Альметрикс наступає

Все більше впливу має Альметрикс у процесах наукової комунікації. Віднині це зафіксовано також 3-ма стандартами ІСО (The National Information Standards
Organization (NISO), американської неурядової організації, що акредитована Інститутом Національних Стандартів: 
NISO RP-25-201x-2A, Alternative Outputs in Scholarly Communications: Data Metrics; 
NISO RP-25-201x-2B, Persistent Identifiers in Scholarly Communications; 
NISO RP-25-201x-2C, Alternative Outputs in Scholarly Communications.
Почитайте, кому цікаво,  про це тут

Хто вони - користувачі Sci-Hub’ і що вони читають?

Про "стартап" Олександри Елбакян з Казахстану, певно знають всі: Sci-Hub, ресурс що надає піратський доступ до 50 млн. статей.
Як, очевидно, і про позов "Elsevier та інші проти Sci-Hub та інших" (тут попало ще  Library Genesis).
Але нині не про це, Science опублікував статистику завантажень, з гарною візуалізацією.І не тільки Іран чи Китай, і не тільки Ельзевір (хоча й найбільше), і чомусь Україна набагато менxjvecm Erhf]yf ще багато цікавого.  
Зазирніть?
 PS. І, це не реклама, але ж знаєте про twitter hashtag #IcanhazPDF , якщо Вам треба статтю, а 30 доларів на неї нема:-)

Стратегії стратегій для стратегій

Відразу вибачаюсь перед давніми друзями-читачами блогу за тривалу мовчанку. І не тому, що не було, що сказати, а, повірте, не було коли! І вже - каюсь! - кілька разів майже підіймалась рука на закриття блогу, але ж - ні, ні, ні!  Ні про конференцію в НаУКМА (недописаний пост), ні від семінар Томпсонів (так само), ні про дослідницький універ (так само) і т.п. 
Але:  тому, хто лишається зі мною: дякую! і я ЩЕ ТУТ! Хоч буду нечасто (на жаль!),і, звісно, не відслідковую все "цікаве-корисне-прекрасне і т.п." в Б.справі, все ж, сподіваюсь, буду корисною комусь.
Нині просто запит до колег.
Києво-Могилянська Бізнес-Школа радісно повідомила про таке: "Яке майбутнє у бібліотек? Як перетворити “книгосховище” (те у що перетворились бібліотеки протягом останніх 20 років) на “книгодіяння”? Про зміну бібліотечного середовища України 3 модулі спілкувалися учасники програми "Стратегії розвитку" для бібліотекарів. Команди з усієї України працювали у пошуках Ідеї що об’єднує, досліджували читацький досвід, відкривали себе як частину повсякденного життя людей та громад, ставали науковим драйвером у реалізації місій університетів. Програма завершилася захистами проектів команд, від бібліотеки масштабу країни до маленької районної бібліотеки".
Теж спостерігала за численними фото від колег та ейфорією від "Ми в КМБШ!"
І "Сьогодні важливий день для бібліотекарів-учасників програми "Стратегії розвитку ", що була створена УБА та Києво-Могилянської бізнес-школи. Сьогодні захист командних проектів. Нарешті можна показати напрацювання перед автритетним журі - кращими тренерами бізнес-школи" (орфографію збережно). 
А де ж і коли глянути на результати навчання пересічним бібліотекарям?   А де і які ці проекти? Результати обговорень? Дискусій? і чому хтось впевнений, що всі бібліотеки перетворились у книгосховища?    
Відкритий світ - це відкриті проекти, чи не не так, колеги? 
 

Шедеври бувають гарячі

 "Зато, говорю, мы делаем ракеты.."

 Не можу не потягти: і вам для ознайомлення, і собі вузлик на пам'ять (колись же настане час для подальших студій, вірю!)
Тож, про гарячі шедеври української науки за даними Web of Science написав щойно Сергій Штовба, професор Вінницького національного технічного університету.  
Стрімкий розвиток науки справді часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень. Автор нагадує, що шедевром (high cited paper) вважається стаття, яка у своїй тематичній галузі потрапила у 1% найбільш цитованих робіт. Відбір здійснюють в межах одного року, тобто порівнюють статті одного віку.  

Всього виявлено 2772 гарячих шедеврів, співавторами 18 з яких є українські науковці. У відносних одиницях виходить, що українські науковці працювали над створенням 0.65% таких статей. Зокрема, українські науковці приймали участь у підготовці:- 

• 4.74% гарячих шедеврів із фізики – 10 статей;
• 3.45% гарячих шедеврів із космічних досліджень – 1 стаття;
• 1.2% гарячих шедеврів із клінічної медицини – 6 статей;
• 0.31% гарячих шедеврів із хімії – 1 стаття.

Оце і увесь наш внесок в світову науку.  Багато чи мало?

Не Гіршем єдиним або ще раз про Альтметрикс

  Новий плакатик від Альтметрикс! Не Гіршом єдиним...
Хто забув, що це - читайте тут  і тут.

Коротко: альтернативна модель  метрик, що включає крім  звичних показників цитованості, імпактів журналів та Гірша, ще й: 
- кількість переглядів чи занатажень статей (HTML-views або  PDF-завантажень)
- Обговорення - коментарі в тілі журналу, на блогах, у Вікіпедії, Твіттері, Фейсбуці та ін.соцмережах. 
- Збереження на Mendeley, CiteULike  тощо 
-Цитування через Web of Science, Scopus, CrossRef та ін. 
-Рекомендація , н-д, через F1000Prime
 і т.д. 
Як рухається по планеті - дивіться на плакатику.
Про це і не тільки говоритимемо на конференції “Наукова комунікація в цифрову епоху”в НаУКМА 30-31 березня. Реєстрація для учасників - завершена, але для гарних доповідей - ще є час до 10 березня! 
До зустрічі!
Всіх з Весною! 

Платинова долина Відкритого Доступу в Україні

Новенький (принаймні у нас) термін в риториці та адвокації відкритого доступу: платиновий Відкритий Доступ - абсолютно безкоштовний і для авторів, і для користувачів.

Чим "короліва металів" заслужила повагу у прихильників Відкритого Доступу? 

На додачу до "золотого" (через журнали відкритого доступу, які , як правило,  беруть грубі гроші з авторів) та "зеленого" (через самоархівування авторами препринтів та постпринтів у репозитаріях - архівах відкритого доступу), пропонується ось такий: платиновий. 

І золотий, і зелений шляхи потребують коштів на покриття витрат (на створення й поширення журналу відкритого доступу -хай і на платформі з відкритим кодом, на створення та підтримку репозитарію).   

В чому ж секрет платини?  пам'ятаємо про  "безкоштовний сир"?

Так от, платиновий доступ передбачає, що всі роботи,  пов'язані з публікацією та поширенням результатів наукових досліджень у відкритому (безкоштовному для користувачів) доступі - за рахунок волонтерів, грантів, благодійної допомоги.  

В Україні, передбачаю, термін не приживеться, бо у нас і золотий, і зелений шляхи - зазвичай - Ab initio! - платинові (створені часто"не благодаря, а вопрєкі"), працею ентузіастів, і майже волонтерів від науки, освіти, бібліотечної справи. 

Як гадаєте?

Журнали відкритого доступу в Scopus

Авторам - на замітку, бібліотекарям - у фонд!
Ще минулого липня  Scopus оголосив про відзначення журналів, які підтримують відкритий доступ, а отже безкоштовні для користувачів.
Від 4 лютого нині така мітка "Відкритий доступ"(Open Access)  вже вбудована поруч з назвою журналу, і значно полегшує пошук та відбір журналу відкритого доступу, що індексується в Scopus (а також в  Directory of Open Access Journals (DOAJ) чи  Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD) як мінімум трьома шляхами:

 Хочете дізнатися більше? Дивіться відео

Джерело

.