вівторок, 30 серпня 2011 р.

Найбільші DSpace -репозитарії

Нашим рідним е-архівам ще працювати й працювати, кілька сотень чи навіть тисяч депозитів - поки наші найбільші досягнення. А іноземних колег -репозитарщиків вже цікавить, у кого більший DSpace -репозитарій.  
Не задля почесної грамоти "переможцю соц змагання", але й з практичною метою: "Як  управляти контентом в репозитарії з десятками чи сотнями тисяч депозитів". Про секрети управління ще поговоримо, а перелік найбільших за обсягами DSpace-архівів тримайте: 

229934 документів - Lirias
181815            http://www.dspace.cam.ac.uk/
179050           http://www.territorystories.nt.gov.au/
174468           http://ntur.lib.ntu.edu.tw/
169720           http://drc.ohiolink.edu/
128088           http://61.133.213.161:88/dspace/
99348             http://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/
98709             http://ganymedes.lib.unideb.hu:8080/dea/
94442             http://hub.hku.hk/
70383             http://air.unimi.it/

А ще  відомий проект  OhioLINK Digital Resource Commons звітує про  “524,360 записів", щоправда у 10 колекціях.
В'яжемо вузлика на пам'ять. Буде у нас така кількість документів, зазирнемо сюди ще раз? 

понеділок, 29 серпня 2011 р.

суботу, 27 серпня 2011 р.

"Українська вільна бібліотека" в Калуші та в Мережі

Ще одна Електронна бібліотека. На цей раз зі скромною назвою "Бібліотека XXI"  Ex.ua "УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА БІБЛІОТЕКА".  Розпочинає проект ініціативна група Історичного Товариства «Українська Варта», і  позиціонує його як  громадський, недержавний, культурно-просвітницький заклад, відкритий  для вільного користування усіма охочими. 
     Ініціатори впевнені, що існуючих понад 20 тис. бібліотек в Україні недостатньо, і тому в славному Калуші  (де вже є вісім бібліотек) на Прикарпатті планується відкрити ще одну. "Наразі, поки що невеличка, вона зберігається у приватному приміщенні засновників, по мірі накопичення її плановано перенести до приміщення, яке ми шукаємо. Є декілька варіянтів...Бібліотека є недержавною, а приватною – власністю громади її засновників, тому відповідно ми не розраховуємо і не шукаємо підтримки у держави". 
      Хай би була, більше гарних бібліотек в країні! Але і ці планують оцифровувати і надавати в доступ за плату: "У Мережі буде розміщений на офіційному сайті бібліотеки електронний каталог усіх книжок, де кожний обирає собі необхідне для роботи чи ознайомлення. Обираючи необхідне, читач робить замовлення на електронне копіювання всієї книжки чи певної частини або ж бібліотека іншим способом передає книжку на користування в інше місто чи місцевіcть. Лишень оплачує витрати по доставці. Все. Така схема працює в багатьох подібних закладах по цілому світові. Наприклад, Бібліотека ім. С.Петлюри у Парижі чи Бібліотека НТШ у Америці." . Про "таку схему" - перебільшення, панове. А що з авторськими правами? Як планується дотримання? І чи хтось колись заборонить це безкінечне нелегальне  оцифровування в Україні?  

пʼятницю, 26 серпня 2011 р.

Міжнародний День бібліотечного блогера - 25 серпня

Ага, тепер не просто для душі, а справжній  (кульки, банти, гольфи, смокінги і т.п. обовязкові! ) "професійний празднік" пропонується віднині святкувати на всій земній кулі 25 серпня всім причетним до бібліоблогосфери. Вже скоро напишуть у Вікіпедії: "25 серпня -   Міжнародний день бібліотечного блогера. Започатковано у 2011  групою "Неконференция библиотечных блогеров"  на Фейсбуці.Авторка ідеї - Євгенія Гусева". Чи щось таке:-) Ідеї щодо "народження легенди" свята приймаються там же.  Ну, щоб не просто "в жизни всегда есть место поводу":-) 
Ну що ж, хай буде "красный день Календаря": якраз після Дня незалежності України,  ще одне свято, а свято - це завжди приємно:-) Слоган : "Бібблогери, всі на перетворення біббуднів в свято!" 

четвер, 25 серпня 2011 р.

Дьюї в стилі реп

Відкриті фонди  потребують бодай мінімальної орієнтації користувачів в розстановці фондів, а отже в бібліотечній класифікації. А чому б і не в стилі реп?
PS. Хай би ББК проспівав:-)

середу, 24 серпня 2011 р.

20 років Незалежности!


Не дайте, щоб заснула край коня,
То наша мати. Іншої не буде.
Бо кине вас. І піде межи люди
Чужинними шляхами навмання.
Не дайте, щоб заснула край коня.
                    ( Л.Кисельов, 1968 рік)

 
З Святом 20-ліття Незалежності України!  Слава Україні!

неділю, 21 серпня 2011 р.

Антиконференція

   "Хай мене пошлють на конференцію!", якось взимку волав один анонім  на одному бібліотечному блозі,  обурюючись, що "не посилають", вірніше, посилають не туди:-) 
    Звичайно, жаль, що  нам з вами  не вдалось вирватися в  ці серпневі дні  в Пуерто Ріко, де вирувала 13-18 серпня 77-а Щорічна конференція ІФЛА, наш найавторитетніший професійний форум. Наші" чомусь не "твітяться-фейсбукують", як там:-(: видно, з нетом біда за океаном?:-) Почекаємо на враження, як повернуться!
        А у нас все в порядку!  Тож за новинами ІФЛА-вської конференції слідкуємо в мережі, і на сайті, і у ФБ, і через цвірінкання, а ще  рекомендую бюлетені ІФЛА-експрес, які навіть встигали виходити в т.ч. російською.  Зачепило, ось це: читаємо про АНТИКОНФЕРЕНЦІЮ!  І дивимось гарну презентацію від Мішель Боул про це. І читаємо статтю і т.п. Зовсім не те, як мітиінгувати ПРОТИ проведення, чи ПРОТИ тих, кого "посилають" на конференції:-) А, як для наших реалій (читай безгрошів'я на відрядження), цілком корисна штука, яка потребує тільки включення мізків + трохи часу + гарний трафік. А фото  можна будь-які з флікру натягати:-).
Проводимо? Га, колеги? 



пʼятницю, 19 серпня 2011 р.

Свято у Світі Слів: 100 років Оксфордському словнику

Виповнилось 100 років Оксфордському словнику англійської мови (Concise Oxford English Dictionary) - визнаному джерелу для всіх, хто вичав, вивчає і вивчатиме English. Перше видання вийшло в червні 1911, а 12-е - щойно в серпні 2011.  Вам цікаво, як і чому неологізми потрапляють в мову? коли з'явились тлумачення слів літак, радіактивність, регтайм, сіонізм, автомобіль? Які нові 400  слів поповнили Словник (мову!) у  12-му виданні Словника? І чи можна вже "ретвітити з насолодою"? :-) І хто такий нуб? І т.д., і т.п. Читайте Словник!
PS. В Україну ці Словники потрапляють не лише у вигляді яскравих томиків, але і в е-вигляді: через Консорціум Інформатіо можна передплатити он-лайн доступ до цього та іншого словників-довідників в пакеті Oxford Reference Online. Доступно, корисно, зручно (необмежена ліцензія, підключайте хоч всі комп. в бібліотеці чи ун-ті). Кому цікаво, звертайтесь за порадою.   

А тут ще відео

середу, 17 серпня 2011 р.

Бібліотека Duke University отримала $13.6 млн.доларів

Бібліотека Duke University (США) повідомила нині про отриманий внесок в  $13.6 млн. Це один з найбільших датків для окремої книгозбірні в історії бібліотек в цілому (думаю, за виключенням Бібліотеки Александрії).  Такий цісарський дарунок зробив такий собі пан Девід Рубінштейн (David M. Rubenstein), власник  кампанії The Carlyle Group і заодно член Наглядової Ради ун-ту. Внесок піде на реконструкцію Бібліотеки  рідкісних видань і спеціальних колекцій (Rare Book, Manuscript, and Special Collections Library), однієї з б-к університету, яка відтепер носитиме ім"я Рубінштейна.  В цій колекції понад 350 тис. друкованих джерел та 20 млн.рукописів та архівних документів. Красиво буде (після реконструкції), як на картинці...Трохи раніше цей Рубінштейн пожертвував також понад 13 млн. на Національні Архіви США (на обладнання нових галерей та центру для відвідувачів), а кілька років тому на аукціоні Сотбі придбав цінний для кожного освітянина документ -  Magna Carta, який теж передав до Національних архівів...  
Колись і у нас на(від!)-родиться меценатство! 

Джерело   і ще тут 

понеділок, 15 серпня 2011 р.

Бібліографія? Це просто з EasyBib


"Нормы библиографического описания составляют собой, так сказать, красу научного этикета. Их соблюдение указывает на привычку к науке, а их нарушение выявляет выскочку и неуча и нередко бросает позорящую тень на работу, казалось бы, приличную на первый взгляд…" (Умберто Эко) 

В розпалі моїх студентських років (ох, і давно це було:-) трапилась така весела історія: на заміну ГОСТ 7.1—76 прийшов ГОСТ 7.1—84 (1984! BIG BROTHER IS WATCHING YOU! майже оруеллівські рефлексії:-), що викликало ледь не панічні настрої у таборі викладачів наших численних студій під умовною назвою "Фонди-каталоги-бібліографії галузеві".Ми ж, з огляду на розум бабський-дівочий максималізм юнацький сприйняли зміни в новопропонованій схемі-логіці без особливого пієтету. На що викладачі обурювались: "ПРАВИЛЬНО УКЛАСТИ БІБОПИС- наріжний камінь Вашого фаху! Як Ви будете поратися з каталожними картками? а укладати бібпокажчики? а оформлювати ПРАВИЛЬНІ переліки літератури до дисертацій? якщо ви - не приведи Надєжда Канстантіновна! -невірно розставите розділові знаки у бібописі партійного з"їзду!" (Наївні, не знали, що ми навіть "доростемо" до "Назва з екрану", як і те, що настане власне ця епоха "читання з екрану":-)
      Вже здогадались, що мова про правила укладання бібліографічних описів, а точніше навіть, біб.посилань? От тепер уявіть, що всі довкола легко орієнтуються у всіх ГОСТах-стандартах, вкл. з ДСТУ ГОСТ 7.1-2006, не кажучи вже про ISBD та різні стилі і т.п. І чого тоді вартуватиме ретельно виплеканий нами імідж бібліотечної професії й бібліотекамя, який чаклує над областями й елементами, творить багаторівневі записи, знає точно, в чому різниця між тире і  дефісу, і скільки пробілів після якого знаку, і куди дівати другого, третього і т.п. авторів, і чому, коли і в яких дужках пишемо слово "Текст" і т.д. і т.п.? Ха, більше того, що імідж, коли в багатьох вітчизняних книгозбірнях ця таємнича наука приносить прибуток, адже включена в дозволений перелік платних послуг! Як думаєте, колєги і колєжанки?
       А от американським студентам набридла колись така залежність, і сотворили вони в 2001 р. такий собі ресурс: Легка бібліографія або ж EasyBib. Автоматична генерація бібопису-посилання-цитування. 58 різних видів-типів документів (включно з такими "екзотичними" як рішення судів чи е-листи розсилки). Різні стилі згенерованих записів: APA, Chicago/Turabian, MLA. В партнерах - WorldCat, тож руцями можна автора-назву іт.п. не набирати, а пошукати готовий опис. Ясна справа, є персональний профіль, бавтесь-працюйте з Вашими відібраними-створеними записами-цитуваннями-описами як завгодно. Перекладачка від Гугелка все це гарно перекладає. Купа інструкцій-презентацій допомагають це освоїти легко й ефективно. Спробуйте! 28 млн. користувачів з усього світу нині зареєєстровано на цьому сайті, який належить нині кампанії ImagineEasy Solutions, яка процвітає і розвивається.
     От би у нас Вернадка? Книжкова палата? ВАК? хтось створив таку програмку, і здобув би вічну вдячність всіх аспірантів, а?

Джерело

суботу, 13 серпня 2011 р.

Ще один ювілей: 20 років arXiv



Всім вітання! Повернулась з тижневої вакації. Знаєте, які світанки у мене на хуторі! а гриби! а огірки! а кукурудза! і найвищі, певно, в Київській губернії бур'яни:-), в боротьбі з якими навіть не таким вже нестерпним здавалось життя офф-лайн:-)
А знаєте, як застигає в часо-просторі дощ? І як Ви тут без мене? Я теж за за всіма скучила:-)

Ну, що ж ми пропустили за тиждень?

Передусім, ще один ювілей: вчора 20 рочків святкував знаменитий arXiv, перший відкритий електронний архів препринтів з фізики та суміжних наук. Рівно 20 літ тому Пауль Гінспарг, професор-фізик з Національної Лабораторії Лос-Аламос (США), створив електронний бюлетень ( Los Alamos Preprint Server - xxx.lanl.gov, під цим іменем бюлетень "жив" аж до 1999, коли змінив м"я власне на arXiv), де фізики в галузі високих енергій могли розміщувати препринти своїх робіт, дискутувати, обговорювати, критикувати і т.д.
       Автор ідеї (на фото ліворуч власною персоною!) зізнається, що очікував на початку не більше 100 повнотекстових публікацій щорічно:-) . А наразі, як ми знаємо, це один з найбільших відкритих е-архівів в світі (майже 700 тисяч публікацій, понад 75 тис.щорічних нових надходжень, мільйон завантажень щотижнево!), що фактично розпочав рух Відкритого Доступу в час, коли цей термін ще навіть не згадувався. Більше того, цей архів змінив парадигму розповсюдження наукової інформації в галузі фізики, і виправдано став одним з найуспішніших проектів в наукових комунікаціях. Слід зазначити, досить відмінну в галузі фізики високих енергій культуру препринтів взагалі, коли дослідникам важливо отримати відгуки на результати дослідження ще ДО, а не після публікації, навіть якщо остання є рецензована. Архів збирає публікації наразі не лише в галузі фізики, але й математики, статистики, комп.наук, і навіть біології. Належить Cornell University, фінансується низкою інституцій та фундацій. Вартість (утримання) архіву минулого року коштувало "всього лише" 400 тис.доларів...Трохи статистики на малюнку: 

Ну, що ж, колись і ми (через 20 літ?) доживемо до таких результатів.
Адже найголовнішим позитивом в сповільненому літньою спекою обговоренні вважаю "біди наших репозитаріїв виліковні"!!!
І крім іменинного "тістечка-келиха": що маємо зробити? Правильно, зазирнути на власний сайт: чи arXiv є в переліку важливих і корисних ресурсів? А в каталозі? А в роздруківках? Є час до 1 вересня, якщо ні:-)  


Джерело / І ще може тут ! І гарна стаття тут! 

суботу, 6 серпня 2011 р.

З Днем народження, WWW!

Сьогодні 20 років World Wide Web: першому веб-сайту, народженому в  славнозвісному CERN
Вже 20 років.
Всього лише 20 років.
І незбагненно змінений світ.






пʼятницю, 5 серпня 2011 р.

Книжка+груша: до дискурсу непоєднуваного


Девчьонкі і мальчішкі, а также їх радітєлі! Любите читати - вчіться захищатися (від тих, хто не любить?)
Якісь  спрацювали несподівані асоціації у інтернетівської крамниці Рєпка, і під гаслом "Всьо лучшее - дєтям" увесь серпень пропонується:
 "При покупке акционных моделей электронных книг Amazon и Barnes&Noble в подарок вы получаете набор для начинающего боксера (груша + перчатки)".  Причім якщо "грушоперчаток" десь затарились, видно, вдосталь, то кіндлів не довезли, н-д і Amazon Kindle 3G + Wi-Fi, і просто Amazon Kindle DX - нема, а тільки "ожидаєцца". Ну, поки довезуть, можете похукати, "начінающіє", замість "почитати":-) !

PS. T.G.F.T! Всім гарних вихідних!

Про Відкритий Доступ - німецькою

 Новий ресурс "Часті питання про Відкритий Доступ" ("Frequently asked Questions zu Open Access und Zweitveröffentlichungsrecht (FAQ)"   від German Alliance of Scientific Organisations  для тих, хто володіє мовою Ґете і Канта.
Досить детально, відгуки позитивні, можливо, комусь стане у нагоді.

середу, 3 серпня 2011 р.

COAPI: новий гравець на полі Відкритого Доступу

Мало нашим американським колегам активностей в різноманітних  асоціаціях-консорціумах (ну, люблять вони гуртуватися, молодці!), створили ще одну Коаліцію Інституцій, що мають політику Відкритого Доступу (Coalition of Open Access Policy Institutions), або  Coapi. Якраз вчора і оголосили про це :
      Ініціатором  нової спільноти став Університет Канзасу, який як відомо  став першим в США державним ун-том, що  прийняв інституційний мандат (політику) підтримки відкритого доступу ще в 2009 році. (Про цей ун-т писала тут, перекладали гарну статтю для БФУ минулого року...). Нині ж цей університет згуртував довкола  ще 21 університетів та коледжів США, що мають подібні мандати.  Коаліція планує не тільки співпрацювати та поширювати стратегії впровадження відкритого доступу, але і лобіювати відповідні рішення на національному рівні, сказано в заяві.. До Коаліції увійшли поважні ун-ти: Arizona State, Columbia, Duke, Emory, Harvard, Oregon State, Stanford,  Trinity universities, а також  Massachusetts Institute of Technology та  Oberlin College та ін. На перше засідання Коаліція збереться на конференції Berlin 9, що буде в листопаді у Вашингтоні... 
А ми "дождемося Вашингтона ...?"

вівторок, 2 серпня 2011 р.

"Окна РОСТА": як користуватися е-ресурсами

Позичила в Бібліотеці у Вищій школі економіки (Росія), у В.Післякова. Як на мене, вдалий приклад презентабельної схемки-агітки "Як користуватися е-ресурсами": коротко і ясно. І ніякої сатири. Ну хіба що кнопочка "Что-то не так":-)
Беремо на озброєння! (агітку, не кнопочку:-)

понеділок, 1 серпня 2011 р.

Е-книги: поради бібліотекам

Від наших американських колег деякі корисні поради для тих, хто хоче купувати е-книги та рідери для них, працювати з ними та позичати користувачам. Зокрема, знаю, "Вікна в Америку" таке планують, та й іншим не завдить знати. Отже:
Купуємо Е-книги для бібліотеки 

Acquiring eBooks by Lisa Sibert and Carolyn Morris from No Shelf Required: E‐Books in Libraries by Sue Polanka, pages 95‐124
Collection Development for E-Books  (E-Book Task Force Tip Sheets) by Anne Behler. 
In Survey of Academic Librarians and Ebooks, Pointers Toward a Better System
Off The Shelf: eBook Aggregators

Позичаємо е-книжки та пристрої для їх читання користувачам бібліотек 
E‐Readers and Libraries by Beth Bouwman 
The River Forest Public Library Experience with the Kindle by Blaise Dierks from No Shelf Required: E‐Books in Libraries by Sue Polanka , pages 68 ‐69  
The Penn State University SONY E‐book Reader Project by Anne Behler, from No Shelf Required: E‐Books in Libraries by Sue Polanka, pages 88 – 90

Додатково:

Facebook Page – Ebook Readers in Libraries
eReaders Home Page – Duke University Libraries

А хто хоче більш дізнатися, велкам на ALA TechSource семінар: вірніше, два 90-хвилинні вебінари від Американської Бібліотечної Асоціації 4 та 11 серпня. Правда, за гроші. Деталі тут: Sue Polanka will present the two-part Workshop, Integrating E-Books and E-Readers into Your Library 
Хтось планує придбати рідери в бібліотеку? І позичати їх користувачам? Поділіться ідеями?