вівторок, 25 січня 2011 р.

Про «безкоштовний сир» відкритого доступу: скільки коштує опублікувати статтю в журналі


         За все потрібно платити: відома істина.  В традиційній журнальній моделі розповсюдження наукових знань  кошти на свої потреби журнал бере з передплатників, тих, хто власне купує журнал. Причім, мова йде часто не про собівартість, а про значні прибутки.:  вартість річної передплати (4 випуски на рік) наукових журналів може досягати  кількох десятків тисяч доларів (відомі міжнародні журнали від Elsevier чи Springer,  наприклад). Комерційні видавництва наукових журналів – потужні бізнес підприємства з мільйонними оборотами, а вартість журналу не порівняно вища  за його собівартість, за рахунок чого і існує цей бізнес. Поява електронних журналів дещо вплинула на вартість (відсутня потреба в тиражуванні, розповсюдженні тощо), але додала видавництвам витрат щодо технічної складової (надійна організація зберігання, збереження, пошуку, доступу,  інших необхідних сервісів).  Як правило, видавництва також неохоче продають одну чи кілька назв своїх журналів в е-вигляді, пропонуючи як правило «пакетну» передплату (тематичну колекцію), навіть якщо вам не потрібні всі назви цієї колекції. Таким чином, «криза серіальних видань», про яку почали говорити років 30-40 тому (вартість передплати наукових журналів зростає швидше, ніж інфляція, і значно перевищує бюджети бібліотек), не зменшилась з появою електронних журналів.    
           Світло в кінці тунелю - журнали відкритого доступу: «золотий»  шлях Ініціативи Відкритого доступу. Такі журнали,  так само як і традиційні академічні, проходять всі ті ж процедури ретельного відбору та контролю за якістю через рецензування тощо, але  безкоштовні і вільно доступні для будь-кого в будь-який час в Мережі.  В Директорії  журналів відкритого доступу таких вже 6022
Переваги таких журналів для бібліотек та їх користувачів  - очевидні: вільний безперешкодний доступ до якісної наукової інформації. .    

Як фінансово функціонує такий журнал?

Кілька шляхів. Перший: всі витрати на утримання журналу бере на себе інституція (університет, інститут, наукове товариство, Академія наук тощо), що його видає. Таким шляхом функціонують чи не  95% наших вітчизняних журналів.  Другий: кошти повністю чи частково залучаються з авторів (власні, з інституцій, де вони працюють, з грантів, спеціальних програм тощо). (В США, наприклад, NIH  виділяє щороку на це 100 млн. доларів на ці цілі, як результат - понад 800 тис.статей у відкритому доступі, здебільшого у PubMedCentral).Хочеш публікуватися в журналі з високим рейтингом (звісно якщо стаття пройде подвійну чи потрійну процедуру рецензування), відкривай гаманець!

Середня вартість публікації однієї статті (залежить від видавництва, рейтингу (імпакт-фактору_ журналу) –  приблизно від $2106 до  $2886.

У найбільших видавництвах відкритого доступу, для прикладу, вартість 1 публікації (в дужках біля назви журналу – його імпакт-фактор, рейтинг в науковому світі):
   
BioMedCentral
Genome Biology (6.6) ..................................... $2250
BMC Biology (5.1) .......................................
  . $1950
Molecular Cancer (3.7) ................................... $1710
Retrovirology (4.0) ......................................
     $1390
J. of Cardiovascular Magnetic Resonance (1.9) ..... $1195

Hindawi
Comparative and Functional Genomics (1.6) ........$850
J. of Biomedicine and Biotechnology (1.9) ...........$975
Mediators of Inflammation (1.2) .......................... $975
Bioinorganic Chemistry and Applications (1.0) ....$700

Public Library of Science
PLos Biology (13.5), PLoS Medicine (12.6) ..........$2850
PLoS Pathogens (9.3), Neglected Tropical Diseases (n/a),
Genetics (8.7) and Comp Biol (6.2) ....................... $2200
PLoS ONE (n/a) ........................................... $1300
  
 У комерційних видавництвах, які теж експериментують з відкритим доступом, відкриваючи окремі колекції, чи окремі назві журналів, чи окремі статті в журналах у вільний (безкоштовний для користувача) доступ, наприклад:

Elsevier
Discrete Applied Mathematics, J. of Molecular Biology, Physics Letters B,
Vision Research …………………………………. $ 3000
Cambridge UP
American Political Science Review, Geological Magazine, J. of Social Policy, Systematics and Biodiversity……………………………………….$1700
Oxford UP
Biostatistics, Health Policy and Planning, J. of Design History,
Quarterly J. of Mathematic……………………….$1500
Royal Society of Chemistry
Chemical Biology, Geochemical Transactions, Methods in
Organic Synthesis etc…………………………….$1800-4500
Taylor & Fransis
Annals of Human Biology, Food Biotechnology, International J. of Computer Mathematics, Philosophical Psychology………………………..$3100
Wiley
J. of Basic Microbiology, Proteomics, Statistics in Medicine… $3000
World Scientific
International J. of Mathematics, Modern Physics Letters B……$2500

І т.д.
Критикуючи вітчизняних науковців за низьку активність в міжнародних  публікаціях, зважаймо ще й  на фінансовий бік справи. Скільки часу  треба нашому ученому, щоб зібрати таку плату? Інша справа, університети, які дбають про рейтинги,  мусили би закладати в бюджети подібні витрати для своїх авторів , хіба ні?   

10 коментарів:

  1. Залякали ви мабуть наших авторів такими сумами=). А ось Перельман просто виклав свій доказ без публікації і заробив мільйон.

    ВідповістиВидалити
  2. а Копернік...

    Серйозно, просто добавила трохи інформації у дискусію про переваги й недоліки Відкритого Доступу.

    ВідповістиВидалити
  3. А ось саме Копернік і був переляканим. Щоправда, тоді ціни були інші=)

    ВідповістиВидалити
  4. Система "author-side payments", можливо, виживе там (в тих дисциплінах), де автор може знайти фінансування для публікації (медицина, передусім). Як думаєте? (звичайно, я не про нашу, на жаль...)
    І нічого не залякала, не публікуються в міжнародних журналах зовсім не за причини відсутності коштів, зрештою серед 19-20 тисяч академічних журналів, переважна більшість (поки що:-) не у відкритому доступі, і не вимагають плати за публікацію. Публікуйтесь, шановні дослідники. Проблема у якості наших досліджень, мовних бар"єрах, і відсутності мотивації (навіщо, ніхто поки не питає, можна стати академіком маючи індекс цитування нуль (і хоч сотні публікацій в наших "мурзилках"..)

    ВідповістиВидалити
  5. Гадаю автор завжди знайде гроші на публікацію там, де наука тісно пов'язана з промисловістю.

    Скажімо, якби графен був винайдений в Україні - нам би від цього "тепліше" не стало.

    ВідповістиВидалити
  6. Знашла таку інформацію: Рецензованих статей, за які взяли плату з автора, у відкритому доступі лише 1 (один!)%. Так що невідомо, чи ця модель (плата з автора) "приживеться" взагалі.
    Ще, щодо гібридної моделі, комерційні видавництва беруть гроші з автора не за за публікацію, а за ВІДКРИТИЙ (безкоштовний) доступ до цієї публікації (навіть якщо інший контент журналу закритий): збільшення присутності тощо.

    ВідповістиВидалити
  7. Цікава статистика про 1%. Лінк кинете?

    ВідповістиВидалити
  8. Ні, не кину. Книга:The Future of Academic Journal/ B.Cope and Angus Phillips – 2009

    ВідповістиВидалити
  9. Десь звідсіля... Кумедно, збірник у якому розміщено Arguments for an open model of e-science коштує €65.00.

    ВідповістиВидалити
  10. http://www.google.com.ua/books?hl=ru&lr=&id=3p7_AwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=Journals+future&ots=Pc10Zo4w66&sig=HCEUH02yJivJvJYsWQftqL3T4nc&redir_esc=y#v=onepage&q=Journals%20future&f=false

    ВідповістиВидалити