Трапились такі дані: 89 відсотків імпакт-фактору журналу Science за 2004 забезпечили всього 25% публікацій цього журналу. Подібна історія з Nature: 90 відсотків імпакту за 2004 рік забезпечили знову ж таки 25 % публікацій. (Джерело: The Future of the Academic Journal /B.Cope, A.Phollips – Chandos Publishing, 2009)
Чи означає це, що решта 75% в обох журналах з одними з найвищих в світі IF були неважливими? Чи можна говорити про імпакт-фактор як панацею у визначенні критеріїв важливості журналу в науковому світі?
Нагадаю: Імпа́кт-фа́ктор (або IF) — кількісний показник важливості наукового журналу, є одним з формальних критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень. Науковий рейтинг дослідників (в т.ч.його індекс цитування) багато в чому залежить від імпакт-фактору журналу, де він публікується. При присудженні грантів, висуванні на наукові премії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплюваних JCR. З 1960-х років розраховується Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information (ISI), нині називається Thomson Reuters. ІF публікується в журналі «Journal Citation Report».
Розрахунок IF базовано на трирічному (інколи дворічному) періоді. Наприклад, IF журналу в 2010 р. I2010 буде обчислено таким чином:
I2010 = A/B, де:
- A — кількість цитувань (протягом 2010 р. в журналах із списку Інституту наукової інформації) статей, опублікованих в даному журналі у 2008-2009 роках;
- B — кількість статей, опублікованих в даному журналі у 2008-2009 роках.
NB: нині доступні останні дані за 2009 рік. Топ-журналів з найвищими IF: CANCER JOURNAL FOR CLINICIANS - 87,925; ACTA CRYSTALLOGRAPHICA SECTION A – 49, 926; NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE - 47,050; NATURE REVIEWS MOLECULAR CELL BIOLOGY - 42, 198; ANNUAL REVIEW OF IMMUNOLOGY - 37, 902; PHYSIOLOGICAL REVIEWS - 37, 726; CHEMICAL REVIEWS - 35, 957; NATURE - 34, 480. CELL - на 12 місці (31,152), LANCET – на 13 (30, 758), SCIENCE - на 15 (29, 747). Журнали відкритого доступу теж потрапили в першу сотню: PLOS MEDICINE (13,050), PLOS BIOLOGY (12,916)
Українських журналів не більше 2 десятків (досить складно порахувати за відсутності відповідного пошуку). Відомий приклад єдиного українського журналу, який має імпакт більше одиниці – «ФИЗИКА НИЗКИХ ТЕМПЕРАТУР» ( Low Temperature Physics) я в переліку УКРАЇНСЬКИХ не знайшла, хіба що Харківський ФТІ низьких температур ім..Веркіна, що видає журнал, не лише робить це спільно з Американським Інститутом Фізики, але й ідентифікує себе, на жаль, як Росію…
Див. витяг із запису:
Full Journal Title: LOW TEMPERATURE PHYSICS
Language: ENGLISH
Journal Country/Territory: RUSSIA
Publisher: AMER INST PHYSICS
- Широке охоплення наукової літератури — індексуються 7387 назв журналів з 60 країн;
- результати публічні та легкодоступні; зрозумілі у використанні та розумінні;
- журнали з високим IF зазвичай мають більш жорстку систему рецензування (а отже, якість).
Але, звернемо увагу на такі речі:
- Незрозумілим є наскільки число цитувань свідчить про якість статті (дослідження), (хоч про це багато писали, але питання лишається риторичним, певно)
- В багатьох галузях (наприклад природничі науки) дворічного періоду абсолютно недостатньо для аналізу, є потреба охопити хоча б 7-10 років Класичні статті, як знаємо, цитуються і кілька десятиліть…
- Як бути з самоцитуванням?
- Що з негативним цитуванням?
- Як бути з різними IF для різних галузей знань (ІF 1-3 в математиці чи фізиці приблизно тотожний IF 5-8 в біологічних науках)
І т.д.
Агітувала і буду агітувати впровадження бібліометричних показників (імпакт-фактор, індекс цитування, присутність в міжнародних реферативних базах тощо) у оцінку вітчизняних наукових досліджень, все ж не можна однозначно довіритися якомусь з них.
Хоча Україні до цього так далеко…
PS. Минулого року Наукова Фундація Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft ) прийняла рішення НЕ ВКЛЮЧАТИ бібліометричної інформації (H-index and the impact factor) у оцінку роботи дослідників при визнанні кваліфікації, фінансуванні грантів тощо.
