13 поверх : Thomson Reuters

Показ дописів із міткою Thomson Reuters. Показати всі дописи

понеділок, 11 липня 2016 р.

Кому Thomson Reuters? Недорого...

Продається Thomson Reuters.
Недорого: 3, 55 млрд.доларів.

Хто там готує гаманці, запізно: продано! Таємничому канадійському інвестиційному фонду Onex Corp. Сподіваємось, що на основні продукти Томсонів - Web of Science! - ми тільки призвичаїлись писати без помилок, а дехто навіть отримав сертифікати по користуванню, а дехто навіть передплатив! - це ніяк не позначиться.

Ех, а як би нинішній візит прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо (через який увесь день в Києві ускладнений трафік), в угоді про зону вільної торгівлі дописали таке: "університети України отримують від Onex Corp. безстроковий договір на користування Web of Science безкоштовно":-)

$3,55 млрд,

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497

Thomson Reuters

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497

Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497

Компания Thomson Reuters объявила о продаже своего подразделения, занимающегося предоставлением информации в области интеллектуальной собственности и науки, а также инвестфонда Baring Private Equity Asia.

Сумма сделки составила $3,55 млрд, она будет оформлена в денежной форме.

Подробнее на РБК:
http://www.rbc.ru/rbcfreenews/578382809a7947d758713497

неділя, 6 грудня 2015 р.

Web of Science йде в Україну: місія виконувана!

Це таки відбулось. І навіть у ~~гламурному~~ престижному готелі Києва - Прем"єр-Палаці (дожили таки дослідники та бібліотекарі до рівня бізнесменів чи держслужбовців високого рангу:-), а деякі виглядали не менш органічно. І навіть за сприяння МОН і НАН, та за активної співпраці з Консорціумом e-Verum та проекту "Українські наукові журнали".

Повна назва заходу 4 грудня: семінар «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору», який проводить Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України спільно з консорціумом e-VERUM за сприяння компанії Thomson Reuters.

Програма та презентації тут. Все, що Ви хотіли знати про наукометричні бази даних, і не тільки. Моя презентація тут.

А для тих, хто планує передплачувати Web of Science - достатньо заповнити декларацію, і навіть у випадку, як не знайдете раптом коштів - майже двомісячний тестовий доступ забезпечено. Звичайно ж, повноцінна робота - вітається, але трохи коштує, закладайте в бюджети.

І останнє, але найважливіше, як на мене: для 26 університетів та наукових інституцій, переміщених з тимчасово окупованих територій України, до баз даних Web of Science буде надано безкоштовний доступ.
Про наш семінар тут

неділя, 5 травня 2013 р.

Куди рухається світова наука: версія Thomson Reuters

Світова мапа наукових досліджень, як відомо, надзвичайно різноманітна, цікава й взаємопов'язана. Водночас, це пейзаж, що постійно змінюється. Де відбуваються найбільш значущі зміни? Де зароджуються нові знання? Де пріоритети у світовій науці? Хто рулить? На ці та багато інших питань відповідає медіакорпорація Thomson Reuters, яка почала в цьому році публікувати дані про так звані «фронти досліджень» («research fronts»). Напрямки відслідковуються, як тільки дослідники в своїх працях починають цитувати публікації інших дослідників. Таким чином, взаємне цитування утворює концентрацію робіт, які часто цитуються разом. Коли такий процес досягає певного рівня інтенсивності й узгодження (обчислюється через кількісний аналіз), утворюється "фронт" (край) дослідження, ядром якого є взаємопосилання. Такі дані віддзеркалюють звязки між дослідниками, які працюють над спорідненими науковими темами в так званому "невидимому коледжі" («invisible college») — неінституціалізованій групі дослідників з різних країн, різних інституцій, різних галузей, але пов'язаних між собою вільним обміном інформацією. Наприклад, один такий "фронт досліджень" об'єднав у вирішенні спільних проблем представників математичних, комп'ютерних наук та інженерії.

Такий аналіз "фронтів досліджень" дозволяє об'єктивно й неупереджено побачити, як (і де!) розвиваються (розділяються, зникають) науки: власне, самоорганізацію системи. З 8 тисяч напрямків наукових досліджень, виявлених у базі Essential Science Indicators (ESI) (агрегатор-надбудова над відомою Thomson Reuters-івською бібліометричною системою Web of Science) було відібрано 100 найбільш затребуваних напрямків, що активно розвиваються, в галузі природничих та соціальних наук (за цитуваннями в 2007–2012рр,,потім за певним ранжуванням). Таким чином, було визначено найбільш перспективні "фронти досліджень" в 10 галузях наук: сільське господарство, екологія, геонауки, клінічна медицина, біологія, хімія, фізика, астрономія, математика, соцнауки (кожна з яких в свою чергу містить десяток основних тем).
В сільському господарстві, наприклад, серед пріоритетних виявились: вплив змін клімату на продовольчі культури, класифікація грибів, геномний відбір, дослідження бджолиних сімей (гм, знане бджільництво в Україні, хіба ні?:-). Весь перелік дивіться самі, боюсь, мій переклад буде непрофесійним. Але відразу глянемо, хто ж з інституцій - країн "рулить" у цих дослідженнях? Знамо: США (24%), Китай (21%), далі Японія, Австралія, Бельгія і т.д. Ні тобі наших "пасічників", ні згадки про наші славні здобутки...Втім, як і слід було чекати, на жаль, українських дослідників й досліджень на всіх передніх фронтах науки не спостерігається...Де ж вони?

Джерело

понеділок, 6 серпня 2012 р.

References in Roman script: допоможемо журналам?

Відомі причини спонукають кожен науковий журнал потрапити в міжнародні реферативні бази, передусім, в Тhomson Reuter-івські та в SCOPUS (від Еlsevier). (Ще й після того, як рідне Міносвіти (як би воно наразі не називалось) почало вимагати наукометричні скопусівські дані з університетів, щоправда обіцяючи колись таки передплатити власне базу.:-)

Так само добре відомо, що в "дорослі" бази беруть далеко не всіх: в Scopus тільки 44 вітчизняних журнали, і лише 19 в Thomson Reuters.) Бо критерії досить високі, це теж відомо. Крім змістовних, ще й купа формальних: якісне оформлення статей, наявність ISSN, чітка періодичність, англомовні заголовки -анотації-ключові слова, пристатейна бібліографія в латиниці, чіткі дані про афіляцію авторів тощо + ще й налагоджена система peer review, ще й міжнародний склад редколегії та авторів, ще й сайт журналу англійською мовою і т.п. До того ж в Scopus, н-д, враховується індекси цитування 3-х членів редакційної ради (головного редактора та ще 2-х, яких він запропонує) та власне журналу. До того ж, якщо запропонований журнал не пройде експертизу, в наступні два роки він не може бути поданий, так що на "авось" не проходить... Детальніше про вимоги можна почитати тут і тут, хоча б.

"~~Кто виноват~~ и что делать" журналам - питання вже риторичні: виконувати й потрапляти в міжнародні комунікації. Або не виконувати й не претендувати.

Поза тим, першим стали б у пригоді й бібліотеки, які могли б допомогти редколегіям журналів та й авторам тренінгами/ консультаціями на кшталт "Як вірно оформити пристатейну бібліографію в романському алфавіті та навіщо це робити або Все про References in Roman script". Ця вимога є вкрай важливою, про впливи посилань та наукометрію-бібліометрію писано-сказано вдосталь, але якось дослідники, часто-густо не сприймають це всерйоз, а редколегії журналів теж не завжди зважають, і от, як пише авторка першої рекомендованої мною тут статті : "В 2009-2010 рр. в SCOPUS було запропоновано понад 140 російських журналів. З них біля 60-ти ...не були прийняті на експертизу. Основна причина відмови – відсутність російськомовних пристатейних бібліографічних списків в романському алфавіті". Чи хтось, колеги, проводить такі навчання? Чи у когось в планах освоїти всі "секрети" у царині закордонних стандартів на бібзаписи? Хтось знає, чому не варто використовувати наші улюблені // та «–» у описі, і чим відрізняється Harvard - British стандарт від Chicago? а що таке MLA Style? Як цитувати монографію, і як матеріали конференції? а неопубліковані матеріали чи електронні ресурси?які правила транслітерації? І які програмки можна використати для автоматичного оформлення посилання? Чому важливо вказати DOI? і т.д.і т.п.? Якщо хтось таке проводить, поділіться досвідом-програмами? Якщо ж ні, пропоную подумати над цим, це таки наша безпосередня фахова діяльність. Може, і наш професійний внесок у справу просування вітчизняних журналів на міжнародний рівень, знадобиться...

PS. ~~Ложка дьогтю~~ Порада авторам: не вмієте-не знаєте як створити-транслітерувати посилання в латиниці, то побільше цитуйте закордонних авторів: "... В то же время, большая часть принятых к экспертизе журналов также не выполнила эти требования, но была принята, так как в пристатейных списках этих журналов много ссылок на иностранные публикации, в учете которых заинтересованы создатели БД":-). Звідси ж.

середа, 4 липня 2012 р.

Journal Citation Reports 2011

THOMSON REUTERS оприлюднив новий Journal Citation Reports за 2011 рік. З 10,677 наукових журналів в 232 галузях наук від 2,552 видавців з 82 країн світу, знову лише 19 наших. І знову лиш один - 1.071 - Symmetry, Integrability and Geometry: Methods and Applications (SIGMA) (Інститут математики, Київ) має IF вище 1:
Повний перелік:
1.071 - Symmetry, Integrability and Geometry: Methods and Applications (SIGMA) (Інститут математики, Київ)
0.851 - Ukrainian Journal of Physical Optics (Iнститут фізичної оптики, Львів)
0.811 - Condensed Matter Physics (Iнститут фiзики конденсованих систем, Львів)
0.785 - Journal of Superhard Materials / Сверхтвердые материалы (Институт сверхтвердых материалов, Киев)
0.730 - Low Temperature Physics / Физика низких температур (Институт низких температур, Харьков)
0.509 - Theoretical and Experimental Chemistry / Теоретическая и экспериментальная химия (Институт физхимии, Киев)
0.468 - Neurophysiology / Нейрофизиология (Институт физиологии, Киев)
0.361 - Kinematics and Physics of Celestial Bodies / Кинематика и физика небесных тел (ГАО, Киев)
0.337 - Powder Metallurgy and Metal Ceramics / Порошковая металлургия (Институт проблем материаловедения, Киев)
0.246 - Cytology and Genetics / Цитология и генетика (Институт клеточной биологии и генетической инженерии, Киев)
0.234 - Strength of Materials / Проблемы прочности (Институт проблем прочности, Kиев)
0.229 - Materials Science / Фізико-хімічна механіка матеріалів (Фізико-механічний інститут, Львів)
0.205 - Journal of Water Chemistry and Technology / Химия и технология воды (Институт коллоидной химии и химии воды, Киев)
0.193 - Ukrainian Mathematical Journal / Український математичний журнал (Інститут математики, Київ)
0.164 - Nonlinear Oscillations / Нелінійні коливання (Інститут математики, Київ)
0.163 - Journal of Mathematical Physics, Analysis, Geometry / Журнал математической физики, анализа, геометрии (Институт низких температур, Харьков)
0.143 - Металлофизика и новейшие технологии (Институт металлофизики, Киев)
0.039 - Actual Problems of Economics / Актуальные проблемы экономики (Национальная Академия Управления, Киев)
0.028 - Problems of atomic science and technology / Вопросы атомной науки и техники (Харьковский физико-технический институт)
Знову риторичне вже питання про майже 2000 назв наукових журналів, які продукує українська наука, але в світі знають лише 19...
Джерело
Ще джерело і подяка за новину!

неділя, 29 січня 2012 р.

Вебінари від Web of Knowledge: 30 січня - 3 лютого

Малгожата Красовська (Malgorzata Krasowska) з Thomson Reuters багатьом розіслала запрошення, але раптом хтось забув чи не отримав: від завтра - 30 січня - до 3 лютого купа цікавих вебінарів, безкоштовно, російською мовою про:
– Web of Science: пошук найцікавіших статей в галузі, запис та експорт результатів пошуку, звіти цитування
– Web of Science та Researcher ID: пошук у Web of Science, персональний профіль, WOS та RID.
– Web of Science та EndNote
– Web of Knowledge: новини, пошук різних баз (WOS, Medline, DII), запис та експорт результатів пошуку
– Journal Citation Reports : як створити власну стратегію публікації в журналах з імпакт-фактором, як пекспортувати дані з Journal Citation Reports і т.д.
– EndNoteWeb: як зібрати, зберегти та форматувати записи з баз даних та бібліотечних каталогів .

Годинні сесії починаються о 9:30, 11:00 та 12:30 за московським часом.

Web of Science
понеділок 30/01, 12:30 Register
вівторок 31/01, 11:00 Register
середа 01/02, 9:30 Register

Web of Science: звіти цитування
четверг 02/02, 9:30 Register
четвер 02/02, 12:30 Register
п'ятниця 03/02, 11:00 Register

Web of Science та Researcher ID
понеділок 30/01, 9:30 Register
вівторок 31/01, 12:30 Register

Web of Science та EndNote Web
середа 01/02, 11:00 Register
середа 01/02, 12:30 Register

Платформа Web of Knowledge
четвер 02/02, 11:00 Register
п'ятниця 03/02, 9:30 Register

Journal Citation Reports 2010
понеділок 30/01, 11:00 Register
вівторок 31/01 9:30 Register

EndNote Web
пятниця 03/02, 12:30 Register

Реєструйтесь, кому куди цікаво. А хто буде в цей час в Могилянці на нашому семінарі, то по-перше, у нас теж буде не менш цікаво (програмка тут), по-друге, Wi-Fi присутній, тож...

середа, 18 травня 2011 р.

Україна-Німеччина: наукова дружба-фройндшафт!

На вчорашньому семінарі Малгожата Красовська презентувала надзвичайно цікаві дані, презентації виставимо найближчим часом на порталі ELibUkr. Але, ось таке, наприклад: У Web of Science - 11 927 журналів, з них всього лише 18 - українських...
Українська наука представлена приблизно через 63 000 публікацій (дані за 2000-2011 рр.). Серед країн, вчені яких найбільш активно публікуються у співавторстві з нашими (чи, скоріше, навпаки): Німеччина - 5176 "спільних"статей, США - 4620, Росія -4324, Польща - 3452, Франція - 2349, Велика Британія - 1690, Італія - 1387, Японія - 1091, Іспанія - 1025, Швеція - 755, Нідерланди - 702...

четвер, 27 січня 2011 р.

Імпакт-фактор: pro & contra

Трапились такі дані: 89 відсотків імпакт-фактору журналу Science за 2004 забезпечили всього 25% публікацій цього журналу. Подібна історія з Nature: 90 відсотків імпакту за 2004 рік забезпечили знову ж таки 25 % публікацій. (Джерело: The Future of the Academic Journal /B.Cope, A.Phollips – Chandos Publishing, 2009)

Чи означає це, що решта 75% в обох журналах з одними з найвищих в світі IF були неважливими? Чи можна говорити про імпакт-фактор як панацею у визначенні критеріїв важливості журналу в науковому світі?

Нагадаю: Імпа́кт-фа́ктор (або IF) — кількісний показник важливості наукового журналу, є одним з формальних критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень. Науковий рейтинг дослідників (в т.ч.його індекс цитування) багато в чому залежить від імпакт-фактору журналу, де він публікується. При присудженні грантів, висуванні на наукові премії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплюваних JCR. З 1960-х років розраховується Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information (ISI), нині називається Thomson Reuters. ІF публікується в журналі «Journal Citation Report».

Розрахунок IF базовано на трирічному (інколи дворічному) періоді. Наприклад, IF журналу в 2010 р. I₂₀₁₀ буде обчислено таким чином:

I₂₀₁₀ = A/B, де:

A — кількість цитувань (протягом 2010 р. в журналах із списку Інституту наукової інформації) статей, опублікованих в даному журналі у 2008-2009 роках;
B — кількість статей, опублікованих в даному журналі у 2008-2009 роках.

NB: нині доступні останні дані за 2009 рік. Топ-журналів з найвищими IF: CANCER JOURNAL FOR CLINICIANS - 87,925; ACTA CRYSTALLOGRAPHICA SECTION A – 49, 926; NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE - 47,050; NATURE REVIEWS MOLECULAR CELL BIOLOGY - 42, 198; ANNUAL REVIEW OF IMMUNOLOGY - 37, 902; PHYSIOLOGICAL REVIEWS - 37, 726; CHEMICAL REVIEWS - 35, 957; NATURE - 34, 480. CELL - на 12 місці (31,152), LANCET – на 13 (30, 758), SCIENCE - на 15 (29, 747). Журнали відкритого доступу теж потрапили в першу сотню: PLOS MEDICINE (13,050), PLOS BIOLOGY (12,916)

Українських журналів не більше 2 десятків (досить складно порахувати за відсутності відповідного пошуку). Відомий приклад єдиного українського журналу, який має імпакт більше одиниці – «ФИЗИКА НИЗКИХ ТЕМПЕРАТУР» ( Low Temperature Physics) я в переліку УКРАЇНСЬКИХ не знайшла, хіба що Харківський ФТІ низьких температур ім..Веркіна, що видає журнал, не лише робить це спільно з Американським Інститутом Фізики, але й ідентифікує себе, на жаль, як Росію…

Див. витяг із запису:

Full Journal Title: LOW TEMPERATURE PHYSICS

Language: ENGLISH

Journal Country/Territory: RUSSIA

Publisher: AMER INST PHYSICS

Поза тим, повертаючись до "pro et contra" оцінки ІФ. Позитивні характеристики IF відомі:

Широке охоплення наукової літератури — індексуються 7387 назв журналів з 60 країн;
результати публічні та легкодоступні; зрозумілі у використанні та розумінні;
журнали з високим IF зазвичай мають більш жорстку систему рецензування (а отже, якість).

Але, звернемо увагу на такі речі:

Незрозумілим є наскільки число цитувань свідчить про якість статті (дослідження), (хоч про це багато писали, але питання лишається риторичним, певно)
В багатьох галузях (наприклад природничі науки) дворічного періоду абсолютно недостатньо для аналізу, є потреба охопити хоча б 7-10 років Класичні статті, як знаємо, цитуються і кілька десятиліть…
Як бути з самоцитуванням?
Що з негативним цитуванням?
Як бути з різними IF для різних галузей знань (ІF 1-3 в математиці чи фізиці приблизно тотожний IF 5-8 в біологічних науках)

І т.д.

Агітувала і буду агітувати впровадження бібліометричних показників (імпакт-фактор, індекс цитування, присутність в міжнародних реферативних базах тощо) у оцінку вітчизняних наукових досліджень, все ж не можна однозначно довіритися якомусь з них.

Хоча Україні до цього так далеко…

PS. Минулого року Наукова Фундація Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft ) прийняла рішення НЕ ВКЛЮЧАТИ бібліометричної інформації (H-index and the impact factor) у оцінку роботи дослідників при визнанні кваліфікації, фінансуванні грантів тощо.