Вибачайте за повний копіпаст, та ще й чужинською мовою, але часу нема, а тра: a. вузлик
"Логично предположить, что чем лучше обеспечен ученый в материальном плане, тем больше он новых знаний может дать человечеству. Следовательно, количество статей, выдаваемое в год учеными страны будет пропорционально также и среднему благосостоянию отдельного человека (в т.ч. ученого) — ВВП (валовому внутреннему продукту) на душу населения. Итак, комбинируя эти два фактора получаем:
Число статей = а * Население * ВВП_на_душу_населения = a * ВВП
Здесь а — это коэффициент, который в идеальном случае одинаков для всех стран. Как видно, при таком простом подходе число населения не играет роли, важен лишь ВВП страны. Научная продуктивность в этом случае должна оцениваться как отношение числа статей ученых конкретной страны к ВВП этой страны. Грубо говоря, если у одной страны ВВП в два раза больше, чем у другой, то и научных статей эта первая страна должна генерировать тоже в два раза больше."
і далі: "научная продуктивность Украины соответствует ее ВВП"
А що ми очікували? як годують...
Брєд - не брєд, розберемось?
Джерело
Доволі примітивне дослідження у першоджерела із врахуваннням лише одного фактору, з якого мало не випливає, що лише у України наукова продуктивність відповідає ВВП (та ще й до уваги взято абсолютний показник, а не на душу населення).
ВідповістиВидалитине заперечую, до того ж це не дослідження, а припущення:-)
ВідповістиВидалитиПерепрошую за запізнілий коментар. Такі дослідження давно вже проведені, принаймні ще у 90-х. Наприклад, P.W. Hart і J.T. Sommerfeld з Технологічного інституту Джорджії у 1998 році показали наявність тісного зв'язку між ВВП та кількістю публікацій у галузі хімічної технології з коефіцієнтом детермінації (квадратом лінійного коефіцієнта кореляції) від 0.78 до 0.99 (DOI: 10.1007/BF02458373). Дослідження цього зв'язку у різних галузях науки та регіонах світу продовжують публікуватись і сьогодні (наприклад: DOI: 10.1016/j.ensci.2016.03.002).
ВідповістиВидалитиО, дякую! корисно знати...
Видалити