Каталог 2.0?

В одній дужже поважній Бібліотеці жили-були каталоги. Ось такі: 

А поруч з ними ось такі: 

І Ви можете  виписати  читацьку вимогу руцями. Ось так: 

Або роздрукувати  з електронного. Ось так: 

А далі увага! Опля: "Далее ОТНОСИМ  (!!!) запрос на стол приема требований.. ..."

і  "Раз в 15 минут за листами требования ПРИХОДИТ" оператор пневмопочты"

Завіса. 

І вже навіть не дуже цікаво чому раптом "Оператор прячется от посторонних глаз вот за этим шкафом." 

 а Ви кажете "Каталог 2.0"... 

Джерело

"А Васька слухає та їсть"...

Оголошений в січні бойкот академічної спільноти проти Elsevier зібрав вже понад 9600 підписів. Але думаєте це вплине? Теж вірила, аж ось щойно вичитала : в 2011  прибуток Elsevier склав  £768m ($1.2 billion)... Так, так 1, 2 більйони доларів! І гадаєте, видавництву стане соромно, і воно знизить вартість журналів? Або хоча б не буде відлучати, скажімо, Україну від свої ресурсів, доступних через HINARI? Ще раз тю на вас: аж всі університети отримали лист з Міністерства з відповідними пропозиціями: Вступайте в Консорціум і буде вам щастя Scopus. І що робити? Зберемо 250 тисяч євро для бідного видавця і з наших університетів?       

"А Васька  слухає та їсть"...

Америка, що читає: Бікнижкове

Недавнє американське дослідження засвідчило зростання інтересу до читання у громадян США. Вже 21% американців віддають перевагу е-книжкам, і стали набагато більше й частіше читати, ніж раніше. Хоча, як бачимо понад 70% все ж читають і паперові книги, і слухають аудіокнижки. В середньому за рік користувачі е-читалок прочитують 24 книги, традиційних книг - 15. До того ж (гей, бібліотеки, не спати!): віддають перевагу купівлі книжок (власне контенту), ніж позичанню в бібліотеках. Останніх лише 14%! (48% - купують, 24% - позичають у друзів та ін. На запитання щодо "першого місця" у пошуці книг, 75% - вказують інтернет- книгарні, і лише 12% (!!!) - бібліотеки.

В якості "е-читалок": 42% читають е-книжки через комп'ютери, 41% - юзають для цього Kindles чи Nooks, 29% - мобілки. Серед переваг використання е-книг: оперативність доступу, читання в мандрівках чи "комп'ютинг", а от у читанні дітям та "позичанні книг один одному" перевагу все ще мають друковані видання. Увага: давня дискусія про те, що з е-книжкою некомфортно в туалеті у ліжку вже майже завершена: 45% читають в ліжку е-книжки, і вже лише 43% - друковані.
Взагалі з"явився новий термін: "dual-platform readers": ну, якби бікнижники:-): впевнено і зручно почуваються у читанні і друкованих, і е-книжок (якось непомітно багато хто з нас теж перейшов в цю категорію...)
Дослідження засвідчило також певні зміни в читацькій поведінці та преференціях. 80% у читанні американців займає так зване рекреаційне читання, тобто для задоволення. 78% - "бути в курсі справ". 74% - для досліджень чи слідкування за певною темою.56% - для навчання чи з професійною метою.
От таке, і ще багато чого про Американця, Що Читає.
PS. Із студентських часів згадались давні вже мега-дослідження "Книга и чтение в жизни советского села", "Книга и чтение в жизни небольших городов", Значно більше наших бібліотечних досліджень бібліотечного ж (в бібліотеках, та/чи серед користувачів бібліотек) читання ,що, ясна річ, зовсім не тотожні речі.
Хтось би взявся за дослідження Людини, Що Читає у нас? Адже читаємо  не лише в бібліотеках...

Вдосконалюючи peer review

І знову про  Elsevier. Щось частенько останнім часом згадуємо незлим тихим... Але ж і експериментує видавництво, от наразі з рецензуванням, вірніше, з удосконаленням цієї моделі. Несправедливо, вирішило в-во: статтю читаємо, а рецензію на неї не бачимо. Тож кілька днів тому оголосило про пілотний проект  peer review transparencyAgricultural and Forest Meteorology:  рецензії на статті в цьому журналі будуть публікуватися одночасно зі статтями в SciVerse ScienceDirect. До кінця  2012.Право рецензента: приховати своє ім'я зберігається. 

PS. Нам би ці турботи...

У Вас є патефон?

От такі порівняння Її Величності Книги (Друкованої!) з таким раритетом нині як патефон робить Олексій Скалабан, директор бібліотеки Білоруської політехніки. Та, ясно, але якось все ж не по собі... Невже років за 50-100 лише в музеях???
Поза тим, перегляньте презентацію: просто,  доступно, яскраво.

"Цыплят по осени считают" Або Ще не вечір!

"Цыплят по осени считают", - писав мені якось представник  Elsevier в Україні у відповідь на мої радісні заклики щодо передплати до HINARI, де було досталь і ельзевірівських журналів, а, головне, доступ до Scopus. 

Ну що ж, радійте, шановний Пане. Таки да! Вочевидь, у відповідь на фактично   оголошений академічною спільнотою світу страйк Elsevier-у:  " Сьогодня компанія Elsevier розповсюдила повідомлення про припинення доступу до ресурсів компанії для українських користувачів через портал Research4Life". Причім ні від Elsevier, ні від Reserach4Life повідомлення ще не отримала, а від Пана Представника Elsevier в Україні радісне у сусіда щоб корова здохла! аж в кількох варіантах та в перекладі:!  "... Протягом кількох років у рамках проекту Research4Life Ваша організація має доступ до SciVerse ScienceDirect та SciVerse Scopus за пільговою ціною, оскільки бере участь в одній з трьох програм: HINARI, AGORA або OARE. Як вам, ймовірно, вже повідомив офіс проекту Research4Life, цей проект буде завершений 31 березня 2012 року. Як наслідок, пільговий доступ до SciVerse ScienceDirect та до SciVerse Scopus більше не буде доступний для Вашої організації".

Ну що ж, поживемо трохи без Scopus. Бо 200 тис.євро, які пропонуються до сплати від України, проблематично знайти... І все ж, до осені - далеко. Побачимо, хто кого? І чи потрібно "хто кого". 

Ще один український мандат обовязкового самоархівування: в ДонНТУ

Вітаємо колег! 23 березня 2012 р. на Вченій Раді Донецького національного технічного університету ухвалено положення про електронний архів ДонНТУ та політику обов'язкового самоархівування.

Таке рішення, безумовно, сприятиме активнішому розміщенні наукових доробків дослідників цього університету у відкритому доступі, й, відповідно, підвищенню доступності, використання та цитування.

E-archive DonNTU - нині зберігає вже 9033 робіт, що об'єднані у 19 спільнот. Особливі вітання координатору проекту ЕЛібУкр в ДонНТУ пані Вікторії Воропаєвій за промоцію відкритого доступу серед колег!