Contra spem spero? або про фонди, що дають надію

"В Гарварді, де проводяться важливі глобальні дослідження, ми відчуваємо надзвичайну відповідальність за якомога ширше розповсюдження результатів цих досліджень" (Steven E. Hyman, Provost of Harvard University)

   Публікації в міжнародних реферованих журналах відкритого доступу часом вимагають сплати, інколи досить високої. Вже в кількох університетах зустріла подібні цільові фонди допомоги авторам.     Наприклад, HOPE Fund в славетному Гарварді, або The Harvard Open-Access Publishing Equit. Про це трохи вже було тут. Фонд надії надає гранти  на публікацію в журналах відкритого доступу авторам - дослідникам Гарварду, але лише тих підрозділів Університету, що прийняли політики щодо відкритого доступу (тут таких поки лише шість).  (Це правильно! "Пиво - только членам профсоюза":-)! Цікаво, що серед категорій авторів - не лише науковці чи викладачі, але й студенти.  Грант (максимальний розмір 3000 доларів) надається лише для публікації у журналі відкритого доступу (не в звичайному комерційному, який доступний лише за передплатою, не в гібридному, де лише частина статей відкрита, не в журналі з періодом ембарго (затримки на певний термін). Серед інших критеріїв -  це має бути журнал  

• В переліку  Directory of Open Access Journals,
• Бути членом  Open Access Scholarly Publishers Association або дотримуватися кодексу  Code of Conduct,
• Мати оприлюднену прозору інформацію щодо вартості та процедури сплати за публікацію 

Вимогою Фонду є,звичайно, також розміщення такої статті в університетському репозитарії -DASH repository 

      Подібний Фонд є також в Колумбійському університеті: The Columbia Open-Access Publication (COAP) Fund.

     Цікаво, що адмініструють подібні Фонди - університетські Бібліотеки! Власне відділи цифрових досліджень, які присутні вже давно в університетських бібліотеках США (за мною розповідь про функції такого відділу та приблизну структуру).

   Історію про створення подібного фонду в одному з американських університетів знайшла також в публікації Establishing a central open access fund

   Помріємо про подібні фонди в наших університетах? Hope!

Перша неділя квітня в Нью Йорку

Неділя, перший сонячний день в Нью Йорку, студенти моментально зайняли горизонтальне положення на всіх сходинках і галявинках кампусу. На центральній площі між скульптурою Альма Матер та Батлерівською бібліотекою (на фото) навіть влаштували якийсь черговий мітинг  на знак чогось (майже щодня, вчора чомусь демонстрували якісь нові круті авто:-).але веселий, із пригощанням хот-догами і кока-колою:-) Ну, думаю, хоч нині в бібліотеці вільніше, всі на сонечку гріються. Дзуськи!  Жодного вільного місця на всіх шести поверхах Батлерівської (однієї з 22 бібліотек на кампусі) 6ібліотеки! Ледь притулилась на 6 поверсі у ... Залі африканських студій (поділ умовний, трохи фонду навколо тематичного, а взагалі можна працювати, де хочеш. Тільки вибираєш табличку - червону (тут не можна їсти, розмовляти", "жовту - не можна тільки їсти", "зелену - можна все вищесказане":-) 

       Хто міг сказати, що студенти все менше ходять до бібліотеки???? Нісенітниця! І працюють тут студенти, за моїми спостереженнями, значно більше, й значно наполегливіше, ніж наші. Є мотивація!

     Крім Могилянки, які ще університетські бібліотеки працюють 7 днів на тиждень у нас?

"5 причин, чому варто самоархівувати Вашу роботу в нашому репозитарії"

    Про "секрети" заохочення авторів до розміщення їхніх публікацій в репозитаріях ми вже говорили,  обіцяю продовжувати і надалі :-). І запрошую  колег ділитися своїм досвідом! 

      Сьогодні готуємо начебто просту  річ: пам"ятка-агітка автору щодо самоархівування. Ось таку, наприклад, яку  пропонують в  Колумбійському університеті.  Можливо, хтось творчо використає для своїх потреб, звичайно, доповнивши своїми даними чи додатковими аргументами. Цитую майже повністю: 

5 причин для самоархівування Вашої роботи

Розміщення Вашої роботи в нашому репозитарії (тут Academic Commons) ще ніколи не було таким простим та легким. Лише заповніть цю форму (self-deposit form) (агов, колеги, зверніть увагу,  автор не "крокує" через 5-7 сторінок, як в наших DSpace-ах  і не заповнює сам всі дані! Депозит потрапляє спочатку в буферну зону - для каталогування! -  Т.Я.) 

Все ще не впевнені, навіщо Вам це самоархівування? Ось 5 причин, чому би Вам це не зробити:

Зручність

Скільки файлів (я би сказала текстів Ваших робіт, публікацій, презентацій  тощо)  у Вас на робочому столі зараз? Виберіть той, який ви хочете здати на зберігання, заповніть форму, і завантажте файл. Що може бути простіше? 

Знов мої 5 копійок: Моя редакція була б такою: "Ви впевнені, що маєте в своєму комп"ютері всі Ваші публікації? Ваші статті, презентації, дисертації, тези, звіти про дослідження, навчальні матеріали? Ви впевнені що це надійне місце для їх зберігання? Ви прагнете поділитися цими роботами з Вашими колегами у всьому світі?  Ви хочете підвищити свій рейтинг індексування?" і т.д.

Швидкість

Лише один клік, і Ваш файл з Вашого комп'ютера опиниться в нашому репозитарії!

Оберіть ключові слова

Хочете вплинути на кращий пошук  Вашої роботи користувачами Мережі? Додайте самостійно якомога більше ключових слів, що презентують зміст Вашої роботи

Вам не доведеться ні з ким спілкуватися

Ви прагнете уникнути можливих перешкод чи витрати часу на спілкування?  Самоархівування дозволить Вам це зробити, жодних посередників! Ви самі завантажуєте свою роботу! .

(цікавий аргумент, правда? і несподіваний, як на наш менталітет. А поговорити:-) 

Ви контролюєте свій файл

Як тільки Ви завантажили свою публікацію, Ваш файл потрапляє до каталогізатора. Через деякий час (у них кілька тижнів:-)!, Ви отримаєте електронного листа, де ми повідомимо Вас про постійну  адресу  URL для Вашої роботи. Можете використовувати це: включати у Ваше  CV,  чи інші персональні профайли в соціальних мережах, наприклад, в  LinkedIn.

Сподіваємось, Ви переконались у простоті та зручності самоархівування? 

Зробіть це сьогодні! 

Ну, і знову моїх 5 копійок: колеги-репозитарщики, зробіть це сьогодні, придумайте і розповсюдьте в своєму університеті (е-листами на викладачів, роздруківками на кафедри тощо) вашу власну "агітку"! У нас знаходиться час для серйозних презентацій чи  семінарів, для лобіювання ідей ВД на Вчених радах і т.д.  Це все вірно, але не забуваємо, що для  поважних авторів - науковців розміщення в репозитарії  їхніх робіт  справа, признаємо, далеко не першої важливості. Навіть,  якщо прийнята політика. А таке лаконічне звернення, можливо, приверне увагу хоча б якоїсь частини.    

Джерело

МБА по-американськи

          Недавно писала про зворушливу співпрацю двох найпрестижніших університетів та їхніх бібліотек - Harvard та MIT  Пан Бібліотекар вже навіть зібрався  нарізати канапки для фуршету в честь ідеї лінкування каталогів:-)  

          Ну, а тим часом Бібліотеці Колумбійського університету теж не спиться, і своїм користувачам (на додачу  до власних  понад 10 млн.книжок  та 100 тис.назв журналів) вона вже давно пропонує  доставку - Borrow Direct  (фактично, МБА)  ще з 7 бібліотек-партнерів (університетів Brown, Cornell, Dartmouth, Penn, Princeton, та Yale) . Ці хоч порівняно недалеко...

        А  з січня  цього року всього за 4 робочих дні  книги доставлять в Нью-Йорк і з Бостону, з згадуваних вже Harvard University та  Massachusetts Institute of Technology.  Ну, і , відповідно, навпаки. 

      Таким чином СУКУПНИЙ бібліотечний фонд до користування всіма бібліотеками-партнерами -  70 млн.  МБА розповсюджується не лише на викладачів, чи студентів-магістрів,  скажімо, але на ВСІХ студентів.Цікаво, що перевезення віддали на аутсорсинг комерційним перевізникам. 

       Минулого року в Бібліотеці Колумбійського університету було виконано 30 000 замовлень по МБА, в свою чергу Бібліотека "позичила" 19 000...Обсяги, як бачимо, солідні.  Читають студенти:-) 

        Та й наші читають, от тільки якось кожен сам в своїй хаті... 

        Беремо на озброєння? Хоча б в межах міста, агов, університети?

               

       Джерело

Бібліотеки Колумбійського ун-ту "йдуть" на різдвяні канікули...

Моя улюблена  Батлерівська бібліотека в Колумбійському університеті за кілька годин вже всіх вижене (хоча вже й так напівпорожня, студенти роз"їхалися на вакації). І буде зачинена від завтра до 28, а тоді з 31 грудня аж до 4 січня! ( Хоча зазвичай працює цілодобово, і вдень треба пошукати вільного місця). А загалом в цьому університеті  22 бібліотеки, об'єднані в мережу, можна  працювати в будь-якій, залежить від колекцій).  А колекція тут:

• 10.4 млн. книг
• 144,787 назви (!) журналів
• 6,379,196 мікрофільмів
• 26 мільйонів рукописів (в архіві) та 979,096 рідкісних книжок
• 174,032 урядових документів 
• 850 баз даних 
• 115,000 e-журналів
• 1,014,000 e-книжок
• 645,000 e-зображень...і ще купа всього. 

Ну і як я майже цілих два тижні майже без цього?

До речі на всі ці 22 бібліотеки, 10 мільйонний фонд та 3,5 користувачів щорічно, тут працює всього лише 130 (!)  професійних бібліотекарів, які, здебільшого, засідають в комітетах і всіляких проектних групах: планують, дискутують, мудрують, обговорюють, вдосконалюють, сприяють і т.д.  Традиційну ж (у нашому розумінні:-) бібліотечну роботу  (циркуляція, довідка, розстановка тощо) виконує так званий технічний та адмінперсонал (тобто без бібл.освіти), яких тут ще 185. Ну, і купа студентів (200-300 щороку)  або підробляють парттайм, або волонтерами (тут це дуже популярно - майже як у Могилянці:-). Звичайно, левову частку кадрових ресурсів у наших вітчизняних книгозбірнях забирають сховища, в які ми вперто не пускаємо користувачів ("зіпсують! вкрадуть! пошкодять! переплутають!"), тут же ВСІ ФОНДИ (крім архівних і рідкісних, звичайно) ВІДКРИТІ. Розташування досить легке, я зорієнтувалась одразу. Для особливо "непонятливых":-), всюди схеми розташування фондів (+оголошення, що таку схему можна завантажити на свій I-PAD:-) Статистику втрачених не оприлюднюють, правда:-) Звичайно, на вході сидить суворий дядько у формі, і без університетського ID не зайдеш...
Бібліотеки Колумбійського університету - цілий світ, зі своїми правилами, шляхами, населенням, цікавий й інколи несподіваний.
Далі буде!