субота, 5 лютого 2011 р.

Гарвард + MIT = нова модель університетської бібліотеки

      В славному американському місті Бостоні розміщені два університети, які давно і надійно посідають перші місця в усіх світових рейтингах: класичний Гарвард та МIT: Массачусетський Інститут Технологій. Обидва - приватні університети, знані, авторитетні, лідери в галузі науки та освіти, вчитися тут не просто престижно, а дуже престижно, обидва позиціонують себе як колиски не лише національної, але й міжнародної еліти. 
   Обидва відповідно мають гарні потужні бібліотеки, бо університетська бібліотека в США, як відомо, дійсно є серцем університету, головною "аудиторією", де відбувається доступ до Знань. Бібліотека MIT має 3 млн.друкованих томів + ще понад 3 млн. інших документів (мікрофільми, зображення, мапи, е-ресурси тощо). Бібліотека Гарварду -  є найбільшою в світі за обсягами фондів: 13+ млн. томів (Єльський ун-т тут завжди прискіпливо запитує: "а скільки назв?", бо ж не примірниками славна академічна бібліотека, а кількістю назв, тобто  різномаїттям наукової думки). Про це подискутуємо колись пізніше, а от вчорашня остання новина така: 
Бібліотеки Гарварду та МIT об''єднують ресурси і програми 
        Ці бібліотеки власне вже досить давно "дружать" у позичанні літератури один одному, не лише викладачі, але з минулого року і студенти обох ун-тів можуть користуватися обома бібліотеками одночасно. Нова щойно укладена угод розширює партнерство: у бібліотечних сервісах, технологіях, розвитку та зберіганню й збереженню колекцій, зокрема у програмі оцифровувуння. Запланована координація комплектування дозволить економити кошти. Не забули і про вільний доступ, плануються спільні відповідні програми (Нагадаю, що обидва  університети досить активно розвивають інституційні репозитарії, мають політики (мандати) підтримки вільного доступу. Згадаємо лише відома колекція MIT тез та дисертацій у вільному доступі, колекцію студентських магістерських робіт, всі програми курсів цього ун-ту теж викладені у вільному доступі).
Угода про співпрацю  передбачає таке:
1. Фактичне обєднання обох колекцій через відповідні лінки  в обох каталогах та можливістю студентів та викладачів користуватися "спільним" вже 20-млн.фондом
2. Спільні програми у підтримці вільного доступу та оцифровування результатів наукових досліджень, зберігання та збереження їх у цифрових архівах
3. Спільна та зкоординована передплата електронних ресурсів (спільна ліцензія) обіцяє знову ж таки економію коштів в умовах нещадного зростання цін на друковані наукові журнали
4. Спільне викорстання Harvard Depository для зберігання поза кампусами книг та інших документів, які не часто замовляються. (знову ж таки дозволить позбутися дублетних видань, зекономити і площі, і кошти). 
Директори обох бібліотек вважають угоду надзвичайно позитивною, і впевнені, що саме так має розвиватися надійна бібліотечно-інформаційна екосистема в 21 столітті.
     Подібні поодинокі приклади об"єднання ресурсів бібліотек відомі,  у Фінляндії навіть зустрічала приклад об"єднання університетської та міської публічної бібліотеки. ""Єдиний читацький квиток" (правда в межах бібліотек однієї системи) випробовували і у наших  книгозбірнях. Але чомусь далі не пішло, в кожну окрему бібліотеку й досі користувач має прийти фізично, отримати (якщо пощастить) читацький квиток лише для цієї бібліотеки. Про корпоративні каталоги мова йде понад 20 років, але "воз и ныне там". МБА фактично не діє (хіба лише в межах міста), про електронну доставку документів теж поки лише говоримо.  А варто було б запозичити досвід MIT й Гарварду, чи не так?

11 коментарів:

  1. А до вас надходили пропозиції поєднати книгозбірні? Або можливо ви комусь пропонували?

    ВідповістиВидалити
  2. не зовсім книгозбірні, але каталоги - 4 укр.АЛЕФ-бібліотеки власне мають діючу програму корпоративного каталогування, в майбутньому - корпоративного каталогу.
    А до Вас? чи Ви?

    ВідповістиВидалити
  3. Вельми позитивний та конструктивний досвід. Нам про це залишається доки лише мріяти. Да, революція в нашій бібліотечній справі давно вже назріла. Ольга Сак, ХОУНБ ім. Олеся Гончара

    ВідповістиВидалити
  4. ...мають діючу програму корпоративного каталогування...

    Тобто, алефотримачі можуть імпортувати записи з дружніх каталогів?

    А у нас... Зовнішні, внутрішні партнери є, але це такі скроооомні перепасовки, не Гарвард+МIT

    ВідповістиВидалити
  5. так не тільки можуть, імпортують-експортують вже кілька років... Особливо Могилянка та Стефаника (Леся Українка та КПІ в силу специфіки колекцій менше). Але навіть у алефістів на узгодження правил "гри" пішло досить часу, боюсь з різними тлумаченнями марк-записів в різних системах буде не так просто:-) Плюс Z39.50 не в усіх АБІС.

    ВідповістиВидалити
  6. Ну що тут казати - пощастило Бостону та його студентам!
    Нам є на кого рівнятися. Обласні наукові бібліотеки використовують IRBIS, можуть об'єднати каталоги, як мінімум

    ВідповістиВидалити
  7. і що це дасть? Житель Херсону не поїде у Львів за книжкою. Хіба що Херсонська бібліотека для нього цю книжку у Львові зможе отримати по МБА:-) Хоча би на територіальному рівні поєднати різні бібліотеки для доступу користувачв.

    ВідповістиВидалити
  8. ...Хоча би на територіальному рівні...

    Що там особливо поєднувати??!

    На сторінці свого ЕК тулимо напис "Якщо не знайшли у нас спробуйте знайти у інших бібліотеках нашого міста" і тулимо лінк на сторінку де буде список усіх ЕК.

    Хто бачить мінуси?

    + під таку визначну подію з розвитку бібсправи регіону можна потім провести купу столів, семінарів, фуршетів, тренінгів...

    ВідповістиВидалити
  9. Ну хоча б так...
    наш АЛЕФ ще "тулить" лінки на книжки (якщо є) в Гугл буксі:-) Провести тренінг-фуршет з Гугелком?:-)

    ВідповістиВидалити
  10. Чому "хоча б так"? За це негайно потрібно вхопитись і йти різати канапки=).

    Ну а Ґуґельок не бібліотекар, ми ж говоримо лише про співпрацю бібліотек.

    ВідповістиВидалити
  11. Гугелко - більше ніж бібліотекар:-) (бачите, гендерний підхід, я Google обзиваю середнім родом, Ви - чоловічим - солідарність?

    ВідповістиВидалити