5 фактів, які Ви повинні знати про Elsevier та Відкритий Доступ

А Ви знали, що Elsevier не тільки публікує окремі статті  (25 000 у 2016) у Відкритому Доступі, але й 2-е в світі найбільше видавництво Відкритого Доступу, що публікує  понад 170 open access journals та понад  1850 hybrid journals. А ВСІ журнали видавництво дозволяють авторам самоархівування статей у репозитаріях? 

Читайте більше тут

Від Зенодоту до ZENODO

Бібліотекарі, поширте цю інформацію для науковців Вашого університету, інституту, регіону! 

Зенодот (Zenodotus) - перший бібліотекар знаменитої Library of Alexandria, і батько recorded use of metadata першої бібліотечної систематизації (книжки за предметами в різних кімнатах, всередині кожної кімнати - за абеткою, майже ніц не змінилось, га?:-)
Але не про це нині:
Саме в його честь назвали європейський репозитарій для самоархівування науковцями Європи їхніх публікацій - ZENODO.
Фінансується Європейською Комісією, підтримує CERN.
Реєструйтесь, завантажуйте (всі галузі знань, до 50GB), отримуйте DOI для своєї праці (якщо ще не має), ліцензуйте, спілкуйтесь з колегами, будуйте кооперацію, будуйте "власний репозитарій" і ще багато чого.
Поширюйте свої дослідження для глобальної академії!
Для тих, хто прагне отримувати гранти Європейського Союзу - розміщення тут (та (або) в будь-якому репозитарії відкритого доступу) - обов'язкове.

Платинова долина Відкритого Доступу в Україні

Новенький (принаймні у нас) термін в риториці та адвокації відкритого доступу: платиновий Відкритий Доступ - абсолютно безкоштовний і для авторів, і для користувачів.

Чим "короліва металів" заслужила повагу у прихильників Відкритого Доступу? 

На додачу до "золотого" (через журнали відкритого доступу, які , як правило,  беруть грубі гроші з авторів) та "зеленого" (через самоархівування авторами препринтів та постпринтів у репозитаріях - архівах відкритого доступу), пропонується ось такий: платиновий. 

І золотий, і зелений шляхи потребують коштів на покриття витрат (на створення й поширення журналу відкритого доступу -хай і на платформі з відкритим кодом, на створення та підтримку репозитарію).   

В чому ж секрет платини?  пам'ятаємо про  "безкоштовний сир"?

Так от, платиновий доступ передбачає, що всі роботи,  пов'язані з публікацією та поширенням результатів наукових досліджень у відкритому (безкоштовному для користувачів) доступі - за рахунок волонтерів, грантів, благодійної допомоги.  

В Україні, передбачаю, термін не приживеться, бо у нас і золотий, і зелений шляхи - зазвичай - Ab initio! - платинові (створені часто"не благодаря, а вопрєкі"), працею ентузіастів, і майже волонтерів від науки, освіти, бібліотечної справи. 

Як гадаєте?

Журнали відкритого доступу в Scopus

Авторам - на замітку, бібліотекарям - у фонд!
Ще минулого липня  Scopus оголосив про відзначення журналів, які підтримують відкритий доступ, а отже безкоштовні для користувачів.
Від 4 лютого нині така мітка "Відкритий доступ"(Open Access)  вже вбудована поруч з назвою журналу, і значно полегшує пошук та відбір журналу відкритого доступу, що індексується в Scopus (а також в  Directory of Open Access Journals (DOAJ) чи  Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD) як мінімум трьома шляхами:

 Хочете дізнатися більше? Дивіться відео

Джерело

.

Найдорожчі в світі журнали - доступні!

2,500 назв високорейтингових журналів та понад 33,000 книжок нині (тобто понад 13 млн. документів!) вже на Ельзевірівському  ScienceDirect.

Нам все ще дєнєгнєт дорого й недоступно. І ситуація з фінансуванням науки, освіти, культури найближчими роками виглядає не більш оптимістичною. 

Для тих, хто шукає шляхи, а не причини: 

1. Research4Life  - проект, який через власні 4 підпрограми (бази) - – HINARI, AGORA, OARE та  ARDI  за доступною ціною в 1,5 тис.доларів пропонує доступ до 45 тисяч (ТИСЯЧ) назв наукових журналів, в т.ч. від Ельзевіру!   Недолік - може бути ембарго, може бути неповний доступ до журналів, але на нашому небосхилі...

2. Власне Ельзевір розвиває програму Відкритого Доступу.  Перелік журналів відкритого доступу (тобто абсолютно безкоштовних для вас та Ваших читачів) -A–Z Directory of open access journals.

Додали до каталогів? Розповіли читачам? Включили до ресурсів? 
Не кажіть, що не знали про це!

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу: 19-25 жовтня

#OAWeek

Вже восьмий рік поспіль в світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу. Девіз цього року "Відкриті для співпраці". 

Відкритий доступ – практика надання необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових документів через мережу Інтернет задля наукового прогресу людства. Ініціатива Відкритого доступу розвивається вже понад 13 років, і спирається на такі вікопомні документи, як Будапештська ініціатива Відкритого доступу (2002 рік), заяву Біфезда, Берлінську декларацію про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань тощо. У 2012 році на 19-ій Міжнародній конференції у Криму (Україна) була прийнята Кримська Декларація Відкритого Доступу. 

Хоча ми працюємо для цього весь рік, але саме в цей тиждень всі наші зусилля щодо промоції важливості відкритого доступу до інформації активізуються. Через презентації, семінари, конференції, листівки, флеш-моби та інші численні засоби - поширюємо ідею ВД і залучаємо нових її адептів! 

Долучайтесь, колеги! 

Свої заходи можете зареєструвати тут (і про них дізнаються у всьому світі!). На цьому ж сайті - безліч корисної інформації, постерів, відео - просто роздрукуйте! Поставте банер на сайті, зробіть розсилку користувачам, роздрукуйте постер, покажіть Вашим адміністраторам відео про ВД в Україні, винайдіть ровера, роздайте цукерки чи печєнькі - зробіть щось!  

Про Ваші заходи корисно буде дізнатися, поділіться?  

Elsevier у відкритому доступі

Секретами пошуку журнальних статей у відкритому доступі ділиться... Elsevier. Тож не нарікайте, що "дуже дорого", "недоступно", "кровосісі" і т.п. Не пропустіть: "Шість простих кроків: як знайти вільний ельзевірівський контент" від пані Рейчел Мартін (Rachel Martin) (менеджер у галузі програм відкритого доступу, доброчинних проектів та технологій доступу видавництва).
1. Знайдіть перелік журналів відкритого доступу
Заходимо на ScienceDirect homepage , клікаємо на лінк "Open Access Journal Directory" чи робимо закладку. Нагадую, в 56 журналах відкритого доступу ВСІ статті доступні.
2. Знайдіть перелік всіх журналів, які мають статті у відкритому доступі
На додаток до 56 журналів відкритого доступу, відкриті (безкоштовні) окремі статті в усіх 1600 журналах видавництва. Знайдіть перелік на сторінці ScienceDirect homepage (перегляд "View all publications with Open Access articles.")

3. Знайдіть перелік статей у вільному доступі
Найпростіший шлях через загальний пошук на ScienceDirect, а у результатах пошуку оберіть ті, що мають позначку "Open Access."
4. Пошук лише серед статей вільного доступу
Використайте складний пошук (advanced search). У пошукових опціях оберіть "Open Access Articles".


5. Знайдіть чи стаття, яку Ви шукаєте, є у вільному доступі Звертайте увагу, чи стаття Elsevier у відкритому доступі за помаранчевою позначкою "Open Access" (під назвою статті та прізвищем автора).
Не забудьте глянути також, за якою ліцензією Creative Commons (на яких умовах) автор дозволяє використовувати чи поширювати статтю. .



6. Знайдіть статтю відкритого доступу в платних журналах видавництва.
Elsevier випускає 1,600 журналів. І у всіх є і платні статті, і статті у вільному доступі!

Ну, наче нічого нового, але ж забуваємо про це, еге ж? 

"Хто заплатить за Відкритий Доступ? Так Ви ж!"

Розвеселила нині пані Heather Piwowar, виклала ось такий скріншот:  пропозиція доступу до статті з назвою  "Хто заплатить за відкритий доступ до наукових статей (даних)?". Риторичне питання, бо одноденний доступ до цієї статті коштує... 20 баксів. Оце так... 


PS. Ви теж помітили, що статті та книжки про Відкритий Доступ коштують все дорожче? :-)

"Питання сьогодні вже не в тому бути чи не бути Відкритому Доступу, а яким йому бути": Петер Субер

Легендарний Петер Субер, філософ, правник, автор терміну та дефініції Відкритого Доступу, людина, чиї зусилля у справі адвокації Відкритого Доступу всесвітньовідомі відповідає на 10 запитань інтерв'ю. Перегляньте, корисно, цікаво, важливо! .
Серед найбільш важливих завдань руху ВД, зокрема, Субер вважає прийняття університетами та спонсорами наукових досліджень політик щодо відкритого доступу.  Треба створювати інакшу дослідницьку культуру наукових комунікацій.  
Автори - вагаються, видавництва - тиснуть. Тож, не тільки у нас, від наказу політики ректора університету залежить успіх справи.Погоджуємось? 
Серед найбільших досягнень 2013: 

• Вже понад 20 федеральних агенцій в США прийняли політику ВД  (обовязкове самоархівування (статті чи даних) чи публікацію у журналі ВД для досліджень, які фінансують ці агенції) 
• Європейський Союз прийняв політику ВД для дослдіжень, які  фінансуються його грантами(проектами) (а мова про  €70.2 більонів на дослідження). 
• Подібні політики та ініціативи RCUK,  Global Research Council (May 2013), Science Europe (April 2013),  G8 Science Ministers (June 2013) тощо. 
• Проекти у царині ВД від  Electronic Information for Libraries (EIFL), Enabling Open Scholarship (EOS), SPARC,  Harvard Open Access Project (HOAP)

Так що, караван іде!

Україна у ВД: липневі сюрпризи

Наче всі у відпустках, а насправді наполегливо й натхненно працюють! Вітаємо, нашого полку прибуло: на повну потужність запрацював Інституційний репозитарій Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (Луцьк).
Ще налаштовують (але вже ось-ось!) репозитарій в Одеському національному економічному. Якщо хтось ще планує - дайте знати!
І ще новина дня:  відомий всім львівський колега створив ДокШир. Ні, не від Доктор і не Шир ("Яка глибінь, який безмежний шир!), а від "Документи, що прагнуть поширення". Мета: На разі ДокШир складається з трьох основних розділів: 1) короткий путівник по світу Відкритого доступу; 2) навігатор, що містить посилання на відкриті кириличні та абецадлові бібліотекознавці видання; 3) майданчик для представлення власних робіт. Деталі тутка.

Оце правильно, поки я все мріяла про вікі- про ВД, і спільне наповнення - вже, маємо! На спільну користь, для спільної роботи. Всім успіхів! 

І гарного продовження другої половини літа! 

38 причин, які заважають Відкритому Доступу

Є принаймні 38 причин,  чому автори в усьому світі мають "відкритодоступівські" фобії, і так повільно  самоархівують власні праці в репозитаріях. Серед таких: проблеми авторського права та повторного використання, сертифікації та оцінки, збереження та контролю за версіями, ймовірної цензури чи плагіату, навігації та класифікації робіт в репозитаріях, доступності, читабельності в майбутньому, і т.д. 

"Моя праця в репозитарії може бути змінена чи іншим чином пошкоджена он-лайн так, як вона не могла б бути пошкоджена на папері", "Важко читати з екрану", "Хто це буде робити?", "Це вкрадуть чи якось використають",  "Скільки це коштує?" і т.д. Знайомі питання, чи не так?  Є й "специфічні" для "нашого світу", зокрема ""Що буде з незалежним рецензуванням?", "сплата за доступ - відмінна риса капіталізму, ринкової економіки, попиту і пропозиції, вільного підприємництва. Все безкоштовне - від лукав риса соціалізму:-)"

Додамо наші "5 копійок"? Або що, на Ваш погляд, з українських реалій не увійшло в цей перелік?

Elsevier обіцяє, що буде білим і пухнастим

Критикуй - не критикуй, а ніде не дітися: кожна четверта наукова стаття в світі - від видавництва Elsevier. Або шукайте гроші на недешеву таки інформацію, панове, або слідкуйте за оголошеннями про проекти видавництва  у царині Відкритого доступу.   А таки трохи є: "У 2013 р. ми продовжимо розширювати наш перелік журналів відкритого доступу (тут вже понад 31 назви!), а віднедавна добавились ще дві:  Stem Cell Reports (від Cell Press та  International Society for Stem Cell Research) та  Journal of Pediatric Surgery Case Reports.

Крім того, понад 1500 назв наших журналів - гібридні (автору пропонується обрати, якщо він хоче,щоб його стаття відразу чи за якийсь час була доступною). У всіх гібридних журналах спеціальний знак позначає статті відкритого доступу. .. І, нарешті, для країн, що розвиваються (наприклад, через проект Research4Life, ми пропонуємо доступ до понад 2,000 назв журналів та 6,000 книжок. 
Як це все працює, почитайте case studies. 
2013 рік обіцяє бути вражаючим для Вдкритого Доступу та  Elsevier".  Оце таке обіцяє нам шановне видавництво. 

Тож, колеги й колєжанки, чули? І не кажіть, що нема коштів на ельзевірівські журнали.
Кожна бібліотека в Україні здатна: 
1. Закаталогізувати (чи повідомити через сайт) "Читайте журнали відкритого доступу видавництва Elsevier - в нашій бібліотеці!": і лінк на перелік
2. Читайте статті вільного доступу в журналах видавництва Elsevier. І лінк   
3. Для бібліотек, які здатні знайти 8 000 грн. на рік, і отримати понад  8000 назв журналів, в т.ч. 2 000 назв журналів та 6000 назв книжок від видавництва   Elsevier - вперед до проекту Research4Life. HINARI й ARDI  я вам пропагувала-пропагувала... Хто хотів, скористався. 
Ну, і ясно, що  бібліотеки з мільйонними  бюджетами і здатними  передплатити повноцінні колекції видавництва  цей пост можуть не читати. Але, за моїми даними, наразі таких в Україні нема:-( Печалька. 
А поки ми не такі розумні багаті, щоб купувати  фрідом-колекції, тож вперед!   
  

"Касiў Ясь канюшiну" або про білоруський комбайн

Знайшла інфо про те, що в сусідній Білорусі запущено власний гарвестер.  Пораділа за колег!
Відкриваємо "Портал республиканского межвузовского репозитария открытого доступа", і що ж бачимо? 

Місія якось незграбно прописана, моя філологічна сутність аж зіщулилась від : "Целью создания Республиканского межвузовского портала репозитария открытого доступа является автоматизация процессов по интеграции и использованию электронных научно-образовательных информационных ресурсов вузов Республики Беларусь на основе современных информационно-коммуникационных технологий и технологий электронных библиотек, организация единой точки доступа к ресурсам для своевременного удовлетворения информационных потребностей профессорско-преподавательского и научного персонала, студентов, магистрантов и аспирантов вузов".

 Але, все ж, шашечки чи їхати відкриваємо контент. І з подивом дізнаюсь що до складу академічних інституцій Республіки Білорусь (виходячи з назви комбайну та місії)  входять, наприклад:

Электронная библиотека Института народнохозяйственного прогнозирования (Россия)
Caltech Computer Science Technical Reports
CORA Cork Open Research Archive
CONTENTdm Server Respository
Elpub : Digital Library
ProQuest Demo RepositoryHighWire Press OAI Repository
Tver State University Repository
DSpace at Belgorod State University
Keldysh Institute of Applied Mathematics of RAS|Учреждение Российской академии наук Институт прикладной математики им. М.В. Келдыша РАН

і т.д. 

 Ясна справа, все ще тестуємо, колеги, ну, хоча б напишіть що це бета-версія?

"Хто боїться Відкритого Доступу? "

"Qui a peur de l'open access ? (Хто боїться відкритого Доступу?) " -

Під такою назвою французька  Le Monde опублікувала 15 березня Заяву, підписану 60 відомими членами академічної спільноти (президентами університетів, бібліотекарями, видавцями, дослідниками. Оригінальний текст Заяви тут. Текст англійською тут

Автори Заяви впевнені, що знання - не можуть розглядатися в якості товару, а їхнє поширення -  життєво важливе для суспільства. Інтернет надає унікальні можливості у поширенні знань, інновацій, появи нових ідей. Науковці, які не підтримують ідей ВД, зокрема в галузі соціальних та гуманітарних наук (які найбільше опираються), рано чи пізно опиняться в ізоляції чи взагалі в небутті...  І ще багато гарних і потрібних декларацій: "Не бійтеся відкритого доступу! Це можливість змінити наукову комунікацію,  видавничі та ділові стосунки між дослідниками, видавцями, бібліотекарями та читачами". 

Підтримуємо? Додати свій голос до  Заяви можете тут .

Episcience vs Видавці

Математики хочуть лишити видавців без прибутків: оголошено  проект Episcience: серію рецензованих наукових журналів вільного доступу в галузі математики. 

Статті з таких журналів вільно б архівувались у відомому ArXiv.  Дослідники можуть організувати експертизу досліджень та публікацію результатів з мінімальними витратами і БЕЗ участи комерційних видавництв, - переконані інінціатори проекту та його керівник п.  Jean-Pierre Demailly, математик з французького Університету Гренобль (University of Grenoble, France). Що  ж, ідея не нова, Відкритий Доступ впевнено крокує по планеті. Побачимо! Успіхів новому проекту! 

З Новим Роком, Відкритий Доступ!

Рік 2012 приніс нам значні здобутки в царині Відкритого Доступу до Наукової Інформації.  BASE (Bielefeld Academic Search Engine ) вже індексує понад 40 (СОРОК!) мільйонів документів з  2,400+ репозитаріїв ! Всього лише 3 роки тому ця цифра була вдвічі меншою.  В Директорії журналів відкритого доступу (Directory of Open Access Journals) , вже понад мільйон статей доступні через пошук.  
Про ці та інші досягнення Відкритого Доступу  - Джерело 
 

А ще  про це - окрема розмова на нашій конференції  в Могилянці "Наукова комунікація в цифрову епоху" (30 січня - 1 лютого 2012). Реєстрація завершена, але хто ще  має натхнення, звертайтесь! Буде цікаво! 

Міняємо Золото на Золото

Поки вщухнуть хурделиці бюрократичні  щодо нових вимог до кількості  міжнародних публікацій, (чи хоча б цю хурделицю вимогу буде пояснено детальніше), як розумію, всі дослідники-пілігрими до ступенів кандидатів-докторів активно освоюють вимоги до academic writing  шукають шляхи, де б швидко опублікуватися без особливих зусиль.

Агов, аж не вийде з льоту!  Принаймні  для більшості. Просто переклавши свій опус, надіслати його в який журнал із списку Скопусівського чи Томпсонівського, і надіятися, що там тільки на Вашу статю й чекали,  не варто.  Різні вимоги до написання, до оформлення, до посилань,  різні критерії оцінки Вашої студії, незалежне (справжнє!) сліпе рецензування, часто подвійне (відмови - звичайна практика журналів з високим імпактом!) etc.etc.etc.

А чи не подивитися на журнали "золотого шляху", тобто Відкритого доступу? Так, вони беруть гроші за публікацію, і часто таки грубі гроші. Але ж у нас (підсвідоме?!!): за гроші, значить нижчі вимоги до якости! Аж і  тут облом:  не так. Ці журнали мають такі ж самі високі вимоги до якості і контролюють якість через незалежне peer review/  Хоч і буває всякого всюди, але такого як у нас не бува (трапилось, чесно! оголошення в одному з вітчизняних журналів: "Якісні статті публікуємо безкоштовно!":-) 

Що робити? 

Писати якісні статті. З урахуванням міжнародних вимог до написання,  оформлення тощо.  Посилати в різні профільні журнали, в т.ч. журнали вільного доступу. 

Ще один шлях: переконайте Ваш університет (Вашу інституцію) передплатити певні ресурси від видавництв, які підтримють відкритий доступ та пропонують таке, наприклад, як Королівське Хімічне Товариство ( Royal Society of Chemistry). Минулого липня було оголошено спеціальну програму "Золоті для Золотого": "Золоті" передплатники з Сполученого Королівства можуть публікувати певну кількість власних статей в цих журналах безкоштовно. ("Золоті"  передплачують ВСІ ресурси Товариства -журнали, бази даних, е-книги в одному пакеті). На цю ініціативу, між іншим, Товариство витратить...£1 million.

  Крекс фекс пекс:  Наразі ініціативу поширено: всі RSC золоті передплатники RSC отримують певну кількість ваучерів на публікацію статей у вільному доступі безкоштовно. 

Бібліотеки! Хіміки і не тільки! Вимагайте у Вашого  університету "золотої" передплати ресурсів RSC!  

Або: передбачити кошти на публікацію в міжнародних журналах відкритого доступу! 

Або хоча б організувати студії з академічного написання статей та публікацій в міжнародних реферованих журналах! 

Європейські дисертації - у відкритому доступі

А Ви знаєте про проект DART-Europe? 

Портал відкритого доступу до тез та дисертацій  науковців  Європейського Союзу. Нині вже  324,308 документів з 512  університетів  27 Європейських країн. Нещодавно приєднались ще три, з: Болгарії – New Bulgarian University;   Латвії - University of Latvia та Словенії - University of Maribor. 

Користуйтесь!

Караван іде!

Всім, і особливо колегам з університетських книгозбірень:  щирі вітання з новим навчальним роком! Поїхали! 

Справ багато, тож лише тезово: не пропустіть новий (вересневий) випуск бюлетеню SPARC Open Access Newsletter  від невтомного адепта відкритого доступу Петера Субера (Peter Suber). 

 Серед іншого, печалиться Петер от такими даними: 

лише   2,359  чи  29%  з 8,098 журналів в e DOAJ використовують різні ліцензії Creative Commons. 

Тільки  956 чи  11.8% журналів в  DOAJ мають  SPARC Europe Seal of Approval, який вимагає  CC-BY. 

А ми радіємо, що є DOAJ. А в Україні поки що є Портал Наукової Періодики. А скільки вже там під різними ліцензіями... Хоч дарма, таки треба подбати.

Безкоштовно книжки від Springer

Електронні журнали  відомого міжнародного наукового видавництва Springer - знайомі багатьом бібліотекарям в Україні. Саме на цих журналах  ми з вами взагалі знайомились  ще у 1998 з новим тоді світом електронних видань  (коли за грантом Міжнародного Фонду "Відродження" було здійснено дворічну передплату на е-журнали  цього видавництва для 98 бібліотек України, а трохи згодом ці важливі журнали майже шість років поспіль потрапляли в 240 бібліотек України за грантом INTAS. Ну і кількарічний експеримент від УРАНу теж в рахівничку "доступу":-).

Нині ж Springer впевнено почувається у п'ятірці лідерів світової наукової інформації, пропонуючи 2769 назв наукових журналів, 54 000+ назв наукових книг, 1700+ книжкових серій і т.п.  Надійне й авторитетне комерційне видавництво з 6,200 співробітниками й щорічним прибутком у EUR 875 million. Нам, в Україні, здебільшого ці книги-журнали не по кишені. Якщо би... не було Відкритого Доступу. 

Про Програму Відкритий Вибір цього видавництва і публікацію журналів у відкритому доступі  ми з вами вже знаємо з 2004 року, а хто раптом проґавив, негайно лінкуйте, каталогізуйте і т.п.: 90+ наукових журналів вільно й  безкоштовно.  У 2008 Springer прикупив BioMed Central, ставши таким чином найбільшим у світі видавцем відкритого доступу. В 2012 - такий собі журнал вільного доступу ощасливив науковців (і бібліотеки!): SpringerPlus.   

       А от нове "нам буде щастя": щойно видавництво  проголосило про нову програму: Springer OpenBooks - книжки у вільному доступі (монографії, підручники, довідники з різних галузей знань). Доступ все так же: через SpringerLink. Книжки публікуються під ліцензією Creative Commons Attribution Non-Commercial (CC BY-NC), що дозволяє нам всім, колеги, вільне й безкоштовне використання, поширення і т.п. не з комерційною метою. Всі книги від  SpringerOpen Book будуть розміщені також через  Directory of Open Access Books (DOAB). Про це ми колись говорили.  “Книжки - наступний логічний крок в розвитку відкритого доступу, і ця ініціатива від Springer сприятиме впровадити відкритий доступ у модель видання монографій та іншої наукової літератури,” заявив Директор Directory of Open Access Books та OAPEN Foundation.

Розкажіть користувачам, долучіть до фондів, колеги!