Творити естетику: з директором чи без!

"у випадку, коли директор самодур не входить в команду, яка подається на конкурс)." (не дуже зрозуміло, яка і від кого рекомендація тут спрацює)  -   все одно подавайтесь! Києво-Могилянська Бізнес-Школа - варта того!

Цитую: "Києво-Могилянська бізнес-школа (http://kmbs.ua/) та Українська бібліотечна асоціація (http://ula.org.ua/) запрошують на унікальний курс для зміни бібліотечного середовища України. Це програма для всіх, хто вірить, що бібліотека і книга є каталізаторами розвитку суспільства. Для тих, хто вірить, що «книгосховище» може перетворитися у «книгодіяння». Ми маємо навчитися ставити перед бібліотеками амбітні цілі:

• Комбінувати візуальний, слуховий, чуттєвий досвід.
• Творити естетику разом з читачами.
• Стати частиною повсякденного життя людей.
• Дискутувати про ідеї, думки, бути відкритим простором для всіх.
• Охоплювати нові аудиторії, виходити зі старих меж.

Курс безкоштовний, учасники відбираються на конкурсній основі.
Кінцевий термін подання заявок – 15 січня 2016 року.
Детальніше тут 

Web of Science йде в Україну: місія виконувана!

Це таки відбулось. І навіть у гламурному престижному  готелі Києва - Прем"єр-Палаці (дожили таки дослідники та бібліотекарі до рівня бізнесменів чи держслужбовців високого рангу:-), а деякі виглядали не менш органічно. І навіть за сприяння МОН і НАН, та за активної співпраці з Консорціумом e-Verum та проекту "Українські наукові журнали". 

Повна назва заходу 4 грудня: семінар «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору», який проводить Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України спільно з консорціумом e-VERUM за сприяння компанії Thomson Reuters.

Програма та презентації тут. Все, що Ви хотіли знати про наукометричні бази даних, і не тільки. Моя презентація тут. 

А для тих, хто планує передплачувати Web of Science - достатньо заповнити декларацію, і навіть у випадку, як не знайдете раптом коштів - майже двомісячний тестовий доступ забезпечено. Звичайно ж, повноцінна робота - вітається, але трохи коштує, закладайте в бюджети.    

І останнє, але найважливіше, як на мене: для 26 університетів та наукових інституцій, переміщених з тимчасово окупованих територій України, до баз даних Web of Science буде надано безкоштовний доступ.  
Про наш семінар тут

Гіперавторство: нова модель в науковій комунікації?

 Скільки потрібно фізиків, щоб розігнати колайдер вкрутити лампочку написати статтю? 

У 2015 році рекордсменкою  по кількості співавторів стала стаття, опублікована в журналі Physical Review Letters, до якої долучились... 5154 осіб! 

Стаття зайняла 9 сторінок, а ще 24 - власне перелік прізвищ причетних. 

Власне публікація містить результати дослідження щодо більш точної оцінки маси бозона Гіггса , що здійснили у співпраці дві дослідницькі групи: ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) та Compact Muon Solenoid, які працюют на обох детекторах Великого Адронного Колайдера (LHC) в знаменитому CERN. 

Власне серед співавторів були перераховані не лише дослідники, але й інженери та всі хто підносив чайок технічні фахівці.

За статистикою Thomson Reuters Web of Science, помітне зростання кількості авторів статей розпочався приблизно з 2009 року, що обумовлено не лише глобальною колаборацією у дослідженнях, але й зростаючими вимога щодо кількості публікацій та цитувань, і вже викликає жарти щодо вимірювання кількості колег у "кілоавторах". 

Фахівці з досліджень науки говорять про нове явище в сучасному науковому знанні – «гіперавторстві» (hyperauthorship). Термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним (Blaise Cronin) з США ще у 2001 році. 

Згадаємо перші "ластівки" такого гіперавторства: стаття 2003 р. з проблематики  секвенування геному людини містила прізвища 272 дослідників. Вже 1014 співавтори долучились до написання статті з описом послідовності генів Muller F у мухи-дрозофіли. "Серед авторів мусить бути кожен, хто колись бачив дрозофілу», — іронізує з цього приводу нейроетолог  Зен Фолкес (Zen Faulkes) з університету Техас в Ріо-Гранді (США).

Що приховується за експоненціальним зростанням авторів в сучасних наукових публікаціях, і чи це справді нова епоха  в організації наукових досліджень та наукової комунікації?    Що думаєте? 

А у нас? Вітчизняні ж наукові журнали все ще, як правило, чомусь бережуть папір міряються стандартами минулого століття, і вимога "Число співавторів не має перевищувати двох осіб" присутня в багатьох редакційних політиках. Змінюємо?    

 

Офф-топ: переліки прізвищ в таких гіперавторських статтях, як правило, розташовуються за абеткою, а посилання містять лише прізвище першого за абеткою (Аа.. та ін.). 

Ех, невже міняти прізвище?:-)   

 

Джерело

І ще тут.

 

3D – 3December

Не пропустіть: 3 грудня – Всесвітній день комп’ютерної графіки (3December). Відзначається щорічно за ініціативи компанії Alias неофіційно як свято всіх, хто працює з комп’ютерною графікою та дизайном. День 3 грудня обраний не випадково: це єдиний день у році, що має знакове поєднання символів 3D – 3December.

"Где эта улица, где этот дом..."

Зазвичай, на геолокацію витрачаю не більше 2-х годин практичних робіт, і вже студенти навіть 3 курсу і навіть КНУКіМ впевнено можуть позначити будь-який об'єкт, провести маршрут, правильно підписати і назву, і теги і т.д.  Що ж з фахівцями національної бібліотеки не так?

 Про геолокацію і не тільки читайте:
Ярошенко Т.О. Технології Веб 2.0 для бібліотек і користувачів: нові можливості розвитку бібліотечного середовища: посіб. для бібліотекарів за прогр. підвищ. кваліфікації / Укр. бібл. асоц., Нац. академія керівних кадрів культури і мистецтв, Центр безперервн. інформ.-бібл. освіти, Головний тренінгов. центр для бібліотекарів; Т. О. Ярошенко, Т. О. Якушко. – К. : Самміт-книга, 2013. –106 с

Українські наукові журнали: перезавантаження

Не пропустіть появу нового проекту: сайт "Українські наукові журнали" упорядковує інформацію про вітчизняну наукову періодику, а також дає корисні поради авторам, редакторам, адміністраторам, бібліотекарям.  Зорієнтуватися, чи Ваш журнал відповідає бодай мінімальним міжнародним критеріям допоможе Могилянський протокол (нічого особистого, лише за активністю учасників конференції , що відбулась в березні 2015 в НаУКМА).

Якщо Ваша установа видає журнал, а його ще нема в цьому переліку - додайте! Реєстр відкритий для будь-якого наукового журналу (це дуже просто, і безкоштовно). З питань покращення сайту - звертайтесь!   
Новина про проект на сайті НАН України

Англомовна Вікіпедія досягла нині 5-ти мільйонної позначки

5 мільйонна стаття з'явилась нині в англомовній Вікіпедії: 

Нагадую: проекту менше 15 років (з січня 2001), а нині уявити світ без Вікіпедії просто неможливо. Найбільша в світі енциклопедія (30 терабайт), що має статті на 200 мовах світу. Найвдаліший в світі проект глобальної колаборації волонтерів, які спільно творять цей проект.  7-й за популярністю веб-ресурс в світі (8 більонів переглядів статей за місяць).

Побажаємо україномовній Вікіпедії такого ж зростання! Поки маємо всього лиш 597678 статей. 

На фото: Сервери, де розміщено Wikipedia та дотичні проекти. . Photo by Victor Grigas, freely licensed under CC BY-SA 3.0.   

Джерело