Creative Commons українською

Зверніть увагу: здійснено переклад четвертої (найостаннішої) версії ліцензій Creative Commons українською мовою і тепер 6 ліцензій опубліковані на сайті Creative Commons українською:

• Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна
• Із Зазначенням Авторства – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна
• Із Зазначенням Авторства – Некомерційна 4.0 Міжнародна
• Із Зазначенням Авторства – Без Похідних 4.0 Міжнародна
• Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна
• Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна

Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторського права самим визначати засади подальшого використання їхніх творів і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторського права.
Україна стала четвертою країною, яка переклала тексти ліцензій національною мовою, після Нідерландів, Норвегії і Швеції.

Джерело

Читай легально!

"ЧИТАЙ ЛЕГАЛЬНО" - такий проект і відповідний сайт відкрився позавчора у наших північних сусідів. За фінансової підтримки Федеральної агенції з друку та масових комунікацій Російської Федерації. Вартість не дуже оголошується, відомо що "Роспечать выделила пол миллиона рублей, а Литрес «в разы больше». 

Тепер - тут можна знати всіх легальних провайдерів е-книги, запосиланнями - вийти на їхні сайти, купити легальнуе-книгу і підтримавши автора й видавництво, насолоджуватися книгою та тішитися вчинком чесного громадянина. 
      Хоч питань ще багато (головне: якщо книги немає в легальному продажу  призводить знову більш до декларації  "Вопрос о том, что делать если е-книги нет в легальной продаже вызвал ожидаемое озлобление и слова на тему «ну вы же не пойдёте в подворотню покупать кокаин только потому, что его нет в аптеке»"), проект почався. Що ж, успіхів проекту!
        Будемо знати, де купити легальну російську е-книжку. А у нас?  


Джерело 

Світова копірастія проти прогресу

Хто слідкує за справою  «Супап Кіртсенг проти видавництвв John Wiley & Sons»: є новини! 

Нагадаю, відоме видавництво подало в суд на аспіранта за порушення прав на еклюзивні продажі власних підручників на території США ще у 2008:  тайський аспірант приїхав вчитися в США і жахнувся, що за один підручник треба викласти  кревних 100 - 150 доларів (нагадаю, університетські бібілотеки США НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ студентів підручниками). Супап вирішив купити ці ж підручники на батьківщині, де вони коштували в десять разів дешевше. Проробивши цей трюк для себе, вирішив допомогти й однокурсникам, а потім взагалі почав продавати книги на  eBay. Вийшов такий собі бізнес: за оцінками юристів з  John Wiley & Sons аспірант з родиною вторгували понад 1 млн.доларів. Суд же визнав прибутки в  37 тисяч доларів, але  ухвалив виплатити моральну компенсацію видавництву - 75 тис.доларів за кожну назву або 600 тис. в цілому. 

Кілька програних апеляцій, ну, і зрозуміло, що справа набула розголосу як прецедент: "світова копірастія проти прогресу" (слово копірастія тут не мат те, що одразу спада на думку, див. : Копірастія - система посередників-паразитів, які існують між творцем креативного контенту та кінцевим користувачем з єдиною метою — привласнити собі чужу працю та отримати з неї прибутки, які не виправдані абсолютно жодними затратами чи собівартістю" . Юридична сутність протистояння: розбіжності між принципом "першого продажу" (first sale) та правом власників  копірайту встановлювати різні ціни на один й той же товар в різних регіонах світу. Тож аспірант (за правом «першого продажу») вважав, що він власник кожної конкретної копії книжки, з якою потім може винити що завгодно: подарувати, позичити, поміняти, продати...

Кілька днів тому, я19 березн член Верховного Суду США Стівен Брейер оголосив вердикт: 6 голосів «за» й  3 «проти» за Супапом Кіртсенгом визнали законне право продавати на території США підручники John Wiley & Sons, які були ним придбані в Таїланді!  Як повідомляє Сергій Голубицький: "вся антикопирастическая рать рукоплескала постановлению Верховного Суда США стоя"! 

John Wiley & Sons обіцяє боротися й надалі, в т.ч. через лобіювання змін до законодавства.... 

PS. У нас все сумніше простіше складніше: Див. коментарі про Заяву УБА "Бібліотеки України – проти порушень Закону про авторське право та суміжні права та неприпустимість отримання прибутків за рахунок відтворення бібліотечних фондів": добалакались навіть до такого : "Інтернет - вільна зона, кожна з е-бібліотек самостійно визначає своє ставлення до питання авторського права" або "Право володіння на скарб має той, хто скарб знайшов". :-)  

Джерело: Сергій Голубицький. Триумф первой продажи

Читайте про це також: Як оплатити навчання закордоном  

Заява Української бібліотечної асоціації від 6 березня 2013 р. проти порушень Закону про авторське право та суміжні права

"Торговая площадка": продаємо будь яку книгу з бібліотек!

Це якраз та крапля, яка...
60 грн. коштує моя дисертація, вистраждана понад  20 роками кропіткої праці... 
НІХТО не брав дозволу, НІХТО навіть не запитав, чи не заперечуєте, Авторко...
А хто дав дозвіл це сканувати???  

Та що там моя дисертація: Щасливі ініціатори сайту "СТУДЕНТУС: Он-лайн бібліотека" цинічно заявляють про себе : "первая торговая площадка, на которой можно купить любой информационный источник"! (sic!) : "делает  доставку любого ресурса из библиотечных фондов. Мы предлагаем всю информацию для студента, аспиранта, докторанта и любого ученого. Портал предлагает широкий выбор ресурсов и легкий поиск необходимой информации. Книги, научные статьи, авторефераты, диссертации Украины и России; дипломные работы, курсовые, рефераты, контрольные, не имеющие аналога в Интернете, предоставлены для Вашего удобства на нашем портале.Ключ к волшебной палочке доставки книг и диссертаций из библиотек". 

Круто, чи не так? "Поки ви там, бібліотекарі-видавці-автори длубаєтесь у ваших ставленнях до авторського права - ми тут потроху, нівроку цим всім торгуємо. 

Знайдіть нас!   "

Шукаємо: "Украина, г. Киев, ул. Крещатик 48, оф. 8." Гуглимо,  

 

Навряд, чи тут когось знайду, як бачите з картинки, але зазирну обов'язково! 

Пробую пошукати серед книг, три "нехитрих" замовлення (збірник поезії та 2 підручники) принесуть власникам сайту 225 грн.  

Результат поиска:

Книги:

75 грн.		Ґемблюк І.І. На пелюстках зірок : Поезія Мірчі Лютика в українських перекладах Віталія Колодія / Ірина Ґемблюк ; пер. з укр. Віталія Колодія. - Чернівці : Місто, 2009. - 143 с.
75 грн.		Шалагінова О. І. Історія стародавнього світу : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. І. Шалагінова, Б. Б. Шалагінов. - К. : Зодіак-ЕКО, 2009. - 287 с. : іл., карти
75 грн.		Морська Л. І. English. 7 : третій рік навчання : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Л. І. Морська, М. О. Кучма. - К. ; Ірпінь : Перун, 2009. - 239 с. : іл.

Общая сумма: 225 грн.

Ну і для лохів для Авторів-  Видавців - сайт "видає" своє тлумачення Закону про авторське право та суміжні права, не кажучи про всі інші "поваги" до інтелектуальної власності: (Фройд би плакав!!!) 

"Шановний автор.
      Наша організація від імені клієнта доставляє електронну копію джерела. Клієнт платить не за джерело, а за послугу доставки.
      Цивільний кодекс України.
      Глава 17. Представництво.
      Стаття 237. Поняття та підстави представництва.
      1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
      Ми ні в якому разі не хотіли завдати Вам незручності.
      Усі книги знаходяться у розпорядженні бібліотек, дисертації державних організацій, а студентські роботи - спеціалізованих комерційних організацій. Автореферати і статті знаходяться у відкритому доступі.
      Усі ці організації мають право надавати доступ до джерела для приватних осіб і організацій.
      Ми займаємося доставкою матеріалів.
      Економимо час людей.
      Більше не треба кудись їхати, шукати, чекати і так далі
      Цим займаємося ми.
      Усі роботи доставляються під індивідуального замовника і не поширюються в масовому порядку.   Ми не продаємо оригінали книжок, монографій тощо.
      Вказана ціна за кожне джерело включає перелік дій:
      - поїздка до бібліотеки;
      - ксерокопіювання;
      - сканування;
      - поїздка з бібліотеки;
      - перетворення у формат PDF;
      - розпізнавання програмою ABBYY FineReader 11;
      - збереження в текстовий формат DOC;
      - оплата праці бібліотекаря;
      - оплата праці IT-співробітника.
      З радістю додамо для продажу на нашому ресурсі Ваш фізичний або електронний варіант книги, монографії, дисертації тощо. 

 Колеги, від нашого з вами, бібліотекарів!, імені працює цей лохотрон кримінальний злочин!  Щось  робимо?

"Чтиво" і авторське право

Як відомо, авторське право - набір виключних прав, які  дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. Іншими словами, автор за свою працю має отримати винагороду. Відповідно до українського законодавства авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті. Тож, без дозволу автора чи його спадкоємців, ніхто не може ні відтворювати, ні поширювати твір... Подобається нам це, чи ні, але Dura lex, sed lex.  Юриспруденція, на жаль, не мислить категоріями "корисне", "справделиве", "на користь" чи "не корысти ради"... 

Про численні дискусії з приводу дотримання закону в епоху цифрових технологій та створенння е-бібліотек говорили-балакали, але знов і знов "народжуються" численні проекти, які ж "не корысти ради...". От, наприклад,  Українська електронна бібліотека ЧТИВО, яка має вже понад 10 000 назв у "закромах" дуже "оригінально" підійшла до тлумачення цього дура-лексу:  "... ніхто достеменно не зумів довести своєї позиції так, щоб не залишалося заперечень проти аргументів противників чи поборників (sic!), а також зважаючи на нетикет (неписані правила етикету в Інтернеті), який декларує Інтернет вільною зоною, кожна з е-бібліотек самостійно визначає своє ставлення до питання авторського права". Гмм, отакої! І все ж засновники проекту все ж приховані під ініціалами В. С.(заснування, концепція, «ідеологія»), С. Г.(100% технічної роботи над двигуном бібліотеки, втілення ідей у цифрі), та  ще трохи О. Р. (допомога, поради), і жодних контактів, крім gmail скриньки не надають.А якщо те, що тут розміщено все ж  мулятиме, то ЧТИВО пропонує вилучати такі твори за вимогою : "Для фізичних осіб (авторів, перекладачів) достатньою для вилучення матеріалу з е-бібліотеки «Чтиво» підставою є встановлення особи даної людини. Якщо ми з'ясовуємо, що до нас звернувся саме автор/перекладач твору, то негайно вилучаємо матеріал з бібліотеки".  Цікаво, а як збираються з'ясовувати? а якщо  "70 років після смерті автора"? І навіть, якщо автор живий-здоровий, і заповнить форму-скаргу на сайті, де гарантії, що на це відгукнуться?

невже далі зовсім сумно: згідно  ст. 16 Цивільного кодексу України будь-яка особа має право звернутися до суду за захистом своїх немайнових чи майнових прав. Автор чи інша особа, яка є володарем авторських прав має право звернутися до суду, в т.ч. за причини незаконного використання авторського права. 
До те ж вихід? Що робити, щоб і автори були задоволені, і читачі, і бібліотекам було що робити в легальному полі? 

Хто питав у автора?

Трапилось пошукати текст однієї своєї ранньої (1997) доповіді на Конференції "Крим":  Ярошенко Т. О., Архипская О. Библиотечный Web-site : шаг за шагом // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые формы сотрудничества : материалы конф., Украина, Крым, г. Судак, 7-15 июня 1997 г. – М., 1997. – Т. 1. – С. 502–503 )

Знайшла, але несподівано...у ПЛАТНОМУ доступі. Колеги, а Ви знали, що ДПНТБ Росії (чи як доповіді опинились у Консорціумі Руконт? ) таки ПРОДАЄ доповіді кримські? Хай недорого, взагалі:-), але "всьоадно абідна"... Дозволу ж ніхто не питав... 

     PS. А статтю таки знайшла у вільному доступі й повному тексті: 
1. на сайті Вернадки 
2. на LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів. Хоча теж дозволу ніхто не питав... Контакти оскаржити - відсутні, хоча пишуть таке "©2009-2012 Librar.Org.Ua — Бібліотека українською. Власник Librar.Org.Ua не несе відповідальність за матеріали розміщені на сайті. Вся інформація (файли), та права на них, належать їх авторам, та надана виключно для ознайомлення".
Просто апофігей якийсь з авторськими правами...

"Жадібність - шлях в нікуди"!

"Як тільки я знайшов всі відповіді, змінились всі запитання" (П.К.) 

За завірюхою справ пропустила атракційне закриття ex.ua та "наш ответ Чемберлену" , як і інші наступи (SOPA, PIPA etc.) на "вільний доступ до інформації". І хоч, "мы чтим уголовный кодекс!", кілька фідбеків не можна оминути.: Улюбленець багатьох читачок публічних бібліотек і відомий бразильський письменник Пауло Коельйо приєднавсь до проекту торрент-порталу The Pirate Bay, й надав для безкоштовного зкачування з файлообміннику декілька своїх книжок: "Прошу , завантажуйте мої книжки безкоштовно, а якщо вони вам сподобались –  купуйте паперові версії! Це спосіб показати (медіа) індустрії , що жадібність – шлях в нікуди"! ... Підпис у цьому зверненні: "З любов"ю, Ваш пірат П.Коельо". 

Джерело1  

Джерело 2

Чорна середа Або День без Вікіпедії

Сьогодні "мовчить" не лише Вікіпедія, оголосивши 24-годинний страйк. Купа ресурсів і сайтів оголосили також свій протест проти проекту американського уряду під назвою  SOPA (Stop Online Piracy Act), спрямованого начебто проти справедливого запобігання онллайновому піратству. Але проект уможливлює закриття чи інші покарання сайтам, які навіть лише запідозрені в зловживаннях. При цьому власники ресурсів можуть бути непричетними до такої діяльності... Проти цього законопроекту виступили навіть такі інтернет -гіганти як Google, Yahoo!, Facebook, Twitter. Приєднуємо свій голос і ми? Агов, ми ЗА ВІЛЬНИЙ ДОСТУП ДО ЗНАНЬ!   

Джерело 1 або Джерело 2

Бібліотекарям про авторське право

Курс дистанційного навчання  «Авторське  право для бібліотекарів» - спільний проект Центру Беркмана для Інтернет та суспільства  (Berkman Center for Internet & Society) (некомерційної організації з дослідження кіберпростору) при Гарвардському університеті  та  Консорціуму EIFL «Електронна інформація для бібліотек» (Electronic Information for Libraries).  Проект висвітлює загальні питання авторського права та ті його аспекти, що найбільше стосуються бібліотек.Крім англійської, курс "розмовляє" арабською, французькою, китайською і російською мовами. Планується ще польською та румунською. Обирайте, якою кому краще і вперед!   Можна завантажити в офф-лайн, чи роздрукувати. Гарний тлумачний словничок. Укладачі попереджають, шо тут не варто шукати відповідей абсолютно на всі питання,  адже відповідне законодавство відрізняється в різних країнах, і для України можуть бути інші рішення, ніж, скажімо, для Росії чи Ефіопії. Але загальне уявлення будете мати. Крім самоосвіти, курс можна використовувати в реальному навчальному процесі, агов, викладачі!

"Українська вільна бібліотека" в Калуші та в Мережі

Ще одна Електронна бібліотека. На цей раз зі скромною назвою "Бібліотека XXI"  Ex.ua "УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА БІБЛІОТЕКА".  Розпочинає проект ініціативна група Історичного Товариства «Українська Варта», і  позиціонує його як  громадський, недержавний, культурно-просвітницький заклад, відкритий  для вільного користування усіма охочими. 

     Ініціатори впевнені, що існуючих понад 20 тис. бібліотек в Україні недостатньо, і тому в славному Калуші  (де вже є вісім бібліотек) на Прикарпатті планується відкрити ще одну. "Наразі, поки що невеличка, вона зберігається у приватному приміщенні засновників, по мірі накопичення її плановано перенести до приміщення, яке ми шукаємо. Є декілька варіянтів...Бібліотека є недержавною, а приватною – власністю громади її засновників, тому відповідно ми не розраховуємо і не шукаємо підтримки у держави". 

      Хай би була, більше гарних бібліотек в країні! Але і ці планують оцифровувати і надавати в доступ за плату: "У Мережі буде розміщений на офіційному сайті бібліотеки електронний каталог усіх книжок, де кожний обирає собі необхідне для роботи чи ознайомлення. Обираючи необхідне, читач робить замовлення на електронне копіювання всієї книжки чи певної частини або ж бібліотека іншим способом передає книжку на користування в інше місто чи місцевіcть. Лишень оплачує витрати по доставці. Все. Така схема працює в багатьох подібних закладах по цілому світові. Наприклад, Бібліотека ім. С.Петлюри у Парижі чи Бібліотека НТШ у Америці." . Про "таку схему" - перебільшення, панове. А що з авторськими правами? Як планується дотримання? І чи хтось колись заборонить це безкінечне нелегальне  оцифровування в Україні?  

Контрафактна книжкова продукція як загроза існуванню легального національного книговидання

24 червня о 10.30 в інформаційному агентстві УНІАН (м.Київ, вул. Хрещатик, 4) Правління Укр.Асоціації Видавців та Книгорозповсюджувачів проводить прес-конференцію на тему «Паперова та електронна контрафактна книжкова продукція як загроза існуванню легального національного книговидання». В пресовому повідомленні від УАВК, зокрема, зазначено: " Одним із головних чинників такого стагнаційного стану національної книги є тотальне засилля на книжковому ринку України контрафактної або піратської книжкової продукції, що призводить до тяжкого фінансово-економічного стану легально діючих видавництв та видавничих організацій. Якщо ще донедавна «піратська» продукція мала виключно традиційний паперовий вигляд, а отже вимагала від виробника контрафакту значних зусиль і коштів та мала певні обмеження в накладах книжок і способах та ареалах їх поширення, то з розвитком мережі Інтернет та появою пристроїв для читання електронних книжок вартість піратського копіювання стала настільки мізерною, що дозволяє робити його будь-кому, а ареалом поширення контрафактного електронного контенту стає весь світ. Тобто в нинішніх умовах легальний видавець опинився під подвійним ударом людей не надто моральних, які фактично своїми несанкціонованими діями позбавили його можливості не тільки отримати прибуток від виготовленого ним на законних підставах мистецько-інтелектуального продукту, захищеного авторським правом, а й навіть, хоча б частково, покрити видатки, понесені ним при підготовці видання та виплат гонорару авторові. Таким чином, виробниками паперового та електронного контрафакту грубо порушуються статті 435, 440, 441 та 443 Цивільного Кодексу України та статті 7, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права». "Несанкціоноване тиражування та електронне копіювання різножанрової літератури, її продаж і розміщення для вільного чи платного скачування в мережі Інтернет, будучи по суті злочином, на жаль, не стала предметом переслідування з боку правоохоронних органів, для яких контроль над виконанням громадянами держави її законів є професійним обов’язком".
   Колеги, долучайтесь до обговорення, якщо Вам відомі факти порушення, не будьте байдужими. Ми ж хочемо жити в цивілізованій країні, чи не так? Новини з прес-конференції обіцяю завтра.

І знов про плагіат і видавничу справу

Незбагненні й чудернацькі варіанти українського копірайту (копілефту!), дивовижні  шляхи твої, авторське право в Україні...  

Набуває розголосу справа Теліпка В.Е., підприємливого студента (заочника, відрахованого з КНУ ім.Шевченка!), який примудрився за останні три роки опублікувати (!!) 16 (!!!) робіт (підручники з права!!!!!) загальним обсягом 8500 сторінок у одному з київських видавництв. Ну, звичайно, "пан не сам склепав" підручники, а розжився підручним матеріалом, зокрема останній його шедевр ("Науково-практичний коментар Конституції України") за результатами науково-правової експертизи показують майже 90% його тексту є плагіатом. І проти Теліпка В., і проти видавництва порушено кримінальні справи, а Національна академія правових наук України просить відмовитися від використання цих підручників...Мдаа, як то кажуть, нема слів:-(  Найперші питання виникають до видавництва, звичайно.  Гей, колеги-видавці, чи щось на кшталт кодексу етики є у видавничій справі???     

PS.  У мене в бібліотеці немає жодного з цих "шедеврів", а якщо у вас є, колеги, що будете робити? списувати за причиною "Плагіат"?:-)  

Як Відкритий Доступ допомагає виявити факти плагіату

Гостьовий пост:  Як Відкритий Доступ допомагає виявити факти плагіату:
До статті SOS. Украинский плагиат // С.Л.Синицына, Е.С.Семенкин

Деякі цитати:

"Не был открыт (и до сих пор не открыт) доступ ко всем статьям научных изданий ХНТУ, а значит, читатель не может получить квалифицированную консультацию научного сообщества о содержании этих статей и гарантировать, что среди них нет других аналогичных <<работ>>, т.е. выявить все возможные варианты и исключить их в будущем. Тем самым проблема просто загоняется вглубь, а не решается."
"Если проанализировать, как действовали плагиаторы, то становится больно за науку - это до какой степени уверенности в безнаказанности надо было дойти, чтобы совершенно не замаскировать плагиат: украинские коллеги просто опубликовали под своими именами (в ВАКовских журналах Украины) работы красноярских исследователей. Понятно, что Сибирь далеко, а появления полных текстов статей в Интернете плагиаторы совершенно не ожидали."
"И, в то же время, доступ к полным текстам основной массы статей этих журналов закрыт, расширение практики публикования статей в Интернете остановлено. Есть что скрывать? Все так серьезно? Разве это не смерть науки?"
І коментар до цього посту на "неофициальном блоге Центра для читателей со спецпотребностями Херсонской областной универсальной научной библиотеки им.Олеся Гончара: О плагиате в науке в эпоху интернета, публикациях в научных журналах , символической смерти науки и двойных симулякрах" 

"Право читати"

"С первого класса школы всем внушали, что поделиться книгой — ужасное преступление, сравнимое с морским пиратством...

...Было время, когда каждый мог пойти в библиотеку и бесплатно получить журнальную статью и даже книгу. В те годы существовали независимые студенты, которые могли читать тысячи страниц, не прибегая к правительственным библиотечным грантам. Но в 1990-х годах как коммерческие, так и бесприбыльные издатели журналов начали взимать плату за доступ. В 2047 библиотеки, которые бесплатно предоставляли учебную литературу всем желающим, были историей..."

  

Антиутопія Столмана втілюється в життя?  Всім, хто небайдужий до проблем авторського права, раджу почитати і цей пост, і власне невеличкий твір - фантастичну есею Р. Столмана. 

Фантастичну? 

Бібліотека від Google програла суд

Невтішна новина всім прихильникам проекту books.google. Вчора окружний суд Мангеттену визнав неправомірними дії кампанії щодо оцифровки книг без згоди авторів. Ну от, а ми недавно раділи швидкому розвитку проекту.
      Сутність справи, яку розглядали майже 6 років така. Майже відразу від початку проекту "Гугл-книжки" Гільдія американських авторів та Асоціація американських видавців подала в суд, звинувативши Гугл в порушенні авторськиз прав. Тоді Гугл запропонував проект угоди з видавцями, виділивши $125 млн. на створення Реєстру авторських прав на книги, в якій автори та видавці змогли б вносити свої книжки та отримувати коменсацію за їхнє розміщення в публічному доступі. Головна особливість пропозиції: вносити в Цифрову Бібліотеку ті книги, автори чи видавці яких не заявили про протилежне, так звані "сирітські" книги. (Цікавий підхід до авторського права, чи не так? Десь я таке вже чула «Не питай, не говори":-) Проти Світової БІбліотеки Гугл, як відомо, виступили також корпорації Amazon, Microsoft, ну, звісно, і Yahoo!, проти виступили урядовці з кількох європейських країн, де твориться Europeana. Всі вони проти монополії Гугл на світову цифрову бібліотеку та несправедливі привілеї. Що далі? Гугл може подавати апеляцію, але скоріше за все, готуватиме новий проект Угоди, який задовольнить вимоги суду і сторін. Але, не зупиниться:-) у своїх планах та проектах по доступу до книжок через Google Books и Google eBooks.

    PS. Нещодавно Українська Асоціація Видавців звернулась до авторів та видавців підручників з проханням підтвердити законність розміщення підручників для середніх шкіл на порталах:
http://shkola.ua/book/index
http://company.shodennik.ua/news/1511
З точки зору Закону України «Про авторське право та суміжні права», вважає логічно Асоціація, це є грубою формою порушень прав як автора, так і видавництв, якщо вони не передали власникам сайту це право. Цікаво, як і чи спрацює наша машина правосуддя у захисті прав авторів? Чи розгляд теж тягнутиметься роками? а там чи віслюк, чи падішах...
Джерело
Джерело
і ще одне - на Укрправді 
і в New York Times  коментар.  

"Подходи, не скупись, покупай ..."

 Поки ми дискутуємо з приводу нового законопроекту про авторське право , поки на всіх конференціях та інших імпрезах (часи  появи сканерів співпали з ейфорічними настроями бібліотек швиденько посканувати потрібне, аж зась!) ми повторюємо, що ми поважаємо інтелектуальну власність, і без дозволу автора ні-ні..  Поки заздрісно вітаємо американських колег з їхніми проектами МБА та ЕДД... 

Одна мила українська  бібліотека, "єдиний в країні державний депозитарій з металургії", нічтоже сумняшеся з 1,5 млн. фондом, заявила на своєму сайті: 

" Вы можете заказать материалы из фондов нашей библиотеки.
Стоимость издания зависит от объема и формата запрашиваемого материала.
Сканирование 1 стр. А4 – 0,30 грн (гривен). Курс  гривны по отношению к другим валютам можна уточнить на сайте Курсы валют в обменниках украинских банков
Для детального ознакомления с книгой, Вы можете заказать отсканированное содержание издания (эта услуга – бесплатная), а потом заказывать нужные главы из книг.". 

Як розрахуватися? - 

"Ответ №2:

Если Вы находитесь в Днепропетровске – оплата на месте.
Если Вы иногородний – то доступные методы оплаты мы вышлем Вам на email посе пролучения от Вас заявки."

Я не дуже зрозуміла, що таке ПОСЕ и пРолучения, але  хвилююсь..

 

На питання про терміни виконання, Бібліотека закликає до терпіння та можливості "обсудить все в индивидуальном порядке" (читай, любой каприз за Ваши деньги?): 

"Так как заказов очень много, и иногда на выполнение одного заказа из-за обьема страниц уходит не одинь день и точные сроки установить сложно. Надеемся на Ваше понимание и терпение. Если Вам все таки необходимо срочное выполнение заказа, то такие вопросы обсуждаются в индивидуальном порядке.

Ну, а питання з авторським правом, бібліотека вирішила просто: 

" Мы не продаем сами книги , мы можем только предоставить Вам книгу в электронном варианте после сканирования." А "сканирование у нас является платной услугой, так как на это необходитмо потратить определенное рабочее время сотрудника". 

У кого які питання? Звичайно, праця має бути оплачувана, а авторське право - абсурдний винахід людської цивілізації!:-)

Джерело: Сайт Бібліотеки .

Дякую Г.О. за лінк. 

PS. Надіслала запит на бібліотеку з приводу існування авторських угод, відповідь "вивішу". .

Новий законопроект щодо авторського права VS Бібілотеки

У законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо    врегулювання питань авторського права і суміжних прав" (що внесений депутатами Луцьким М., Самойлик К. і Зарубінським О.) пропонується, зокрема:  

"Дозволяється без згоди автора (чи іншої особи, яка є суб’єктом авторського права), без виплати йому винагороди, позичка некомерційними бібліотеками правомірно опублікованих  примірників творів, крім примірників комп‘ютерних програм, баз даних.  При цьому примірники творів, виражені в електронній формі, що надаються бібліотеками, у тому числі у порядку взаємного користання бібліотечними ресурсами, можуть надаватися лише в приміщеннях бібліотек при умові виключення можливості створення примірників цих творів в електронній формі. 

Суворо, заборонятимемо завантаження, колеги? чи як інакше  "виключатимемо можливість" створення е-копій? і університети не зможуть користуватися е-ресурсами  навіть в своїй мережі? лише "в приміщеннях" бібліотек? у нас вистачить комп"ютерів і ресурсів? Електронна доставка документів - взагалі "випадає"? 

Напишемо листа до законопроекту? 

Новий роман Ліни Костенко - в Мережі

Копіюю майже повністю:  "Інтернет-пірати виклали в мережі новий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Текст можна читати онлайн або завантажити безкоштовно на одній з онлайн-бібліотек.

Видавець роману Іван Малкович  ...засмучений...
Онлайн-бібліотека, на якій нелегально розмістили «Записки українського самашедшого», розташована у Еквадорі та функціонує за законами цієї країни.

Роман Ліни Костенко вийшов 17 грудня 2010 і зараз є найбільш купованою книгою в українських книгарнях. Перший наклад роману (10 тисяч) розмели за 10 днів. Були випадки, що примірник роману продавали за 200 гривень, хоча ціна, за яку продавці отримують книгу від видавництва — 42 гривні.Іван Малкович повідомив, що додруковують ще 25 тисяч примірників роману."

Джерело: http://litakcent.com/2011/01/21/piraty-vyklaly-v-merezhi-novyj-roman-liny-kostenko.html


Мдда, копілефт знову процвітає:-)  Ну що ж, успіхів Малковичу у боротьбі з піратами!
А для тисяч охочих почитати роман - шукайте в Мережі.