середу, 30 березня 2011 р.

Чим відрізняється політика відкритого доступу інституції від політики репозитарію

     Збагнула з деяких обговорень, що у нас є деякі непорозуміння у тлумаченні інституційних політик відкритого доступу, які частіше сприймаються як політики репозитаріїв, а рішення (положення, мандат, політика) щодо репозитарію часто ототожнюється з стратегією університету/інституту  щодо відкритого доступу в цілому. Що ж, цей шлях проходила і Могилянка, але щоби не повторювати помилок, колеги, прошу звернути увагу: 
      В Політиці (Положенні) про репозитарій ми прописуємо як , на яких засадах будується репозитарій, прописуємо його власні "політики": щодо колекції, змісту, форматів, подачі депозитів, ліцензії (авторської угоди), можливого вилучення чи ембарго, збереження, прав та обовязків, сервісів тощо. Певним чином це теж віддзеркалює ставлення інституції до відкритого доступу, але ж є значно вужчим.  Політика (мандат) університету щодо відритого доступу - це стратегічний документ, за яким університет збирається оприлюднювати результати наукових  досліджень своїх науковців у Мережі, окреслює права і обовязки сторін (ун-ту та науковців), в т.ч. у сприянні публікації авторів у журналах відкритого доступу, розміщення депозитів у власному та інших репозитаріях тощо. Інституційна політика може бути мандатом (обовязкове розміщення у інституційному репозитарії), чи мати рекомендаційний характер (роботи можуть бути розміщені, але обовязкової вимоги немає).  Від України мандати прийняті (принаймні зареєєстровані  в Roarmap) на державному рівні (Законом від 9 січня 2007 № 537) та в 2-х ун-тах (Тернопільський технічний та Харківський національний). Іншим не вдалось "подолати" Вчену Раду?  Це довгий шлях, в Канзасі мені розповідали, що прийняття мандату  тривало понад 2 роки, і це непростий шлях поступового лобіювання університетської громади...Так що працюємо над цим. 
    До успішного торування цього шляху нагадую:  Перший такий мандат був прийнятий ще в 2004, в  Queensland University of Technology в Австралії. Зараз таких інституцій 117.  Перелік інституційних політик (університетів, інститутів та фондів, що підтримують відритий доступ) підтримується University of Southampton і розміщений тут.Тут же можна ЗАРЕЄЄСТРУВАТИ свій мандат (чи політику), якщо Ви цього не зробили раніше.
Ще деякі корисні ресурси щодо інституційних політик: 
- Institutional Policies section in the Open Access Scholarly Information Sourcebook
- The Optimal Open Access Policy for Institutions
Open access policy options for funding agencies and universities written by Peter Suber, SPARC Open Access Newsletter, issue #130, February 2, 2009
    Готуватиму драфт політики Могилянки, поділюсь, кому це цікаво. Буду вдячна, якщо хтось надішле свої пропозиції. Всім успіхів!   

 

5 коментарів:

  1. Ось цікаво: прийняли працівника за одними вимогами і бац! впроваджують політику ВД. Як бути?

    ВідповістиВидалити
  2. Живемо в країні за якимись законами, тут бац - приймають інший закон, як бути?

    ВідповістиВидалити
  3. Закони мають ініціюватися знизу, а не зверху.

    ВідповістиВидалити
  4. :-) Дві речі, які не варто знати: як роблять ковбасу і закони:-)
    Ви справді вірите в законотворчість "знизу"?

    ВідповістиВидалити
  5. Вірю.
    До того ж, це не так стосується законотворчості, як вільного ринку.

    ВідповістиВидалити