Про МОН, Clarivate Analytics та журнали від А до Є

Якщо Ви раптом пропустили вікопомну подію: вперше в Україні! Міністерство освіти і науки спільно з компанією «Clarivate Analytics» (колишній підрозділ з наукової власності та науки «Thomson Reuters») та Національною академією наук відзначили нагородами «Лідер науки України 2016. Web of Science award» найвпливовіших вчених, наукові журнали та організації України. У 7 номінаціях премії удостоїли 34 лауреатів, які працюють на високому рівні й гідно представляють українську науку в світі.
Детальніше тут  
Могилянська бібліотекарка несподівано теж отримала винагороду: за значні успіхи в галузі суспільних наук, зокрема,  за багатолітню працю на ниві бібліотечно-інформаційних студій, поширення ідей наукової комунікації та доступу до наукової інформації etc.  I do my best!

Серед "несподіванок" урочистостей: він у смокінгу вона у вечірній сукні    очільник МОН, що відповідає за мурзілки журнали університетів каже: ось-ось, і буде вам всім реформа. Хтось знає більше? Переліки фахових скасують? університетам їх не зараховуватимуть? і навіть ті, що подолали "тяжку путь" до Копєрнікуса?:-)  

Зазирнемо в конкурсні справи. Оскільки, МОН підтримав цього року бюджетне фінансування  на 1 млн. грн. (sic!) наукового дослідження "Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень"від Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, очевидно вже є результат. 
Дуже хотілось би їх почути? де прочитати?  перш ніж впроваджувати....
Наразі, відомі такі критерії, запропоновані проф. Р. Влохом: 

"Професор Р.О.Влох виділяє сім категорій періодичних наукових видань. 

• Категорія «А» – вітчизняні й зарубіжні журнали із визначеним імпакт-фактором. 
• Категорія «Б» – вітчизняні й зарубіжні журнали, занесені до переліку “Masters journal list” американського інституту наукової інформатики Томсона – ISI. 
• Категорія «В» – журнали, які перекладають і перевидають закордонні видавництва, але вони не мають встановленого імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. Купівля видання тим чи іншим авторитетним закордонним видавництвом, крім того, свідчить про комерційну та читацьку зацікавленість, сприяє також обробці цих видань ISI. 
• Категорія «Г» – журнали, які видаються в Україні англійською мовою без імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. 
• Категорія «Д» – журнали, збірники і вісники, які видаються в Україні українською або російською мовами і мають сумарний показник 20 ≤ N < 50. 6 Ці видання не мають визначеного імпакт-фактора і не внесені до бази даних ISI. 
• Категорія «Е» – видання із низьким показником (N < 20). 
• Категорія «Є» – видання із сумарним нульовим показником.  

А тим часом, "Українські наукові журнали" - волонтерський проект групи ентузіастів - готовий до рейтингування за міжнародними критеріями. Але нема кому... 

Можливо, хтось мріє долучитися? 

 

  
   

Чим багатша країна...

"Теперь можно было считать доказанным, что ежели человека не кормить, не поить и не лечить, то он, эта, будет, значить, несчастлив и даже, может, помрет..." (Бр.Стругацькі. Понеділок починається в суботу")

Вибачайте за повний копіпаст, та ще й чужинською мовою, але часу нема, а тра: a. вузлик до звіту МОН собі на пам'ять b. вам до обговорення: 

"Логично предположить, что чем лучше обеспечен ученый в материальном плане, тем больше он новых знаний может дать человечеству. Следовательно, количество статей, выдаваемое в год учеными страны будет пропорционально также и среднему благосостоянию отдельного человека (в т.ч. ученого) — ВВП (валовому внутреннему продукту) на душу населения. Итак, комбинируя эти два фактора получаем:

Число статей = а * Население * ВВП_на_душу_населения = a * ВВП
Здесь а — это коэффициент, который в идеальном случае одинаков для всех стран. Как видно, при таком простом подходе число населения не играет роли, важен лишь ВВП страны. Научная продуктивность в этом случае должна оцениваться как отношение числа статей ученых конкретной страны к ВВП этой страны. Грубо говоря, если у одной страны ВВП в два раза больше, чем у другой, то и научных статей эта первая страна должна генерировать тоже в два раза больше."
і далі: "научная продуктивность Украины соответствует ее ВВП"
А що ми очікували? як годують...
Брєд - не брєд, розберемось?

Джерело  

Перевір, подумай, завантажуй

Подумай, перевір, тоді завантажуй - #thinkchecksubmit  

Як обрати "правильний " журнал для поширення результатів власного дослідження?
Як не втрапити на шахраїв, які лише збирають кошти, обіцяючи скопусівський etc. рай? Як перевірити авторитет журналу?
#pubmet2015 презентує новий сервіс для дослідників, які прагнуть відіслати статті у незнайомі журнали.  Перш, ніж зважитися на завантаження статті до незнайомого журналу, пропонується відповісти позитивно, як мінімум на такі запитання (перепрошую, переклад досить вільний + дещо додаю від себе):

• Чи Ви чи хтось з Ваших колег знають цей журнал? Чи читали Ви хоч одну статтю з цього журналу? Чи рекомендував якусь статтю з цього журналу Ваш колега?
• Чи виглядає професійним веб-сайт-журналу?
• Чи досить легко знайти останнє число журналу?
• Чи вказані контакти видавця на сайті журналу, і чи вони достовірні(хоча б виглядають достовірно)? Чи є крім е-пошти, також телефон? поштова адреса?
• Чи назва видавця відображена в назві домену журналу?
• Чи цей видавець також продукує інші журнали, відомі Вам чи Вашим колегам?
• Чи журнал оголошує про перед- чи пост-публікаційну рецензію (peer review)?
• Чи статті цього журналу індексуються відомими Вам сервісами? 
• Чи прозоро й чітко вказано про сплату за публікацію (якщо така є)? І якщо є то чи вказано, за що саме сплачуються кошти?
  Чи є авторитетною редколегія? Чи Ви знаєте цих вчених? Читали їхні публікації? Чи вказують вони про участь в редколегії цього журналу на власних вебсайтах? 
• Чи видавець підтримує якусь ініціативу, наприклад, чи належить до Committee on Publication Ethics (COPE)? 
• Чи журнал відкритого доступу? Чи зареєстрований від у Directory of Open Access Journals (DOAJ)?
  Якщо журнал відкритого доступу, чи видавець належить до Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA)? Чи якоїсь іншої Асоціації? 

 У нас нині теж з'явиться купа пропозицій, фірм і фірмочок, тож будьте обережні! Перевіряйте, думайте, радьтеся!

Як підготувати журнал до міжнародних стандартів: поради Ольги Кирилової

Хто пропустив  вчора важливий вебінар  (як і я, було не до навчань...) від гуру в галузі журнальних справ, члена експертної ради по відбору видань до  БД SCOPUS пані Ольги Кирилової   "Основні проблеми підготовки наукових журналів за міжнародними  стандартами" - не біда. Зазирніть на сайт NEICON: переглядайте, завантажуйте, використовуйте. Бібліотекарі університетів, повідомте цю інфо також редколегіям часописів ваших внз. І науковцям: Quality of content! 

 

Наукові журнали: різні країни, подібні проблеми

Що таке публікаційна активність і чому це так важливо, чому російські журнали в переважній більшості ще не впливають на світову академічну громаду? Про це розмірковує П.Арефьєв, відомий російський дослідник в галузі наукометрії. А я не можу не потягти сюди, й не зазначити: як все схоже... Тож серед названих причин:

• низька якість змісту журналів. Не всі проводять експертизу та рецензування рукописів. В інших рецензування декларується, але фактично зведено до домовленостей між авторами та редакторами... Журнальні публікації не презентують оригінальні дослідження, або, навпаки, презентують, але невисокого рівня.
• низький рівень технологічного розвитку журналів. Більшість... не використовують для роботи автоматизовані системи управління журнальним контентом, на відміну від закордонних видавництв, які працюють в системах на кшталт Scholar One та подібних.... Журнали друкуються  на паперових носіях, з постійними порушеннями у термінах виходу. Електронна версія з'являється після паперової, що є абсолютним нонсенсом: журнальний процес спочатку он-лайн, потім папір!
• відставання в технологічному розвитку не дає багатьом російським видавництвам публікувати свої журнали в он-лайн форматі, у більшості - сайти журналів представлені як веб-візитки. Тож не йдеться про публікації в онлайн не лише повних текстів, але і змістів журналів з метаданими та анотаціями...
• більшість російських журналів не включені в процес міжнародної наукової комунікації, невідомі та неавторитетні у світовому співтоваристві. Щоб вивести журнал на міжнародний рівень, в редколегію слід включати ...закордонних вчених... Мало публікацій закордонних авторів;
• мовна проблема – недостатня кількість журналів публікує метадані та анотації іноземними мовами (бажано англійською), вже не кажучи про публікації повних текстів"

Що ж, країни різні, проблеми спадкові?

Нобель і Гірш

Цими днями у Стокгольмі гаряче: оголошують про присудження Нобелівських премій - 2013. Вже відомі лауреати в галузі медицини (James E. Rothman, Randy W. Schekman and Thomas C. Südhof "for their discoveries of machinery regulating vesicle traffic, a major transport system in our cells".), вчора стали відомі фізики (François Englert and Peter W. Higgs за відкриття "частинки Бога" (Бозон - останній відсутній елемент сучасної теорії елементарних часток, частка, завдяки якій інші частки знаходять масу. Пошук бозона Хіггса був однією з головних цілей будівництва Великого адронного колайдера - гігантського прискорювача елементарних частинок, на якому працюють дослідники з ЦЕРНу).
Нині будуть хіміки, за кілька днів ще література, економіка, ну, і премія миру.
Не можу не "потягти" обговорення з ФБ: оперативно наш білоруський колега Олексій Склабан підмітив таке: "Нобелевскую премию по физике ожидаемо дали Хиггсу, за Higgs boson (бозон Хиггса). Что примечательно, его h-index (индекс Хирша) равен....2. Ученые, которые в этом году получали в Минске Scopus Award имели h-index до 25, по-моему. Конечно, рассматривая цитирования на его работы, а их всего 13 в Scopus, его три "шедевра" цитируются 698, 679, 359 раз каждая. Это работы, опубликованные в 1964-1966 гг. Данный случай просто еще раз показывает что ТОЛЬКО по h-index нельзя оценивать ни организацию ни ученого". От таке, а ми пресуємо вчених індекси цитування, індекси Гірша, імпакт-фактори...
PS. Публікації Higgs boson papers published and freely available here: http://ow.ly/pBFPD

Куди рухається світова наука: версія Thomson Reuters

Світова мапа наукових досліджень, як відомо, надзвичайно різноманітна, цікава й взаємопов'язана. Водночас, це пейзаж, що постійно змінюється. Де відбуваються найбільш значущі зміни? Де зароджуються нові знання? Де пріоритети у світовій науці? Хто рулить? На ці та багато інших питань відповідає медіакорпорація Thomson Reuters, яка почала в цьому році публікувати дані про так звані «фронти досліджень» («research fronts»). Напрямки відслідковуються, як тільки дослідники в своїх працях починають цитувати публікації інших дослідників. Таким чином, взаємне цитування утворює концентрацію робіт, які часто цитуються разом. Коли такий процес досягає певного рівня інтенсивності й узгодження (обчислюється через кількісний аналіз), утворюється "фронт" (край) дослідження, ядром якого є взаємопосилання. Такі дані віддзеркалюють звязки між дослідниками, які працюють над спорідненими науковими темами в так званому "невидимому коледжі" («invisible college») — неінституціалізованій групі дослідників з різних країн, різних інституцій, різних галузей, але пов'язаних між собою вільним обміном інформацією. Наприклад, один такий "фронт досліджень" об'єднав у вирішенні спільних проблем представників математичних, комп'ютерних наук та інженерії.

Такий аналіз "фронтів досліджень" дозволяє об'єктивно й неупереджено побачити, як (і де!) розвиваються (розділяються, зникають) науки: власне, самоорганізацію системи. З 8 тисяч напрямків наукових досліджень, виявлених у базі Essential Science Indicators (ESI) (агрегатор-надбудова над відомою Thomson Reuters-івською бібліометричною системою Web of Science) було відібрано 100 найбільш затребуваних напрямків, що активно розвиваються, в галузі природничих та соціальних наук (за цитуваннями в 2007–2012рр,,потім за певним ранжуванням). Таким чином, було визначено найбільш перспективні "фронти досліджень" в 10 галузях наук: сільське господарство, екологія, геонауки, клінічна медицина, біологія, хімія, фізика, астрономія, математика, соцнауки (кожна з яких в свою чергу містить десяток основних тем).
В сільському господарстві, наприклад, серед пріоритетних виявились: вплив змін клімату на продовольчі культури, класифікація грибів, геномний відбір, дослідження бджолиних сімей (гм, знане бджільництво в Україні, хіба ні?:-). Весь перелік дивіться самі, боюсь, мій переклад буде непрофесійним. Але відразу глянемо, хто ж з інституцій - країн "рулить" у цих дослідженнях? Знамо: США (24%), Китай (21%), далі Японія, Австралія, Бельгія і т.д. Ні тобі наших "пасічників", ні згадки про наші славні здобутки...Втім, як і слід було чекати, на жаль, українських дослідників й досліджень на всіх передніх фронтах науки не спостерігається...Де ж вони?

Джерело

Метрикоманія

Критика існуючих метричних засобів оцінки журналів та статей спонукає до створення альтернативних засобів. Недавно у Пана Бібліотекаря вже було про Альтметрику.  В доповнення із свіжої статті (The next revolution in Science: Open Access will open new ways to measure scientific output від Tom Olijhoek):   "Наукометричні сервіси для оцінки статей наразі ще тільки народжуються. Невеличка лондонська кампанія Altmetric пропонує включати оцінку статей через будь-які їх згадки в соціальних медіа: сайтах, в газетах, популярних  журналах.." - Тож мій невеличкий пост теж принесе рейтингу цій статті? :-)  "Аltmetric- оцінювання також включено до UtopiaDocs,  програму для читання PDF-текстів, в якій лінки в статті ведуть до інших онлайнових ресурсів, таких як  Crossref,  (Реєєстраційна агенція DOI), Mendeley (мережа науковців), Dryad (репозитарій даних), ScibiteSherpa (база політик відкритого доступу) та ін." І ще трохи про метрику від  PLoS,:  спробі скомбінувати  різні метрики (на додачу до традиційних за  цитуванням, також постпублікаційні рецензії, кількість переглядів сторінок чи завантажень та ін.) Ну, і ще одна спроба під назвою Total-Impact:  також включає більше онлайнової статистики та врахування соціальних медіа. 

Тож, читаємо, порівнюємо, враховуємо. Щось може і у нас приживеться? Якщо це комусь потрібно. 

Новорічне "науковометричне"

Ха! Не пройшло й кілька десятків років, а Міносвіти хоче від фахових журналів "Видання мають бути внесені хоча б до однієї з міжнародних науковометричних  (SCOPUS, SJR та ін.)."  Ну що, нагадуємо критерії, як туди потрапити? І парі: чи поменшає наших "наукових мурзілок" чи цю вимогу знімуть пад натиском "розгніваної академічної громадськості?   

А ще таке "У публікаціях у розділі «матеріали і методика» повинно бути вказано перелік наукового обладнання, реактивів, програмного забезпечення тощо, за допомогою яких було отримано результати". Що скажете, лірики-філософи? :-) 

Про тринадцятий критерій і не тільки

Всім вітання в цей чудовий (принаймні в Києві теплий !) осінній день з магічною датою: 1.11.11! Завжди незбагненно любила листопад найбільше за всі інші пори року, можливо за особливий шурхіт осіннього листя? особливу вдячність останнім теплим сонячним промінчикам? за насичені літньою енергетикою стиглі грона винограду ? Чи з почуття провини перед місяцем, який ніхто не любить (нема свят, дощить, передчуття довгої зими), і не помічає як бездомного  пса?...

  Але ж гарно як нині після напруженого робочого дня та всіляких інших буденних клопотів-справ, заварити свіжого чаю (шоколаду?), і почитати щось особливо приємне-цікаве! Ну, а якщо ще й корисне...

Рекомендую: Цілих дві цікаві статті архівовані в ELibUkrOA від дослідника з Національного Аграрного Університету Анатолія Шостака: Індекс Хірша і авторитет вченого та Наукометрія як засіб інтеграції у світовий інтелектуальний простір. Перша присвячена "одному з 28-и критеріїв (Для оцінки дослідницького університету) , а саме – тринадцятому, де сказано: університет повинен опублікувати у середньому протягом року не менш як 150 статей у фахових виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних (Web of Science, Scopus) за останні 5 років". Якщо чесно, не тільки цьому, автор намагається відповісти на здавалось би риторичні питання: "Чи потрібна Україні власна національна система науково-технічної інформації і яка роль держави в її управлінні? Чи потрібні Україні власні генератори інформаційних ресурсів і якщо «так», то які інформаційні ресурси повинні підтримувати інноваційну економіку? Чи потрібна Україні власна наукометрична система, а може достатньо використовувати зарубіжні, у першу чергу Science Citation Index (SCI) фірми Thomson Scientific і Scopus ..., для прогнозування української науки і оцінки продуктивності українських вчених? ".
Отож, смачного чаювання й читання. Обговоримо?

Україна в SCImago Journal & Country Rank

Продовжучи тему :
Оприлюднено рейтинг журналів за 2009 від  SCImago, Україна на 37 місці в світі  між Південно-Африканською Республікою та Угорщиною, і виглядає своїми даними (в цілому за 1996-2009) так:  

	1996-2009
H Index	114
Документів	81.337
Цитованих документів	80.752
Цитувань	294.082
Самоцитувань	85.157
К-ть цитувань на 1 документ	3,62

На перших 3-х місцях: США, Китай, Сполучене Королівство. Далі Японія, Німеччина, Франція, Канада, Італія. Росія - на 12, Польща - на 19, Білорусь - на 59, Вірменія - на 74... 

Nota bene:  SCImago Journal & Country Rank - аналітичний портал, що представляє  наукові показники по журналах та країнах, та публікує рейтинги публікаційної активності та статистику цитування журналів та країн.  Аналіз базується на інформації, що міститься в базі даних Scopus  (Elsevier B.V.).  Платформа базована на  SCImago Journal Rank (SJR) indicator, використовує  алгоритм Google PageRank™.  Детальніше тут
На основі  даних SJR впроваджується  проект створення Атласа науки, же графічно представлена світова структура наукових досліджень. Зазирніть, згенеруйте  карту науки України за певний рік, цікаво. На науковому "небосхилі" (або в наукограммі) найяскравіші зірки "Фізика і астрономія", "хімія", "інженерія". Гуманітарні та соціальні науки - малесенькі тьмяні зірочки... 

Scimago Lab’s Blog

SIR World Report 2010