Вернадські студії

Кажуть люде: "Користувачі віком від 16 до 25 років ..., особливо студенти перших курсів вишів, націлена на отримання готової до використання інформації, тому частіше звертається до ресурсів Інтернет у пошуках готового реферату чи повнотекстового документа, і лише в разі невдачі використовує бази даних та електронні каталоги Бібліотеки".
Жорстоко, але ж правда, ні? 
То що ж шукають, якщо "до передплачених іноземних БД Elsevier, Scopus, Ebsco, BioOne, Електронної бібліотеки дисертацій РДБ звернулося 5 % користувачів залу електронних ресурсів" ??? П'ять, Карл! п'ять! Що нам Ельзевіри й Скопуси, дайош реферати? 
 А от про " пріоритетність запитів з гуманітарної тематики, які у кількісному співвідношенні майже втричі перевищують запити з природничо-технічних наук" посперечаємось, колєжанки, посперечаємось! Віддзеркалення існуючої (дис)пропорції у фахових пріоритетах + ресурсів бібліотеки, що (не)здатна відгукнутися на запити природничників, не більш:-)  

Чи отримають нарешті науковці доступ до світових наукових баз?

"Уряд прийняв постанову щодо забезпечення можливості здійснення Національною бібліотекою України імені Вернадського попередньої оплати доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації. У Міністерстві освіти і науки зазначають, що ухвалене рішення дозволить суттєво розширити можливості забезпечення наукових установ та вищих навчальних закладів доступом до провідних баз світової наукової та науково-технічної інформації. Йдеться, насамперед, про забезпечення доступу до провідних світових баз наукової та науково-технічної інформації, таких як "SCOPUS", "Science Direct" (видавництво Elsevier), "Academic Search Complete", "INSPEC", що містять електронні версії близько 15 тисяч наукових журналів понад 5 тисяч видавництв різних країн, анотовану бібліографію та пошуковий інструментарій до них" (Джерело )
Хтось про це чув? Що думаєте? Яким чином передплата для  Вернадки забезпечить всіх??? Щось я не дуже розумію... 

Як відомо також : "9 жовтня 2013 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404» щодо забезпечення можливості здійснення Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (НБУВ) попередньої оплати доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації" (тож, йшлось про логістику оплати, передусім, а не про "інформаційний рай"). І все ж, хто знає: скільки коштів заплановано хоча б для Вернадки на передплати, і що плановано передплатити? 

Все, що Ви хотіли знати про е-книжки, але боялися запитати!

УБА оголошує, а я ще й додатково запрошую:-) :  приєднуйтесь до обговорення! 

 Українська бібліотечна асоціація розпочинає серію вебінарів на тему «Електронна книга в бібліотеці»: 

 20 серпня 2013 р. – «Електронні книги та електронні читанки: виклики для бібліотек". Лектор  -  докт. іст. наук, віце-президент УБА В.С.Пашкова. 

18 жовтня  2013 р. –  «Шлях електронної книги в бібліотец». Лектор – Ярошенко Т.О.

20 грудня  2013 р.   - «Механізми придбання та отримання е-книжок». – Ярошенко Т.О.

21 лютого  2014 р. – «Облік та каталогізація е-книжок». - Ярошенко Т.О.

4 квітня 2014 р. – «Як позичають е-книжки та пристрої для їх читання користувачам бібліотек». Лектор –Ярошенко Т.О.

30 травня  2014 р. – «Е-книга в бібліотеці: маркетинг і реклама нової послуги» Лектори - докт. іст. наук, віце-президент УБА В.С.Пашкова, канд. іст. наук, голова Секції університетських бібліотек УБА Ярошенко Т.О  

Інструкція щодо участі у вебінарах тут!
Лектори-модератори будуть вдячні за попередні запитання- побажання-ідеї!

Про українське мистецтво - в світі.

 Батлерівська Бібліотека Колумбійського ун-ту (де мені пощастило колись попрацювати) оголосила про поповнення: нова база даних "Історія сучасного російського та українського мистецтва: 1907 - 1930 (History of Modern Russian and Ukrainian Art, 1907-1930). Сюди  увійшли 215 монографій та періодичних видань - раритетних нині джерел, з яких можна дізнатися про Василя Кандинського, Павла Філонова, К.Малевича, А.Петрицького, про мистецькі угрупування ("Бубновий валет", "«Ма́ковец» ),  погортати критичні твори відомих мистецтвознавців... З наших джерел тут повністю презентовані часописи "Шляхи мистецтва (1921-)", "Червоний шлях" (1923-1936), "Нове мистецтво" (1925-1928), "Життя і Революція" (1925-1934), "Нова Генерація" (1927-1930) і т.д. 

Презентує базу на світовому інформаційному ринку відоме видавництво Brill, якому цього року виповнюється, до речі, 330 років. 

 "Всього лише" $19 тис. на рік..Будемо купувати, як самі не спромоглись створити ? :-) 

Детальніше про базу

і від видавця  

PS. Як завжди, заздрю студентам й дослідникам американських університетів: будь-які джерела - в доступі... 

Як розвивати е-колекції: рекомендації ІФЛА

Корисний ресурс: "Ключові проблеми розвитку колекцій електронних ресурсів: рекомендації ІФЛА для бібліотек" . (2012). 
Дякую щиро ВП за лінк!
Зверніть увагу, колеги, доступно, кваліфіковано, професійно. В нашу "скарбничку" знань.

Кращі бази даних: оцінка бібліотек

Кращі електронні ресурси (бази даних) для бібліотек у  2012  - за оцінками  Library Journal. Сюди увійшли (за різними категоріями): 

• Gale Virtual Reference Library
• Zinio and Recorded Books
• Oxford Scholarly Editions Online
•  Mango Languages 
•  ebrary Academic Complete
• Guide to Reference Books
• Journal of Video Experiments (JoVE) 
• CultureGrams 
• Questia 
• Consumer Reports від EBSCO 

Запитання 1: скільки з цих баз передплачують бібліотеки України? 
Запитання 2: скільки років має пройти яка має бути вибірка, щоб ми могли оцінювати кращі е-ресурси за оцінками вітчизняних книгозбірень?    

"А у нас в квартире.."

"А из нашего окна
Площадь Красная видна!
А из вашего окошка
Только улица немножко".

 В продовження попереднього посту, знову про "А що у НИХ". Такі бюджети мають російські колеги на ресурси, лише позаздрити. Аж тут така "страшилка": "Российских ученых лишат зарубежных источников информации". 

Читаємо: "Действие государственного контракта на предоставление российским вузам и НИИ доступа к зарубежным электронным научным архивам и электронным источникам текущей научной информации истекает в мае 2013 года, сообщил «Известиям» исполнительный директор Национального электронно-информационного консорциума (НЭИКОН) Александр Кузнецов. НЭИКОН с 2005 года является исполнителем подобных контрактов, заключаемых с Минобрнауки. Истекающий следующей весной контракт был заключен летом 2011 года, в его рамках предоставляется государственное финансирование в размере 990 млн рублей для организации доступа российских высших учебных и научных учреждений к зарубежным научным источникам в электронной форме.На сегодня Минобрнауки не приняло решения о заключении нового контракта взамен истекающего....
В случае прекращения госфинансирования доступа к иностранной научной литературе лишатся 340 вузов". Звідси

 Цікаво, чи колись "ми діждемося Вашингтона. З новим і праведним законом?" колись.у нас буде державне фінансування на е-ресурси???   

А  діждемось-таки колись.

Севастополь бібліотечний

"Севастопольский вальс, 

Золотые деньки..."

Вже третій день "вальсують" бібліотекарі, видавці, провайдери наукової інформації,  які  зібрались в цьому затишному і ще зовсім по-літньому щедрому на сонечко місті на 8 Щорічну Міжнародну Конференцію "Informatio-2011: Е-ресурси: створення, використання, доступ".  Про секрети створення та управління е-ресурсами, електронні бібліотеки, бібліометрію е-ресурсів, е-доставку документів, розвиток програмного забезпечення з відкритим кодом, проекти відкритого доступу і т.д.і т.п. +  як може сучасна бібліотека з цим справлятися,  ось про це презентуємо-дискутуємо вже третій день, і ще завтра трохи.  Всі доповіді будуть презентовані у відкритому доступі, адресу повідомлю пізніше. Вибачайте за телеграфний стиль, насправді нема коли детальніше, але обіцяю!

"Окна РОСТА": як користуватися е-ресурсами

Позичила в Бібліотеці у Вищій школі економіки (Росія), у В.Післякова. Як на мене, вдалий приклад презентабельної схемки-агітки "Як користуватися е-ресурсами": коротко і ясно. І ніякої сатири. Ну хіба що кнопочка "Что-то не так":-)
Беремо на озброєння! (агітку, не кнопочку:-)

АБІС повибирали, черга за ERM!

Кількість е-ресурсів в Могилянці вже становить понад триста тисяч (і комерційних, і відслідкованих та "включених" до е-колекції ресурсів вільного доступу). Шукаю рішення і для метапошуку (або як кажуть поляки -мультивишуківарку! правда розкішно звучить?:-) , і для управління е-ресурсами (ERM). Натрапила на статтю в Library Journal, що може бути корисною всім у оцінці критеріїв програм управління е-ресурсами.
Отже, 6 топ-вимог:
1. Забезпечення управління технологічними процесами: підтримка всього життєвого циклу е-ресурсів, включно з відстеженням, нагадуваннями, маршрутизацією тощо. Нічого не пропагую (поки що!:-), але назви топ продуктів (і комерційних, і вільних) в статті теж знайдете!
2. Управління ліцензійними угодами: здійснюється з метою збереження угод та відображення термінів та умов дії ліцензії та прав доступу
3. Управління статистичними даними: здійснюється з метою отримання, збору та організації даних статистики використання + надає історію статистики.
4. Адміністрування: організація, збереження та забезпечення доступу до адміністративної інформації, в т.ч. імен користувачів та паролі тощо.
5. Процес комплектування: забезпечує підтримку бюджетного управління, розподілу коштів, фінансової звітності, збереження інформації про вартість придбань та іншу дотичну інформацію (рахунки, угоди тощо)
6.Сумісність: інтеграція та взаємодія з іншими бібліотечними системами, в тому числі АБІС!
Бібліотекарі також називають такі вимоги та особливості для ERM програмок: управління передплатою, контактна інформація незалежних постачальників, підтримка здійснення оцінки колекції, консолідація ERM інформації, управління пакетами, управління фінансами, звітність, і використання... Ні за що конкретно наразі не пропагую (поки що!:-), але в статті назви конкретних продуктів (і комерційних, і вільного вибору) теж є.

Джерело

"Sage, JStor i т.д."

О, ми "доросли" нарешті  вже до запитів щодо е-ресурсів! Хтось добросовісно попрацював, і тепер не тільки Стріха, але й Кремінь знають що таке  е-журнали чи бази даних, респект! Отримала запит з Нац.Академії педнаук України, серед інших  таке запитання "Перелічіть, до яких закордонних баз журнальних статей (Sage, JStor i т.д.) є доступ з вузівської мережі"  (Хтось явно студіював за кордоном, бо ні Sage, ні JSTOR поки не прийшли в Україну, хіба як тестові доступи. Натомість понад 10-літня історія використання журналів Springer чи бд від EBSCO не запитується...І чому тільки з вузівської мережі, деякі ун-ти вже надають віддалений авторизований доступ).  "Рулить" і Вікіпедія: пропонується вказати дані про знаменитих випускників, інфо в яких є "на сайті ВНЗ або у Вікіпедії" (ха! а хто сумнівався в достовірності даних у Вікіпедії???) .  Але вже і це позитивно, як на мене, сподіваюсь, будуть не тільки запитувати звіти, але і підтримувати сплату таких доступів!

Досліджуємо е-ресурси в бібліотеках України

     Колеги, дякую всім хто вже люб"язно відповів на анкети. 

Для тих, хто з певних причин "пропустив" інформацію, нагадую і запрошую!

    Проект ELibUkr спільно з Міжнародним Консорціумом «Електронна інформація для бібліотек» (EIFL), Українським Консорціумом «Інформатіо» та Українською Бібліотечною Асоціацією проводять дослідження створення та використання електронних ресурсів в університетах, дослідницьких інститутах та академічних бібліотеках України. Результати дослідження стануть у нагоді при узагальненні загальної картини роботи з е-ресурсами в  бібліотеках України, місця та ролі таких ресурсів  для дослідницької та академічної діяльності університетів,  при плануванні наших спільних стратегій щодо роботи з е-ресурсами:  виборі необхідних, організації тестових доступів та передплат, просування ініціативи Відкритого Доступу до знань через створення відкритих е-журналів та відкритих е-архівів (інституційних та тематичних репозитаріїв), проведення необхідних тренінгів та інших акцій щодо роботи з е-ресурсами та управління е-колекціями у  бібліотеках.  Анкети дослідження знаходяться тут. 

Заповнені надсилати на  адресу: yaroshenko@ukma.kiev.ua

Кінцевий термін заповнення продовжено до 30 квітня  2011 р.
Результати дослідження будуть оприлюднені на сайті, та у виступах на конференціях.  Приєднуйтесь!

Бібліотеки США про вільний доступ

Ще в 2007 р. Асоціація Дослідницьких Бібліотек США (ARL) провела досить цікаве дослідження використання електронних ресурсів вільного доступу, результати якого, сподіваюсь, будуть корисні й нашим книгозбірням сьогодні., щоби не винаходити кожен раз ровера. 

В опитуванні  взяли участь 71 бібліотеки, що становить 58 % членів Асоціації.

          Передбачалось, що всі бібліотеки знайомі з терміном «Вільний Доступ» тому відповідне питання анкети просто відсутнє. Опитування розпочинається вже з того, які типи та види ресурсів вільного доступу бібліотеки вважають за необхідне «долучити» до своїх колекцій та розповісти про них користувачам.  97% – вказали на «електронні журнали», 87% - урядові документи, 80% - книги та дисертації, 62% - матеріали конференцій чи технічні звіти. Серед інших е-документів:  аудіо, графіка, зображення, відео, лекції, навчальні матеріали, препринти,  веб-сайти,  цифрові виставки, цілісні бази даних (наприклад, MEDLine Plus, Movie databases, AllMusic, Notable KY African Aerican тощо).

           Серед каналів доступу до таких ресурсів для користувачів, на першому місці – записи в електронному  каталозі (OPAC) - 82 %, 70% - інформація на бібліотечних веб-сайтах. Для інформації та доступу до журнальних статей використовують також спеціальне програмне забезпечення - URL resolvers (вже відслідковані та перевірені  лінки на журнали, наприклад від провайдерів Serials Solution чи  EBSCO) .  Цікаво, що інформацію про ресурси вільного доступу 94% бібліотек  заносять в  свій електронний каталог (OPAC),  ще 79%  - використовують вже згадані URL resolvers, 73% - розміщують інформацію (списки ресурсів з  лінками до них) на своїх веб-сайтах, чи на спеціально створених порталах чи сервісах (67%).

               На питання про кількість таких ресурсів, більшість респондентів не відповіли, або відповіли приблизно, бо немає засобів обрахунку, або не вважають потрібне відділяти зі ресурси від інших е-ресурсів.  Більшість (84%) бібліотек не мають спеціальної політики щодо відбору та розвитку колекції ресурсів вільного доступу . В цьому вони керуються тими ж політиками, які вироблені для  всіх е-ресурсів в цілому (потреби користувачів, профіль бібліотеки, запити тощо). Цікавим було питання щодо фінансування. Виявляється, що американські університети частково покривають інституційні витрати (на створення журналу, чи оплату публікацій своїх учених, особливо в BioMedCentral, PLoS, Stanford Encyclopedia of Philosophy) з бюджетів бібліотек: 68% опитаних вказали на це! 

              Як вже було згадано, 94% бібліотек каталогізують ресурси вільного доступу, створюючи чи імпортуючи записи в свій електронний каталог (на рівні не лише назви бази, але і назви журналу, чи назви статті, якщо це необхідно!). 69% бібліотек створюють записи самостійно, 86% - беруть готові записи з OCLC, або ж (56%) - імпортують записи від якоїсь третьої сторони (наприклад, провайдерів Serials Solution чи EBSCO). Для каталогізації е-ресурсів 95 %  бібліотек використовують тих же співробітників, які каталогізують й  інші е-ресурси. Час, який витрачається на каталогізацію ресурсів вільного доступу – від 100 до 120 годин на місяць у 2 бібліотек, ще у кількох  - приблизно 20 годин на місяць, а переважна більшість бібліотек не обліковують спеціально такий час  і не розділяють ресурси відкритого доступу від інших. 

           З імпортованих від OCLC записів, 40% бібліотек ще доповнюють ці записи додатково (додаючи окремі поля чи теги, наприклад, джерело комплектування (039 поле, формат MARC21). Або у 856 полі (інформація про електронне розміщення та доступ) додають тег:  856 z – «доступно вільно», або «безкоштовно» (freely available online),  або кнопку SFX тощо.  Звичайно, додають інформацію і в 700-і поля, наприклад, «Журнали вільного доступу» в 730 чи 793 полі. .

          URL, на жаль, досить часто змінюються, за чим потрібно слідкувати, щоби дати користувачеві правильний лінк.   64% з них не відслідковують стабільність адрес самостійно,  як вже було зазначено за них це роблять провайдери (наприклад, Serial  Solution). 33%  респондентів також  використовують запозичене додаткове програмне забезпечення для перевірки лінків. Лише декілька бібліотек  роблять це в ручному режимі, та й то залучаючи, скажімо, на таку працю студентів.  28% (19 бібліотек) не переймаються цими проблемами взагалі, і не перевіряють спеціально стабільність адрес зовсім. Із існуючого програмного забезпечення для перевірки стабільності URL, і відповідно лінків: наприклад, вбудований модуль в АБІС «Innovative Interfaces and Endeavor (5 бібліотек), OCLC PURL link cheсker software (3), Xenu (3), LinkBot (2), JTurl (1), LinkScan (1).

            Статистика використання ресурсів відкритого доступу цікавить значно меншу кількість бібліотек, ніж  статистика передплачених е-ресурсів. Лише 46% бібліотек відслідковують перше.  Для цього, здебільшого,  використовують наступні  методи: лічильники на сайтах чи інші засоби статистики відвідування сайтів (для власних ресурсів), або COUNTER в Open Journal System  тощо. Для  віддалених ресурсів, скоріше звертаються до провайдера (інколи він надає таку статистику, наприклад, це робить ЕBSCO). Все більше бібліотек використовують можливості SFX  або Metalib, або іншого спеціального програмного забезпечення (сімейства лінк-резолверів).

            Хоча 75% респондентів відповіли, що не займаються спеціально популяризацією ресурсів вільного доступу, всі вони інформують користувачів бібліотеки про таку можливість. На додаток до представлення таких ресурсів у власних електронних каталогах та списках на сайтах, бібліотеки (79%) включають такі ресурси в предметні путівники чи покажчики, розповідають на них через існуючі системи тренінгів чи семінарів (54%), повідомленнях в бюлетенях чи інших університетських газетах (48%), через новини на власних веб-сайтах (46%), через бібліографічні огляди (45%), через листи розсилки (36%). Серед інших форми популяризації: університетські конференції чи інші форуми, друковані  флаєри чи листівки про якийсь ресурс чи інший роздатковий матеріал тощо.  

              Більшість університетів США мають формалізовані «Положення про підтримку відкритого доступу» чи інші документи, що обумовлюють політику університету та технологію його роботи з такими ресурсами. Відповідно бібліотеки теж мають власні політики щодо роботи з такими ресурсами.

                Подібне дослідження вже «назріло» і в наших бібліотеках, хоча б університетських, чи не так? 

---

Джерело: Open access resources / Anna K. Hood.- Washington, D.C.: Association of Research Libraries, 2007.- 137 p. – (SPEC kit; 300)

79-е оновлене е-видання бібліографії джерел з питань цифрового середовища для досліджень

79 версія  Scholarly Electronic Publishing Bibliography  - доступне тут:  
http://www.digital-scholarship.org/sepb/sepb.html 


Це досить повний перелік джерел ( 3,880 статей, книг, технічних звітів тощо), доступних також в Мережі. Всі праці - англомовні. Наступна версія буде опублікована в червні 2011 р.