субота, 15 січня 2011 р.

Журнали з фізики в кожній публічній бібліотеці США


         Ох, і щастить фізикам. Мало того, що прикули увагу всього світу своїм великим адронним колайдером, і всі слідкують за новинами з CERN та розгадками таємниці Всесвіту. Мало того, що чи не більшість публікацій в галузі безкоштовно доступні у вільному е-архіві arXiv (http://arxiv.org/).  Ще  й комерційні видавництва фізичної інформації роблять такі подарунки: 

Минулого року одна з поважних професійних спільнот – Американське Фізичне Товариство (The American Physical Society (APS) забезпечило ДОСТУП ДО ВСІХ ЖУРНАЛІВ Товариства для ВСІХ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК В США. На хвилинку, мова йде про колекцію авторитетних наукових журналів, серед яких відомі Physical Review Letters, Reviews of Modern Physics, Physical Review A, B, C, D, E та ін.  (понад 400 тисяч статей), починаючи з 1893року.

Як написало Товариство в своєму прес-релізі, публічні бібліотеки країни – осередки інтелектуального життя, а доступ до фізичних журналів для пересічних громадян країни сприятиме кращому розумінню науки… 
А ми сперечаємось, чи потрібні навіть науково-популярні бази даних від ЕBSCO в наших публічних бібліотеках… 
Ну що ж, позаздримо користувачам американських публічних бібліотек (хоча цікаво дізнатися статистику користування?) І жаль, що наші вчені-фізики й студенти не  можуть стати користувачами пересічної американської публічної бібліотеки…  


пʼятниця, 14 січня 2011 р.

Журнали та репозитарії відкритого доступу: Рік 2010

Щедрий вечір,
Добрий вечір,
Добрим людям
На здоров’я...

З Маланкою й Василем всіх! З Старим Новим Роком!

Продовжуючи  підводити підсумки року, що минув, ще трохи статистики про Відкритий Доступ.
Наприкінці 2010 р. Директорія Журналів Відкритого Доступу (DOAJ) - http://www.doaj.org/ нараховувала 5,936 академічних рецензованих журналів. За 2010 рік додалось майже півтори тисячі назв, або ЧОТИРИ НОВИХ НА ДЕНЬ.  (До речі за перші 13 днів нового року Директорія поповнилась ще на 50 назв, (і ніяких канікул чи відпусток у людей наче не було:-).
Українських журналів в Директорії поки все ще лише 17.

Кількість відкритих електронних архівів (репозитаріїв)  зросла в 2010 на 111 (чи 10%) за даними  
Scientific Commons, на 259 (17%) в  OpenDOAR, та на  533 (34%) в  ROAR.  Згідно статистики останнього гарвестера (ROAR) в 2010 р. ЩОТИЖНЯ З’ЯВЛЯЛОСЬ 10 НОВИХ репозитаріїв.   Scientific Commons наразі нараховує  1,269 репозитаріїв,  OpenDOAR - 1,817, а  ROAR -  2,090 (http://roar.eprints.org/), з них 19 – з України (Хоча знаю (як мінімум!) ще 6 нових, які все ще не зареєструвались чомусь, реєструйтесь, колеги!)  
Щодня до світової електронної колекції через репозитарії відкритого доступу додається 16 тисяч  наукових та освітніх публікацій.  За різними даними в загальній світовій колекції депозитаріїв понад 28 млн. публікацій (статей, дисертацій, навчальних матеріалів тощо). 

Звернення  до колег: долучіть до своїх бібліотечних ресурсів ці майже 6 тисяч назв журналів та майже 30 млн. наукових публікацій: розмістіть інформацію на своїх сайтах та в каталогах бібліотеки. І хай буде щедрим на вдячність користувачів Ваших бібліотек весь новий рік!  

 

InTech поповнює колекцію вільних для доступу книг. Скористайтесь!


Ну от, передостаннє новорічне свято - Старий Новий рік, Меланки і Василя (а ще день народження мого чоловіка:-), і ми  ще не встигли підвести всі підсумки року, що минає, а вже купа новин , зокрема у світі Відкритого Доступу! 

З останніх - Видавництво відкритого доступу InTech - http://www.intechweb.org/ інформує сьогодні про нові 10 книжок, що поповнили щойно колекцію.   

Вільно, безкоштовно, зручно! Читайте, завантажуйте, повідомте своїх користувачів! Поповніть свої списки ресурсів вільного доступу на сайтах  та доповніть свої каталоги, шановні колеги!

Видавництво  відкритого доступу InTech  створено в 2004 році,  як серйозне видавництво в галузі науки, техніки та медицини. Географічно – у Відні (але яке це має значення?:-)
 За цей час  випустило в світ (вільно в мережі!) понад 350 книг, та випускає 3 назви журналів, серед журналів, наприклад International Journal of Advanced Robotic Systems (редагується експертами  NASA та реферується в  ISI).  Контент підтримується протоколом OAI-PMH, що забезпечує інтероперабільність та високе індуксування.  З недавніх повідомлень Видавництва також: переважна більшість авторів, що публікуються у видавництві належать до найкращих 20 університетів світу (за рейтингом  2010-2011 Times Higher Education World University Rankings). 

Nota bene: Cподіваюсь, про одне з найбільших видавництв відкритого доступу - BioMedCental всі знають???  На всякий випадок -http://www.biomedcentral.com/
207 назв журналів - вільно! І ще купа всього корисного: додайте до своїх  ресурсів, Ваші читачі  - біологи, зоологи, медики, хіміки, екологи і т.п. скажуть вам спасибі.  




четвер, 13 січня 2011 р.

Elsevier дарує е-книги

Одне з найпотужніших та найавторитетніших видавництв наукової літератури - ELSEVIER, Нідерланди (насправді глобальне видавництво з понад 125-річною історією та представництвами в 24 країнах світу, щорічно видає понад 2,000 назв журналів та біля 20,000 назв книг) анонсувало сьогодні про подарунок колекції з 780 назв своїх е-книг  для проекту  Research4Life.

Research4Life - колективна назва трьох  проектів -  HINARI, AGORA та OARE, що виконуються в галузі охорони здоров"я, сільського господарства та охорони довкілля,  і за якими для країн, що розвиваються, пропонуються чи безкоштовно, чи за досить поміркованою ціною (як для ЦУкрахни) серйозні наукові ресурси. 

В проектах беруть участь вже понад 150 відомих видавництва світу.  

Elsevier, зокрема, для цих проектів пропонує статті з понад 1,600 назв своїх  е-журналів, вартість яких просто недоступна для нашої країни в найближчі роки, а через ці проекти - будь-ласка, читайте, користуйтесь!

Про один з проктів - НINARI, та його ресурси щойно розмітила пост тут - http://kmalibrary.wordpress.com/2011/01/13/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF-%D0%B4%D0%BE-hinari-%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%97/

Могилянка передплачує НINARI та OARE, з питаннями звертайтесь, допоможу.
Вартість справді під силу науковим бібліотекам (річна передплата - одна тисяча доларів США для бібліотеки з України), а цінність ресурсів - безмежна.

середа, 12 січня 2011 р.

SPARC про відкритий доступ: січень 2011

SPARC оприлюднив перший в 2011 році - січневий випуск Бюлетеню з Відкритого доступу (SPARC Open Access Newsletter) - http://www.earlham.edu/~peters/fos/newsletter/01-02-11.htm

Nota bene: Про попередній (грудневий) випуск - читайте тут : http://kmalibrary.blogspot.com/2010/12/sparc.html

         Свій новий випуск Петер Субер починає з огляду highlights у світі Відкритого Доступу в 2010р. Серед найважливіших:

      Прийнято Мандат про обов'язкове розміщення у відкритому доступі результатів досліджень, здійснених за рахунок EUR-OCEANS - Міжнародного Консорціуму з 29 організацій 15 країн світу, що досліджують екосистеми океану. Це одна з найбільш важливих політик (мандатів), що прийняті  міжнародному рівні. 
       Серед організацій чи фондів, що фінансують наукові дослідження, мандати щодо обовязкового розміщення результатів досліджень у відкритому доступі в 2010 р. прийняли ще 4 важливих європейських організації: : 2 ірландські - Health Research Board Ireland та Science Foundation Ireland, а також італійська Telethon Italy  (!) та Австрійський Науковий Фонд (Austrian Science Fund).
        Ще 7 нових мандатів відкритого доступу в 2010 р. були прийняті: Американським Департаментом Сільського господарства (Agricultural Research Service of the US Department of Agriculture), франзузькими France's Institut National de la Recherche Agronomique (INRA), France's Institut franзais de recherche pour l'exploitation de la mer (Ifremer), польським Інститутом  Біохімії та Біофізики (Poland's Institute of Biochemistry and Biophysics Polish Academy of Sciences), Фундації досліджень серця з Канади (the Heart and Stroke Foundation of Canada), Швецькою Королівською Бібліотекою (Sweden's Royal Library (Kungliga biblioteket), та Швецькою Фундацією (Sweden's Riksbank Tercentenary Foundation (Riksbankens Jubileumsfond).

           Фундація Біла та Мелінди Гейтс (The Gates Foundation) не лише схвалила свій мандат відкритого доступу для публікацій досліджень, фінансованих через одну з своїх нових програм - Next Generation Learning Challenges (бюджет програми, до речі
20 млн.доларів), але й прийняла рішення про ліцензування всіх матеріалів грантів за CC-BY licenses (Сreative Commons). Разом 38 фундацій, що фінансують дослідження (враховуючи і Фундацію Гейтс), в 17 країнах світу прийняли подібні мандати в 2010 р.  ( в Канаді, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Італії, Латвії, Марокко, Норвегії, Польщі, Південній Африці, Іспанії, Швеції, Сполученому Королівстві та США). (До речі, в 2009 р. таких фундацій було 15 з 10 країн). 
          
        В травні 2010 р., в Гранаді (Іспанія) була прийнята  ALHAMBRA DECLARATION, яка закликає університети та фундації країн південної Європи (Іспанія, Португалія, Франція, Італія, Греція, Туреччина) підтримувати відкритий доступ та приймати відповідні політики його розвитку.  
         Бразильський проект Відкритих Освітніх Ресурсів (Brazilian Project on Open Educational Resources) закликав до вільного розміщення в Мережі всіх навчальних матеріалів, що фінансовані держбюджетом чи іншими фундаціями.  
         ЮНЕСКО виступила з публічною заявою в підтримку відкритого доступу, особливо до матеріалів, що фінансовані державними програмами. 
         У звіті до Європейської Комісії (від ДMбire Geoghegan-Quinn, the EC Commissioner for Research, Innovation and Science, та  Antonio Tajani, EC Vice-President, наголошується на  тому, що відкритий доступ є одним з 10 ключових елементів, які роблять Європейський Союз інноваційним  Союзом.  Як ви, можливо, знаєте, умовою фінансування від Програми FP8  Європейського Союзу вже є поширення матеріалів досліджень (читай, знань) у відкритому доступі.
         Такий же заклик - вільний доступ до результатів досліджень, фінансованих державним коштом  пролунав  минулого року від Швецької Бібліотечної Асоціації.  Paris THATCamp (Паризька вільна відкрита мережева конференція ) закликала до відкритого доступу до даних, метаданих, методів, кодів, форматів та результатів досліджень
      В США далі просували Федеральний Акт Публічного Доступу до Досліджень (FRPAA,  вперше оголошений ще у 2006р.), наразі цей Акт підтримали 120 Президентів (ректорів) провідних американських університетів та 41 Нобелівських лауреати. FRPAA планує поширити політики щодо обов'язкового представлення у відкритому доступі результатів досліджень, фінансованих ще 11 найвпливовішими фундаціями чи агенціями (як це вже досить давно робить NIH для всіх досліджень в галузі медицини та охорони здоров"я), та скорочення періоду ембарго до 6 місяців. В січні  2010 Комітет Науки та Технологій Конгресу США рекомендував всім федеральним агенціям (міністерствам) провадити відкритий доступ до  досліджень, фінансованих федеральним бюджетом, з мінімальним періодом ембарго.Ще кілька громадських організацій США виступили в підтримку відкритого доступу (наприклад, Національна асоціація студентів вищих професійних програм університетів (National Association of Graduate-Professional Students) чи Асоціація журналістів, що працюють в галузі охорони здоров"я (Association of Health Care Journalists). 
        Ще одна відома Британська Фундація, що фінансує медичні та біологічні дослідження - Wellcome Trust оприлюднила таку інформацію. 58% рецензованих (peer-reviewed) статей, опублікованих в 2009 за результатами досліджень, що фінансовані Wellcome повністю відповідають критеріям цього фонду: негайне розміщення  постпринтів у відкритому доступі через PMC (Public MedCentral) чи UKPMC без жодного періоду ембарго. 
       Важливе дослідження відкритого доступу, фінансоване в 2010 р. SPARC, від Дж.Гаугтона (John Houghton) засвідчило економічні переваги розміщення публікацій у відкритому доступі. JISC та  Research Information Nework (RIN) фінансували ще два важливих дослідження в царині відкритого доступу:  з динаміки змін щодо покращення доступу до дослідницьких результатів та з   прогалин у доступі. 
      JISC проголосив також про окрему програму фінансування проектів розвитку відкритого доступу. Подібні програми оголошені в Європейскій Комісії (European Commission's Competitiveness and Innovation program solicited funding applications from OA projects) та  Міжнародній Мережі Доступності  Наукових Публікацій (International Network for the Availability of Scientific Publications), також  Wikimedia Germany пропонує невеличкі гранти від 500 до  5,000 Євро для ідей промоції відкритого доступу.  

Наостанок, в 2010 р. спеціальні національні сайти з Відкритого Доступу  були відкриті в Франції, Ісландії та Ірландії. Подібні вже існують в Швеції, Німеччині, Австрії,  Швейцарії.

Далі буде!  

вівторок, 11 січня 2011 р.

Імпакт журналів відкритого доступу

Ініціатива Відкритого Доступу набуває поширення: вже від  6 до 12 тисяч назв академічних журналів - вільні без будь-якої оплати користувачам всього світу. Зокрема через портал DOAJ (www.doaj.org). 
Попри зауваження скептиків, що це "неважливі" журнали, останні дослідження свідчать, що імпакт-фактори таких журналів не нижчі, ніж комерційних, більше того, мають тенденції до зростання в усіх відомих системах рейтингування журналів (від Thomson Reuters Scientific (колишній  ISI), ScimagoJR та  SNIP (Scopus). 

Зокрема, в списках  JCR вже нараховується  619 назв журналів відкритого доступу.  
Поки що, жодного з України:-(  

Дякуємо за дослідження та повідомлення пану  Wouter Gerritsma,
Information Specialist Plant Sciences, Wageningen UR Library, The Netherlands (wouter.gerritsma@wur.nl)


Список та методологія дослідження  доступні за: http://wowter.net/2011/01/06/the-impact-factor-of-open-access-journals/


Джерела: http://wowter.net/2011/01/06/the-impact-factor-of-open-access-journals/
Journal Citation Reports (JCR) -  http://admin-apps.isiknowledge.com/JCR/JCR


понеділок, 10 січня 2011 р.

Бібліотеки, увага: "прокат книг" наступає!

Мдаа, "порадували" харків"яни. Виявляється, в першій столиці України, місті понад 30 університетів та понад 80 бібліотек ще з 2001 року працюють аж три пункти "прокату книг" під назвою "Сова". І сайтик відповідно існує
Слово "бібліотека", яка за природою своєю теж займається позичанням книг , тут навмисне не використовують, адже в "Сові" всі послуги ПЛАТНІ. Недорого, щоправда, в залежності від цінності книги, від 1 до 6 гривень  за тиждень. Чому вже 9 років цей бізнес процвітає? Що думаєте, колеги? Що думаєте, шановні наші читачі?