Скільки коштує репозитарій?

    Пам"ятаєте давній радянський анекдот про хокейний турнір:  "Коментатор постійно говорив "Канадские профессионалы", у відповідь аж просилось "наши любители".

   До питання про розвиток репозитаріїв в Україні:  справді дійсно виглядаємо поки що любителями, фанатами-ентузіастами, фактично без особливих  ресурсів піднімаючи-освоюючи цілину цифрових наукових комунікацій, часто-густо  "не благодаря, а вопреки". 

А як "у них"?

 Знайшла інформацію про ресурси, необхідні для запуску та підтримки репозитаріїв. 

Не хотіла залякувати наших репозитарщиків, але для загального розуміння (а комусь і до захисту бюджетів чи перегляду штатних розкладів!)  все ж корисно, викладаю:

Отже, для стартапу знаменитого репозитарію Массачусетського Інституту Технологій (MIT, US) знадобилось "всього" ...1,8 млн.доларів (грантових) + 3 повних посади + 400 тис.доларів для обладнання. Отже, 2,4-2,5 млн. доларів на старт + щорічно 285 тис. на підтримку, з них 225 тис. на оплату праці... Оце "по-взрослому"... Ок, зате маємо DSpace і гарний репозитарій як модель. 

Візьмемо якийсь європейський приклад: репозитарій Національного університету Ірландії:  20 тис.євро на стартапі + 30 тис. щорічно на підтримку. 

Ще кілька: Queens QSpace CARL Canada: 52065 кан.доларів на запуск, і щорічно 50 тис. на підтримку оплата праці).

SHERPA UK - 3900 фунтів ст. на стартап + 33900 (майже в 10 р.більше!) на підтримку (оновлення заліза і софту, оплата праці). 

Звичайно, вартість залежить від багатьох чинників і амбіцій інституції в т.ч. Ми пам"ятаємо, що для репозитарію, здебільшого, використовуємо ПЗ з відкритим кодом (безкоштовне), але сервер, оплата праці IT-фахівців та менеджерів репозитарію - дійсно треба порахувати. Найменше, вважає  авторка статті, відома дослідниця відкритого доступу Алма Свон: кілька тисяч євро.

В середньому, пісумовує Алма Свон, "домашній" (своїми силами) репозитарій потребуватиме 9 250 Євро і 1,5 повних штатних посади.  Якщо будувати репозитарій у себе, але  із залученням сторонніх фахівців - 7 000 Євро. І якщо повний аутсорсинг - 38 000 Євро.

     Давайте спробуємо порахувати наші реалії. Умови задачі: університет (інституція) виділяє сервер (місце на сервері). Якщо ні - рахуємо вартість заліза. Беремо безкоштовний FOSS. Інсталяція DSpace, наприклад, може займати від кількох днів (досвідчений фахівець) до кількох місяців (якщо це нова для нього річ зовсім + він займається ще чимось), отже множимо час на наші зарплати. Оплата праці менеджерів: здебільшого на стартапі це справа керівників бібліотек, які виділяють для цього лише частину часу, часто поза своїми основними обов'язками. Оплату юриста фактично не включаємо, ділимось запропонованою ліцензійною угодою, втім на розсуд інституції. А от вже на підтримці - так, потрібно утримувати працівника (працівників) (залежить від сервісів, обсягів, темпів розвитку репозитарію): технічна та організаційна підтримка, створення метаданих,  перевірка авторських прав тощо. При всіх розкладах і наших зарплатах середня вартість і стартапу, і щорічного розвитку  у мене вийшла набагато нижче європейської, вже не кажучи про американську... Хтось поділиться своїми фінансовими викладами-міркуваннями? 

А поки, вітання всім першим 27 репозитаріям України, які не злякалися труднощів, і не чекали на мільйонні чи тисячні гранти! Успіхів всім, хто лише думає з чого почати, вперед! Per aspera ad astra!     

Джерело: Driver's Guide to European Repositories : Five Studies of Important Digital Repository Related Issues and Good Practices.-Amsterdam, , NLD: Amsterdam University Press, 2008.