"Нормы библиографического описания составляют собой, так сказать, красу научного этикета. Их соблюдение указывает на привычку к науке, а их нарушение выявляет выскочку и неуча и нередко бросает позорящую тень на работу, казалось бы, приличную на первый взгляд…" (Умберто Эко)
В розпалі моїх студентських років (ох, і давно це було:-) трапилась така весела історія: на заміну ГОСТ 7.1—76 прийшов ГОСТ 7.1—84 (1984! BIG BROTHER IS WATCHING YOU! майже оруеллівські рефлексії:-), що викликало ледь не панічні настрої у таборі викладачів наших численних студій під умовною назвою "Фонди-каталоги-бібліографії галузеві".Ми ж, з огляду на
розум бабський-дівочий максималізм юнацький сприйняли зміни в новопропонованій схемі-логіці без особливого пієтету. На що викладачі обурювались: "ПРАВИЛЬНО УКЛАСТИ БІБОПИС- наріжний камінь Вашого фаху! Як Ви будете поратися з каталожними картками? а укладати бібпокажчики? а оформлювати ПРАВИЛЬНІ переліки літератури до дисертацій? якщо ви - не приведи Надєжда Канстантіновна! -невірно розставите розділові знаки у бібописі партійного з"їзду!" (Наївні, не знали, що ми навіть "доростемо" до "Назва з екрану", як і те, що настане власне ця епоха "читання з екрану":-)
Вже здогадались, що мова про правила укладання бібліографічних описів, а точніше навіть, біб.посилань? От тепер уявіть, що всі довкола легко орієнтуються у всіх ГОСТах-стандартах, вкл. з ДСТУ ГОСТ 7.1-2006, не кажучи вже про ISBD та різні стилі і т.п. І чого тоді вартуватиме ретельно виплеканий нами імідж бібліотечної професії й бібліотекамя, який чаклує над областями й елементами, творить багаторівневі записи, знає точно, в чому різниця між тире і дефісу, і скільки пробілів після якого знаку, і куди дівати другого, третього і т.п. авторів, і чому, коли і в яких дужках пишемо слово "Текст" і т.д. і т.п.? Ха, більше того, що імідж, коли в багатьох вітчизняних книгозбірнях ця таємнича наука приносить прибуток, адже включена в дозволений перелік платних послуг! Як думаєте, колєги і колєжанки?
А от американським студентам набридла колись така залежність, і сотворили вони в 2001 р. такий собі ресурс:
Легка бібліографія або ж EasyBib. Автоматична генерація бібопису-посилання-цитування. 58 різних видів-типів документів (включно з такими "екзотичними" як рішення судів чи е-листи розсилки). Різні стилі згенерованих записів: APA, Chicago/Turabian, MLA. В партнерах - WorldCat, тож руцями можна автора-назву іт.п. не набирати, а пошукати готовий опис. Ясна справа, є персональний профіль, бавтесь-працюйте з Вашими відібраними-створеними записами-цитуваннями-описами як завгодно. Перекладачка від Гугелка все це гарно перекладає. Купа
інструкцій-презентацій допомагають це освоїти легко й ефективно. Спробуйте! 28 млн. користувачів з усього світу нині зареєєстровано на цьому сайті, який належить нині кампанії ImagineEasy Solutions, яка процвітає і розвивається.
От би у нас
Вернадка? Книжкова палата? ВАК? хтось створив таку програмку, і здобув би вічну вдячність всіх аспірантів, а?
Джерело