неділю, 18 грудня 2016 р.

Про МОН, Clarivate Analytics та журнали від А до Є

Якщо Ви раптом пропустили вікопомну подію: вперше в Україні! Міністерство освіти і науки спільно з компанією «Clarivate Analytics» (колишній підрозділ з наукової власності та науки «Thomson Reuters») та Національною академією наук відзначили нагородами «Лідер науки України 2016. Web of Science award» найвпливовіших вчених, наукові журнали та організації України. У 7 номінаціях премії удостоїли 34 лауреатів, які працюють на високому рівні й гідно представляють українську науку в світі.
Детальніше тут  
Могилянська бібліотекарка несподівано теж отримала винагороду: за значні успіхи в галузі суспільних наук, зокрема,  за багатолітню працю на ниві бібліотечно-інформаційних студій, поширення ідей наукової комунікації та доступу до наукової інформації etc.  I do my best!

Серед "несподіванок" урочистостей: він у смокінгу вона у вечірній сукні    очільник МОН, що відповідає за мурзілки журнали університетів каже: ось-ось, і буде вам всім реформа. Хтось знає більше? Переліки фахових скасують? університетам їх не зараховуватимуть? і навіть ті, що подолали "тяжку путь" до Копєрнікуса?:-)  

Зазирнемо в конкурсні справи. Оскільки, МОН підтримав цього року бюджетне фінансування  на 1 млн. грн. (sic!) наукового дослідження "Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень"від Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, очевидно вже є результат. 
Дуже хотілось би їх почути? де прочитати?  перш ніж впроваджувати....
Наразі, відомі такі критерії, запропоновані проф. Р. Влохом: 

"Професор Р.О.Влох виділяє сім категорій періодичних наукових видань. 

  • Категорія «А» – вітчизняні й зарубіжні журнали із визначеним імпакт-фактором. 
  • Категорія «Б» – вітчизняні й зарубіжні журнали, занесені до переліку “Masters journal list” американського інституту наукової інформатики Томсона – ISI. 
  • Категорія «В» – журнали, які перекладають і перевидають закордонні видавництва, але вони не мають встановленого імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. Купівля видання тим чи іншим авторитетним закордонним видавництвом, крім того, свідчить про комерційну та читацьку зацікавленість, сприяє також обробці цих видань ISI. 
  • Категорія «Г» – журнали, які видаються в Україні англійською мовою без імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. 
  • Категорія «Д» – журнали, збірники і вісники, які видаються в Україні українською або російською мовами і мають сумарний показник 20 ≤ N < 50. 6 Ці видання не мають визначеного імпакт-фактора і не внесені до бази даних ISI. 
  • Категорія «Е» – видання із низьким показником (N < 20). 
  • Категорія «Є» – видання із сумарним нульовим показником.  
А тим часом, "Українські наукові журнали" - волонтерський проект групи ентузіастів - готовий до рейтингування за міжнародними критеріями. Але нема кому... 
Можливо, хтось мріє долучитися? 

 





  
   

середу, 2 листопада 2016 р.

Букомати чи бібліотеки?

На Контрактовій площі, зовсім поруч до Могилянки з'явився ... букомат.
Цікаво.
Незвично?
Звісно, довкола всіх університетів світу купа книгарень, от і букомат як різновид - логічно.
Але ж, так і проситься поруч QR-код з лінками на сайти найближчих бібліотек на Подолі (і не тільки!) : "У нас є ці книжки: безкоштовно!" (якщо ці книжки справді там є:-(

вівторок, 25 жовтня 2016 р.

Чим багатша країна...

"Теперь можно было считать доказанным, что ежели человека не кормить, не поить и не лечить, то он, эта, будет, значить, несчастлив и даже, может, помрет..." (Бр.Стругацькі. Понеділок починається в суботу")

Вибачайте за повний копіпаст, та ще й чужинською мовою, але часу нема, а тра: a. вузлик до звіту МОН собі на пам'ять b. вам до обговорення: 

"Логично предположить, что чем лучше обеспечен ученый в материальном плане, тем больше он новых знаний может дать человечеству. Следовательно, количество статей, выдаваемое в год учеными страны будет пропорционально также и среднему благосостоянию отдельного человека (в т.ч. ученого) — ВВП (валовому внутреннему продукту) на душу населения. Итак, комбинируя эти два фактора получаем:

Число статей = а * Население * ВВП_на_душу_населения = a * ВВП

Здесь а — это коэффициент, который в идеальном случае одинаков для всех стран. Как видно, при таком простом подходе число населения не играет роли, важен лишь ВВП страны. Научная продуктивность в этом случае должна оцениваться как отношение числа статей ученых конкретной страны к ВВП этой страны. Грубо говоря, если у одной страны ВВП в два раза больше, чем у другой, то и научных статей эта первая страна должна генерировать тоже в два раза больше."

і далі: "научная продуктивность Украины соответствует ее ВВП"
А що ми очікували? як годують...
Брєд - не брєд, розберемось?

Джерело  

вівторок, 11 жовтня 2016 р.

Від Зенодоту до ZENODO

Бібліотекарі, поширте цю інформацію для науковців Вашого університету, інституту, регіону! 

Зенодот (Zenodotus) - перший бібліотекар знаменитої Library of Alexandria, і батько recorded use of metadata першої бібліотечної систематизації (книжки за предметами в різних кімнатах, всередині кожної кімнати - за абеткою, майже ніц не змінилось, га?:-)
Але не про це нині:
Саме в його честь назвали європейський репозитарій для самоархівування науковцями Європи їхніх публікацій - ZENODO.
Фінансується Європейською Комісією, підтримує CERN.
Реєструйтесь, завантажуйте (всі галузі знань, до 50GB), отримуйте DOI для своєї праці (якщо ще не має), ліцензуйте, спілкуйтесь з колегами, будуйте кооперацію, будуйте "власний репозитарій" і ще багато чого.
Поширюйте свої дослідження для глобальної академії!
Для тих, хто прагне отримувати гранти Європейського Союзу - розміщення тут (та (або) в будь-якому репозитарії відкритого доступу) - обов'язкове.

неділю, 4 вересня 2016 р.

Колекція фоноваликів Філарета Колесси


У 2013 році в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України було виконано оцифрування фонографічних воскових валиків академіка Філарета Колесси, на які протягом 1904–1912 років було записано думи, народні пісні, інструментальна музика та низка інших творів кобзарів та лірників.
Фонографічні циліндри — перші в історії носії, які уможливили збереження та відтворення зафіксованої на них звукової інформації. У порівнянні із сучасною звукозаписувальною технікою такий запис давав значно нижчу якість звуку, оскільки спосіб фіксації був повністю акустичним: виконавець співав у рупор, сполучений з спеціальною мембраною та голкою, що наносила коливання у вигляді канавки на восковий циліндр.
Проект реалізовано завдяки фінансовому ґранту від Фонду Вікімедіа.

четвер, 18 серпня 2016 р.

"ЧТО лежит в этих библиотеках"

Точка зору: "...Библиотечное сообщество сопротивляется возможности списать ликвидные фонды и даже возможности их учитывать. Мы единственная страна, где нет электронного каталога библиотек всей станы. Вы же понимаете - как только выяснится, ЧТО лежит в этих библиотеках, начнутся скандалы. Окажется, что часть фондов разворована, часть подлежит законной декоммунизации и должна быть списана, остальное либо физически устарело, либо никогда не запрашивалось. Когда мы поймем, что количество книг в этих библиотеках уменьшилось в разы, напросится логический вывод, что большую часть библиотек пора закрыть"


Підтримую. 
Бібліотеки, які не здатні змінитися мають бути зачинені.

четвер, 11 серпня 2016 р.

Московський режим проти відкритого доступу до архівних документів

Роскомнадзор заблокував  Електронний архів українського визвольного руху на території РФ. Без коментарів.
#Маразмкрєпчал

Джерело:
«Виглядає так, що Росія настільки боїться доступу до архівів КГБ що не тільки засекретили свої до 2044 року і прямо підпорядкувала архіви Путіну, але й закриває доступ для своїх громадян до копій документів розміщених в мережі. Але це сізіфова праця - в 21 столітті правду яка вже вийшла на поверхню не сховаєш приписами цензури», - говорить Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.
Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеє «Тюрма на Лонцького» за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам'яті та Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23589 документів. Місія проекту - робити минуле доступним." Повний текст тут.


понеділок, 11 липня 2016 р.

Кому Thomson Reuters? Недорого...

Продається Thomson Reuters.
Недорого: 3, 55 млрд.доларів.
Хто там готує гаманці, запізно: продано! Таємничому канадійському інвестиційному фонду Onex Corp.  Сподіваємось, що на основні продукти Томсонів - Web of Science! - ми тільки призвичаїлись писати без помилок, а дехто навіть отримав сертифікати по користуванню, а дехто навіть передплатив! - це ніяк не позначиться. 
Ех, а як би нинішній візит прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо (через який увесь день в Києві ускладнений трафік), в угоді про зону вільної торгівлі дописали таке: "університети України отримують від Onex Corp. безстроковий договір на користування Web of Science безкоштовно":-)  
$3,55 млрд,

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Thomson Reuters

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497
Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497

середу, 29 червня 2016 р.

Мімікрія журналів в цифрову епоху

Попит народжує пропозицію, як відомо (респект Alfred Marshall). 

Всім охочим ("а хіба хочеш-мусищ!")  до публікацій в міжнародних журналах, ринок нині пропонує "до вибору-до кольору": від справді рейтингових журналів зі сплатою  "article processing charge (APC) до прихованого чи й відвертого  шахрайства ("Поможем опубликоваться в ...", "Наш журнал есть в СКОПУС" (навіть якщо це не зовсім так, чи зовсім не так) тощо.
Не дайте себе ошукати! Перевіряйте політики журналу, його присутність в наукометричних базах, або доручіть це фахівцям Вашої бібліотеки! 
Але: увага і дослідників, і бібліотекарів: новий вид шахрайства  - крадіжка (угон, hijack) наукового журналу! Власне, ідея цього кіберзлочину досить проста (О.Бендер нєрвно куріт): 
реєструєте новий сайтик (домен) вже відомого (реферованого) наукового журналу (причім з максимально подібною адресою, наприклад фейкову  www.sciencmag.org замість реальної  www.sciencemag.org) , робите йому могутню рекламу - промоцію, і збираєте дєнюжку з охочих тут опублікуватися. А це не три копійки, до речі.
Так, довго цей бізнес (одного сайту одного журналу) не протягне, але ж журналів в світі так багато, а недосвідчених аспірантів ще більше...  
Ось і списочок таких мімікріє-подібних журналів вже добрі люде склали.
Так що:  Десять разів міряй, а раз утни перевіряйте, перевіряйте і ще раз перевіряйте, де публікуєтесь! 


середу, 15 червня 2016 р.

Статистика - наше всьо!

адача их сводилась к анализу кривой относительного познания в области ее асимптотического приближения к абсолютной истине. Поэтому одни сотрудники все время занимались делением нуля на нуль на настольных «мерседесах», а другие отпрашивались в командировки на бесконечность" 
                                                        (Бр.Стругацькі. "Понеділок починається в суботу") 


 Була нині на слуханнях Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України. Засідання присвячено розвитку Національної інноваційної системи, але про це іншим разом і може не тут. В пакеті документів - інформації різних Міністерств на тему "стан і перспективи" наш внесок в розвиток інновацій.  
Зазирнула в Мінкультівські, звісно.
О, бачу, є й розділ "Бібліотечна справа".
Не терпиться переглянути, якими ж інноваціями порадувала Батьківщину рідненька галузь. Може, раптом вже створено корпоративну каталогізацію та узгоджено формати-стандарти? І робочий день для тисяч бібліотекарів не починається з створення бібліографічного опису на ту ж саму книжку? А (серце завмирає) може прийнято програму втілення RDA-стандарту? А можливо порадували галузь вітчизняні IT-фахівці, забезпечивши локалізацію одного з FOSS програмних продуктів, і бібліотечні АБІС віднині сучасні, доступні  й безкоштовні?  А чи може мова про втілення  концепції модернізації бібліотек? Реформи в поповненні фондів? Створення "третіх місць"? Чи справді яка інновація у фаблабах на базі бібліотек? Чи менеджменту е-ресурсів? Організації віддаленої видачі е-ресурсів користувачам на їхні власні гаджети? О, скільки всього відразу промайнуло в мріях...
Аж ні. Вгадайте, яка найбільша бібліотечна інновація, достойна розгляду на Верховній Раді?
Просто цитую "Реалізація проекту Електронна система моніторингу діяльності публічних бібліотек (ECMaP) (електронна статистика)". 

Виявляється, донедавна, платники податків в Україні, які фактично утримують бібліотеки, дуже потерпали, бо не могли второпати скільки ж тих публічних бібліотек в країні,і що вони роблять. Бо "Україна хоч і збирала статистику на національному рівні і централізовано, проте  мала ряд обмежень, як то: 
- час на збирання, перевірку та обробку даних ( у звязку з цим неможливість  (підкреслюю це слово, не втримаюсь!) надати дані міжнародним організаціям (Світовий банк? НАТО? ІФЛА?  були вкрай стурбовані кількістю бібліотек в Україні та їхніми показниками, а ми не могли надати ці секретні дані?)          
- Обмежений тираж друкованих публікацій (Ооооо, тримаюсь з останніх сил....)
- Публікація в Інтернеті - на вузькоспеціалізованих сайтах в узагальненому вигляді на рівні країни в розрізі областей (і тупі користувачі Інтернету не змогли ані знайти ці "вузькоспеціалізовані сайти", ані зробити аналіз "в розрізі областей"????) 
- Періодичність збирання рік (через копіткий процес обробки паперових звітів" (no comments/ як кажуть...) 

Добре, хай так. Яка ж інновація? 

А от створено таку собі "просту форму подання статистики"  для публічних б-к, і тепер "для збереження і логіки контролю показників, бібліотеки які мають комп'ютери, але не мають доступу до Інтернет (sic!!!)   в Екселі заповнять дані, і "управління відділів культури" не матиме "розбіжностей через подвійну звітність" (sic!!!), і "завдяки широким можливостям Excel" (Віват, Microsoft!)  сприятиме "надійності розрахунків та зменшення вірогідності механічних  помилок при заповненні звітів". Суперінновація, мабуть, полягає в тому, що у держави з'явилась "можливість автоматично  відбирати бібліотеки з конкретними властивостями (наприклад, лише тим, хто не подав звіт" (орфографію збережено).


Проект створено спільно Мінкультом, Нац.парл.б-кою та програмою "Бібліоміст", і вже проведено 178 командіровокнабесконечность тренінгів, і навчено роботі в системі 1758 осіб...

В систему зайти не змогла, вимагається пароль, логін. Тож пересічний громадянин здійснити "Електронну систему моніторингу  базової мережі публічних бібліотек
України" - не зможе. І нащо йому знати... Вже не питаю, що таке "базова мережа публічних бібілотек"...  


Бібліотеки, вірю, що все ж  не  діленням нуля на нуль займаємось, і ця "інновація" хай лишиться на совісті очільників "проекту".

суботу, 14 травня 2016 р.

Альметрикс наступає

Все більше впливу має Альметрикс у процесах наукової комунікації. Віднині це зафіксовано також 3-ма стандартами ІСО (The National Information Standards
Organization (NISO), американської неурядової організації, що акредитована Інститутом Національних Стандартів: 

NISO RP-25-201x-2A, Alternative Outputs in Scholarly Communications: Data Metrics; 
NISO RP-25-201x-2B, Persistent Identifiers in Scholarly Communications; 
NISO RP-25-201x-2C, Alternative Outputs in Scholarly Communications.
Почитайте, кому цікаво,  про це тут

пʼятницю, 29 квітня 2016 р.

Хто вони - користувачі Sci-Hub’ і що вони читають?

Про "стартап" Олександри Елбакян з Казахстану, певно знають всі: Sci-Hub, ресурс що надає піратський доступ до 50 млн. статей.
Як, очевидно, і про позов "Elsevier та інші проти Sci-Hub та інших" (тут попало ще  Library Genesis).
Але нині не про це, Science опублікував статистику завантажень, з гарною візуалізацією.І не тільки Іран чи Китай, і не тільки Ельзевір (хоча й найбільше), і чомусь Україна набагато менxjvecm Erhf]yf ще багато цікавого.  
Зазирніть?
 PS. І, це не реклама, але ж знаєте про twitter hashtag #IcanhazPDF , якщо Вам треба статтю, а 30 доларів на неї нема:-)

четвер, 28 квітня 2016 р.

Стратегії стратегій для стратегій

Відразу вибачаюсь перед давніми друзями-читачами блогу за тривалу мовчанку. І не тому, що не було, що сказати, а, повірте, не було коли! І вже - каюсь! - кілька разів майже підіймалась рука на закриття блогу, але ж - ні, ні, ні!  Ні про конференцію в НаУКМА (недописаний пост), ні від семінар Томпсонів (так само), ні про дослідницький універ (так само) і т.п. 
Але:  тому, хто лишається зі мною: дякую! і я ЩЕ ТУТ! Хоч буду нечасто (на жаль!),і, звісно, не відслідковую все "цікаве-корисне-прекрасне і т.п." в Б.справі, все ж, сподіваюсь, буду корисною комусь.
Нині просто запит до колег.
Києво-Могилянська Бізнес-Школа радісно повідомила про таке: "Яке майбутнє у бібліотек? Як перетворити “книгосховище” (те у що перетворились бібліотеки протягом останніх 20 років) на “книгодіяння”? Про зміну бібліотечного середовища України 3 модулі спілкувалися учасники програми "Стратегії розвитку" для бібліотекарів. Команди з усієї України працювали у пошуках Ідеї що об’єднує, досліджували читацький досвід, відкривали себе як частину повсякденного життя людей та громад, ставали науковим драйвером у реалізації місій університетів. Програма завершилася захистами проектів команд, від бібліотеки масштабу країни до маленької районної бібліотеки".
Теж спостерігала за численними фото від колег та ейфорією від "Ми в КМБШ!"
І "Сьогодні важливий день для бібліотекарів-учасників програми "Стратегії розвитку ", що була створена УБА та Києво-Могилянської бізнес-школи. Сьогодні захист командних проектів. Нарешті можна показати напрацювання перед автритетним журі - кращими тренерами бізнес-школи" (орфографію збережно)
А де ж і коли глянути на результати навчання пересічним бібліотекарям?   А де і які ці проекти? Результати обговорень? Дискусій? і чому хтось впевнений, що всі бібліотеки перетворились у книгосховища?    
Відкритий світ - це відкриті проекти, чи не не так, колеги? 
 

понеділок, 21 березня 2016 р.

Шедеври бувають гарячі

 "Зато, говорю, мы делаем ракеты.."

 Не можу не потягти: і вам для ознайомлення, і собі вузлик на пам'ять (колись же настане час для подальших студій, вірю!)
Тож, про гарячі шедеври української науки за даними Web of Science написав щойно Сергій Штовба, професор Вінницького національного технічного університету.  
Стрімкий розвиток науки справді часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень. Автор нагадує, що шедевром (high cited paper) вважається стаття, яка у своїй тематичній галузі потрапила у 1% найбільш цитованих робіт. Відбір здійснюють в межах одного року, тобто порівнюють статті одного віку.  
Всього виявлено 2772 гарячих шедеврів, співавторами 18 з яких є українські науковці. У відносних одиницях виходить, що українські науковці працювали над створенням 0.65% таких статей. Зокрема, українські науковці приймали участь у підготовці:- 
  • 4.74% гарячих шедеврів із фізики – 10 статей;
  • 3.45% гарячих шедеврів із космічних досліджень – 1 стаття;
  • 1.2% гарячих шедеврів із клінічної медицини – 6 статей;
  • 0.31% гарячих шедеврів із хімії – 1 стаття.
Оце і увесь наш внесок в світову науку.  Багато чи мало?

пʼятницю, 4 березня 2016 р.

Не Гіршем єдиним або ще раз про Альтметрикс


  Новий плакатик від Альтметрикс! Не Гіршом єдиним...
Хто забув, що це - читайте тут  і тут.

Коротко: альтернативна модель  метрик, що включає крім  звичних показників цитованості, імпактів журналів та Гірша, ще й: 
- кількість переглядів чи занатажень статей (HTML-views або  PDF-завантажень)
- Обговорення - коментарі в тілі журналу, на блогах, у Вікіпедії, Твіттері, Фейсбуці та ін.соцмережах. 
- Збереження на Mendeley, CiteULike  тощо 
-Цитування через Web of Science, Scopus, CrossRef та ін. 
-Рекомендація , н-д, через F1000Prime
 і т.д. 
Як рухається по планеті - дивіться на плакатику.
Про це і не тільки говоритимемо на конференції “Наукова комунікація в цифрову епоху”в НаУКМА 30-31 березня. Реєстрація для учасників - завершена, але для гарних доповідей - ще є час до 10 березня! 
До зустрічі!
Всіх з Весною! 

вівторок, 16 лютого 2016 р.

Платинова долина Відкритого Доступу в Україні

Новенький (принаймні у нас) термін в риториці та адвокації відкритого доступу: платиновий Відкритий Доступ - абсолютно безкоштовний і для авторів, і для користувачів.
Чим "короліва металів" заслужила повагу у прихильників Відкритого Доступу? 
На додачу до "золотого" (через журнали відкритого доступу, які , як правило,  беруть грубі гроші з авторів) та "зеленого" (через самоархівування авторами препринтів та постпринтів у репозитаріях - архівах відкритого доступу), пропонується ось такий: платиновий. 
І золотий, і зелений шляхи потребують коштів на покриття витрат (на створення й поширення журналу відкритого доступу -хай і на платформі з відкритим кодом, на створення та підтримку репозитарію).   
В чому ж секрет платини?  пам'ятаємо про  "безкоштовний сир"?
Так от, платиновий доступ передбачає, що всі роботи,  пов'язані з публікацією та поширенням результатів наукових досліджень у відкритому (безкоштовному для користувачів) доступі - за рахунок волонтерів, грантів, благодійної допомоги.  
В Україні, передбачаю, термін не приживеться, бо у нас і золотий, і зелений шляхи - зазвичай - Ab initio! - платинові (створені часто"не благодаря, а вопрєкі"), працею ентузіастів, і майже волонтерів від науки, освіти, бібліотечної справи
Як гадаєте?

середу, 10 лютого 2016 р.

Журнали відкритого доступу в Scopus

Авторам - на замітку, бібліотекарям - у фонд!
Ще минулого липня  Scopus оголосив про відзначення журналів, які підтримують відкритий доступ, а отже безкоштовні для користувачів.
Від 4 лютого нині така мітка "Відкритий доступ"(Open Access)  вже вбудована поруч з назвою журналу, і значно полегшує пошук та відбір журналу відкритого доступу, що індексується в Scopus (а також в  Directory of Open Access Journals (DOAJ) чи  Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD) як мінімум трьома шляхами:
 Хочете дізнатися більше? Дивіться відео
.

четвер, 4 лютого 2016 р.

Найдорожчі в світі журнали - доступні!

2,500 назв високорейтингових журналів та понад 33,000 книжок нині (тобто понад 13 млн. документів!) вже на Ельзевірівському  ScienceDirect.
Нам все ще дєнєгнєт дорого й недоступно. І ситуація з фінансуванням науки, освіти, культури найближчими роками виглядає не більш оптимістичною. 
Для тих, хто шукає шляхи, а не причини
1. Research4Life  - проект, який через власні 4 підпрограми (бази) - – HINARIAGORAOARE та  ARDI  за доступною ціною в 1,5 тис.доларів пропонує доступ до 45 тисяч (ТИСЯЧ) назв наукових журналів, в т.ч. від Ельзевіру!   Недолік - може бути ембарго, може бути неповний доступ до журналів, але на нашому небосхилі...
2. Власне Ельзевір розвиває програму Відкритого Доступу.  Перелік журналів відкритого доступу (тобто абсолютно безкоштовних для вас та Ваших читачів) -A–Z Directory of open access journals.
Додали до каталогів? Розповіли читачам? Включили до ресурсів? 
Не кажіть, що не знали про це!

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Ефект Матільди, або про гендерну публікаційну нерівність

Кажуть, що жінки публікуються в  більш престижних наукових журналах, але ...цитують їх набагато менше. От таке...
Поки відповідних вітчизняних досліджень  немає, тож довіряємо закордонним колегам? Які стверджують, що за дослідженням 679 338 статей та 974 837 авторів в галузі інженерних дисциплін, зокрема: жінки публікуються у високорейтингових журналах частіше за колег-чоловіків. Але при цьому, їхній індекс цитування... нижчий
Чому? 
Автори дослідження пояснюють це відомими аргументами: 1. жінці нелегко "пробиватися" в суто чоловічих boys with toys дисциплінах  (космос, електротехніка, механіка). По-друге, згадуємо про Matilda effect: в середньому "жіночий" внесок в те чи інше наукове досягнення, як правило, применшується або зовсім не згадується...
(Нагадуємо: Ефект Матільди — дискрімінація жінок у сфері науки, названо за іменем Матільди Джослін Гейдж, активістки, яка першою висловилась проти обмеження прав жінок в науці. Зокрема, йшлось про жінку-дослідницю Ф. Робшейт-Роббінс, яка протягом 30 років працювала пліч о пліч з фізіологом Дж.Уіпломом та фактично була  співавторкою всіх його публікацій, але... Нобелівську премію отримав Він один (1934), вірніше (ще більш несправедливо!),  розділів цю премію з іншими мужчІнами, що працювали в іншому дослідницькому центрі (Дж.Р. Майнот та У.П. Мерфі).

От така от гендерна нерівність. 
Поборемо!

А що Матільда? 
(та нє, нічого особистого:-) 

Про ефект М. ще у дружньому блозі

вівторок, 5 січня 2016 р.

Де не варто публікуватися: список Дж.Біла зростає

Поки є попит, буде пропозиція. Основний закон маркетингу ніхто не відміняв,  на жаль, його доводиться застосовувати і до фейкових журналів та фейкових видавництв, що обіцяють швидку й безпроблемну (лише сплатіть) публікацію у міжнародному журналі.
Про те, чому не варто публікуватися в таких журналах, читайте тут.





Але ось свіжі дані: на жаль, кількість таких видавництв та журналів стрімко зростає. Прогнозую: зростатиме й надалі:-(
Список Белла (Beall’s List of Predatory Publishers 2016) вже нараховує:882 "сумнівних"журнали та 923 видавництва....
Стережіться, перевіряйте самі чи запитайте у Вашого бібліотекаря!