Happy B-Day, WWW!

Ще один ювілей: нині 20 років першому в світі веб-сайту. 30 квітня 1993 CERN опублікував заяву про W3 або World Wide Web-технології!
Вже 20 років.
Всього лише 20років...

38 причин, які заважають Відкритому Доступу

Є принаймні 38 причин,  чому автори в усьому світі мають "відкритодоступівські" фобії, і так повільно  самоархівують власні праці в репозитаріях. Серед таких: проблеми авторського права та повторного використання, сертифікації та оцінки, збереження та контролю за версіями, ймовірної цензури чи плагіату, навігації та класифікації робіт в репозитаріях, доступності, читабельності в майбутньому, і т.д. 

"Моя праця в репозитарії може бути змінена чи іншим чином пошкоджена он-лайн так, як вона не могла б бути пошкоджена на папері", "Важко читати з екрану", "Хто це буде робити?", "Це вкрадуть чи якось використають",  "Скільки це коштує?" і т.д. Знайомі питання, чи не так?  Є й "специфічні" для "нашого світу", зокрема ""Що буде з незалежним рецензуванням?", "сплата за доступ - відмінна риса капіталізму, ринкової економіки, попиту і пропозиції, вільного підприємництва. Все безкоштовне - від лукав риса соціалізму:-)"

Додамо наші "5 копійок"? Або що, на Ваш погляд, з українських реалій не увійшло в цей перелік?

Колекція 19 століття від GALE: тестуємо

Відоме світове видавництво Gale, частина холдингу  Cengage Learning, що спеціалізується на інноваціях в освіті та науки, зокрема, електронних дослідженнях, а також  видавничих проектах: енциклопедії, довідники, е- книги, архівні документи тощо.  В Україні ресурси Gale, на жаль, маловідомі, а даремно. І в 29 куточках "Вікна в Америку" гейлівські бази є, звертайтесь! 

Нині видавництво пропонує БЕЗКОШТОВНИЙ тестовий доступ на колекцію Nineteenth Century Collections Online. Реєструйтесь, тестуйте! 

ЛітРес: 60 000 російських книжок

Отримала повідомлення, яке може зацікавити не лише університетські бібліотеки нашого Консорціуму ЕЛІБУКР. Пропозиція скоріше для публічних бібліотек. На додаток до поповнення українською книжкою, звичайно:-)

Знайомтесь:  MIPP International пропонує книжкову платформу  ЛитРес,  агрегатора російськомовних ЛІЦЕНЗІЙНИХ е-книжок та аудіокнижок. На російському ринку - з 2006, у нас не чула, щоб хтось передплачував. Тестуємо?  Понад  60 000  електронних та аудіокнижок:  навчальна та художня література, в т.ч. фантастика та фентезі, детективи, жіночі романи тощо. Річна передплата  наче невелика, щоб не озвучувати загальну вартість: приблизно 25 копійок за книжку. Плюс сплата за робоче місце та режим посторінкового перегляду. Щоправда, така пропозиція лише до 31 травня.  Чи дозволяється завантажувати, в т.ч. на власні пристрої - не знаю. У себе навряд чи тестуватиму, тож кому цікаво й планує - поділитесь досвідом, ок? Кому потрібні контакти, поділюсь за запитом.

В бібліотеку - з пелюшок

До Програми популяризації читання: а може починати треба з пелюшок?  І це турбота не лише батьків, але й бібліотек? От уявіть собі такий робочий день якоїсь публічної бібліотеки (яка до того ж має зручний для громади (з 9 ранку до 9 вечора) , а не для працівників (з 9 до 18, обідня перерва, субота-неділя - вихідні) розклад.

 

Тож, уявімо,  наприклад, Публічна Бібліотека містечка N пропонує 15 квітня:  

  

9.30 -  Час Немовлят

Історії, пісні, забавки для немовлят, які ще не вміють ходити - від 0 до 11 місяців! та їхніх батьків.

 

10.00 Ігри в бібліотеці

Запрошуємо Вашого малюка приєднатися  до інших дітей від 0 до 24 місяців погратися  в нашій Бібліотеці. Іграшки - є!

 

10.30 Час для дітей від 12 до 30 місяців

Для дітей, які вже вміють ходити: книжки, музика, ігри. 

 

16.15 Після школи 

 Учнів перших-третіх класів чекаємо на "Історії в Бібліотеці": читаємо, малюємо, граємо!

Уявляєте: вранці з колясками матусі (чи свідомі  татусі!:-) спішать в бібліотеку. Малюк від народження сприймає бібліотеку як справжній дім, де цікаво, затишно, весело, а батьки знають,що їхні податки працюють як треба, і бібліотека - справді - третє місце. Школярі після школи вже біжать до бібліотеки самі, бо ж це для них природньо! Га, бібліотеки? Приймаєте немовлят?  

PS.  Публічна Бібліотека містечка N - існує. І розклад подій реальний. Тільки от знаходиться ця Бібліотека - The Clinton-Macomb Public Library (CMPL) - за океаном

Уряд схвалив Концепцію популяризації читання

Гостьовий пост від ЛІТАКЦЕНТУ: 
"10 квітня на урядовому засіданні було схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014 – 2018 роки, розроблену Держкомтелерадіо. Відповідне рішення затверджене розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Згідно з актом, головним замовником програми стане Держкомтелерадіо України. Відомство разом із Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінкультури, МОН, НАН України, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями впродовж найближчих шести місяців розроблять та подадуть на розгляд Уряду проект Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014 – 2018 роки.
Як зазначається в Концепції, метою програми має стати повернення в українське суспільство вітчизняної книжки, відродження її соціальної ролі через популяризацію української видавничої продукції та читання як процесу культурного, духовного, професійного та інтелектуального збагачення людини. Фахівці Комітету здійснили огляд сучасного стану сфери й визначили низку наявних проблем: зниження рівня читацької активності громадян, відсутність належного книжкового асортименту в торговельній мережі, падіння сумарних і середніх накладів вітчизняної книжки та ін.
Документом пропонується здійснювати моніторинг читацького попиту, пропагувати вітчизняну друковану продукцію у спеціальних телерадіопрограмах, рекламних роликах тощо. Серед дієвих заходів зі стимулювання галузі також зазначена модернізація державних поліграфічних підприємств, розширення й удосконалення мережі книгорозповсюдження, активізація участі вітчизняних видавців у міжнародних виставкових заходах. Книжки рекламуватимуться не лише засобами масової інформації, а й за допомогою різноманітних публічних заходів – літературних зустрічей, читань та ін.Таким чином, на переконання розробників, реалізація цілого комплексу заходів дозволить збільшити наклад книжкової продукції, відвідуваність бібліотек і захистить український ринок від напливу контрафактних видань.
За попередніми прогнозами, на виконання всіх запланованих заходів необхідно буде близько 500 млн. гривень – як із державного бюджету, так і з місцевих та інших джерел".

Бібліотеки, хіба ми не причетні до проблематики?

Elsevier обіцяє, що буде білим і пухнастим

Критикуй - не критикуй, а ніде не дітися: кожна четверта наукова стаття в світі - від видавництва Elsevier. Або шукайте гроші на недешеву таки інформацію, панове, або слідкуйте за оголошеннями про проекти видавництва  у царині Відкритого доступу.   А таки трохи є: "У 2013 р. ми продовжимо розширювати наш перелік журналів відкритого доступу (тут вже понад 31 назви!), а віднедавна добавились ще дві:  Stem Cell Reports (від Cell Press та  International Society for Stem Cell Research) та  Journal of Pediatric Surgery Case Reports.

Крім того, понад 1500 назв наших журналів - гібридні (автору пропонується обрати, якщо він хоче,щоб його стаття відразу чи за якийсь час була доступною). У всіх гібридних журналах спеціальний знак позначає статті відкритого доступу. .. І, нарешті, для країн, що розвиваються (наприклад, через проект Research4Life, ми пропонуємо доступ до понад 2,000 назв журналів та 6,000 книжок. 
Як це все працює, почитайте case studies. 
2013 рік обіцяє бути вражаючим для Вдкритого Доступу та  Elsevier".  Оце таке обіцяє нам шановне видавництво. 

Тож, колеги й колєжанки, чули? І не кажіть, що нема коштів на ельзевірівські журнали.
Кожна бібліотека в Україні здатна: 
1. Закаталогізувати (чи повідомити через сайт) "Читайте журнали відкритого доступу видавництва Elsevier - в нашій бібліотеці!": і лінк на перелік
2. Читайте статті вільного доступу в журналах видавництва Elsevier. І лінк   
3. Для бібліотек, які здатні знайти 8 000 грн. на рік, і отримати понад  8000 назв журналів, в т.ч. 2 000 назв журналів та 6000 назв книжок від видавництва   Elsevier - вперед до проекту Research4Life. HINARI й ARDI  я вам пропагувала-пропагувала... Хто хотів, скористався. 
Ну, і ясно, що  бібліотеки з мільйонними  бюджетами і здатними  передплатити повноцінні колекції видавництва  цей пост можуть не читати. Але, за моїми даними, наразі таких в Україні нема:-( Печалька. 
А поки ми не такі розумні багаті, щоб купувати  фрідом-колекції, тож вперед!   
  

"Наука в університетах": Пункт 5

Про насущні проблеми університетської науки йдеться в інтерв'ю для DT.UA проректора з наукової роботи Національного технічного університету "КПІ" академіка НАН України М.ІЛЬЧЕНКА.

 В т.ч.

 5. Забезпечити на рівні міністерства доступ до електронних ресурсів комерційних наукометричних баз Scopus, Web of Science та наукової періодики провідних світових видавництв Elsevier, Springer та ін.

Ого, от так от, навіть не забули... 
 
Звідси

Читай легально!

"ЧИТАЙ ЛЕГАЛЬНО" - такий проект і відповідний сайт відкрився позавчора у наших північних сусідів. За фінансової підтримки Федеральної агенції з друку та масових комунікацій Російської Федерації. Вартість не дуже оголошується, відомо що "Роспечать выделила пол миллиона рублей, а Литрес «в разы больше». 

Тепер - тут можна знати всіх легальних провайдерів е-книги, запосиланнями - вийти на їхні сайти, купити легальнуе-книгу і підтримавши автора й видавництво, насолоджуватися книгою та тішитися вчинком чесного громадянина. 
      Хоч питань ще багато (головне: якщо книги немає в легальному продажу  призводить знову більш до декларації  "Вопрос о том, что делать если е-книги нет в легальной продаже вызвал ожидаемое озлобление и слова на тему «ну вы же не пойдёте в подворотню покупать кокаин только потому, что его нет в аптеке»"), проект почався. Що ж, успіхів проекту!
        Будемо знати, де купити легальну російську е-книжку. А у нас?  


Джерело 

Спасибі Ісидору Або 4.04 = HTTP 404

" У жертв запутавшихся в паутине сети, злобный Интернет, подкравшийся на тонких лапках проводов, высасывает до последней капли всё свободное время"
Ю.Татаркін 

З Святом, дорогенькі юзеритяни! Всіх, хто потрапив у тенета, і тішиться тим, і вже не мислить свого життя без світу віртуального: 4 квітня – Міжнародний день інтернету. Так, саме сьогодні в багатьох країнах світу святкується День Всесвітнього Павутиння. Приурочено до дати смерті святого Ісидора Севільського (Isidorus Hispalensis), покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» (в 20 томах). Як пише Вікіпедія про історію свята: У 1998 році католицька церква визнала всесвітню мережу скарбницею людського знання.   У 1999 році були представлені кандидати на посаду заступника Інтернету — Святий Ісидор, свята Текла і святий Педро Регаладо.  Ватикан досить довго вибирав між кандидатами і тільки в  2000-му почав схилятися до думки, що кращим покровителем Мережі буде святий Ісидор. Аргументуючи своє рішення призначити саме цього святого покровителем інтернету, Іоанн Павло II сказав, що інтернет — це і є свого роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в Мережі.

Ні, уявити  молитву Теклі чи Педро...:-). Тільки Ісидору! 
Тим більше ще один іспанець з таким же ім"ям не дає спокійно спати  університетам та їхнім сайтам.
Так що всім Ісидорам: храніть нас в Інтернеті і Інтернет в нас!:-)   
PS.  Також вважається, що дата 4.04 схожа на помилку HTTP 404, ну це вже як у кого і як коли.:-)

І ще раз про е-книжки

На березневій конференції If Book then (The future of publishing) в Мілані було презентовано  результати дослідження ринку е-книжок, проведене агенцією AT Kearney.  Коротко:

• Обсяг світового ринку е-книжок (маю на увазі контент) у 2012 склав понад 3,5 млрд.Євро
• Найбільша частка (2,5 млрд.) припадає на Північну Америку, зокрема США (2,35 млрд). Європа - 540 млн. євро. Азія - 440 млн.євро.
• У США продаж  е-книжок ск лав 23,9%.сукупного обсягу книжкового ринку. Разом з тим, зростання вже не таке бурхливе, і становило у 2012 лише 32%. 
• В Азії прирост ринку е-книжок склав у 2012 - 69%.  Тут серед лідерів Японія та Південна Корея (приблизно по 30%), Китай (23%), Індія (9%) 
• Європа "прокинулась", зростання ринку е-книжок тут склало 200%. Найвищі результати у Сполученому Королівстві (майже дві третини континентального ринку -64%). Далі Німеччина (22%), Франція — 4%, Італія та Іспанія — по 3% кожна.
• Експерти прогнозують, що до 2015 р. кожна п"ята продана в Європі книжка буде електронною.

Дослідники нарікають, що доволі складно було оцінювати південно-американський ринок, відмічено лише що "він розвивається доволі помітними темпами", половина всього обсягу припадає на Бразилію, але доля е-книжок тут не перевищує 0,1%  сукупного обороту книжкового ринку. 
Про Україну (втім як і інші країни колишньої Шестой части земли) - нічичирк. Що ж тут досліджувати, якщо на ґрунті вкоріненого совковим прагненням до халяви  повсякчас й повсюду розцвітає піратство. "Як викажете? Права автора? Видавництва?- Ні, не чули".

Джерело
І ще тут