги?







