Всі ми "громадяни-науковці" Або Про науковий краудсорсінг

Здається, я розповідала вам про громадянську науку? Принаймні на кількох останніх конференціях точно, а тут для тих хто ще не чув про це, а варто!  

Громадянська  наука (англ. Citizen science) — концепція проведення наукових досліджень із залученням широкого кола волонтерів, багато з яких не мають ані попередньої фахової підготовки, ані наукової освіти тощо.  Як розумієте, бурхливому зростанню подібної участі добровольців сприяють новітні технології: не треба їхати в Кремнієву Долину, щоб допомогти упорядковувати комп'ютерні дані, чи в Антарктиду  задля класифікації поведінки імператорських пінгвінів. Адже це нині просто за допомогою комп'ютера-смартофона і мереж.  Звичайно, ніхто не каже про власне дослідження, скоріше  про допомогу у зборі даних та їхній класифікації. Але все частіше, так виглядає, і у спробах залучення колективного розуму до продукування оригінальних  ідей! 

До історії питання: Ще у 1900 році подібна допомога добовольців зафіксована у проекті Національного Одюбоновського товариства  по щорічному перепису пташок (Christmas Bird Count). Інші приклади громадянської науки - Всесвітній день Дослідження Води, Stardust@Home та Clickworkers під егідою НАСА; проекти х Корнельскої Орнітологічної лабораторії ( Ebird, NestWatch,  FeederWatch, Celebrate Urban Birds); проект класифікації галактик Galaxy Zoo. Ще варто згадати Community Collaborative Rain, Hail & Snow Network (CoCoRaHS) від Colorado Climate Center (дані цього проекту використовуються для прогнозування погоди та мониторингу погодних умов). Національне географічне товариство виконує археологічних проект "Field Expedition: Mongolia", в якому користувачі відмічають потенційно цікаві для розкопок місця (через зображення на  GeoEye). 

Проекти розподілених обчислень  (наприклад,  Folding@Home, World Community Grid, Einstein@Home ) можуть бути також прикладами громадянської науки, хоча тут головне завдання - обчислення за допомогою компютерів добровольців. Проекти, що використовують ігрову модель:EteRNA, Phylo, Foldit, EyeWire. 

В січні 2010 було запущено сайт  Science for Citizens, який об'єднує мільйони "громадян-вчених" в світі, тисячі потенційних проектів, а також ресурси, продукти та послуги.

А от нещодавно: ще один подібний - SciStarter! 

Зазирніть, цікаво як це працює. А дослідники можуть зареєструвати свій проект, щоб знайти добровольців для студій.  Як от,для прикладу, Бібліотека Оксфордського університету (Bodleian Libraries) хоче знайти добровольців для покращення доступу до музичних колекцій... Або проект Національної Наукової Цифрової Бібліотеки.

Бібліотеки України, проводите дослідження? Реєструйтесь! Шукайте добровольців!    

 

Електронні каталоги, хто кращий?

Всі бачили? Вперед! 
Президія УБА у 2013 році оголошує Конкурс електронних каталогів на сайтах бібліотек України.
Терміни проведення: з 10 червня по 10 вересня 2013 р.
Оргкомітет конкурсу: Тверда Т.В., член президії УБА, напрям «Конкурси та відзнаки УБА», директор ЦБ ім.М.Л.Кропивницького м.Миколаєва; Васильєв О. В., член президії УБА, директор Асоціації «Інформатіо -Консорціум»; Сошинська Я.Є., виконавчий директор УБА, доцент Національного технічного університету України «КПІ»;
Умови конкурсу викладені у Положенні .
Заявка на конкурс подається за встановленою формою -завантажити тут, до 10 вересня 2013 р.

Оцифровуємо?

Повний текст збірника матеріалів конференції з питань оцифровки культурної спадщини, зокрема,  в бібліотеках (Aligning National Approaches to Digital Preservation (ANADP),Таллін, Естонія, травень 2011) - викладено у відкритому доступі.
Кому цікавий цей досвід - користайтесь! 

Кому не просто цікавий, а життєво необхідний - реєструйтесь: Друга Конференція з теми відбудеться в листопаді цього року в Барселоні. 

 

Молодь - читає!

“Нинішня молодь звикла до розкоші, вона відрізняється поганими манерами, зневажає авторитети, не поважає старших. Діти сперечаються з батьками, жадібно ковтають їжу і виводять вчителів». (Сократ)

      Цікаве репрезентативне дослідження наших заокеанських колег свідчить, що молодь таки читає!  Хто б там що не говорив, але молоді люди  (від 16 до 29)  хоч і  вільно почуваються-орієнтуються у світах віртуальних,  однак -як і раніше! багато читають: 75% прочитали хоча б одну друковану книгу за минулий рік. Ще 25% - як мінімум одну е-книжку. І ще 14% - прослухали аудіокнижку.
65% молодих - мають читацький квиток!
86% з них - відвідували за минулий рік бібліотеку фізично, ще 48% - бібліотечний сайт, ще 18% - використовували мобільні застосунки для доступу до бібліотечних сервісів та послуг. Детальніше - у статті Younger Americans’ Library Habits and Expectations

by Kathryn Zickuhr, Lee Rainie and Kristen Purcell

PS. Кращі читачі Могилянки за навчальний рік встигають прочитати "трохи" більше: 1 місце - 783 книжки:-)

Скоро всі будуть із SCOPUS-ом?

"Сказал же - Отдам!!! Половину. Потом. Может быть… И всёёё!!!"

Вчора в КНУ ім.Шевченка відбулось таки велелюдне засідання: семінар з питань співробітництва між вищими навчальними закладами України і компанією «Elsevier» та використання контенту інформаційно-наукової системи бази даних «Scopus».

Яким чином доступ до  бібліографічної наукометричної бази SCOPUS від Elsevier забезпечить "входження провідних українських університетів до основних міжнародних рейтингів найкращих університетів світу" - невідомо. 

Чи прийнята політика чіткого використання Scopus в якості дослідницького інструментарію для наукових досліджень в країні?   

Поки що пропонується таке: для 62 університетів країни  (список наче відкритий, охочих приймають, чим більше тим краще:-) річна передплата доступу. Вартість залежить від кількості студентів-викладачів у кожному виші (від 3 до 16 тис.євро на рік для кожного ун-ту). Сплата у валюті напряму на Нідерланди. (Привіт казначейству!).

МОН відшкодує (потім - колись -якось)  50%.
Позитив: МОН почав говорити ректорам про необхідність доступу до світових наукових ресурсів. І ректори уважно записували у свої блокноти:-)  Може, спрацює?  Бібліотекарі, користайтесь при формуванні бюджетів!
Жаль, що МОН не виторгувало який хоча б 2-місячний тріал для всіх охочих, тільки відразу "товар-дєньгі-товар". 
Жаль, що не Консорціум. 
Жаль, що не Science Direct (повнотекстові ресурси цього майже монополіста на світовому ринку наукової інформації), без доступу до SD Scopus-щм можна тільки подражнити... 
Жаль, що не просуваємо відкриті журнали цього видавництва
Жаль, що нема загальної політики "Як просунути власні наукові журнали до міжнародних наукометричних баз", "Як навчати академічному письму", "Що таке міжнародні стандарти бібліографії"  і т.п.  

Ну, але маємо те, що маємо.  
Про наслідки акції оскопусіювання (?) наших вишів - поживемо-побачимо. 

PS. А в цей час тихо-спокійно, і всього за тисячу доларів Scopus (і ще купа ельзевірівських журналів) все ще доступні через проект HINARI. 
"Зачем платить больше"?

Як написати нудну наукову статтю і кому це треба

Майже повний копіпаст, але то того варте:-)
Ділюсь: "Як добитися того, щоб наукова стаття була дійсно занудною, щоб читання її не викликало ніяких інших відчуттів, крім незборимого бажання спати? 
 Професор Кай Санд-Йєнсен (Хілеред, Данія) спеціально досліджував це питання і сформулював 10 рекомендацій, строге додержання яких дозволить вам досягти бажаного результату. Ось вони:

1) Уникайте ясних формулювань. Постарайтеся торкнутися кола якомога більше різних ідей, проблем, аспектів і т.п. Ні в якому разі не давайте простого, зрозумілого пояснення гіпотези, що висувається. Найважливішу ідею заховайте де-небудь наприкінці, серед малозначущих міркувань.
 
2) Уникайте викладу оригінальних даних і ідей. Пишіть максимально знеособлено. Постарайтеся якнайдокладніше описати численні експерименти і спостереження, які вже сто разів повторювалися і закінчувалися одними і тими ж результатами. Якщо важлива специфіка умов, не затримуйтеся на ній. І слідкуйте за тим, щоб не було і щонайменшого емоційного забарвлення описуваного, навіть якщо йдеться про захоплююче цікаве. Частіше вживайте вирази типу «давно відомо», «багато разів показано» і т.п.
 
3) Пишіть якомога довшими реченнями. Навіть якщо які-небудь нобелівські лауреати ухитрилися щось стисло висловити в статті в Nature або Science, хай вас це не збиває з пантелику. Наполягайте на тому, що великі концепції і відкриття в науці не можуть бути висловлені в кількох словах.
 
4) Не згадуйте про важливі наслідки, які витікають з вашої роботи. Не беріть прикладу з Уотсона і Крику, які в останній фразі своєї знаменитої статті 1953 року обмовилися щодо можливого механізму копіювання ДНК. Не будь цієї фрази, дивишся, роботи по пошуку такого механізму ще б довго продовжувалися і премія, можливо, дісталася б іншим авторам.
 
5) Не використовуйте малюнки, особливо гарні. Уникайте схем та рисунків, які б дозволяли швидко пояснити суть проблеми. Роботи без ілюстрацій завжди здаються більш нудними, а це як раз те, що нам треба.
 
6) Випускайте необхідні кроки логічних доказів. Кому треба, і так зрозуміють, а ви зможете надовго відбити охоту читати статті у тих, хто не утаємничений у всі тонкощі предмета.
 
7) Використовуйте якомога більше скорочень і технічних термінів. Справжні вчені протягом багатьох років засвоюють свою секретну мову, яка надійно захищає їхню галузь від проникнення із-зовні. Ми повинні бути впевнені у тому, що підростаюче покоління студентів також буде змушене пройти цей тернистий шлях.
 
8) Не допускайте будь-яких шуткувань. Не варто брати приклад з Тома Фенчеля (Tom Fenchel), відомого данського морського біолога, який разом зі своїми студентами додумався до того, що назвав новий вид морських джгутиконосців Cafeteria roenbergensis, оскільки ці найпростіші, харчуються бактеріями, відрізняються особливою ненажерливістю, а автори вели жваві дискусії щодо своєї роботи в кафетерії містечка Ренберг. Наука - справа серйозна і в ней повинні культивуватися строгі пуританські правила.
 
9) Види організмів варто замінити статистичними показниками. Указувати назви видів, тим більше - щось писати про їх спосіб життя, абсолютно зайве. Основна мета екології - перевірка різних моделей, а якщо ці моделі практично не відрізняються одна від одної і до того ж ніяк не зв'язані з природою, то це тільки на краще.
 
10) Кажучи про очевидні речі, посилайтеся на якомога більше число публікацій. Цей крайній засіб рекомендується використовувати тільки в тому разі, якщо всі вище перелічені рекомендації вже виконані, а робота все одно виходить недостатньо нудною. Чим більше посилань, тим краще. Текст, який розбивається на крихітні шматочки, розділені безліччю посилань, сприймається важче.

Тільки наприкінці свєї статті Кай Санд-Йєнсен закликає авторів наукових текстів протистояти його «рекомендаціям». Він визнає, що редакції престижних журналів прагнуть стежити за тим, щоб публіковані в них статті були оригінальними, щоб в них чітко фокусувалася увага на основній задачі і щоб суть дослідження висловлювалася по можливості просто і коротко. Але щодо мови наукових публікацій як і раніше діють строгі обмеження. Тільки в ессе і у книгах дозволяється дещо відійти від цих жорстких рамок.

Джерело:Kaj Sand-Jensen How to write consistently boring scientific literature // Oikos. 2007. V. 116 (5). P. 723–727.

А потягла звідси

"Просто щенок ничей": читаємо безпритульним тваринам?

"Бродит щенок голодный
Возле счастливых детей
Нет,щенок не бездомный,
Просто щенок ничей."

Боже, як зворушливо! Мало того, що У НИХ майже нема бездомних тварин, а тих, кого все ж спіткала доля мати тимчасовий статус безхатченків, живуть у притулках, очікуючи на нових господарів. Так от, щоб тваринкам не було так сумно, а підліткам  корисно у їхній соціальній адаптації: ЧИТАЄМО ВГОЛОС  БЕЗПРИТУЛЬНИМ ТВАРИНАМ! 

Підлітки покращують свої читацькі здібності. А тваринкам за гратами потрібно спілкування не менш, ніж людям... От така людяна програма читання.  Аж до сліз...
Читайте більше тут. 
Нема слів.