Роль бібліотеки у теплозабезпеченні

Шляхи бібліотекознавчі несповідимі: чи то каталогізатори щось святкували, чи бібліотекознавець дещо хуліганське інноваційне вирішила вчковрити в галузі "науки про вентиляцію", але ось такий запис нині знайшовсь у каталозі Російської Національної  Бібліотеки: 

Документ: Беляева Н. Е.,Работа библиотеки с интернет-ресурсами художественной литературы. автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. специальность 05.23.03 <Теплоснабжение, вентиляция, кондиционирование воздуха, газоснабжение и освещение>. Белдяева Надежда Евгеньевна- 2010 NLR Шифр 2010-А/26584; Инв. номер 3468851  

Ні, таки, певно каталогізатори жартують, бо зверніть увагу на прізвище Авторки: Беляева чи Белдяева?  Ааа, яка різниця... Аби теплозабезпечення й кондиціювання через читання худ.літ-ри поліпшилось.

Куди рухається світова наука: версія Thomson Reuters

Світова мапа наукових досліджень, як відомо, надзвичайно різноманітна, цікава й взаємопов'язана. Водночас, це пейзаж, що постійно змінюється. Де відбуваються найбільш значущі зміни? Де зароджуються нові знання? Де пріоритети у світовій науці? Хто рулить? На ці та багато інших питань відповідає медіакорпорація Thomson Reuters, яка почала в цьому році публікувати дані про так звані «фронти досліджень» («research fronts»). Напрямки відслідковуються, як тільки дослідники в своїх працях починають цитувати публікації інших дослідників. Таким чином, взаємне цитування утворює концентрацію робіт, які часто цитуються разом. Коли такий процес досягає певного рівня інтенсивності й узгодження (обчислюється через кількісний аналіз), утворюється "фронт" (край) дослідження, ядром якого є взаємопосилання. Такі дані віддзеркалюють звязки між дослідниками, які працюють над спорідненими науковими темами в так званому "невидимому коледжі" («invisible college») — неінституціалізованій групі дослідників з різних країн, різних інституцій, різних галузей, але пов'язаних між собою вільним обміном інформацією. Наприклад, один такий "фронт досліджень" об'єднав у вирішенні спільних проблем представників математичних, комп'ютерних наук та інженерії.

Такий аналіз "фронтів досліджень" дозволяє об'єктивно й неупереджено побачити, як (і де!) розвиваються (розділяються, зникають) науки: власне, самоорганізацію системи. З 8 тисяч напрямків наукових досліджень, виявлених у базі Essential Science Indicators (ESI) (агрегатор-надбудова над відомою Thomson Reuters-івською бібліометричною системою Web of Science) було відібрано 100 найбільш затребуваних напрямків, що активно розвиваються, в галузі природничих та соціальних наук (за цитуваннями в 2007–2012рр,,потім за певним ранжуванням). Таким чином, було визначено найбільш перспективні "фронти досліджень" в 10 галузях наук: сільське господарство, екологія, геонауки, клінічна медицина, біологія, хімія, фізика, астрономія, математика, соцнауки (кожна з яких в свою чергу містить десяток основних тем).
В сільському господарстві, наприклад, серед пріоритетних виявились: вплив змін клімату на продовольчі культури, класифікація грибів, геномний відбір, дослідження бджолиних сімей (гм, знане бджільництво в Україні, хіба ні?:-). Весь перелік дивіться самі, боюсь, мій переклад буде непрофесійним. Але відразу глянемо, хто ж з інституцій - країн "рулить" у цих дослідженнях? Знамо: США (24%), Китай (21%), далі Японія, Австралія, Бельгія і т.д. Ні тобі наших "пасічників", ні згадки про наші славні здобутки...Втім, як і слід було чекати, на жаль, українських дослідників й досліджень на всіх передніх фронтах науки не спостерігається...Де ж вони?

Джерело

Я не хочу нічого вирішувати, я хочу нову сукню!

Всі бачили вже нові Правила охорони праці для працівників бібліотек (НПАОП 92.0-1.03-13), затверджені наказом Мін-ва надзвичайних ситуацій України 12.12.2012 № 1398.

 Правила  поширюються на бібліотеки незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Так що, керівники-адміністратори: оновлюйте існуючі положення-правила. 

Зворушує оце: 

" Каталожні шафи повинні розташовуватися вздовж стін приміщення. Висота шаф повинна бути не більше ніж 2 метри, щоб була можливість діставати верхні ящички, стоячи на підлозі. Вага картотечних ящичків не повинна перевищувати 7 кг. Для запобігання випаданню ящичків при їх максимальному витяганні вони обладнуються відповідними обмежувальними пристроями". Гей, панове, 21 століття на дворі, про електронні каталоги не чули? Прийде чергова комісія перевіряти мою книгозбірню, де я їм ті ящички візьму, хіба позичите?:-) 

А "найцікавіший" пункт ось цей : 
3.5. Працівники бібліотек безоплатно забезпечуються спеціальним одягом відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08). Тож, при захисті бюджету, колеги-колєжанки, наполягайте на виконанні:-)  Підбираємо фасончик?Поради тут, і тут

Happy B-Day, WWW!

Ще один ювілей: нині 20 років першому в світі веб-сайту. 30 квітня 1993 CERN опублікував заяву про W3 або World Wide Web-технології!
Вже 20 років.
Всього лише 20років...

38 причин, які заважають Відкритому Доступу

Є принаймні 38 причин,  чому автори в усьому світі мають "відкритодоступівські" фобії, і так повільно  самоархівують власні праці в репозитаріях. Серед таких: проблеми авторського права та повторного використання, сертифікації та оцінки, збереження та контролю за версіями, ймовірної цензури чи плагіату, навігації та класифікації робіт в репозитаріях, доступності, читабельності в майбутньому, і т.д. 

"Моя праця в репозитарії може бути змінена чи іншим чином пошкоджена он-лайн так, як вона не могла б бути пошкоджена на папері", "Важко читати з екрану", "Хто це буде робити?", "Це вкрадуть чи якось використають",  "Скільки це коштує?" і т.д. Знайомі питання, чи не так?  Є й "специфічні" для "нашого світу", зокрема ""Що буде з незалежним рецензуванням?", "сплата за доступ - відмінна риса капіталізму, ринкової економіки, попиту і пропозиції, вільного підприємництва. Все безкоштовне - від лукав риса соціалізму:-)"

Додамо наші "5 копійок"? Або що, на Ваш погляд, з українських реалій не увійшло в цей перелік?

Колекція 19 століття від GALE: тестуємо

Відоме світове видавництво Gale, частина холдингу  Cengage Learning, що спеціалізується на інноваціях в освіті та науки, зокрема, електронних дослідженнях, а також  видавничих проектах: енциклопедії, довідники, е- книги, архівні документи тощо.  В Україні ресурси Gale, на жаль, маловідомі, а даремно. І в 29 куточках "Вікна в Америку" гейлівські бази є, звертайтесь! 

Нині видавництво пропонує БЕЗКОШТОВНИЙ тестовий доступ на колекцію Nineteenth Century Collections Online. Реєструйтесь, тестуйте! 

ЛітРес: 60 000 російських книжок

Отримала повідомлення, яке може зацікавити не лише університетські бібліотеки нашого Консорціуму ЕЛІБУКР. Пропозиція скоріше для публічних бібліотек. На додаток до поповнення українською книжкою, звичайно:-)

Знайомтесь:  MIPP International пропонує книжкову платформу  ЛитРес,  агрегатора російськомовних ЛІЦЕНЗІЙНИХ е-книжок та аудіокнижок. На російському ринку - з 2006, у нас не чула, щоб хтось передплачував. Тестуємо?  Понад  60 000  електронних та аудіокнижок:  навчальна та художня література, в т.ч. фантастика та фентезі, детективи, жіночі романи тощо. Річна передплата  наче невелика, щоб не озвучувати загальну вартість: приблизно 25 копійок за книжку. Плюс сплата за робоче місце та режим посторінкового перегляду. Щоправда, така пропозиція лише до 31 травня.  Чи дозволяється завантажувати, в т.ч. на власні пристрої - не знаю. У себе навряд чи тестуватиму, тож кому цікаво й планує - поділитесь досвідом, ок? Кому потрібні контакти, поділюсь за запитом.