Про класифікацію...дослідників в соцмережах

Незвично, але влучно.

Дослідників, які не цураються соцмереж, препаровано-класифіковано-закаталогізовано:-)

Невеличка студія-есея від Валерії Лавренко стверджує про такі типи-види:  

1. "Чиновник": здебільшого публікує оголошення про конференції та інформацію про нові видання в галузі .На «чиновниках» тримається неписаний «кодекс Бусідо» (про науку - лише позитив) .

2. "Медіатор думок" - основа контенту  – дискусійні статті на актуальні питання, при цьому дискусія ніколи (чи рідко) має характер персональних звинувачень чи дискусій на кшталт "самдурак".

3. "Троль" - він і є троль, що в міфології, що в науці: неважливо з ким сперечатися, аби навспак. Не сприймає жодних аргументів. З такими слід дотримуватися правила "не годувати". 

4."Наукомер" - впевнений, що все можна виміряти-порівняти. Його легко впізнати за "надмірним вживанням слів-маркерів:  «наукометрична база», «Scopus», «індекс Гірша», «мурзилка», «цитування», «імпакт-фактор», «імітація науки», «примітивізм»., а "індексом Гірша цей тип вчених міряється як пубертатні підлітки" ...телефонами. 

5. "Працівник місяця": якщо працює в системі НАН – впевнений, що університетської науки не існує, якщо працює в університеті - академічні дослідники - нероби-ледарі. 

6. "Мандрівник" - основний контент сторінки такого дослідника - фото й описи місць, куди закинула професійна доля , участь в  конференціях професійний туризм.

Впізнали себе чи когось з друзів-колег? Отож:-) 

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу: 19-25 жовтня

#OAWeek

Вже восьмий рік поспіль в світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу. Девіз цього року "Відкриті для співпраці". 

Відкритий доступ – практика надання необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових документів через мережу Інтернет задля наукового прогресу людства. Ініціатива Відкритого доступу розвивається вже понад 13 років, і спирається на такі вікопомні документи, як Будапештська ініціатива Відкритого доступу (2002 рік), заяву Біфезда, Берлінську декларацію про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань тощо. У 2012 році на 19-ій Міжнародній конференції у Криму (Україна) була прийнята Кримська Декларація Відкритого Доступу. 

Хоча ми працюємо для цього весь рік, але саме в цей тиждень всі наші зусилля щодо промоції важливості відкритого доступу до інформації активізуються. Через презентації, семінари, конференції, листівки, флеш-моби та інші численні засоби - поширюємо ідею ВД і залучаємо нових її адептів! 

Долучайтесь, колеги! 

Свої заходи можете зареєструвати тут (і про них дізнаються у всьому світі!). На цьому ж сайті - безліч корисної інформації, постерів, відео - просто роздрукуйте! Поставте банер на сайті, зробіть розсилку користувачам, роздрукуйте постер, покажіть Вашим адміністраторам відео про ВД в Україні, винайдіть ровера, роздайте цукерки чи печєнькі - зробіть щось!  

Про Ваші заходи корисно буде дізнатися, поділіться?  

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються: ще одне дослідження

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються та поширюються через  Twitter. Такого висновку дійшов Кім Голмберг (Holmberg), науковий співробітник Університету Турку у Фінляндії, проаналізувавши 4 мільйони "altmetric- подій". Дослідник зазначив, що те ж саме стосується Facebook, хоча меншою міроою. Разом з тим, у цитуваннях на на Mendeley  та у Вікіпедії все ще переважають статті з журналів платного доступу. Джерело

Перевір, подумай, завантажуй

Подумай, перевір, тоді завантажуй - #thinkchecksubmit  

Як обрати "правильний " журнал для поширення результатів власного дослідження?
Як не втрапити на шахраїв, які лише збирають кошти, обіцяючи скопусівський etc. рай? Як перевірити авторитет журналу?
#pubmet2015 презентує новий сервіс для дослідників, які прагнуть відіслати статті у незнайомі журнали.  Перш, ніж зважитися на завантаження статті до незнайомого журналу, пропонується відповісти позитивно, як мінімум на такі запитання (перепрошую, переклад досить вільний + дещо додаю від себе):

• Чи Ви чи хтось з Ваших колег знають цей журнал? Чи читали Ви хоч одну статтю з цього журналу? Чи рекомендував якусь статтю з цього журналу Ваш колега?
• Чи виглядає професійним веб-сайт-журналу?
• Чи досить легко знайти останнє число журналу?
• Чи вказані контакти видавця на сайті журналу, і чи вони достовірні(хоча б виглядають достовірно)? Чи є крім е-пошти, також телефон? поштова адреса?
• Чи назва видавця відображена в назві домену журналу?
• Чи цей видавець також продукує інші журнали, відомі Вам чи Вашим колегам?
• Чи журнал оголошує про перед- чи пост-публікаційну рецензію (peer review)?
• Чи статті цього журналу індексуються відомими Вам сервісами? 
• Чи прозоро й чітко вказано про сплату за публікацію (якщо така є)? І якщо є то чи вказано, за що саме сплачуються кошти?
  Чи є авторитетною редколегія? Чи Ви знаєте цих вчених? Читали їхні публікації? Чи вказують вони про участь в редколегії цього журналу на власних вебсайтах? 
• Чи видавець підтримує якусь ініціативу, наприклад, чи належить до Committee on Publication Ethics (COPE)? 
• Чи журнал відкритого доступу? Чи зареєстрований від у Directory of Open Access Journals (DOAJ)?
  Якщо журнал відкритого доступу, чи видавець належить до Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA)? Чи якоїсь іншої Асоціації? 

 У нас нині теж з'явиться купа пропозицій, фірм і фірмочок, тож будьте обережні! Перевіряйте, думайте, радьтеся!

Вінтажна інфографіка

Нині інфографіку не створює хіба лінивий. Все частіше трапляється цікава і від бібліотек, і у колег, і у нас
Гадаєте, винайшли ровер? А от і нині, гляньте, як це було ще у 30-х роках, щоправда за океаном: 
 
Просто, ясно, доступно. 
Більше тут.






Офф-топ: за Совітів щось на зразок було у вигляді мотиваторів плакатів 

 
 

Чим коротше, тим краще!

"Будьмо стислими. Світ перенаселений словами." 

(Станіслав Єжи Лец)

Вчені Adrian Letchford, Helen Susannah Moat таTobias Preis з University of Warwick (Сполучене Королівство) проаналізували 140 000 наукових статей, що були опубліковані з 2007 до 2013 р. та мали високі показники цитування в Scopus. 

Вердикт: чим коротший заголовок статті - тим вище цитування!

Пояснюють це трьома факторами: по-перше, рейтингові журнали з високим імпакт-фактором обмежують довжину заголовку. По-друге, для справжніх наукових відкриттів не потрібна довга назва (на відміну від тих, що лише доповнюють вже вивчені галузі знань). Ну, і рівень сприйняття коротких заголовків - значно вищий. 

Четвертий- а може ліньки вставляти довгі посилання? 

Про дослідження та його методику читайте тут.

Першоджерело тут.

Трохи по темі ще - тут

Будьте стислими і буде вам щастя цитування! 

Європейські газети - у вільному доступі.

Europeana Newspapers project  звітується: позаду 38 місяців натхненної роботи, і до однієї з найбільших цифрових бібліотек світу додано:

–  понад 20 мільйонів сторінок газет! Дивіться відразу на  Europeana
– Майже 12 мільйонів сторінок також шукаються через The European Library.

 Подібні проекти були виконані раніше лише в Chronicling America, чи Australian Trove. 

Проект також створив стандарти та кращі практики у галузі оцифровки газетних колекцій, а також - не менш важливо! - використав можливості застосунків програмного забезпечення з відкритим кодом  (які саме можна переглянути на project website and also at GitHub.Спеціальний звіт проекту доступний за посиланням Final Report.