вівторок, 31 грудня 2013 р.

З Новим роком!

Щиро поздоровляю усіх, шановні друзі й читачі цього блогу, з Новим Роком та Різдвяними Святами! 
Нехай прийдешній рік виправдає ваші найзаповітніші надії і прагнення! Здоров'я, успіхів, кохання, натхнення, перемог! Щоб нас всіх ""кулі минали, щоб шаблі не брали"! 
Дякую усім за підтримку й розуміння!
Веселих свят! 

понеділок, 30 грудня 2013 р.

Новорічний подарунок?

"Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури і мистецтва в Україні": УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 717/2013 від 30 грудня 2013 .

Про бібліотеки одним рядком: "забезпечення функціонування концертних організацій, професійних мистецьких колективів, культурно-мистецьких навчальних закладів, театрів, музеїв, бібліотек, видавництв, клубних закладів, історико-культурних заповідників, інших закладів культури насамперед у сільській місцевості, ремонту будівель таких закладів або приміщень, в яких вони розташовані, та модернізації їх матеріально-технічної бази";

неділю, 29 грудня 2013 р.

Архіви світу - у відкритому доступі...

Інститут медієвістики Університету Фрібурга (Швейцарія) за підтримки Фундації Ендрю Меллона (Нью-Йорк, США) з 2007 року реалізує проект “E-codices. Virtual Manuscript Library of Switzerland” (Віртуальна бібліотека рукописів Швейцарії). Дослідники планують оцифрувати всі збережені стародавні манускрипти зі швейцарської історії і оприлюднити їх на спеціальному сайті у вільному безкоштовному доступі.  Супровідні тексти подаються англійською, німецькою, французькою та італійською мовами. Збірка нині містить 1054 одиниці, і планує поповнюватися....
Активні в оцифруванні архівів і наші  північні сусіди: "Російський державний архів давніх актів розпочав оцифровувати і викладати в Інтернет свої раритетні фонди. Першою ластівкою стала колекція найдавніших документів з фонду 135 “Государственное древлехранилище хартий и рукописей”,  Серед останніх немало з нашої історії... У листопаді 2013-го року у мережі з’явився офіційний сайт Російського державного військово-історичного архіву, і тут теж з нашої історії можна знайти.
Звідси 
Натомість, щось не густо електронних архівів й відповідних програм у нас самих. Чому?  Але певно ні в кого з архівів світу нема такого у посадових обовязках, а в наших є:-) 

суботу, 28 грудня 2013 р.

Elsevier в Україні

Кажуть, щойно відбулась колегія МОН, прозвітовано, зокрема таке: "Протягом 2013 року Міністерством освіти і науки вживалися заходи щодо забезпечення вищих навчальних закладів і наукових установ доступу до електронних ресурсів комерційних наукометричних баз. На сьогодні 75 вищих навчальних закладів та наукових установ, підпорядкованих Міністерству, залучені до роботи щодо підписання двосторонніх угод з компанією Elsevier. 29 вищих навчальних заклади вже заключили договір з компанією Elsevier щодо отримання доступу та використання інформаційного контенту наукометричних баз даних "Scopus".
Цікаво, що означає "залучені до роботи щодо підписання"?  
А ще цікавіше почути про досвід використання хоч одного з цих 29 університетів...

четвер, 26 грудня 2013 р.

Бібліотека майбутнього в місті Кобили

Ох, Ви це бачили: "Книги и диски автоматически сортируются и отправляются в путешествие по этажам и отделам. Наблюдать за этим через стеклянные стены так же интересно, как и за легендарной игрушечной немецкой железной дорогой. Идеальная точность и царство порядка".
А ще - графотека: картини напрокат. (Для рекламы новой услуги местный музей даже одалживал библиотеке одну из картин Пикассо!) . (і не сподівайтесь, у нас основні засоби з бібліотеки виносити зась, та й Пікассо у нас не на кожному кроці...).

А ще - 24 години на добу.
А ще... Читайте самі:  Нова Бібліотека в Штутгарті. 
Сайт бібліотеки.   Для довідки:Штутґарт (Stuttgart, від нім. Stute — кобила та Garten — садок, парк) — місто у Німеччині ,  населення - 613 000 осіб.
А ще: вартість проекту: € 79.0 million.Мило чи не мило, вези, сива кобило! Є питання? 
 

вівторок, 24 грудня 2013 р.

Tenderly

Чим завинили бібліотеки державі, коли навіть Бібліотека "намберван" країни вимушена оголошувати тендер на передплату світових наукових ресурсів...
І не просто спілкуватися з постачальниками-вендорами-агрегаторами - добиватися знижок і т.п.,  а от так втаємничено,   під кодовою назвою "63.11.1 - Послуги щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах,щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою".  Ну, і який Еlsevier EBSCO ProQuest IEEE Spriger Thompson Reuters etc. це витримає?

четвер, 19 грудня 2013 р.

Е-книжки: де і як придбати чи отримати?

Може хтось раптом пропустив оголошення: 20 грудня об 11.00 - третій вебінар з циклу "Електронні книжки в бібліотеках". Говоримо про механізми придбання та отримання.
Для участі у вебінарі Вам потрібно ознайомитись з інструкцією, поданою тут (оновлена версія) або тут (попередня версія). Посилання для входу на вебінар. 
Долучайтесь!

Машина часу в бібліотеці

 










         В публічній бібліотеці Брукліна (НЙ, США) розмістився макет космічного корабля - машини часу ТАРДІС (з культового 50-літнього британського серіалу «Доктор Хто»).
Для чого? Як гадаєте?:-) 
Читайте тут


середу, 18 грудня 2013 р.

Книжки у відкритому доступі

Всі знають про Директорію книжок відкритого доступу? (колись писала) В DOAB нині вже  1614 книжок від 54 видавництв світу. Тягніть собі, долучіть до колекції, розкажіть читачам.  А щоб всім  було легше орієнтуватися, можна потягти собі на сайт віджет: 

 DOAB search box on your website

Click here to create a DOAB search box on your own website, such as this one:

Search

понеділок, 16 грудня 2013 р.

Вперед у минуле!

Попри численні  розмови про загибель друкованої книги, вона живе! І хоча значна частина текстів вже надійно перекочувала в електронний формат, і все впевненіше розвивається ринок е-книжок та е-читанок, ба! Маємо новинку у книгодрукуванні:  фліпбуки - друковані книги, розворот яких нагадує формат екрану e-book, планшету чи мобільного телефону. (Фліпбуками також в свій час називали кінеографи - не плутати!)   Формат фліпбука  — 80х118 мм, надруковані на рисовому папері. Легко поміщаються в кишеню чи дамську торбочку. І не треба підзаряжати і т.п.Але - у одному фліпбуці поміщається лише одна книжка:-) Тож, "та же книга, только в профиль"? 

неділю, 15 грудня 2013 р.

Книжкова Палата в Росії: бути чи не бути

"Книжной палате указали то место, которое сегодня отведено культуре»(Ю.Михайлов)Звідси

Культурним шоком назвали  російські колеги рішення (указ Президента  Росії) від  9 грудня  про ліквідацію Російської Книжкової Палати. Про це в однойменній передачі розмірковують провідні фахівці.
Підписати петицію на захист РКП  можна тут  (вже зібрано 27 тисяч підписів). 
Знаючи нашу вітчизняну практику застосування "передового досвіду північних сусідів", таке може трапитися і у нас? А Ви як вважаєте, які унікальні й відмінні від функцій національної бібліотеки виконує  КП насправді? Державне бібліографування? Статистика книгодрукування? Довічне збереження обовязкових примірників? Розробка стандартів в галузі книжкової справи? Агенція ISBN? Ну, про наукову діяльність не питатиму. Отож?  
А може, "в жизни всё повторяется дважды, но в виде драмы только однажды"?  Пам'ятаєте, як створювали цю установу? "вести прямую цензуру большевики еще не решались - они ввели ее только в конце 1921 года. Но, прикрываясь бумажным и топливным голодом, они тотчас получили возможность прекратить выдачу нарядов неугодным изданиям, чтобы таким образом мотивировать их закрытие не цензурными, а экономическими причинам". 

PS. А я знову на Майдан! Вітання всім тролям з дружнього блогу:-)

середу, 11 грудня 2013 р.

"Цифровий Бібліотекар": новий проект

Вітаймо: "новий портал bibliotekar.in.ua, присвячений українським бібліотечним проектам з оцифрування першоджерел", "відкритий майданчик, де будуть зібрані всі проекти з оцифрування, реалізовані в нашій державі. Наш сайт – це своєрідна ланка між бібліотекою та читачем, майданчик для популяризації, висловлювань, дискусій, корисних публікацій тощо".
Організатори сайту - а це кампанія ЕЛАУ (Електронні архіви України у співпраці  з Історичною Б-кою України) закликають "Заходьте на портал, діліться посиланням зі своїми колегами, підписуйтеся на новини та повідомляйте нам про цікаві заходи, залишайте відгуки та побажання щодо покращення роботи сайту". 
Ну, всі- не всі, але "больше товаров хороших и нужных" хай розвиваються гарні проекти!

вівторок, 10 грудня 2013 р.

Сезон новорічних подарунків розпочато: RSC

Королівське Хімічне Товариство (Royal Society of Chemistry) вітає бібліотекарів новеньким передноворічним числом бюлетеня. Зазирніть: новинки про тематичний репозитарій для хіміків, пропозиції щодо передплати, можна спробувати виграти різдвяний подарунок на 150 фунтів... Але, головне:  нам, татарам  бібліотекарям головний подарунок: безкоштовний доступ до шести   назв журналів Товариства на весь 2014 рік:  
, , , , . Реєструйтесь тут!  
(у формочці, щоправда лише  5 назв, в бюлетені 6).

понеділок, 9 грудня 2013 р.

Міллер проти Мельника або Знову про ORCID

Колеги з Канзаського університету любязно переклали українською (!) та надіслали для поширення постери про ORCID – некомерційну ініціативу створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів авторів. Поширюю: обидва тутка! Користуйтесь самі, розкажіть дослідникам, роздрукуйте і т.д.!   
Про цей та інші ідентифікатори авторів вже було трохи у мене та у Пана Бібліотекаря. 
Дякуємо Marc L. Greenberg  



University of Kansas


Бібліотека - для університету

Читаємо!: "Роль библиотеки в укреплении позиций университета в Webometrics": нова стаття О.Скалабана, директора наукової бібліотеки Білоруської політехніки. Коротко:  план дій (відповідальності)  для кожної університетської книгозбірні (must have!): 
1. Інституційний репозитарій 
2. Сторінка бібліотеки у Вікіпедії 
3. Персональні сторінки дослідників університету з посиланнями на праці в репозитарії 
4. Доступ до світових ресурсів: "Чим більше дослідники будуть читати закордонні наукові рецензовані журнали, тим більше будуть в них публікуватися" 
5. Бібліотека пропонує програму тренінгів, навчань, дій по підвищенню інформаційної грамотності дослідників "разъясняя основы библиометрии, понятия основных терминов, таких как индекс Хирша, импат-фактор, индекс оперативности", а також по академічному написанню статей. 
6. Бібліотека пропонує допомогу редакціям університетських часописів  у включенні їх в індекси цитування Scopus, Web of Science, РИНЦ, агрегатори EBSCO, ProQuest, НЭБ, каталог Ulrich’s Periodicals Directory.
Доповнюємо? Структуруємо! Плануємо "вбудованість"!   
 



середу, 4 грудня 2013 р.

Інновації з Тернополя

"Хто  дихав  хоч  день  так  вільно, до  смерти  хмільний  украй"

Час спресований до епохи за цей тиждень з останнього посту. Я пишаюсь вами, кияни! Горда за молодь, за студентство!  Поборемо!
А поміж тим, життя йде, і не можу не порадіти за колег із славного Тернопільського технічного університету ім.Пулюя. На сайті бібліотеки з'явився "скромний" розділ "Науковці ТНТУ". Зазирніть, не пошкодуєте! Тут вам і індекс цитування, і дані із Scopus, і з репозитарію, і з е-каталогу, і вся бібліографія для кожного автора. Оновлення - ЩОДНЯ. Про деталі питатимемо авторів розробки на січневій конференції в Могилянці.     

вівторок, 26 листопада 2013 р.

Від Майдану до УБА

Всім привіт! Мої  могилянські студенти від сьогодні на страйку! Але - життя продовжується, й насичене не лише євромайданськими подіями. За останні два дні - зустрічі з представниками Thomson Reuter (маємо гарні пропозиції по Web of Science для членів ELibUkr, а також по відповідним тренінгам для тренерів), ABE IPS (до вибору, до кольору! Будь-які ресурси, будь-які книжки: оперативно, доступно, зручно) та EBSCO (крім давніх пропозицій по базовому комплекту баз EBSCO за доступною ціною в гривнях! - до нових продуктів, наприклад е-книжки: дуже приваблива пропозиція!). І  про все це детально на нашій січнево-лютневій конференції в Могилянці, невже ще хтось не зареєструвався?:-) 
Але от вже післязавтра - четверг, 28 листопада, з 10 ранку: в Могилянській бібліотеці секція університетських бібліотек УБА збирається обговорити насущні проблеми, подискутувати про майутнє. А якщо чесно, хочу передати керування Секцією охочим.
Всю конференцію УБА, кажуть люде  можна дивитися в он-лайні. 
Тож приходьте, зголошуйтесь! Або пишіть, пропонуйте!  

суботу, 23 листопада 2013 р.

Ласкаво просимо до європейських книжок, Україно!

У перерві між #євромайдан і #євромайдан...
Випадково зазирнула сюди, а тут Proquest дарує: " Welcome to Early European Books":   Якщо Ви з України - Вам безкоштовно!"
Колекція ранньоєвропейських книжок від початку книгодрукування до 1701 року. У гарній якості (400 ppi), з гарним описом. 
Заходьте, читайте, розкажіть користувачам! Європа -тут!   

неділю, 17 листопада 2013 р.

Свято неслухняності

Просто свято неслухняності якесь:  магазини та аптеки у Франції виборюють ПРАВО працювати більше, у вечірні чи нічні години, у вихідні...
От би нашим бібліотекам таке прагнення: бути відчиненими тоді, коли це потрібно клієнтам - громаді. 
А не коли зручно бібліотекарям. 
Хай книгозбірні і не комерційний проект... 

суботу, 16 листопада 2013 р.

Наукові журнали: різні країни, подібні проблеми

Що таке публікаційна активність і чому це так важливо, чому російські журнали в переважній більшості ще не впливають на світову академічну громаду? Про це розмірковує П.Арефьєв, відомий російський дослідник в галузі наукометрії. А я не можу не потягти сюди, й не зазначити: як все схоже... Тож серед названих причин:
  • низька якість змісту журналів. Не всі проводять експертизу та рецензування рукописів. В інших рецензування декларується, але фактично зведено до домовленостей між авторами та редакторами... Журнальні публікації не презентують оригінальні дослідження, або, навпаки, презентують, але невисокого рівня.
  • низький рівень технологічного розвитку журналів. Більшість... не використовують для роботи автоматизовані системи управління журнальним контентом, на відміну від закордонних видавництв, які працюють в системах на кшталт Scholar One та подібних.... Журнали друкуються  на паперових носіях, з постійними порушеннями у термінах виходу. Електронна версія з'являється після паперової, що є абсолютним нонсенсом: журнальний процес спочатку он-лайн, потім папір!
  • відставання в технологічному розвитку не дає багатьом російським видавництвам публікувати свої журнали в он-лайн форматі, у більшості - сайти журналів представлені як веб-візитки. Тож не йдеться про публікації в онлайн не лише повних текстів, але і змістів журналів з метаданими та анотаціями...
  • більшість російських журналів не включені в процес міжнародної наукової комунікації, невідомі та неавторитетні у світовому співтоваристві. Щоб вивести журнал на міжнародний рівень, в редколегію слід включати ...закордонних вчених... Мало публікацій закордонних авторів;
  • мовна проблема – недостатня кількість журналів публікує метадані та анотації іноземними мовами (бажано англійською), вже не кажучи про публікації повних текстів"
Що ж, країни різні, проблеми спадкові?

четвер, 14 листопада 2013 р.

922 бібліотекарі і один песик: Звіт Бібліотеки Гарварду

Готуємось до звітів. І не лише офіційних: текстових, табличних, статистичних. Візуалізуємо,  створюємо інфографіку. 
В поміч як зразок: зовсім свіжесенький звіт університетської бібліотеки № 1 в світі (за рейтингами  університетів). 
Тож,  щойно опублікований звіт Бібліотеки Гарварду, вірніш, всіх 79 бібліотек Гарвардського ун-ту:

В яких працюють 922 професійних бібліотекарі


 Бібліотеки були відкриті для користувачів у цьому році 55 176 годин. 
І видано було 733 890 примірників (тут принагідно: в американських бібліотеках обліковують лише ті примірники документів, які видаються додому) . 
А до веб-сайту бібліотеки було 1,9 млн. звернень...  


А ще в бібліотеці натхненно  працював песик...



 І ще багато цікавого.  Дізнайтесь більше тут
Поділитесь своїми звітами?

неділю, 10 листопада 2013 р.

Бібліотекар як маяк та фільтр

Цікава інфографіка - портрет соціального бібліотекаря від Joe Murphy (@libraryfuture).

Цікаво? Тож, сучасний бібліотекар  - педагог та експериментатор,  фільтр та маяк, куратор та творець, промоутер та фасилітатор, коннектор... 
І все це не образливі слова:-). 

Бо ж і бібліотекарі, і користувачі бібліотек, і інформація, і бібліотека взагалі - всі нині онлайнові, цифрові та віртуальні, і кожен є соціальним елементом. Все це надихає на нові функції бібліотекаря... .

 Звідси (тут же постер в гарній якості). 

А це вже наш: Кіровоградська ЦБС. Не гірше! 
 

суботу, 9 листопада 2013 р.

Картотека світових статей і не тільки

Я вам вже колись розповідала про JourmalTOC - безкоштовний сервіс пошуку статей з важливих академічних журналів світу. Підключили до своїх ресурсів? Розповідаєте користувачам?  Готова систематична картотека статей: розписані 23,176 назви журналів від 2051 видавництв світу( серед яких Elsevier, Springer-Verlag, Taylor & Francis, John Wiley and Sons, SciELO, Sage Publications, Redalyc, Walter de Gruyter, RMIT Publishing, Inderscience Publishers, Project MUSE, Hindawi, Cambridge University Press, Emerald, Oxford University Press  та ін.  В тому числі ж 6000+ журналів відкритого доступу. Тож, навіть якщо не маєте зовсім коштів на передплату -одним кліком включіть хоча б журнали відкритого доступу до Ваших бібліотечних колекцій!  

четвер, 7 листопада 2013 р.

середу, 6 листопада 2013 р.

Гугл знає мільйони відповідей, бібліотекар знає правильні?

Катерина Диса, викладачка НаУКМА, стурбовано про "Труднощі з історією". Не можна не погодитися. Особливо з цим: "..при тому, що сучасні студенти не мають проблем з доступом до інформації, в головах у них все одно, в гіршому випадку, – інформаційна порожнеча, а в кращому – інфомраційний хаос. Відсутність базису, закладеного у школі – це лише одна з причин такої ситуації. Друга причина – завелика кількість доступної інформації. 
І далі: Студенти живуть у суспільстві, де на них щоденно навалюються неперетравні масиви інформації, яка зазвичай, доходить навіть не з других, а з п’ятих і десятих вуст, але якій, тим не менше, всеціло довіряють – критичне ставлення до інформації їм теж доводиться прищеплювати. Окрім того, інформація ця, знову ж таки, через свою неохопність і доступність не є обов’язковою для запам’ятовування, адже завжди можна ввести у магічну пошукову стрічку фразу – і хоп! потрібна інформація у тебе в кишені! Навіщо ж тоді морочитись і щось запам’ятовувати?"
Бібліотеки, ми на це впливаємо? Чи займаємо місце спостерігачів?   

вівторок, 5 листопада 2013 р.

Просто лиспопад?

"Кажуть люде" завтра буде ось таке: "КИЇВ. 5 лиспопада (орографію  збережено - Т.Я.).  УНН. 06 листопада 2013 р. з 15:30 до 18:00 у приміщенні Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій (за адресою вул. Садова, 3а) відбудеться засідання круглого столу для обговорення можливостей використання модернізованих публічних бібліотек у впровадженні державних пріоритетів розвитку країни"
Гей, колеги! Напишіть,хто причетний і про що йтиметься?" 

понеділок, 4 листопада 2013 р.

"БІбліотека - аптека для душі"

"Бібліотека - аптека для душі". Цю давню тезу фараона Рамзеса в Києві сприйняли буквально, і 1 листопада на Осокорках відкрили ось такий комплекс. 
А що, кому не вистачило ліків, зазирніть-но на поверх вище! Бібліотерапія - давно відома...
 
   


неділю, 3 листопада 2013 р.

Як буде "Мурзилка" англійською?

Це нехай за морями-океанами невтомні дослідники вбиваються - проводять дні і ночі в лабораторіях, студіюють-аналізують -узагальнюють, а потім презентують результати на конференціях та  у вигляді статей у наукових peer-review журналах. Виборюють право (через незалежну ("сліпу"!) експертизу) на таку публікацію, до якої в авторитетних журналах досить суворі вимоги:  не лише до якості власне  дослідження, але й до викладення інформації та стилю-формату для такої публікації... Виборюють право опублікуватися в журналах з вищим імпакт-фактором, бо ж це впливово... Отримують відмови (у деяких журналах до 90% ), і знов удосконалюють-подають... Бо "публікуйся, або помри": жорстокий закон академічного світу у всьому світі. 
Крім України. 
Наші 1700 + назв академічних журналів "живуть" собі своїм життям. Не знають, здебільшого,  про них у світі? Так,  це ж "не наша!" проблема! :-)        
Але "не спить" наше пильне Міністерство затемнення, нагадує повсякчас, інколи кумедні й комічні речі  ("треба  публікуватися в наукометричних базах!"), інколи сумні ("всім передплатити SCOPUS, і буде щастя!"). Аж от нині вигадало ще легший й простіший спосіб включення вітчизняних публікацій в міжнародний академічний простір: а взяти, й перекласти англіцкою мовою наші нєтлєнки: "Міністерство ...доручало керівникам вищих навчальних закладів призначити особу на кожній кафедрі, відповідальну за переклад наукових праць та їхню публікацію англійською мовою". А хто не перекладатиме, "отключімга": "Одним із напрямків стимулювання вищих навчальних закладів до збільшення частки цитування є включення індексу цитування до державних вимог з акредитації магістрів та вищого навчального закладу за IV рівнем акредитації; включення індексу цитування до критеріїв, які використовуються для розміщення державного замовлення на підготовку магістрів". Повний текст тут.
От тільки лише відсутність перекладів нам заважало... 
Ох, застав ду щось страшно мені від таких ініціатив. А Вам? 

четвер, 31 жовтня 2013 р.

"У нас безкоштовні туалети, ідеї і посмішки!"

Поки  "кипит наш разум возмущенный"тривають дискусії, чи повинна бібліотека в Україні хоча б раз-двічі на тиждень працювати у вечірні години, коли спраглий до знань нарід відпрацює і потягнеться до знань (sic!), питання у  світі давно вирішено.
На користь читача.
Все для нього: бібліотечні фонди, бібліотечні приміщення, бібліотечні (і не тільки) сервіси. І ми, бібліотекарі, маємо працю і зарплату тільки тому, що мусимо бути потрібні читачам - громаді - суспільству.
І відповідна реклама...
От як "у них": маленька бібліотека у штаті Колорадо, працює для громади у 6000 осіб. Реклама на дорозі: "Публічна бібліотека: безкоштовно кава (!), Інтернет, послуги нотаріуса (!), телефон, посмішки, туалети та ідеї". Креативно?  

 А от уявіть десь у нас у лісі по дорозі "Обухів - Київ" -  бігборд "Вас запрошує бібліотека НАЗВА. У нас сьогодні ввечері - поетичні читання"..."
Приходьте, читачу, у нас все для Вас. 

Contra spem spero!

середу, 30 жовтня 2013 р.

Паперова книжка схожа на акулу

Ніл Річард Ґеймен (Neil Richerd Gaiman) - відомий англійський письменник-фантаст нещодавно виступив з лекцією "Чому наше майбутнє залежить від бібліотек, читання та мрій" (в циклі щорічних лекцій від Reading Agency). 
Як на мене, це варто прочитати кожному: і бібліотекарю, і читачу. Зокрема, хоча б таке: "Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися. Це освіта (яка не завершується в той день, коли ми закінчуємо школу чи університет), це дозвілля, це сховище і це доступ до інформації...
Паперова книжка схожа на акулу. Ті жили в океані  ще раніше динозаврів. Й пояснення, чому акули до цього часу існують: бо акули краще виконують роль акул (!). Паперові книжки міцні, їх складно знищити, вони не бояться води, працюють при сонячному освітленні, зручно розташовуються в руках - вони зручні у ролі книжок, і для них завжди лишиться місце. Вони належать бібліотекам, навіть якщо бібліотеки стали місцем, де ви можете отримати доступ і до електронних книжок, аудіокнижок,  DVD та Інтернет-контенту..."
 
Джерело: Neil Gaiman: Why our future depends on libraries, reading and daydreaming
A lecture explaining why using our imaginations, and providing for others to use theirs, is an obligation for all citizens.
Витяг російською тут  

суботу, 26 жовтня 2013 р.

Завтра вже зимовий час

Я не пропала, просто на роботі страшенна завірюха справ, а вдома мій надійний давній друг ACER не витримав моіх вправ майжецілодобових:-( тра лікувати.
Тож позичила гаджет  у доньки, і маю змогу тож  всіх вітати у цей вихідний! останні теплі дні? Не прогавте!бо завтра вже зимовий час, переводимо годинник на годину назад (а хотілось би хоча б на 10 років):-)
У кого буде натхення, можете переглянути запис вебінару "Шлях електронноі книжки в бібліотеці", є Тут
Кого цікавить стратегічний розвиток бібліотеки (і не тільки) можу рекомендувати гарний тренінг від фахових тренерів: могилянські бібліотекарі два дні на цьому тижні оцінювали стан справ і спільно планували майбутнє, чим страшенно тішусь!
Ну, і звичайно ж Тиждень Відкритого Доступу: ми провели семінар-розсилку, а Ви?

суботу, 19 жовтня 2013 р.

SCIRUS, гуд бай?

Хто знає, чому пошуковик SCIRUS від Elsevier закривається??? А жаль, мій улюблений...Нині індексує 575 мільйонів науково-орієнтованих сайтів: університетів, видавництв, дослідницьких інституцій....

середу, 16 жовтня 2013 р.

"Хто там крокує правою?" (знову про оцифрування)

 «Творча спадщина Лесі Українки», — працівники бібліотеки власними силами почали оцифровувати повне зібрання творів Лесі Українки у 12-ти томах. Не маючи спеціальної техніки, передруковували її твори вручну. І коли вже дійшли до 8-го тому, виявилося, що в мережі Інтернет з’явився веб-проект “Енциклопедія життя і творчости Лесі Українки”, автором якого є Микола Жарких. Решту томів ми запозичили з його веб-проекту" (з  нинішнього інтерв'ю  з Ольгою  Романюк).
А скільки нас, колеги, по всій країні:  в один і той же час оцифровуємо-скануємо-фотографуємо одне й те ж з наших фондів? І часто неякісно (бо нема техніки-знань-вмінь). І де викладаємо? І з якими мета-даними? А хоча б протокол про наміри - хто що збирається сканувати? І хоч якась видимість координації? Га?

суботу, 12 жовтня 2013 р.

Чи отримають нарешті науковці доступ до світових наукових баз?

"Уряд прийняв постанову щодо забезпечення можливості здійснення Національною бібліотекою України імені Вернадського попередньої оплати доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації. У Міністерстві освіти і науки зазначають, що ухвалене рішення дозволить суттєво розширити можливості забезпечення наукових установ та вищих навчальних закладів доступом до провідних баз світової наукової та науково-технічної інформації. Йдеться, насамперед, про забезпечення доступу до провідних світових баз наукової та науково-технічної інформації, таких як "SCOPUS", "Science Direct" (видавництво Elsevier), "Academic Search Complete", "INSPEC", що містять електронні версії близько 15 тисяч наукових журналів понад 5 тисяч видавництв різних країн, анотовану бібліографію та пошуковий інструментарій до них" (Джерело )
Хтось про це чув? Що думаєте? Яким чином передплата для  Вернадки забезпечить всіх??? Щось я не дуже розумію... 

Як відомо також : "9 жовтня 2013 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404» щодо забезпечення можливості здійснення Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (НБУВ) попередньої оплати доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації" (тож, йшлось про логістику оплати, передусім, а не про "інформаційний рай"). І все ж, хто знає: скільки коштів заплановано хоча б для Вернадки на передплати, і що плановано передплатити? 

середу, 9 жовтня 2013 р.

Нобель і Гірш


Цими днями у Стокгольмі гаряче: оголошують про присудження Нобелівських премій - 2013. Вже відомі лауреати в галузі медицини (James E. Rothman, Randy W. Schekman and Thomas C. Südhof "for their discoveries of machinery regulating vesicle traffic, a major transport system in our cells".), вчора стали відомі фізики (François Englert and Peter W. Higgs за відкриття "частинки Бога" (Бозон - останній відсутній елемент сучасної теорії елементарних часток, частка, завдяки якій інші частки знаходять масу. Пошук бозона Хіггса був однією з головних цілей будівництва Великого адронного колайдера - гігантського прискорювача елементарних частинок, на якому працюють дослідники з ЦЕРНу).
Нині будуть хіміки, за кілька днів ще література, економіка, ну, і премія миру.
Не можу не "потягти" обговорення з ФБ: оперативно наш білоруський колега Олексій Склабан підмітив таке: "Нобелевскую премию по физике ожидаемо дали Хиггсу, за Higgs boson (бозон Хиггса). Что примечательно, его h-index (индекс Хирша) равен....2. Ученые, которые в этом году получали в Минске Scopus Award имели h-index до 25, по-моему. Конечно, рассматривая цитирования на его работы, а их всего 13 в Scopus, его три "шедевра" цитируются 698, 679, 359 раз каждая. Это работы, опубликованные в 1964-1966 гг. Данный случай просто еще раз показывает что ТОЛЬКО по h-index нельзя оценивать ни организацию ни ученого". От таке, а ми пресуємо вчених індекси цитування, індекси Гірша, імпакт-фактори...
PS. Публікації Higgs boson papers published and freely available here: http://ow.ly/pBFPD

понеділок, 7 жовтня 2013 р.

Бібліотекарям лишилось працювати 7 років?

"Які професії щезнуть до 2020 р.": відповідають АиФ, посилаючись на Агенцію Стратегічних Ініціатив. Й впевнено й переконливо  перше місце для "вимираючих"  професій  відводять.... бібліотекарю: "Такие профессии, как библиотекарь, документовед и архивариус, уже в скором времени перестанут существовать из-за стремительного развития интернет-вещания, за счёт которого пользователи практически из любой точки мира имеют круглосуточный доступ к любой информации".
От таке.  
"Не дождьотєсь?" Чи таки справді...
 
 
 

неділю, 6 жовтня 2013 р.

Про цифру і Слово

Перспективи розвитку російської науки та як на це впливають бібліотеки та їхні ресурси та сервіси: про це йшлося на Першій міжнародній конференції НЭИКОН, що відбулась кілька днів тому. Читайте програму, і вже багато презентацій в он-лайні. Є цікаві...

вівторок, 1 жовтня 2013 р.

Закрилась найбільша книгозбірня світу

В США - перший день бюджетного колапсу. Шатдаун, бо Конгрес не прийняв бюджет. А там з цим суворо: нема зарплати  - на роботу ходити зась.  Тож нині перестають працювати державні установи, в т.ч. музеї та бібліотеки. Нині найбільша книгозбірня світу - славетна Бібліотека Конгресу США оголосила про призупинення дільності:На невизначений термін. Скасовано обслуговування, всі публічні події, і навіть робота сайту (крім підсайту правничої інформації THOMAS.gov). (Чому сайт???)  Всі співробітники йдуть у відпустку за власний рахунок. Печально, еге ж? 


Риторичне питання: якщо би у нас таке трапилось, ми б закрили наші бібліотеки? а сайти?І навіть не постили б ніц на Фейсбук?  

понеділок, 30 вересня 2013 р.

Монографії з Оксфорду - в кожну книгозбірню!

Не буду оригінальною, і приєднуюсь до всіх привітань з професійним святом, колеги! Віват! Всім побільше вдячних читачів і нових гарних книжок! ІІ не нарікайте, що нема коштів на придбання останніх. Бо "життя іде, і все без коректур". І світ таки рухається в напрямку Відкритого Доступу.  Все більше книжок - з повагою до авторського права та в межах легального використання! (з викорстанням ліцензій Creative Commons Attribution Non-Commercial No-Derivatives Licence (CC BY-NC-ND) - у тому ж Відкритому Доступі. 
Колись вам розповідала про OAPEN, а нині така новина: відоме університетське видавництво Оксфорду  теж  почало презентувати у відкритому доступі не лише частину своїх журналів, але вже і монографії. Перші 18 книг доступні (як мінімум) через 
Отож, подарунок до свята від відомого видавництва: не забудьте долучити до своїх колекцій. І розповісти про це користувачам.
Але це вже завтра? Нині - святкуйте:-)
Джерело 

пʼятницю, 20 вересня 2013 р.

Українські газети з Канади

Ви ж знаєте, що серед газет Канади багато українських? А тепер ще й якісно оцифрованих, пошук за абеткою. Проект Connecting Canadians: Canada’s Multicultural Newspapers Beta Website - в дії.  Перші чотири наших: Гомін України, Український робітник, Українські вісті, Вільне слово.
Тягніть швиденько собі в каталоги - на сайти, розкажіть користувачам!
PS. а про архіви Свободи та Ukrainian Weekly вже ж всі знають, так? 




Електронні книжки - вже в дитячих бібліотеках Києва!

Гостьовий пост від колег:


  2012 році Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва взяла участь у проекті «Впровадження електронної книги у публічні бібліотеки м.Києва». В межах втіленя проекту у життя, було закуплено 17 електронних пристріїв  для читання, 12 з яких-чорно-білі, 5-кольорові. Кольорові пристрії зайняли гідне місце поряд з ПК Інтернет-класу бібліотеки.
Впровадження проекту, окрім придбання пристріїв, включало в себе налагодження системи користування, захисту та обліку задіяного контенту в процесі користування електронними читанками та придбання легального електронного контенту.
Підрядна організація, яка взяла на себе функції системного інтегратора у впровадженні проекту, не тільки створила  програмний продукт, завдяки якому пристрії надійно захищені від виносу за межі відділів системою безпеки с використанням технології Bluetooth, але й забезпечила надання доступу до мережі Інтернет на всіх відділах обслуговування Бібліотекки шляхом використання Wi-Fi. Крім того, компанія легального електронного контенту «Обрий Стор» здійснила підключення електронних пристріїв для читання до електронного контенту, який вона розповсюджує, згідно наданими ліцензіями та сертифікатами.
Таким чином, стало можливим не тільки надавати читачам можливість скористатись пристроєм для читання з вільним доступом до Інтернет, але й підключитись до власних баз Інтранет-ресурсів, які створені з новінок електронного книжкового світу, аудіолітератури та періодіки, які, на жаль, наша Бібліотека не має можливост мати в своїх книжкових фондах внаслідок недостатнього фінансування на поповнення фондів".
Спасибі за досвід, колеги, і особлива подяка Вашій директорці Вікторії Олександрівні Копанєвій! Успіхів!