четвер, 27 серпня 2015 р.

Чим коротше, тим краще!

"Будьмо стислими. Світ перенаселений словами." 
(Станіслав Єжи Лец)

Вчені Adrian Letchford, Helen Susannah Moat таTobias Preis з University of Warwick (Сполучене Королівство) проаналізували 140 000 наукових статей, що були опубліковані з 2007 до 2013 р. та мали високі показники цитування в Scopus. 
Вердикт: чим коротший заголовок статті - тим вище цитування!
Пояснюють це трьома факторами: по-перше, рейтингові журнали з високим імпакт-фактором обмежують довжину заголовку. По-друге, для справжніх наукових відкриттів не потрібна довга назва (на відміну від тих, що лише доповнюють вже вивчені галузі знань). Ну, і рівень сприйняття коротких заголовків - значно вищий. 
Четвертий- а може ліньки вставляти довгі посилання? 
Про дослідження та його методику читайте тут.
Трохи по темі ще - тут
Будьте стислими і буде вам щастя цитування! 

середа, 26 серпня 2015 р.

Європейські газети - у вільному доступі.

Europeana Newspapers project  звітується: позаду 38 місяців натхненної роботи, і до однієї з найбільших цифрових бібліотек світу додано:
–  понад 20 мільйонів сторінок газет! Дивіться відразу на  Europeana
– Майже 12 мільйонів сторінок також шукаються через The European Library.
 Подібні проекти були виконані раніше лише в Chronicling America, чи Australian Trove
Проект також створив стандарти та кращі практики у галузі оцифровки газетних колекцій, а також - не менш важливо! - використав можливості застосунків програмного забезпечення з відкритим кодом  (які саме можна переглянути на project website and also at GitHub.Спеціальний звіт проекту доступний за посиланням Final Report.

четвер, 13 серпня 2015 р.

Ворог атакує книжками



«Люди должны знать, сколь хорошо я ими правлю. А как они смогут узнать это, если мы им не расскажем?"— Герцог Лето Атрейдес, «Дюна» Фр.Герберта

Розмах та засоби пропаганди сусідньої північної країни-агресора вражають, не гребують росіяни використовувати і геть "заборонені" прийоми. Ну от як вам таке: видавництво АЛГОРИТМ не довго думаючи, випустило серію книжок про вождя (Серия: Путинская Россия) під ... прізвищами відомих політиків, політологів чи журналістів. Один з таких "авторів"- Люк Хардинг кілька днів тому зробив заяву про те , що не має ЖОДНОГО відношення до книжки «Никто, кроме Путина. Почему его признает российская „система“», яка нещодавно зявилась у світ з його прізвищем. Стало відомо, що й інші праці серії (серед яких тексти американського журналіста Майкла Бома, оглядача The Economist Едварда Лукаса, колишнього держсекретаря США Генрі Кіссенджера та ін.) також пішли в світ без узгодження з авторами, і насправді є неавторизованою компіляцією шматків їхніх текстів з різних джерел - з ганебним перекладом, вільним скороченням та вставками й повтореннями. А що, "нєт пророка в своем отечєствє"? Так ми вам його намалюємо, дивіться, росіяни, яка повага і увага до Пуйла, а сумнівні думки - випустимо, що треба - підрихтуємо, допишемо, пошлемось, зрештою , на перекладача... 
А те що автори вперше чують про ці книжки, так це - хунта винна. А хто ж?

Джерело (про скандал довкола піратської серії) - стаття в The Guardian

пʼятниця, 31 липня 2015 р.

"Ми поважаємо Вашу приватність..."

"Спрашивайте-спрашивайте, а то стоите, глазки опустили, типа за аспирином пришли"

А як працює Ваша бібліотека з інтравертами чи людьми, у яких проблеми, про які нікому... Особливо підліткам? Алкоголь, наркотики, депресія, небажана вагітність, СНІД, анорексія, проблеми зі шкірою... 
Публічна бібліотека Сакраменто (Sacramento Public Library, США) звертається до таких ось таким оголошенням. Напроти предмету проблеми - шифр, який приведе до полички з  відповідною літературою (нагадую, всі публічні - і не тільки! -бібліотеки США мають вільний доступ до фонду). 






Вибравши книжки, їх можна оформити самому через селфчек машину, уникаючи таким чином жодних контактів навіть з тьотєю-бібліотекаркою...

Поважаємо Ваші запити, зберігаємо конфіденційність. 
І ніякого паспорту для запису до бібліотеки, і ніякого "А у Вас є щось про....", і  жодного підпису на формулярі.

Джерело

вівторок, 28 липня 2015 р.

Відкритий доступ - у викритті плагіату!

Ну хто б коли, де і як  переглядав тези вітчизняних конференцій, до того ж майже недоступних в епоху паперових технологій?
АЖ ОСЬ: Віват ері Інтернету та Відкритого Доступу! 
Як тільки невтомні бібліотекарі Черкаського державного (національного) університету завантажили тези однієї конференції до репозитарію інституції (хай з таємничою назвою ЧДУ, піди здогадайся що за один:-), невтомне (на?) Гугелко Академія проіндексувало (ла?) текст, і надіслав справжньому автору повідомлення "Вас цитують". Автор би мав тішитися, аж поки не второпав, що цитований текст на 100% відтворює його статтю.  Подальшу дискусію можна спостерігати тут
Репозитарії всіх країн, об'єднуємось у боротьбі з плагіатом! 

понеділок, 27 липня 2015 р.

Про події в Україні - англійською

У Вас є запити щодо достовірних джерел про події в Україні для англомовного користувача?  Звісно, можна "погуглити", та потонути в інформаційному шумі.. 
Або - звернутися до перевірених джерел, от хоча б таких: 
1. Путівник “UCL SSEES Library Guide to Resources on Political Crisis in Ukraine” - від наших колег, бібліотекарів з COSEELIS – Council for Slavonic and East European Library and Information Services .  Наразі путівник містить офіційні урядові документи та джерела від міжнародних організацій (NATO, Council of the European Union, OSCE, ICRC), з листопада 2013 до вересня 2014 (Мінськ-1), очікується невдовзі поповнення до подій лютого 2015 (Мінськ-2).Інформація розташована в хронології (день за днем), або пошук за подіями.
2.   EuroMaidan Newsletter - вд Громадського сектору Євромайдану, розпочав виходити ще наприкінці 2013, нині в доступі вже 85 число від 20 липня ц.р.   
3. Сайт StopFake (від КМШЖ, ведеться англ. та рос.мовами)  покликаний розвінчувати недостовірну інформацію про події в Україні.  

Використовуйте, поширюйте, інформуйте!  

пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Кому потрібні науковці?

Невже все так печально? 
"Внутри системы нет ни малейших стимулов выкладываться в научном процессе – ведь от количества твоих импакт-факторных публикаций – не изменится величина твоего оклада, ни ускорится карьерный рост, не возрастет социальный статус. Это не гарантирует тебе получение государственного финансирования. Ну, даже чёрт с ним, с госфинансированием «хозтем», но безнадегу вселяет слабость «сайнс комъюнити» кооперироваться вокруг реальных смыслов современного научного мейнстрима".
Джерело