понеділок, 6 серпня 2012 р.

References in Roman script: допоможемо журналам?

Відомі причини спонукають кожен науковий журнал потрапити  в міжнародні реферативні бази, передусім, в Тhomson Reuter-івські та в SCOPUS (від Еlsevier). (Ще й після того, як рідне Міносвіти (як би воно наразі не називалось)  почало вимагати наукометричні скопусівські дані з університетів, щоправда обіцяючи колись таки передплатити власне базу.:-)
Так само добре відомо, що в "дорослі" бази беруть далеко не всіх: в Scopus тільки 44 вітчизняних журнали, і лише 19 в Thomson Reuters.)  Бо критерії досить високі, це теж відомо. Крім змістовних, ще й купа формальних: якісне оформлення статей, наявність ISSN, чітка періодичність, англомовні заголовки -анотації-ключові слова, пристатейна  бібліографія в латиниці, чіткі дані про афіляцію авторів тощо +  ще й налагоджена система peer review, ще й міжнародний склад редколегії  та авторів, ще й сайт журналу англійською мовою і т.п.  До того ж в Scopus, н-д, враховується індекси цитування 3-х членів редакційної ради (головного редактора та ще 2-х, яких він запропонує) та власне журналу. До того ж, якщо запропонований журнал не пройде експертизу, в наступні два роки він не може бути поданий, так що на "авось" не проходить... Детальніше  про вимоги можна почитати тут і тут, хоча б.
"Кто виноват и что делать" журналам - питання вже риторичні: виконувати й потрапляти в міжнародні комунікації. Або не виконувати й не претендувати.
Поза тим, першим стали б у пригоді й бібліотеки, які могли б  допомогти редколегіям журналів та й авторам тренінгами/ консультаціями на кшталт "Як вірно оформити пристатейну бібліографію в романському алфавіті  та навіщо це робити або Все про  References in Roman script".  Ця вимога є вкрай важливою, про впливи посилань та наукометрію-бібліометрію писано-сказано вдосталь, але якось дослідники, часто-густо не сприймають це всерйоз, а редколегії журналів теж не завжди зважають, і от, як пише  авторка першої рекомендованої мною тут статті  : "В 2009-2010 рр. в SCOPUS було запропоновано понад 140 російських журналів. З них біля 60-ти ...не були прийняті на експертизу. Основна причина відмови  – відсутність російськомовних пристатейних бібліографічних списків в романському алфавіті". Чи хтось, колеги, проводить такі навчання? Чи у когось в планах освоїти всі "секрети" у царині  закордонних стандартів на бібзаписи?  Хтось знає, чому не варто використовувати  наші улюблені // та «–» у описі,  і чим відрізняється Harvard - British стандарт від Chicago? а що таке MLA Style? Як цитувати монографію, і як матеріали конференції? а неопубліковані матеріали чи електронні ресурси?які правила транслітерації?  І які програмки можна використати для автоматичного оформлення посилання? Чому важливо вказати DOI? і т.д.і т.п.?  Якщо хтось таке проводить, поділіться досвідом-програмами?  Якщо ж ні, пропоную подумати над цим,  це таки наша безпосередня фахова діяльність. Може, і наш професійний внесок у справу просування вітчизняних журналів на міжнародний рівень, знадобиться... 
PS. Ложка дьогтю Порада авторам: не вмієте-не знаєте як створити-транслітерувати  посилання в латиниці, то побільше цитуйте закордонних авторів: "... В то же время, большая часть принятых к экспертизе журналов также не выполнила эти требования, но была принята, так как в пристатейных списках этих журналов много ссылок на иностранные публикации, в учете которых заинтересованы создатели БД":-). Звідси ж.

5 коментарів:

  1. Вимоги залежать від видання, тому краще такі лекції проводити разом з автором, що публікується у рецензованих журналах певної дисципліни.

    Провести легко, але нікому не потрібно! Звідси - далі переважає часомістка неефективна усна традиція: керівник вчить аспіранта, аспірант стає керівником вчить грядущих...

    До речі, ті ж видавництва, перед тим як у них щось купувати, мали б проводити подібні тренінги. Але у нас чомусь рідко будують взаємовигідні відносини(

    ВідповістиВидалити
  2. "керівник вчить аспіранта, аспірант стає керівником вчить грядущих...": от я і пропоную розірвати ці ланцюги:-) Нам "шашечки чи їхати"?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Розірвати?! Невже Ви досі не знаєте універсальної бюрвідповіді - А що нам за це буде?

      До речі, ...чому не варто використовувати наші улюблені // та «–» у описі...? Крім банального - такі вимоги?

      Видалити
  3. Знову ж із статті Кирилової: "В References совершенно недопустимо использовать российский ГОСТ 5.0.7. Библиографическая ссылка. Разделительные знаки российского ГОСТа не понятны
    создателям БД...Ни в одном из зарубежных стандартов на библиографические записи не используются разделительные знаки, применяемые в российском ГОСТе («//» и «–»)". Нас це значною мірою теж стосується.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це з серії "бо такі вимоги" (-, / якось ніби зустрічав). Системи вибирають залежно від завдань - нам схоже не прожити без //.

      Видалити