Бібліотека Chersonessitana. Поки в доступі.

Анексія Криму: серед втрат - понад 300 музейних та культурних об'єктів. З 32 найцінніших за чутками (Херсонес, Бахчисарай, Генуезька фортеця) збираються вивезти тисячі безцінних експонатів, якими поповняться колекції Ермітажу та ін.музеїв Росії.

Тож, поки ще в доступі: користуємось!

Бібліотека Херсонесу. Власне підбірка періодики кінця XIX - поч. XX ст. та інших рідкісних книжок з колекції бібліотеки Карла Казимировича Косцюшко-Валюжинича (1847-1907) - засновника археологічного музею в Херсонесі. В одному із своїх листів в Імператорську Археологічну Комісію він писав: "... я не мыслю себе музей без библиотеки ". За кілька років йому вдалось зібрати унікальну колекцію видань з історії, археології, нумізматики, мистецтва, географії та ін. Кількість книжок бібліотеки Херсонесу нині - понад 30 тис.томів. Рідкісних та цінних серед них: більше половини. Але користування ними і було обмежене, а відтепер й зовсім...

Тож, дякуючи спільному проекту Херсонесу з Інститутом Класичної Археології Техаського ун-ту в Остіні (США) та при підтримці Гуманітарного Ін-ту Паккарда, було розпочато проект оцифрування рідкісних видань та розміщенню їх у вільному доступі в Інтернет.

Користуйтесь, а краще завантажте документи. Хто зна, що буде з ними завтра...І чи виставлять їх в Ермітажі, Бібліотеці Єльцина хоч де-небудь.

Конференції "Крим" - НІ!

Пробачте, друзі, за постійні "брейки" у трансляції "бібліотечних новин". Ні часу, ні натхнення... Країна в небезпеці! Але ПОБОРЕМО! 

Серед невтішних подій-новин - повний нокдаун від КОЛЕГ  - sic!  ще вчора друзів, колег, однодумців - бібліотекарів Росії. Ще вчора - обговорювали, мріяли, дискутували: спільні проекти, спільні проблеми, толерантність в усьому... Несподіванкою стало 12 бібліотекарів-підписантів сумнозвісної підтримки Путіну. Шоком стало нині проголошення від ДПНТБ Росії: "Двадцать первая Международная Конференция «Крым 2014» состоится в ранее объявленные сроки в Судаке, Крым"  І "скромний" допис "Судак, Крим, РФ"

Якове Леонідовичу, дорогий наш земляче з  Житомирщини! На правах багатолітнього члена  Оргкомітету і Програмного Комітету Конференції "Крим" (впевнена, що мене вже "викинули" наразі): ЧОМУ? НАВІЩО? ЯК?  і знову ЧОМУ? Схаменіться, пане Шрайберг, скасуйте рішення, будьте Людиною!!! Перенесіть Вашу Конференцію в Москву (Сочі, Анапу, Калугу, Владивосток і т.п.)!

 Дорогі колеги з України,  якщо навіть Ви знайшли кошти на цю недешеву професійну конференцію, скасуйте свою участь! Невже Ви зможете поїхати на окуповану територію??? і з чистою совістю обговорювати якісь професійні речі? 

 Дорогі колеги в усьому світі, якщо в когось є хоч краплина професійного й людського сумління: прошу уклінно (від себе особисто, і, вірю, від спільноти бібліотекарів України!) БОЙКОТУВАТИ проведення конференції росіянами на окупованій ними УКРАЇНСЬКІЙ території! 

Прошу поширити для колег закордонних: міжнародна бібліотечна конференція не повинна проводитися  на окупованій й невизнаній території.   
Бібліотечна Конференція в Судаку у 2014 р НЕ ПОВИННА ВІДБУТИСЯ!  

#crimea2012 : "И был вечер, и было утро: день шестой"

Ну що ж, професійна програма завершена.Як завжди, "лакуни" у планованій програмі: кудись не встиг, щось перенесли, натомість щось з незапланованого, зустрічі з старими друзями...  Підсумки підведені.  Нагороди вручені. Серед "наших" спеціальні нагороди Конференції отримали УБА, В.С.Пашкова, Н.Богза, В.Дригайло, О.Лугова. Містер та Місіс Конференція обрані ("наших" нема). Банкет й фейверк на завершення. Оргомітет ще лишається, "наказание невиновных, награждение непричастных" серед своїх попереду? А всі інші пакують валізки, особливо сміливі кидаються наостанок у холодні хвилі або допивають новосвітське шампанське.  До побачення, Крим-2012. До зустрічі на 20-й ювілейній наступного року.

 "И был вечер, и было утро: день шестой..".

#crimea2012 : день четвертий. "Облака - белогривые лошадки"

Я нині на секції "Використання інтернет-технологій в бібліотечно-інформаційній практиці". І навіть у якості співмодератора, разом з М.Гончаровим та О.Скалабаном.

Тренди : Інтернетизація "шагает по планете", а також планшети, мобільні технології, електронні бібліотеки, і , звичайно ж хмарні технології.

NB:  Вікіпедія нагадує: "Хмарні обчислення (Cloud Computing) — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера"

Вже ряд комерційних кампаній обіцють золоті гори пухнасті хмари (приватні чи публічні, до вибору, до кольору) тим, хто наважиться віддати на аутсорсинг свої дорогоцінні ресурси. Вам не треба тримати айті штат, піклуватися про безпеку, слідкувати за софтом, боятися затоплення-пожежі-цунамі-торнадо і т.д., і т.п. Що в сумі виходить начебто дешевше, а головне надіійніше. Бібліотекам пропонується скоріше поки "шматок слона" хмарних технологій: IAAS - інфраструктура як сервіс. Бібліотекарі підозріло  поки, питання лише  "чем докажете", або як довіряти й довірити найдорожче комусь?  Хоча, вчора на Нейконі Кузнецов сказав, що поки не вдалось йому в Москві знайти датацентр, який би відповідав всім вимогам для національного  архіву періодики. Що ж, розвиваємось. В одному з слайдів нині цікаве порівняння розвитку ІКТ технологій з розвитком автомобілебудування, коли ніхто на початку минулого вже століття не вірив в успіх, і популярність ("коні були, є і будуть!"), а інженери на Фордіввських заводах кілька перших років передбачали батіг в якості додатку до авта.:-) Тож, певно прийшов час. Поки поганяємо самі, і скоріше на волах, а не на конях. Час придивлятися до "хмарок". От таке.

Що ще? Наукова е-бібліотека eLibrary.ru почала продавати навіть окремі статті, а не тільки журнали. І працювати з приватними передплатниками.

Цікава прeзентація про SerialsSolution: ще один (вчора був EBSCO Discovery) софтик для управління е-ресурсами.  

Да, моя презентація сьогодні, звичайно, про Відкритий Доступ вже тут

Хто забув підписати Кримську Декаларацію Відкритого Доступу?
Далі буде.

#crimea2012 : день третій. "Вони і ми: поруч чи разом"

Конференція вирує, а  +13 в морі сприяють майже 100% відвідуваності секцій-круглих столів:-). Я сьогодні на Дні NEICON, основного російсього консорціуму бібліотек-передплатників е-ресурсів. Відкрив це одноденне засідання під поетичною назвою ""Вони і ми (бібліотекарі та видавці): поруч чи разом"  виконавчий директор Консорціуму пан О.Кузнєцов, який перемежаючи презентацію цікавими картинками з творчости Копейкіна і Лобанова,  розповів про проекти Консорціуму. Основний: за симпатичним контрактиком на один мільярд рублів з російським Мінобром (Мін-вом освіти і науки РФ) буде створено національний архів наукової періодики. На власній платформі, на власних серверах. З контенту: вже прикупили глибокі (від першого числ) архіви 8  провідних видавців (Cambridge UP, IoP, Science та ін.) Але дивно, що в якости платформи чомусь обрали ..DSpace (обізвавши його чомусь канадійським:-), і що збираються прикрутити в якости лінк резолвера ще не ясно. Зовсім туманно у цьому випадку, як забезпечать навігацію-лінки-контентний пошук та інші необхідні речі. Поза тим, планують прикупити чи домовитися і з російськими видавцями, вже є перші ластівки, тож російський електронний "кіоск Союзпєчаті" теж буде.  Чому архіви? Ну, неначе вони продовжують бути актуальними у 30% випадків для всіх наук, і навіть до 20% у фізиці. Пропонується також Elpub.ru  в якості платформи для створення рецензованого журналу. Ну що ж пєсня не нова: в світі є PORTICO, наприклад, чи інші подібні.

Про діяльність Консорціуму й різні його активності розповідали ще Ірина Разумова  (грант (80 млн.рублів) Мінобрнауки РФ на передплату ресурсів  для 700-800 університетівв-НДІ, розподілено за принципом "Хто більше передплачує сам, той отримає найбільшу квоту на обрані ресурси,  бо справедливости в житті немає":-),  Вікторія Разіна, Світлана Петрова: навчальні програми, бібліометрія й наукометрія, проекти передплати й оцінки ресурсів тощо. Цікаво про різні наукові рейтинги: середній індекс цитування організації як  сума індексів цитування всіх співробітників за отанні 5 років, ділена на кількість наукових співробітників  в організаці.. Рейтинг патентний: кількість ПРОДАНИХ  патентів в галузі за 5 років, теж ділено на кількість наукових співробітників організації. До важливих показників:  кількість публікацій в галузі які увійшли в в число найбільш 200 цитованих робіт І т.д. Про це і багато більше неначе в книзі, яку коротко презентував Кузнецов ( С. В. Бредихина, А. Ю. Кузнецова "Методы библиометрии и рынок электронной научной периодики").

Програму продовжили "вони", тобто видавці-провайдери: від Elsevier, Sage, EBSCO, IoP, OUP і т.д. Особливо нового для нас нема. Хіба про все більше сервісів -застосунків для оптимізації роботи дослідника (skivers application) , аналізу інноваційності досліджень ( illumine 8) (з ким співробітничати, які потенційні проблеми  та  ризики, дослідити тенденції і перспективи,  оцінити технології і методи, порівняти організації-людей- підходи-продукти, і т.д.)   Нові (для мене) цікаві продукти:  Brain navigator для нейрохірургів (Elsevier),  Nazmat navigator, Oxford scholarship, Oxford medicine online, Oxford law online, New Oxford competition law і т.д. Звичайно ж, представнике EBSCO розповів про EBSCO Discovery,  його якісні критерії : масив проіндексованих ресурсів, якість метаданих (предметизації), яксть алгоритму оцінки релевантності, швидкість обробки запитів, можливість підключення локальних е-ресурсів, єдине пошукове вікно. Ця система має найбільш повний охват видавництв, ніж в будь-якій інший системі такої лінійки. До речі, Могилянка тестує зараз цей продукт, з головної сторінки можете спробувати його і ви.

Ну, і last but not the least! Знаменитий "адепт "бібліометрії Володимир Післяков, Московська Вища школа економіки: на цей раз не дуже цікаво, телеграфним стилем про результати своєї НДР про рейтинги цитування російських дослідників.Дізнались, в яких журналах, і в яких видавництвах найбільше російських високоцитованих статей ( Ellsevier (238), далі APS, Nature, Wiley, Springer). "Петька, приборы - Восемь!!-Что восемь? -А что приборы?" Ну, єдине, НДР фінансована знову ж таки державою, не жаліють коштів платників податків на бібліотечні проекти... Завершила не менш легендарна Катя Полнікова, Санкт-Петербурзький державний ун-т: Бібліотека має змінюватися, а е-ресурси та сервіси навколо них цьому сприяють.Не сперечаємось?:-)Далі буде!

PS/ До новин на завершення: Петицію  Президенту США на підтримку вільного доступувчора підписало 25 тисяч осіб! .

#Crimea2012 : день другий

"Бачити легко, важко передбачати"

                                                    (Б.Франклін)

Цікавий проект презентували сьогодні російські колеги. Майже наша "Бібліотека 21", але вже втілена у наукову розробку і досить швидко розвивається... Одним словом, така історія: якось підозріло майже в один й той же час президентам двох сусідніх держав (точно на  якому самміті одну й ту ж презентацію бачили)  прийшо в голову:  створити вільний доступ громадян до всіх фондів бібліотек. Причім чіткої цілі чи розуміння, що мається на увазі під словами "вільний доступ" або  "до всіх фондів" висловлено не було. Тож приблизно за одним сценарієм в Україні "народився" проект "Бібліотека 21", оформлений в Державну програму. Як рухається проект, ми з вами знаємо, або думаємо, що знаємо. У росіян - теж фактичнов в Державну (Федеральну) програму, але якось прозоріше, а головне чіткіше.  Мін-во освіти й науки Росії  оголосило конкурс, і вже 30 вересня 2011 р. контракт на проект "Створення інформаційної системи доступу до каталогів бібліотек сфери освіти й науки як єдиний інтернет ресурс" (за точність назви не ручаюсь, вибачайте, але десь близько) було підписано. Бюджет проекту - 150 мілйонів рублів.  Головним виконавцем цього трирічного проекту стала ДПНТБ Росії. Серед вимог замовника: портал має бути платформі програмного забезпечення з відкритим кодом, тож, багатолітні напрацювання цієї книгозбірні з ИРБИС впровадити в цей проект не вдалось. Уточнена ціль проекту все ж така:  створення уніфікованого зведеного каталогу- єдиної точки доступу -  до бібліографічних метаданих 750 провідних університетів чи наукових інституцій Росії, а у  випадку існування повного тексту й до нього.  Зрозуміло, що найважчим виявляється забезпечення інтеграцї, адже е-каталоги різних бібліотек будувались в різний час, на різних платформах,різному  розумінні стандартів...

Одним словом, вже зроблено: технічне завдання, ескізний проект -макет системи (на 21 бібліотеку), значна організаційна робота (проектний офіс презентував теж сьогодні свою роботу, я щиро позаздрила...). Цього року планується  підключення 150 бібліотек, і в травні 2013 - 750 бібліотек Росії фактично презентуватимуть освітній та науковий ресурс країни  на цьому єдиному порталі. Крім основного завдання навігації по науковим та освітнім ресурсам, портал реалізує додаткові сервіси: антиплагіат, аналіз статистики використання тощо. Адреса проекту тутка!  От такий проект. Дискутуємо? У мене купа питань...  

  

#Crimea2012 : день перший

Необачно пообіцяла дописувати вам, шановні, а часу на писання тут не дуже. Тому поки телеграфним твіттерівським стилем,

Тож: 4 червня 19-а  Міжнародна Конференція "Крим 2012: Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, культури, освіти і бізнесу” – найважливіший світовий професійнтй форум для бібліотекарів та видавців, дослідників та викладачів, музейних та архівних працівників, представників бізнесу, права, закладів науки, культури та освіти ВІДКРИЛАСЬ!!! Гіп-гіп Урра! Респект невтомному Голові Оргкомітету проф.Я.Л.Шрайбергу!   

Відкриття зранку вітав "надежды маленький оркестрик"!

А ввечері ось така театральна імпреза, я б сказала "Олександр Перший і всі-всі".

Ну, а найцікавіше за сьогодні в професійній програмі, безумовно, головна доповідь Я.Шрайберга. Нема сенсу переказувати все, сподіваюсь, скоро виставлять у відкритому доступі (тим більше що Кримську декларацію Відкритого Доступу ми таки пустили в світ сьогодні!). Загальні враження: як завжди ретельно простежені тренди й наріжні камені сьогодення бібліотечно-інформаційного: авторське право, електронні книжки і е-читання, молодіжна цифрова культура, мобільні бібліотеки, нові сервіси, роль бібліотекаря...В цілому: формування майбутніх бібліотечно-інформаціних інфраструктур для людей, які народились в цифрову епоху.  І все з цифрами і цікавими прикладами, перемежоване численними цитатами (Бредбері, Борхеса, Брюсова, Боярського, М.Фрая, В.Вишневського і т.д.: "Є злочини гірші , ніж спалювати книжки: не читати їх","Стройные ряды стеллажей с книгами  — самая умиротворяющая разновидность бесконечности" etc. )та  уривками з фільмів-аніме й  іншими "шутками-прибаутками" . Ну, не обійшлось й без  його власних вже "нєтлєнок", на кшталт "Якщо у нас така благородна професія, і як казав Борхес "Бібліотека - це рай", то там ми з вами всі і зустрінемось...":-) І поетичне: "Світ на краю цифрового провалля", або футуристичне "Якщо бібліотекам лишити тільки гуманістичну місію (тобто не бігти за паровозом інформатизації), то вони швидко опиняться за межою інформаційного суспільства. От хай там собі гуманізують..."  

А ще сьогодні відкрилась виставка. А ще почали працювати цікаві секції, а ще... Але про це вже як мінімум  завтра. Спатоньки. Добраніч! 

"Крым зовет!"

Російські колеги виклали проект програми Кримської конференції (Судак, 2-9 червня 2012). Навіть якщо не збираєтесь  цього року:-), погортайте професійну програму: цікаво глянути на тенденції в обговореннях, теми, імена, назви, що нового у бібліотечній справі...От, наприклад, буде такий семінар "Методика и средства контроля качества цифровых копий бумажных документов", а Ви знали, що росіяни вже обговорюють "первую редакцию ГОСТ «ЕР СФД. Электронные копии бумажных документов. Показатели качества и методы контроля»? А про російську програму "Разработка информационной системы доступа к электронным каталогам библиотек сферы образования и науки в рамках единого интернет-ресурса» в рамках федеральной целевой программы«Исследования и разработки по приоритетным направлениям развития научно-технологического комплекса России на 2007-2013 годы» Минобрнауки России? І т.д., і т.п. Хоча, закинете Ви мені - і справедливо! - що нам слухати й обговорювати російські проекти. Наші рідні вітчизняні (не проекти, теми!)  мерехтять в програмі теж, але майже непомітно. "Из искры возгорится пламя!?"