Показ дописів із міткою е-журнал. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою е-журнал. Показати всі дописи

середа, 29 червня 2016 р.

Мімікрія журналів в цифрову епоху

Попит народжує пропозицію, як відомо (респект Alfred Marshall). 

Всім охочим ("а хіба хочеш-мусищ!")  до публікацій в міжнародних журналах, ринок нині пропонує "до вибору-до кольору": від справді рейтингових журналів зі сплатою  "article processing charge (APC) до прихованого чи й відвертого  шахрайства ("Поможем опубликоваться в ...", "Наш журнал есть в СКОПУС" (навіть якщо це не зовсім так, чи зовсім не так) тощо.
Не дайте себе ошукати! Перевіряйте політики журналу, його присутність в наукометричних базах, або доручіть це фахівцям Вашої бібліотеки! 
Але: увага і дослідників, і бібліотекарів: новий вид шахрайства  - крадіжка (угон, hijack) наукового журналу! Власне, ідея цього кіберзлочину досить проста (О.Бендер нєрвно куріт): 
реєструєте новий сайтик (домен) вже відомого (реферованого) наукового журналу (причім з максимально подібною адресою, наприклад фейкову  www.sciencmag.org замість реальної  www.sciencemag.org) , робите йому могутню рекламу - промоцію, і збираєте дєнюжку з охочих тут опублікуватися. А це не три копійки, до речі.
Так, довго цей бізнес (одного сайту одного журналу) не протягне, але ж журналів в світі так багато, а недосвідчених аспірантів ще більше...  
Ось і списочок таких мімікріє-подібних журналів вже добрі люде склали.
Так що:  Десять разів міряй, а раз утни перевіряйте, перевіряйте і ще раз перевіряйте, де публікуєтесь! 


пʼятниця, 6 листопада 2015 р.

Українські наукові журнали: перезавантаження

Не пропустіть появу нового проекту: сайт "Українські наукові журнали" упорядковує інформацію про вітчизняну наукову періодику, а також дає корисні поради авторам, редакторам, адміністраторам, бібліотекарям.  Зорієнтуватися, чи Ваш журнал відповідає бодай мінімальним міжнародним критеріям допоможе Могилянський протокол (нічого особистого, лише за активністю учасників конференції , що відбулась в березні 2015 в НаУКМА).
Якщо Ваша установа видає журнал, а його ще нема в цьому переліку - додайте! Реєстр відкритий для будь-якого наукового журналу (це дуже просто, і безкоштовно). З питань покращення сайту - звертайтесь!   
Новина про проект на сайті НАН України

субота, 16 листопада 2013 р.

Наукові журнали: різні країни, подібні проблеми

Що таке публікаційна активність і чому це так важливо, чому російські журнали в переважній більшості ще не впливають на світову академічну громаду? Про це розмірковує П.Арефьєв, відомий російський дослідник в галузі наукометрії. А я не можу не потягти сюди, й не зазначити: як все схоже... Тож серед названих причин:
  • низька якість змісту журналів. Не всі проводять експертизу та рецензування рукописів. В інших рецензування декларується, але фактично зведено до домовленостей між авторами та редакторами... Журнальні публікації не презентують оригінальні дослідження, або, навпаки, презентують, але невисокого рівня.
  • низький рівень технологічного розвитку журналів. Більшість... не використовують для роботи автоматизовані системи управління журнальним контентом, на відміну від закордонних видавництв, які працюють в системах на кшталт Scholar One та подібних.... Журнали друкуються  на паперових носіях, з постійними порушеннями у термінах виходу. Електронна версія з'являється після паперової, що є абсолютним нонсенсом: журнальний процес спочатку он-лайн, потім папір!
  • відставання в технологічному розвитку не дає багатьом російським видавництвам публікувати свої журнали в он-лайн форматі, у більшості - сайти журналів представлені як веб-візитки. Тож не йдеться про публікації в онлайн не лише повних текстів, але і змістів журналів з метаданими та анотаціями...
  • більшість російських журналів не включені в процес міжнародної наукової комунікації, невідомі та неавторитетні у світовому співтоваристві. Щоб вивести журнал на міжнародний рівень, в редколегію слід включати ...закордонних вчених... Мало публікацій закордонних авторів;
  • мовна проблема – недостатня кількість журналів публікує метадані та анотації іноземними мовами (бажано англійською), вже не кажучи про публікації повних текстів"
Що ж, країни різні, проблеми спадкові?

середа, 14 серпня 2013 р.

"СМЕНА": 85 річних комплектів - у Вашій бібліотеці

«Лучше прочесть, – писал тов. Троцкий, – одну книгу, но как следует; лучше усвоить немного, да твердо. Только таким путем будет естественно расширяться способность умственного охвата».Не много читать, а хорошо читать – вот основное правило для всех занимающихся самообразованием.
Із статті "Как читать книги" в першому числі журналу "СМЕНА".  Січень 1924
Нині весь архів журналу  - свідчення епохи! - з 1924 до 2011 р. безкоштовно вільно в Мережі. Новіші числа -теж є, але то вже інші історія... Додайте до ресурсів Вашої бібліотеки, розкажіть користувачам! 
PS. У шкільні свої роки я тут вишукувала фантастику:-) А в перший рік праці на ниві бібліотечній ми з колєжанкою придумали анкетування молоді про книгу-читання, і з цим, молоді наївні, попхались у Москву, в редакцію цього журналу. І нас навіть  уважно слухали:-) 
 

пʼятниця, 22 лютого 2013 р.

Журнали теж не вічні?

Таке теж може трапитися. Журнали часто припиняють існування, але в світі друкованих, є гарантія того, що Ваша публікація лишиться на скрижалях історії, а в світі електронних? А якщо у видавництва нема політики щодо зберігання й збереження? (Хоча, власне, чому видавець має дбати про таке збереження, завше це  була функція бібліотек? а зараз чия?) . Особливо образливо, коли це журнал  відкритого доступу, який взяв з автора (чи його інституції,  чи гранту на дослідження) кошти за публікацію. А в один "чудовий день": 
Це був  Journal of Advances in Developmental Research.
Peer-reviewed мультидисциплінарний журнал: соціальні науки, гуманітарні науки, спорт, медицина, освіта, інженерна справа, технології, біотехнології, історія, мистецтво і т.д. -  такий собі науковий "вінегрет пропонувався до видання... 
Будьте пильні! Не публікуйтесь у сумнівних журналах  "про все"! 
Будьте обачливі: архівуйте власні публікації в репозитаріях! 

Джерело

середа, 13 лютого 2013 р.

Подарунок психологам - від Taylor and Francis

Трохи із запізненням натрапила на новину, але ще 15 днів  - до кінця лютого! видавництво  Taylor and Francis пропонує безкоштовний доступ до Routledge Behavioral Science Journals! Це понад 200 назв, серед яких: Mental Health; Social Psychology; Neuropsychology Cognitive Psychology; Psychotherapy and Counseling; Developmental Psychology; Gerontology; Work and Organisational Psychology; Marriage and Family Therapy; Psychoanalysis; Creative Arts and Expressive Therapies; Behavioral Medicine  та ін. Пошук за категоріями: 


Розкажіть студентам і дослідникам, поставте новину на сайт!   


субота, 11 лютого 2012 р.

Український CLOCKSS: помріємо?

Невже я Вам нічого не розповідала про проект CLOCKSS? (Controlle for Lots of Copies Keep Stuff Safe) - неприбутковий проект - ініціатива провідних видавництв та бібліотек світу у спільному збереженні на незалежній площадці та довготривалому зберіганні наукових журналів (останнім часом і е-книжок та інших цифрових документів). Час від часу якесь сумлінне видавництво повідомляє:всьо, "товарищи-ученые, доценты с кандидатами", сайт журналу закривається, архів журналу тепер тут, на CLOCKSS. От, щойно The American Medical Association таке анонсувала для 2 журналів "Archives of Family Medicine" та “JAMA Français”.... Нашого контенту там вже теж трохи є,але не від бібліотек чи видавництв, East View постаралось і стало першим агрегатором, яке архівує в CLOCKSS відповідний україномовний контент. .
Участь в цьому гуртку "зберігачів" наукової інформації - небезкоштовна, і для видавців, і для бібліотек. Деталі на сайті, але ціни помірні дійсно Ідея ж дійсно класна! Подумалось, а може ну його з цією ідею українського безкоштовного Web of Science на базі порталу "Наукова періодика України". Може взяти за модель CLOCKSS? Чи Вернадка б просто вступила в CLOCKSS з усіма нашими журналами? Га? Максим Стріха, до речі, збирає на 29 лютого обговорення щодо українських наукових журналів, може запропонувати?

четвер, 27 жовтня 2011 р.

Королівський подарунок від Королівського Товариства

Найстаріше в світі наукове товариство - британське The Royal Society - оголосило вчора про відкритий доступ до всього глибокого архіву "батька" всіх наукових журналів світу Philosophical Transactions of the Royal Society - з 1665 до 1941 (понад 60 000 статей). Оце справді королівський (!) подарунок до Тижня Відкритого Доступу!
Каталогізуйте, долучайте до своїх колекцій, розкажіть користувачам! 
 


Джерело

пʼятниця, 2 вересня 2011 р.

Створюйте журнали відкритого доступу...в Амстердамі.

Оце, справді підтримка: мільйон євро на розвиток журналів відкритого доступу  - не фантастика, а реальна можливість. Правда, все ще не у нас. Нідерланди. Є у них така собі Нідерландська Академія Наук Організація для Наукових Досліджень (Netherlands Organisation for Scientific Research (NWO), яка проголосила відповідний конкурс проектів. Можна податися на грантик в 45 тис.євро щоб заснувати новий журнал відкритого доступу, або ж вдвічі менше отримати, щоби трансформувати  у відкритий доступ традиційний журнал. (Цікаво, чому трансфер дешевший? як на мене, теж наче з нуля, а то й дорожче:-( 
Ну, шкільний дзвоник дзеленчав вчора? Займіться арифметикою самі: порахуйте в папугах назвах як Нідерланди порадують скоро академічний світ і нас всіх новтими журналами.
Ех,  переводили свої академічні видання, хоч би хтось спасибі сказав...
Хочу в Нідерланди!  Тим більше там реченець 4 жовтня, можна встигнути:-) 
 

вівторок, 19 липня 2011 р.

Новини від BioMed Central

BioMed Central - відоме видавництво журналів відкритого доступу в галузі біології, медицини й дотичних дисциплін (нині 214 назв журналів, серед яких,н-д, відомий Malaria з ІФ 3,49) оголосило  нову схему безкоштовного членства для університетів та дослідницьких інституцій в країнах, що розвиваються. Україна теж входить до переліку країн, які підтримуються спеціальним фондом  BioMed Central’s Open Access Waiver Fund і автори з України вже опублікували  82 статей в журналах від  BioMed Central. Тож якщо Ваша інституція має прийняту політику підтримки відкритого доступу та ваші дослідники опублікували не менше 5 статей в журналах  BioMed Central (або Chemistry Central  чи  SpringerOpen) за останні три роки, реєструйтесь і отримуйте додаткові переваги. Деталі на сайті.Або хоча б (як завжди): додайте інфо про ці журнали на свої сайти, в свої каталоги і т.д.  
Дякую ІК за повідомлення.  

понеділок, 4 липня 2011 р.

Скільки коштує публікація у відкритому доступі

Вітання всіх з початком робочого тижня, а киян із довгоочікуваним сонечком! Працюємо з насолодою, а в перерві читаємо цікаві новини. Хоча б такі:
Ми вже говорили про вартість публікації у журналах відкритого доступу, наприклад тут і тут. Натрапила на препринт цікавої статті - результати дослідження вартості публікацій у відкритому доступі від Девіда Соломона (David J Solomon, College of Human Medicine, Michigan State University) та Бо-Крістер Бьорк (Bo‐Christer Bjork, Management and Organization, Hanken School of Economics, Helsinki, Finland). Автори звернулись до 1,038 дослідників з різних країн світу, що публікувались за кошти у 74 журналах відкритого доступу. Дослідників запитували про причини, за якими вони звертаються до тих чи інших журналів з пропозицією публікації, та джерела фінансування власне публікацій у таких журналах. На опитування відгукнулось 429 дослідників (41%із запитуваних) з 65 країн світу, що опублікували статті в 69 журналах від 23 видавців. Лише 26% авторів публікувались в журналах з імпакт-фактором (з переліку JCR 2009). Запитання "Яку максимальну ціну за публікацію (APC) Ви би вважали за потрібне заплатити за публікацію у визначеному Вами журналі" відповіді коливались від $0 до навіть $5,000 ( в середньому $649 - $749). Найдорожче готові сплачувати учені в галузі біології, медицини, охорони здоров"я, але гляньте на табличку 4 "Джерела фінансування в залежності від дисципліни": лише 7.8% з них готові вкладати в це власні кошти, більшість таких публікацій покривають їхні контракти чи гранти (національні чи інституційні) . Натомість чи не найменше таких грантів чи іншої фінансової підтримки очікують дослідники в галузі економіки та бізнесу, і тому навпаки 45.8% готові вкладати власні кошти). Цікаві фактори, що впливають на вибір журналу, подивіться. 
       Нам поки що за цим лише спостерігати, майже не знаю жодної інституційної політики у нас, яка б фінансувала публікації в міжнародних журналах для наших дослідників... А поки що читаємо, як у них. 

*Препринт статті "Publication Fees in Open Access Publishing: Sources of Funding and Factors
Influencing Choice of Journal" (PrePrint Version (6302011) Currently under consideration by Journal of the American Society for Information Science and Technology. Available from:http://www.openaccesspublishing.org/apc/)

пʼятниця, 1 липня 2011 р.

Знайомтесь: Versita!

Продовжуємо знайомитися з видавництвами журналів відкритого доступу (+каталогізуємо, лінкуємо, розповідаємо користувачам і т.д.).
Отже, видавництво Versita  - вже відоме академічне видавництво книг та журналів, на ринку з 2001. Зокрема, випускає в світ  вже  понад 200 назв (і власних, і  "запрошених") академічних журналів з різних дисциплін, здебільшого з країн Центральної та Східної Европи. Versita - партнер Springer  та de Gruyter  у традиційних моделях видання книг та передплати журналів. А на платформі  Versita Open знайдете журнали ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ (безкоштовні). Користуйтесь з насолодою!
PS. Цікаво, що видавництво не лише дбає про бібліотеку як споживача, але прагне спільно розбудовувати політики-стратегії. Зазирніть лише, які люди у спеціальній Бібліотечній Раді видавництва...

четвер, 19 травня 2011 р.

Організація роботи з е-журналами в бібліотеках

На вчорашній конференції ун-х бібліотек на стенді вид-ва "Знання" роздавали каталог видань  на диску. Цікаво, але там трапився і повний текст третього розділу моєї минулорічної монографії "Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки":-)  Мо' я щось пропустила у законодавстві щодо авторських прав:-)?
Поза тим,  видавництво "розшарило" текст першим, тож з чистою совістю теж викладаю у відкритий доступ цей розділ "Організація роботи з електронними журналами в бібліотеках", може комусь знадобиться:-)
Трохи застаріло вже це все, але...

вівторок, 10 травня 2011 р.

Нові ресурси відкритого доступу

Нові ресурси відкритого доступу. Додаю в перелік, і нагадую: що треба зробити? Правильно, додати до корисних ресурсів на сайті, закаталогізувати потрібні, поінформувати читачів! Успіхів!


Журнали:

 *   Dada/Surrealism  (University of Iowa)

 *   International Journal of Speleology, University of South Florida 
 *   Le Monde francais du dix-huitième siècle, The University of Western Ontario
  (This journal is meant to complement four books currently openly available on UWO's French Studies EBook Collection)
 *   William and Mary Law Reviews 

 *   Reviews and journals at American University Washington College of Law 
  *   Boston College Environmental Affairs Law Review 
  *   Boston College International and Comparative Law Review 
 *   Boston College Third World Law Journal
 

Інші ресурси відкритого доступу:

 *   Institute of Archaeology and Anthropology Books and Manuscripts, University of South Carolina
 *   Zea e-Books, University of Nebraska, Lincoln 

 *   French Studies EBook Collection, University of Western Ontario
 

понеділок, 4 квітня 2011 р.

Де зберігати цифровий контент

     Наукова комунікація має, як відомо,  4 основних складових: 
1.  «Реєстрація» нової ідеї чи дослідження
2.  «Сертифікація» якості дослідження
3.  Інформуванню про дослідження та його результати  (через публікацію в науковому журналі, передусім)
4. «Архівування» результатів дослідження для майбутніх доступів та використань.
      Перші три складових якраз забезпечені журнальною моделлю, перевіреною вже століттями, випробуваною й надійною, бо її серцем є система «рееr review”- незалежного експертного оцінювання кожної статті - атомної одиниці наукової інформації.   .
      Четверта складова – архівування, зберігання, збереження – завжди були прерогативою бібліотек (для друкованих видань). А у світі новітніх технологій?
      Нині вже 20 % світових статей - у відкритому доступі, сподіваємось, що це число лише зростатиме. Зростає й кількість е-only журналів (що існують лише в е-вигляді, не мають паперового варіанту). Хто дбає про їх збереження?  Може репозитарій? Але жоден репозитарій не може гарантувати, що стовідсотково "відворить" зміст журналу. Жоден е-журнал (власне, його видавництво) не може гарантувати що зберігатиме  (підтримуватиме і т.д.) довгий час в незмінному вигляді всі публікації (включно з оглядами, коментарями, примітками про конференції тощо). А скільки журналів припиняють своє існування, і "щезають"? 
        Бібліотека в епоху е-журналів фактично не володіє ними, а лише оформлює передплату на якийсь термін (є вийнятки, але як правило це так). Журнали вільного доступу так само бібліотека не зберігає, не архівує. І хто відповідальний за те, щоби журнали, наприклад, 2011 року були доступні  читачам хоча б 2051?  
        Наш проект Вернадки (портал наукової періодики), здається, дійсно гарним виходом, але потребує ще досить багато узгоджень щодо авторських прав, механізмів поновлення, внесення бекфайлів, створення метаданих для статей і т.д. Бажаємо успіхів проекту, і віримо, що все це не закінчиться одного разу:-) 
       Але ось звернула увагу на такий цікавий  міжнародний проект -  PORTICO
Cервіс цифрового зберігання, розпочатий  ITHAKA в 2002 р. в межах проекту від Andrew W. Mellon Foundation, нині один з найбільших подібних проектів в світі.
      Проект пропонує бібліотекам та видавництвам гарантоване ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ е-журналів, е-книг  та інших наукових цифрових документів. Нині вже 712 бібліотек  та 121 видавців з 14 країн світу "здають" сюди свої цифрові документи ( колекція нараховує  12 049 назв журналів та  майже 6 тис. назв е-книг).  Участь в проекті - платна. Вираховується за досить складною формулою (для бібліотек: обсяг фондів взагалі та  цифрових ресурсів, умов доступу і т.д, для видавців - відповідно інша). Тобто бібліотеки та видавці СПЛАЧУЮТЬ проекту за якісний сервіс зберігання та збереження, а також організації доступу до ресурсів.  Очевидно,  порахувавши витрати, які би вони самі несли за подібний сервіс. 
Можливо, досвід був би корисним у  організації нашої "Бібліотеки 21", про яку багато говорять, але мало хто вірить:-)       





субота, 12 лютого 2011 р.

Scientific Reports - новий журнал відкритого доступу від видавництва NATURE

       Недавно повідомляла про найбільший в світі академічний журнал вільного доступу PLoS One . Конкуренція у спробах створити мультидисциплінарний журнал триває. Як і дискусії щодо того, чи має бути журнал вузькоспеціалізованим або хоча б предметно-орієнтованим в епоху електронних видань та статейно-орієнтованого пошуку інформації науковцями. 
   Видавництво NATURE  (Nature Publishing Group (NPG) - відоме своїми авторитетними журналами, передусім щотижневиком  Nature (заснов.1869), теж оголосило 6 лютого  про започаткування нового журналу - рецензованого електронного академічного журналу відкритого доступу  - Scientific Reports Журнал публікуватиме статті з природничих наук, передусім біології, хімії, фізики та наук про землю. Перший номер вийде в червні 2011 р.  Передбачені різноманітні метрики для оцінювання статейно-орієнтованого імпакту, включаючи кількість завантажень статей, або тих, що найчастіше відсилають електронною поштою чи включають до блогів тощо.  
Всі статті також депонуватимуться в  PubMed Central. 
Всі статті публікуватимуться під ліцензіями  CC-BY-NC-ND  та  CC-BY-NC-SA від Creative Commons. (PLoS ONE використовує CC-BY).  
Плата автора за публікацію складатиме  $1,350/за статтю.
Scientific Reports - не перший журнал відкритого доступу цього відомого видавництва, вже понад 40 назв журналів NPG  пропонують опції вільного доступу до окремих статей. Детальніше про політику NPG щодо відкритого доступу можна почитати тут


вівторок, 25 січня 2011 р.

Про «безкоштовний сир» відкритого доступу: скільки коштує опублікувати статтю в журналі


         За все потрібно платити: відома істина.  В традиційній журнальній моделі розповсюдження наукових знань  кошти на свої потреби журнал бере з передплатників, тих, хто власне купує журнал. Причім, мова йде часто не про собівартість, а про значні прибутки.:  вартість річної передплати (4 випуски на рік) наукових журналів може досягати  кількох десятків тисяч доларів (відомі міжнародні журнали від Elsevier чи Springer,  наприклад). Комерційні видавництва наукових журналів – потужні бізнес підприємства з мільйонними оборотами, а вартість журналу не порівняно вища  за його собівартість, за рахунок чого і існує цей бізнес. Поява електронних журналів дещо вплинула на вартість (відсутня потреба в тиражуванні, розповсюдженні тощо), але додала видавництвам витрат щодо технічної складової (надійна організація зберігання, збереження, пошуку, доступу,  інших необхідних сервісів).  Як правило, видавництва також неохоче продають одну чи кілька назв своїх журналів в е-вигляді, пропонуючи як правило «пакетну» передплату (тематичну колекцію), навіть якщо вам не потрібні всі назви цієї колекції. Таким чином, «криза серіальних видань», про яку почали говорити років 30-40 тому (вартість передплати наукових журналів зростає швидше, ніж інфляція, і значно перевищує бюджети бібліотек), не зменшилась з появою електронних журналів.    
           Світло в кінці тунелю - журнали відкритого доступу: «золотий»  шлях Ініціативи Відкритого доступу. Такі журнали,  так само як і традиційні академічні, проходять всі ті ж процедури ретельного відбору та контролю за якістю через рецензування тощо, але  безкоштовні і вільно доступні для будь-кого в будь-який час в Мережі.  В Директорії  журналів відкритого доступу таких вже 6022
Переваги таких журналів для бібліотек та їх користувачів  - очевидні: вільний безперешкодний доступ до якісної наукової інформації. .    

Як фінансово функціонує такий журнал?

Кілька шляхів. Перший: всі витрати на утримання журналу бере на себе інституція (університет, інститут, наукове товариство, Академія наук тощо), що його видає. Таким шляхом функціонують чи не  95% наших вітчизняних журналів.  Другий: кошти повністю чи частково залучаються з авторів (власні, з інституцій, де вони працюють, з грантів, спеціальних програм тощо). (В США, наприклад, NIH  виділяє щороку на це 100 млн. доларів на ці цілі, як результат - понад 800 тис.статей у відкритому доступі, здебільшого у PubMedCentral).Хочеш публікуватися в журналі з високим рейтингом (звісно якщо стаття пройде подвійну чи потрійну процедуру рецензування), відкривай гаманець!

Середня вартість публікації однієї статті (залежить від видавництва, рейтингу (імпакт-фактору_ журналу) –  приблизно від $2106 до  $2886.

У найбільших видавництвах відкритого доступу, для прикладу, вартість 1 публікації (в дужках біля назви журналу – його імпакт-фактор, рейтинг в науковому світі):
   
BioMedCentral
Genome Biology (6.6) ..................................... $2250
BMC Biology (5.1) .......................................
  . $1950
Molecular Cancer (3.7) ................................... $1710
Retrovirology (4.0) ......................................
     $1390
J. of Cardiovascular Magnetic Resonance (1.9) ..... $1195

Hindawi
Comparative and Functional Genomics (1.6) ........$850
J. of Biomedicine and Biotechnology (1.9) ...........$975
Mediators of Inflammation (1.2) .......................... $975
Bioinorganic Chemistry and Applications (1.0) ....$700

Public Library of Science
PLos Biology (13.5), PLoS Medicine (12.6) ..........$2850
PLoS Pathogens (9.3), Neglected Tropical Diseases (n/a),
Genetics (8.7) and Comp Biol (6.2) ....................... $2200
PLoS ONE (n/a) ........................................... $1300
  
 У комерційних видавництвах, які теж експериментують з відкритим доступом, відкриваючи окремі колекції, чи окремі назві журналів, чи окремі статті в журналах у вільний (безкоштовний для користувача) доступ, наприклад:

Elsevier
Discrete Applied Mathematics, J. of Molecular Biology, Physics Letters B,
Vision Research …………………………………. $ 3000
Cambridge UP
American Political Science Review, Geological Magazine, J. of Social Policy, Systematics and Biodiversity……………………………………….$1700
Oxford UP
Biostatistics, Health Policy and Planning, J. of Design History,
Quarterly J. of Mathematic……………………….$1500
Royal Society of Chemistry
Chemical Biology, Geochemical Transactions, Methods in
Organic Synthesis etc…………………………….$1800-4500
Taylor & Fransis
Annals of Human Biology, Food Biotechnology, International J. of Computer Mathematics, Philosophical Psychology………………………..$3100
Wiley
J. of Basic Microbiology, Proteomics, Statistics in Medicine… $3000
World Scientific
International J. of Mathematics, Modern Physics Letters B……$2500

І т.д.
Критикуючи вітчизняних науковців за низьку активність в міжнародних  публікаціях, зважаймо ще й  на фінансовий бік справи. Скільки часу  треба нашому ученому, щоб зібрати таку плату? Інша справа, університети, які дбають про рейтинги,  мусили би закладати в бюджети подібні витрати для своїх авторів , хіба ні?   

пʼятниця, 21 січня 2011 р.

Передплачуйте EBSCO і отримаєте гарний сервіс!

EBSCO забезпечує все більш досконалу та поліпшену інтеграцію своїх ресурсів. У вчорашньому пресовому повідомленні кампанії повідомлено, що віднині вже 23 000, 0 назв журналів, що агрегуються EBSCO, забезпечені засобами інтеграції до каталогів та систем управління е-ресурсами бібліотек-передплатників. Отже, якщо Ваша бібліотека передплачує бази даних ЕBSCO або забезпечує  доступ про безкоштовних ресурсів (бази вільного доступу - наприклад, EBSCO Open Access Journals, EBSCO Open Access Law Collection, EBSCO Open Access Philosophy Collection та ін.)       

не забудьте ЗАВАНТАЖИТИ (імпортувати) записи до свого електронного каталогу.

Мова йде як про записи на назви журналів, так і на постатейному рівні (із smart-лінком на повний текст статті, якщо Ви передплачуєте цей журнал). Якщо хтось використовує додаткові рішення від EBSCO (наприклад, A-Z для  управління е-журналами), то всі переваги  сервісів інтеграції EBSCO поширюються і сюди. 

Як завжди, користувачі будуть вам вдячні!
 
Про EBSCO:  Один із основних світових гравців на інформаційному ринку з 1944 р.: продаж та передплата книг, журналів, електронних ресурсів (е-журналів, е-книжок, понад 100 назв баз даних ("український пакет" - через Консорціум "Інформатіо" - http://www.informatio.org.ua/ включає 10 баз даних, але можна вибрати додаткові). Клієнти EBSCO - бібліотеки, університети, дослідницькі установи в 200 країнах світу. Сайт :   www.ebsco.com

Джерело: http://www.librarytechnology.org/ltg-displaytext.pl?RC=15363

вівторок, 11 січня 2011 р.

Імпакт журналів відкритого доступу

Ініціатива Відкритого Доступу набуває поширення: вже від  6 до 12 тисяч назв академічних журналів - вільні без будь-якої оплати користувачам всього світу. Зокрема через портал DOAJ (www.doaj.org). 
Попри зауваження скептиків, що це "неважливі" журнали, останні дослідження свідчать, що імпакт-фактори таких журналів не нижчі, ніж комерційних, більше того, мають тенденції до зростання в усіх відомих системах рейтингування журналів (від Thomson Reuters Scientific (колишній  ISI), ScimagoJR та  SNIP (Scopus). 

Зокрема, в списках  JCR вже нараховується  619 назв журналів відкритого доступу.  
Поки що, жодного з України:-(  

Дякуємо за дослідження та повідомлення пану  Wouter Gerritsma,
Information Specialist Plant Sciences, Wageningen UR Library, The Netherlands (wouter.gerritsma@wur.nl)


Список та методологія дослідження  доступні за: http://wowter.net/2011/01/06/the-impact-factor-of-open-access-journals/


Джерела: http://wowter.net/2011/01/06/the-impact-factor-of-open-access-journals/
Journal Citation Reports (JCR) -  http://admin-apps.isiknowledge.com/JCR/JCR


неділя, 26 грудня 2010 р.

SPARC про відкритий доступ


  SPARC оприлюднив грудневий випуск Бюлетеню з Відкритого доступу (SPARC Open Access Newsletter) – http://www.earlham.edu/~peters/fos/newsletter/12-02-10.htm
            Петер Субер (Peter Suber) в грудневому випуску Бюлетеня пропонує дві статті. 
Першу присвячено проекту SCOAP3, власне ініціативі  Консорціуму підтримки публікацій з питань фізики елементарних частинок у відкритому доступі, що об’єднує відповідні дослідницькі інституції, видавців цих журналів та бібліотеки  з 24 країн світу (от би у нас таку єдність!).  Власне ціль проекту – довести, що перехід до зеленого шляху відкритого доступу (трансформація від комерційної журнальної моделі до відкритого е-журналу), може бути «мирною революцією», побудованою на співробітництві, домовленостях та врахуванні спільних інтересів всіх зацікавлених сторін. До речі, до Консорціуму в жовтні приєднався російський Інститут ядерних досліджень в Дубні, про що було повідомлення тут - http://scoap3.org/news/news80.html
AD VOGEM: Завжди заздрила фізикам, з їх проектами від CERN, їхньому arXiv з понад півмільйонною колекцією статей тощо, здається в жодній іншій галузі знань немає такої професійного гуртування.
 Другу статтю присвячено роздумам на тему, як вплинуть результати виборів в США в жовтні на рух відкритого доступу. «Барама лишається Президентом, але мусить працювати з новим Конгресом». нагадаємо республіканці отримали більшість, і з 3 січня матимуть на першому засіданні 55 %. Як це впиває на  бюджет країни та чи підтримає новий Конгрес проекти з Відкритого доступу, також читайте тут.
Цікаво запитати у наших депутатів, навіть неважливо якої партії, чи вони знають про рух відкритого доступу та відкриті електронні архіви та відкриті е-журнали? І «сколько-сколько» буде закладено в бюджет країни на це?Хіба тільки «Как пройти в библиотеку», та й то лише окремих з них. Але куди їм до бібліотек нині, треба ходити в спортзали, нарощувати мязи до нових боївJ 
         Третю частину бюлетеню складає «скромний» (153 події!!!) огляд новин, зі світу відкритого доступу за листопад 2010р. Серед важливих, як на мене: Політехнічний Інститут в Мадриді, Університет в Лісабоні, ще один факультет в Гарварді і ще купа університетів та академічних інституцій прийняли  у себе мандати (політики) відкритого доступу, за якими публікації учених ун-ту обов’язково розміщуються в інституційних репозитаріях. Ще низка університетів доповнили свої політики, наприклад щодо обов’язковості розміщення тез і дисертацій. Нагадаю, у нас таку політику обов’язкового само архівування має лише Тернопільський національний технічний ун-т ім.Пулюя, інші політики 15 зареєстрованих вітчизняних репозитаріїв ( в т.ч. і в Могилянці, н а жальL) носять рекомендаційний характер.
      Ще – низка видавництв оголосили про створення чи трансформацію у відкритий доступ своїх наукових журналів – подивіться, долучіть їх до своїх колекцій, це корисні ресурси, зокрема Beilstein Journal of Nanotechnology, Health Care, Disease Models & Mechanisms, Pakistaniaat: A Journal of Pakistan Studies, нові журнали від PLoS, і навіть один новий журнал для юнацьких бібліотек - The Journal for Research on Libraries and Young Adults

Читайте, завантажуйте, підписуйтесь на розсилку, дописуйте вітчизняні новини в Бюлетень!

Nota bene:
SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition) – Коаліція з  питань видань накових праць та академічних ресурсів) -  http://www.arl.org/sparc/about/index.shtml
Про Проект SCOAP3 - http://www.scoap3.org/
Про Відкритий Доступ: Open Access Overview - http://www.earlham.edu/~peters/fos/overview.htm
Або Університетські бібліотеки України підтримують Ініціативу відкритого доступу до наукової інформації / Тетяна Ярошенко. // Вища школа. - 2009.  - № 7. - С. 64-75. - http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/553