Показ дописів із міткою e-журнал. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою e-журнал. Показати всі дописи

неділя, 29 березня 2015 р.

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»

На нещодавній конференції #SCDA15 прийняли резолюцію, яку передали і до МОН, і до НАН, і не заспокоїлись на цьому. Збираємось продовжити наші зусилля по просуванню вітчизняних наукових публікацій до міжнародних стандартів. І запрошуємо ділитися ідеями, враженнями, пропозиціями!

Текст резолюції ще й тут:

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»
Головний організатор: Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія», Співорганізатори: Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національна Бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України, Державний Фонд Фундаментальних Досліджень, Інститут післядипломної освіти НАКККіМ, Українська бібліотечна асоціація, Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло», Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна бібліотека України)
 
12 березня 2015 р. м. Київ

У роботі конференції взяло участь понад 130 осіб: представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, вищих навчальних закладів, видавці наукових видань, дослідники та бібліотекарі. 

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем наукової комунікації, поширення результатів наукових досліджень, стандартів наукової періодики задля безперешкодного розвитку науки та освіти в Україні та інтеграції української академічної спільноти до світової, учасники конференції вважають за необхідне: 

1. Рекомендувати запровадити низку заходів щодо обговорення оптимізації наукової періодики відповідно до досвіду вітчизняних вчених та нових вимог Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України;
2. Звернути увагу Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України, Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України на необхідність оновлення вимог до наукових фахових видань, зокрема, додати обов’язкові пункти про наявність сайту журналу та його наповнення, функції пошуку та глибокого архіву, обов'язкового рецензування, етичні норми та авторське право, складу редколегії та її відповідальності за зміст видання, мінімальної кількості тиражу видання – необхідних для включення вітчизняних видань до світових наукометричних баз даних;
3. Підтримати ініціативу редакторів вітчизняних наукових видань щодо відмови від використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 для оформлення списків джерел, на користь міжнародних стандартів бібліографічного опису, що розповсюджені у конкретній науковій галузі, задля швидкої інтеграції вітчизняних наукових видань у світовий академічний простір;
4. Ініціювати спільне звернення до Кабінету міністрів України українських науковців, видавців, бібліотекарів з проханням врегулювати можливість оплати закордонних членських внесків за присвоєння ідентифікаторів digital object identifier (DOI), та можливість оформлення Національної передплати електронних баз даних;
5. Сприяти росту обізнаності вітчизняних видавців наукової літератури щодо переваг дотримання видавничих стандартів (ISSN, наявність англомовної версії, сайту видання, DOI) та сприяти здійсненню державного жорсткого контролю щодо дотримання цих стандартів. Попередити (через вимоги ДАК до фахових видань) про відповідальність видавця (редколегії) за надання списків літератури, що містять невірно вказані або неіснуючі джерела;
6. Підтримати ініціативу відкритого Інтернет-доступу до результатів наукових досліджень, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України із впровадженням відповідних вимог до звітних процедур;
7. Сприяти обізнаності українських науковців в галузі авторського права та шляхів легального поширення та використання електронного контенту, зокрема використання ліцензій Creative Commons, які пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Узгодити з Міністерством юстиції України легальність використання електронних документів для передачі авторських прав;
8. Сприяти організації та проведенню серії безкоштовних навчальних семінарів з питань впровадження видавничих платформ (Open Journal Systems), створення сайтів видань, дотримання норм авторського права, оформлення заявок на включення видання у бази даних, технічних норм верстки та редагування, одержання DOI тощо, які будуть відзняті на відео та розміщені у відкритому доступі.

вівторок, 24 березня 2015 р.

"Два кусочека колбаски..."

Упродовж захоплюючої нині теми журнальної моделі та передбачення зростання фейкових журналів та імітації публікаційної активності, натрапила ще на таке: "Є ще й таке явище як  salami slicing, «шматочки салями», або ж pizza slicing, «нарізана пицца»,  коли наукове дослідження ділиться на шматки, та журнал публікує низку робіт чи доповідей конференцій, присвячених фактично одній й тій же темі, але описує її різні аспекти".  Нагадують, що це повинно бути оформлене  в одну статтю - як єдиний звіт по дослідженню, і підозрюю, що це новина для наших дослідників.... 

Джерело: Ясиновская Е. Журналы-хищники в публикационной пене

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Про наукову комунікацію: три дні (і не тільки) говорили в Могилянці

Наша Конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» -2015 завершилась... 
123 учасники з 5 країн. Три дні насиченої роботи, а ще трохи до того:-) 
Але, сподіваємось, це було корисно! 
Усі презентації конференції вже у  електронному архіві eKMAIR  
Дякую колегам за оперативність. 
Згодом додамо ще сюди ж посилання на всі відео. 
Перші репортажі про нас тут
Запрошуємо на наступну! :-) 

 

четвер, 4 грудня 2014 р.

20 фактів про наукові журнали

Трапився гарний звіт: The 3rd Edition of The STM Report ( від International STM Association).
Тож, все що ви хотіли знати про наукові журнали, але боялися запитати:-) :
 · STM журнали відіграють ключову роль у комунікації та фіксуванні результатів наукових досліджень, а також в оцінці дослідницької діяльності на всіх рівнях: від індивідуального до національного рівня досліджень.
· Журнали не просто поширюють інформацію, але й забезпечують засобами формально зафіксувати рейтинг автора, підтримують якість через рецензування та надають зареєстровану архівну версію для майбутнього використання.
· В 2012 році було близько 28 100 активних наукових рецензованих журналів.
· В сумі ці журнали публікують близько 1,8-1,9 мільйонів статей на рік.
· США є найбільшим постачальником дописів, виробляючи близько 21% статей на рік, на другому місці - Китай з 10%.
· Кількість публікацій зростає щорічно на 3-3,5%, а кількість журналів приблизно на 3,5%.
· Приводом для зростання чисельності журнальних статей є зростання числа активних дослідників, яке, в свою чергу, спричинено зростанням науково-дослідних бюджетів, і в даний час, у світовому масштабі, оцінюється в межах 6,5 і 9 млн.
· Кількість видавців STM-журналів, за різними оцінками, складає близько 5000-10 000. З них 5000 котрі працюють в основному для цього, решта - численні невеликі організації (більшість з яких не займаються видавництвом як єдиним видом діяльності).
· Щорічні доходи, отримані від видання англомовних STM журналів оцінюється приблизно в 9,4 млрд. доларів США (станом на 2011 рік).
· Близько 52% доходів STM журналів (у тому числі й не-журнальної продукції) приходить із США, 32% з Європи / Близького Сходу, 12% з Азії / Тихого океану і 4% від решти світу.
· Повна вартість публікації журнальної статті (з друкованою та електронною версією) становить близько 3000 фунтів стерлінгів.
· У галузі зайнято приблизно 110 000 працівників по всьому світу, і, крім того, за різними оцінками, ще близько 20-30,000 працівників залучено побічно.
· Кількість цитувань журнальної статті дослідниками в рецензованих журналах є одним з найбільш широко використовуваних методів обліку наукових досліджень.
· Імпакт-фактором журналу називається середнє число цитувань, отриманих статтею в журналі протягом певного інтервалу часу. Імпакт-фактор для журналу часто використовується як міра якості для окремих статей, хоча це й було визнано недоречним та некоректним (через широкий діапазон посилань, отриманих окремою статтею в журналі).
· Практично всі STM журнали тепер доступні в Інтернеті, хоча багато з них також пропонують друковані видання, щоб задовольнити зберігання попиту з боку деяких клієнтів. Технологічні інновації додали функції, з якими Інтернет видання не можуть бути відтворені у пресі (наприклад з аудіовізуальним контентом), так що електронна версія на сьогодні є кращою , аніж друкована версія.
· Іншою мірою вимірювання є кількість завантажень статті з онлайн журналу. Загалом налічується близько 2,5 млрд. завантажень STM статей щороку з офіційних веб-сайтів видавництв, а також, близько 400 мільйонів з інших неофіційних сайтів.
· Журнали не є однаковими за розміром, але широко варіюють від невеликих, з публікаціями у кілька статей щороку, до величезних наукових журналів, котрі щорічно публікують тисячі статей (а в одному випадку понад 25 000 статей). Вони не є однорідними за призначенням: переважна більшість публікують тільки наукові статті; решта публікує статті загального та вузько професійного інтересу (наприклад, медичні), або статті-гібриди (на межі спеціалізованого та технічного спрямування).
· Статті в журналах можна викласти у відкритий доступ через "Золотий шлях" (скасування передплати для журналів), або через "Зелений шлях" (зберігання копії статті у відкритому репозитарії).
· Є близько 8100 журналів відкритого доступу, з яких близько 1800 досягли порогу якості, необхідного, щоб бути включеними в бібліографічну базу даних Scopus.

Переклад О.Ярошенко

неділя, 3 листопада 2013 р.

Як буде "Мурзилка" англійською?

Це нехай за морями-океанами невтомні дослідники вбиваються - проводять дні і ночі в лабораторіях, студіюють-аналізують -узагальнюють, а потім презентують результати на конференціях та  у вигляді статей у наукових peer-review журналах. Виборюють право (через незалежну ("сліпу"!) експертизу) на таку публікацію, до якої в авторитетних журналах досить суворі вимоги:  не лише до якості власне  дослідження, але й до викладення інформації та стилю-формату для такої публікації... Виборюють право опублікуватися в журналах з вищим імпакт-фактором, бо ж це впливово... Отримують відмови (у деяких журналах до 90% ), і знов удосконалюють-подають... Бо "публікуйся, або помри": жорстокий закон академічного світу у всьому світі. 
Крім України. 
Наші 1700 + назв академічних журналів "живуть" собі своїм життям. Не знають, здебільшого,  про них у світі? Так,  це ж "не наша!" проблема! :-)        
Але "не спить" наше пильне Міністерство затемнення, нагадує повсякчас, інколи кумедні й комічні речі  ("треба  публікуватися в наукометричних базах!"), інколи сумні ("всім передплатити SCOPUS, і буде щастя!"). Аж от нині вигадало ще легший й простіший спосіб включення вітчизняних публікацій в міжнародний академічний простір: а взяти, й перекласти англіцкою мовою наші нєтлєнки: "Міністерство ...доручало керівникам вищих навчальних закладів призначити особу на кожній кафедрі, відповідальну за переклад наукових праць та їхню публікацію англійською мовою". А хто не перекладатиме, "отключімга": "Одним із напрямків стимулювання вищих навчальних закладів до збільшення частки цитування є включення індексу цитування до державних вимог з акредитації магістрів та вищого навчального закладу за IV рівнем акредитації; включення індексу цитування до критеріїв, які використовуються для розміщення державного замовлення на підготовку магістрів". Повний текст тут.
От тільки лише відсутність перекладів нам заважало... 
Ох, застав ду щось страшно мені від таких ініціатив. А Вам? 

пʼятниця, 28 грудня 2012 р.

Плата за статтю

А знаєте, що є журнали, які не лише не вимагають сплати за публікацію (перепрошую, за обробку авторського рукопису і т.п.), але й сплачують авторам гонорари? А рецензентам - теж відповідну винагороду? 
Дивіться, і не кажіть, що цього не може бути: журнал  Journal of CENTRUM Cathedra (JCC): The Business and Economics Research Journal  з Перу. Видавець:  CENTRUM Católica (Centro de Negocios de la Pontificia Universidad Católica del Perú). Як каже їхній  call for papers ,  публікації, прийняті до друку, прнесуть авторам до $2,500 винагородu. Цікаві, до речі,типи статей, які можна подавати: 
  • Дослідницькі статті
  • Технічні статті
  • Концептуальні дослідницькі статті
  • Огляди літератури /Огляди досліджень
  • "Case Studies"
 Рецензенти можуть отримати - до  $500. Потрібні ці "трабли" журналу, начебто для залучення першорядних авторів, рецензентів, ясна справа - просування журналу та його імпакт-фактору.  Може, якому Нобелівському лауреату не вистачає для щастя трохи дєнюжек...Ну, як не на статтю, то за рецензування? 
Не хочете спробувати?  
Джерело

пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Міняємо Золото на Золото

Поки вщухнуть хурделиці бюрократичні  щодо нових вимог до кількості  міжнародних публікацій, (чи хоча б цю хурделицю вимогу буде пояснено детальніше), як розумію, всі дослідники-пілігрими до ступенів кандидатів-докторів активно освоюють вимоги до academic writing  шукають шляхи, де б швидко опублікуватися без особливих зусиль.
Агов, аж не вийде з льоту!  Принаймні  для більшості. Просто переклавши свій опус, надіслати його в який журнал із списку Скопусівського чи Томпсонівського, і надіятися, що там тільки на Вашу статю й чекали,  не варто.  Різні вимоги до написання, до оформлення, до посилань,  різні критерії оцінки Вашої студії, незалежне (справжнє!) сліпе рецензування, часто подвійне (відмови - звичайна практика журналів з високим імпактом!) etc.etc.etc.
А чи не подивитися на журнали "золотого шляху", тобто Відкритого доступу? Так, вони беруть гроші за публікацію, і часто таки грубі гроші. Але ж у нас (підсвідоме?!!): за гроші, значить нижчі вимоги до якости! Аж і  тут облом:  не так. Ці журнали мають такі ж самі високі вимоги до якості і контролюють якість через незалежне peer review/  Хоч і буває всякого всюди, але такого як у нас не бува (трапилось, чесно! оголошення в одному з вітчизняних журналів: "Якісні статті публікуємо безкоштовно!":-) 
Що робити? 
Писати якісні статті. З урахуванням міжнародних вимог до написання,  оформлення тощо.  Посилати в різні профільні журнали, в т.ч. журнали вільного доступу. 
Ще один шлях: переконайте Ваш університет (Вашу інституцію) передплатити певні ресурси від видавництв, які підтримють відкритий доступ та пропонують таке, наприклад, як Королівське Хімічне Товариство ( Royal Society of Chemistry). Минулого липня було оголошено спеціальну програму "Золоті для Золотого": "Золоті" передплатники з Сполученого Королівства можуть публікувати певну кількість власних статей в цих журналах безкоштовно. ("Золоті"  передплачують ВСІ ресурси Товариства -журнали, бази даних, е-книги в одному пакеті). На цю ініціативу, між іншим, Товариство витратить...£1 million.
  Крекс фекс пекс:  Наразі ініціативу поширено: всі RSC золоті передплатники RSC отримують певну кількість ваучерів на публікацію статей у вільному доступі безкоштовно. 
Бібліотеки! Хіміки і не тільки! Вимагайте у Вашого  університету "золотої" передплати ресурсів RSC!  
Або: передбачити кошти на публікацію в міжнародних журналах відкритого доступу! 
Або хоча б організувати студії з академічного написання статей та публікацій в міжнародних реферованих журналах! 

неділя, 26 серпня 2012 р.

Нові журнали від Королівського Хімічного Товариства - безкоштовно


  Фахівцям зайве пояснювати важливість передплати наукових журналів від Королівського Хімічного Товариства (The Royal Society of Chemistry). Є в Україні і передплатники, але більш-менш регулярно ці важливі журнали передплачують всього лиш 3-4 університети чи академічні бібліотеки.
Втім, якщо коштів на передплату нема, не забувайте зазирати на сайти видавництв колеги. Час від часу з'являються все нові можливості відкритого безкоштовного доступу до окремих назв чи чисел. От і нині RSC оголошує про такий вільний доступ до двох назв: Toxicology Research та Biomaterials Science. Зареєструватися можна треба тут. Сподіваюсь, всі охочі зареєструвались до безкоштовного (до кінця 2012) доступу до Catalysis Science & Technology та RSC Advances ?
Про всі можливості вільного доступу до журналів (статей, розділів) RCS тут

Каталогізуємо, долучаємо до ресурсів, розповідаємо користувачам!

понеділок, 13 серпня 2012 р.

J4F: у скарбничку корисних ресурсів

Journals4Free - портал журналів відкритого доступу з понад 7000+ назв академічних журналів! Пошук за категоріями, мовою, чи присутністю в базах даних:
Остання інфо, як на мене, дуже важлива у наших промоціях відкритого доступу й дискусіях із  скептиками щодо рейтингів OA-журналів та їхньої присутності в реферативних базах даних. 
+ (як завжди): на сайт, в каталог, в переліки і т.п. 

Оффтоп: У Києві нині перший за півтора місяці ДОЩ! Урра! 

середа, 11 січня 2012 р.

Новорічне "науковометричне"

Ха! Не пройшло й кілька десятків років, а Міносвіти хоче від фахових журналів "Видання мають бути внесені хоча б до однієї з міжнародних науковометричних  (SCOPUS, SJR та ін.)."  Ну що, нагадуємо критерії, як туди потрапити? І парі: чи поменшає наших "наукових мурзілок" чи цю вимогу знімуть пад натиском "розгніваної академічної громадськості?   
А ще таке "У публікаціях у розділі «матеріали і методика» повинно бути вказано перелік наукового обладнання, реактивів, програмного забезпечення тощо, за допомогою яких було отримано результати". Що скажете, лірики-філософи? :-) 

неділя, 25 вересня 2011 р.

DOAJ - турецькою

Ну от, крім англійської та французької Директорія журналів відкритого доступу DOAJ "говорить" вже й турецькою....
Нагадую: Directory of Open Access Journals - портал наукових рецензованих журналів відкритого доступу, БЕЗКОШТОВНИХ! Нині тут вже понад  7000 назв журналів, з них 26 - з України.  45% - доступні для пошуку на рівні статей. Приєднуйте, каталогізуйте, розказуйте.

понеділок, 16 травня 2011 р.

Open Biology: новий журнал відкритого доступу

Королівське Товариство (Royal Society) - найдавніше - від 1660 року! - наукове товариство в світі,  оголосило про заснування ще одного нового оригінального (е-only) журналу відкритого доступу Open Biology, що презентуватиме здобутки клітинної та молекулярної біології, біохімії, імунології, генетики. Серед членів міжнародної редколегії - відомі вчені світового рівня. Журнал оголосить про прийом рукописів вже влітку, а перше число планується восени 2011 р. Журнал працюватиме за гібридною схемою, отже частково кошти за публікацію (рецензування, розміщення, збереження)  планується залучати з авторів. Статті друкуватимуться за ліцензіями Creative Commons Attribution Licence (залишаючи копірайт за авторами, проте з дозволом завантажувати, використовувати, друкувати тощо без додакових узгоджень).  Детальніше тут 

четвер, 7 квітня 2011 р.

Open Journal System - 9000 інсталяцій!

PKP (Public Knowledge Project) повідомив про відмітку в 9000 інсталяцій  програмного забезпечення з відкритим кодом для створення е-журналу Open Journal System
Гарна програма, гнучко налаштовується, підтримує всі процеси життєвого циклу журналу (від подачі рукопису, рецензування, оформлення, розповсюдження, доступ, архів і т.д.).   
До речі,  проект пропонує ще кілька гарних речей: софт для конференцій  Open Conference Systems, для гарвестерів  Open Harvester systems (централізований пошук за метаданими з Open Archives Initiative-compliant databases), Open Monograph Press (для монографій) , і Lemon8-XML (для переведення текстів у XML).  Всі ПЗ від  PKP під  GNU Public License.

неділя, 3 квітня 2011 р.

Вітаємо DOAJ!

Вітаємо Директорію Журналів відкритого доступу  (DOAJ) з новим інтерфейсом!
RSS на нові журнали за 7 чи 30 днів,  доповнена іноформація, статистика...



DOAJ - портал наукових (реферованих) журналів відкритого доступу), нині вже нараховує 6300  журналів на 50 мовах світу з понад 100 країн. Понад 2,500 журналів провадять метадані до статей, а отже понад півмільйона статей доступні нині  через постатейний пошук на  DOAJ. 17 журналів - з України. 1202 - зі США, 574 - з Бразилії, 498 - Сполученого Королівства...Чомусь українські журнали, які дорступні через портал Вернадки не поспішають зареєєструватися в DOAJ, нема наказу?:-) 
Долучіть  інформацію про DOAJ до своїх ресурсів, колекцій, каталогів, розсилок!  

неділя, 13 лютого 2011 р.

Відкриті електронні журнали від Co-Action Publishing

       Infection Ecology & Epidemiology (IEE ) - ще один академічний рецензований журнал вільного доступу, щойно  оголошений міжнародним видавництвом Co-Action Publishing
       Журнал публікуватиме результати досліджень в галузі екології, медицини, фізіології, біології, зоології, ветеринарії та суміжних галузей. Засновники журналу - Університет Упсали у співпраці з Національним Ветеринарним Інститутом Швеції, Швецьким Сільськогосподарським Інститутом та Університетом Ліннея.
Co-Action Publishing - міжнародне наукове видавництво відкритого доступу, зареєстроване в Швеції. Серед журналів відкритого доступу - рецензовані Nano Reviews, Polar Research, Annals of Innovation & Entrepreneurship, Vulnerable Groups & Inclusion, Nordic Journal of ChildLit Aesthetics.

Публікації дослідників приймаються! 
Бібліотеки, додайте цей та інші журнали цього видавництва  до своїх колекцій!

  
Джерело: Пресове повідомлення видавництва  

середа, 9 лютого 2011 р.

«Говорить і показує» New Journal of Physics


 Про відмінності статті як атомної одиниці наукової інформації у світі друкованих публікацій та електронних, про  «збагачені публікації», які дозволяють не лише прочитати текст, де коротко викладені результати дослідження, але й побачити чи почути,  як відбувалось дослідження, познайомитися з детальним ходом його виконання та всіма даними тощо треба говорити окремо, що я й збираюсь зробити найближчим часом. . Нині ж, коротенька інформація, знову ж із світу Відкритого Доступу.
         Славний журнал NJP - New Journal of Physics  - перший журнал відкритого доступу (безкоштовний для кінцевого користувача)  з фізики, що видається з 1998 спільно  Institute of Physics та  Deutsche Physikalische Gesellschaft, авторитетне наукове видання  з імпакт-фактором  3.31  (щомісячне завантаження статей - понад 80,000+ з 180 країн світу) оголосив кілька днів тому про новий сервіс. 
       Статтю можна не просто завантажити та прочитати (ще раз підкреслюю, абсолютно вільно безкоштовно для будь-якого користувача в мережі), але  побачити відео-анотацію, де автор презентує основну ідею та результати дослідження.  Відео-додатки інтегровані до основного контенту статті. Перші приклади можна побачити тут.. Або ж, подивіться, наприклад, відео про дослідження графену -  «On the structure and topography of free-standing chemically modified graphene»  
    Правда ж, інформація сприймається краще? Я вже не кажу, що такі відео додатки можна (і варто!) залучати в якості навчального матеріалу для студентів. І не тільки, сподіваюсь,  для поліпшення англійської мови...
       І автори, і видавці впевнені, що така «візуалізація» дослідження сприятиме не лише кращому розумінню та забезпечить нове спілкування учених, але й привнесе нову  "людську" складову у таке спілкування. Безумовно, завжди хотілось знати, з ким «спілкуєшся», читаючи текст... 
 
Як завжди: до бібліотекарів: закаталогізуйте журнал, «додайте» його до своїх колекцій, а раптом хтось шукає саме цю інформацію. Розкажіть про журнал користувачам і колегам.

субота, 5 лютого 2011 р.

Oxford Open: журнали відкритого доступу від Оксфорду

        Видавництво Oxford University Press - OUP – найбільше в світі університетське видавництво,   з давніми традиціями (перша книга була видрукувана у 1478), з авторитетом наукового видання щорічного понад 6000 монографій, академічних журналів, словників, енциклопедій, підручників, різноманітних електронних ресурсів. Видавництво має регіональні офіси в 50 країнах світу, і випускає літературу, крім англійської, іншими мовами. Загальна кількість працівників видавництва – понад 5000 осіб.
      Певно, немає в світі академічної бібліотеки, де би не було хоча б одного видання OUP. Звісно, за репутацією стоїть досить висока ціна на продукцію, тож далеко не всі вітчизняні книгозбірні можуть дозволити собі розвивати свої колекції цими цінними (в усіх значеннях цього слова)  виданнями. Здається, лише Могилянка серед українських університетів останні кілька років передплачує весь пакет електронних журналів OUP (майже 200 назв), а також електронну колекцію довідників Oxford Reference, має  в колекції досить багато друкованих видань від OUP.  А інші? 
      Ви вважаєте, що видання від Оксфорду ніколи не потраплять до Вашої бібліотеки? Ви впевнені, що не знайдеться коштів на передплату? і Ви помиляєтесь! Адже ще  з 2004 року OUP експериментує з моделлю відкритого доступу до окремих своїх ресурсів – вільного безкоштовного для користувача.   
       Проект має назву Oxford open.  Першим для експериментів видавництва  став журнал Nucleic Acid Research (NAR), який з 2005 р. повністю у так званому «золотому» відкритому доступі: всі числа журналу, весь його контент  абсолютно вільні для всіх користувачів.   В 2005 році ще 24 журнали видавництва частково містили статті вільного доступу. Нині вже 101  (!!!) журнал видавництва працюють за моделлю Oxford Open, з них  6 назв повністю відкриті:
        Інші містять в кожному числі частково вільні для доступу статті, серед назв таких журналів, наприклад, відомі Brain, Bioinformatics, European Heart Journal, European Journal of Public Health, Journal of Economic Geography, Systematic Biology та ін. Ще якісь назви – безкоштовні для доступу після певного періоду. Загалом, видавництво стверджує, що вже в кожній назві журналу є окремі числа чи статті відкритого доступу. Всі статті вільного доступу видавництво також автоматично архівує в PubMed Central (PMC), або дозволяє автору само архівувати їх в інші тематичні чи інституційні репозитарії.   
     Чому видавництво це робить, адже відкритий доступ руйнує схему «передплати», видавництво не отримує прибутку? Як фінансового працює модель відкритого доступу в комерційному видавництві, адже ми знаємо про безкоштовний сир
     В цьому випадку використовується так звана  гібридна модель: автор сплачує за публікацію власної статті та її негайний відкритий доступ для всіх охочих відразу після публікації. Автор сплачує власні кошти, або, що частіше, кошти інституції чи фонду, які фінансують та підтримують його дослідження.  Ще в 2004 р. видавництво провело опитування  901 науковців, запитавши чи погодились би вони сплатити за відкритий (безкоштовний для користувача) доступ до власних  статей. Тоді аж  44% відповіли «Так», 42 – «Ні» (бо не мають фондів, які готові надати такі кошти), і ще 14% - «ні», бо не мають таких власних коштів або не готові їх на це витрачати.  Все ж видавництво пішло на експеримент, і «перевело» вже згадуваний журнал  Nucleic Acid Research з моделі  передплати у модель повного відкритого доступу. Імпакт-фактор журналу, до речі, зріс від 6, 317 у 2006 р. до 7, 479 у 2009.  І одночасно розпочали експеримент із сплатою авторами. Недавно я згадувала, що середня вартість публікації в цьому видавництві - $1500. 
       Як відомо, Ініціатива Відкритого Доступу, проголошена у 2002 р. нині значно змінила парадигму наукової комунікації взагалі, й вплинула і на бізнес-модель підготовки журналів: від передплатної (коли всі кошти на журнал надходили від кінцевого користувача через передплату чи продаж) до повністю  вільного доступу (коли кошти покриває інституція чи університет). Згадувана гібридна модель, коли витрати покриваються за рахунок авторів, теж розвивається, хоча й критикується теж досить часто. Власне, модель ще не "відпрацьована", можна говорити про перші кроки, експерименти, які, очевидно, приведуть до чогось оптимального в майбутньому.  Відкритий доступ може бути або повністю й назавжди відкритим (перепрошую за тавтологію), або частково відкритим (доступ до «сплачених автором» статей в журналі, навіть якщо всі інші статті  цього журналу для доступу  закриті, платні), або тимчасово відкритим (наприклад, перші 12 місяців після публікації, а частіше навпаки – після періоду ембарго в 6-12 місяців). 
       Цікаво, що видавництво розділяє процеси підготовки журналу та сплати авторів, пропозицію щодо сплати відкритого доступу до статті отримують лише ті автори, публікації яких вже пройшли рецензування та СХВАЛЕНІ до друку. Сплатить автор чи ні, це не вплине на рішення щодо публікації…Що ж, дуже мудро, вітчизняні журнали частіше використовують іншу формулу від К.Маркса або О.Бендера...
       Заходьте на сайт, знайомтесь з журналами, читайте. Науковцям – публікуйте свої статті. Колегам-бібліотекарям: долучіть інформацію про журнали вільного доступу видавництва OUP lо своїх каталогів (до речі, видавництво пропонує експорт MARC-записів (в  MARC 21 та  tab-delimited format) та сайтів, розкажіть своїм користувачам про ці ресурси!  


Джерела: Сайт видавництва Oxford UP -http://www.oup.com/us  або http://ukcatalogue.oup.com/
Bird C. Oxford journals adventures in open access: from reader-side payment to author-side payment // Learned Publishing.-2008.- Volume 21, Number 3, July 2008 , pp. 200-208