Увага: фейкові публікації

Епоха Інтернет-технологій відкрила безмежні можливості у поширенні інформації, знань, публікацій. Здається, тільки б радіти. 
Але ті ж Інтернет-технології "народили" й купу неприємних речей: фейкова наука, фейкові журнали, фейкові автори, фейкові публікації...
Кинути тінь на автора легко, реєструєшся   під його іменем, публікуєш казна-що, і пішло гуляти тенетами. А там як в анекдоті: "чи то він вкрав, чи то в нього вкрали, але щось було"...
Кому і для чого це потрібно? Навіщо???
Залишимо на розгляд психіатрам   історії.
Але це ось друга в мої науковій біографії історія, коли мені приписали КАЗНА-ЩО. 
У власному Google Scholar профілі - стаття , начебто від достойних колег, вкупі зі мною: 
 СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ КОРЕКЦІЙНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ДО ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ РОБОТИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ

Авторы:Т Ярошенко, ВГ Дригайло, ТМ Костирко, Л Костенко

Дата публикации:2013

Журнал:ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА СІРОПОЛКА

Страницы:232

Описание:У дослідженні подано опитування на предмет зацікавленості та ставлення студентів факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка до традиційних та інноваційних форм та методів роботи бібліотек університету. 

Ключові слова: традиція, інновація, бібліотека, бібліотечний фонд, комп'ютеризація.

Ясна річ, що у лінку на сам збірник статті немає, та й бути не може.... 

Про етику, мораль та елементарні норми порядності до автора "ідеї", певно, апелювати безрезультатно.  Бог Вам суддя. 

Моє звернення до авторів: перевіряйте Ваші профілі, бо ж безособовий Інтернет може проковтнути, що завгодно. А комусь це зіпсує репутацію. 

Офф-топ: тішить, що у цій "колективній псевдотворчості" маю таки справді достойні прізвища "співаторів", з якими мала б за честь попрацювати разом.  

Кому це потрібно??? 

Лишаю на кілька днів для Вашого перегляду, потім , звісно з власного профілю вилучу. Але хто цей брєд вилучить з Мережі? 

Бібліотеки, позичаємо?

Чого тільки, крім книжок, не позичають американські бібліотеки: і IPads, і ноутбуки, і роутери для WiFi (про це колись писала тут і тут).
На що завжди отримувала коментарі наших колег: панські витребеньки "де взяти гроші?".
А от таку дрібничку, як зарядний пристрій для ноута? Дивіться, як це роблять в Бібліотеці Колумбійського університету.
Скажете дорого? Неможливо?  
 

Наукометричний футбол

"Адекватним аналогом УЄФА у сфері науки є наукометрична база даних Web of Science, яка є власністю світового медіагіганта Thompson Reuters".  І як же ми "граємо"?

Так от: "...Науковці України опублікували 6317 наукових праць (з них науковці НАНУ — майже 4300), тобто лише на 20% більше, ніж 1992 р. Темпи зростання ганебно низькі порівняно з країнами-конкурентами: тепер Україна продукує у п'ять разів (!!!) менше наукових праць, ніж Іран чи Туреччина, і майже вдвічі менше, ніж Румунія."

 На жаль, у науці значно важче зробити якісний стрибок, ніж у футболі, в якому достатньо вкласти мільярд доларів у клуб, і він уже за кілька років "гримить" в усьому світі...
Більше читайте тут

І ще раз про журнали

"..з'являється дуже багато журналів  — набагато більше, ніж якісних статей, бо  публікуватися потрібно усім, а дослідження з гарними результатами трапляються рідко. Крім того, знижується якість статей. Всі знають, що потрібно написати три статті на рік, тому з однієї якісної статті продукують три не дуже якісних, або публікують приблизно одну й ту ж статтю, змінюючи назву... Для тих, хто все ж читає журнали, сам процес читання стає більш проблематичним: журналів багато, в них  складно орієнтуватися, в них публікуються в основному слабкі статті. Із статтями, певним чином, все відбувається так само, як із дисертаціями — опублікувати ретельно зібраний, але мало оригінальний текст набагато легше, ніж супер оригінальний. В історії науки ХХ століття є купа історій в стилі Джоан Роулінг: статтю, за яку можуть дати  Нобелівську премію, не приймають кілька провідних журналів — надто незвичайно, та й рецензенти не впораються. Якщо над душею ніхто не стоїть, статтю можна послати і в інші журнали, допоки її десь не зрозуміють. Але якщо  попереду захист чи просування, краще відразу взятися за простіший сюжет, щоби напевне опублікували. Журнал припиняє працювати як комунікативна система та перетворюється в джерело сигналу". 

Джерело

Редакція журналу вибачається...

Дзвін — щомісячний літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис Національної спілки письменників України. Видається у Львові.

Засновано 1940 під назвою «Література і мистецтво». Від липня 1945 до лютого 1951 виходив піж назвою «Радянський Львів» як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. 1951—1989 виходив під назвою «Жовтень». Від 1990 виходить під сучасною назвою...

І як тоді оце? 

 

Дякую Марина Єщенко за поширення.

Про специфіку інформаційних потреб учених НАПН України

Вчора на на засіданні спеціалізованої вченої ради  у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського доповідалось "про специфіку інформаційних потреб учених НАПН України, викладачів профільних вузів МОН України, широкого кола практиків освітянської галузі та визначено ступінь задоволення їх інформаційних потреб у бібліографічній інформації"!  От такої! А також "з’ясовано основні недоліки галузевої системи бібліографічних ресурсів, розроблено науково-методичні та науково-організаційні основи формування системи вторинних галузевих інформаційних документів на базі освітянських бібліотек педагогічної галузі".

Сподіваємось, що це все не лише стане у нагоді здобувачеві-та (чи) керівникові. чи вкладеться в поличку - галочки відповідних наукових студій стане у пригоді при розробці конкретних ефективних кроків у розбудові освітянських бібліотек. 

Офф-топ: як би глянути на текст самої дисертації? Чи це держтаємниця? Ну, хоча б про недоліки...

Дисертація від Барсика

"Маркетингове" дослідження затіяв колега, ще раз порушуючи питання незаконного продажу дисертацій українських дослідників. Під вигаданим іменем він звернувся до продавця дисертацій: «Я хочу заказать порядка 8 диссертаций, но меня интересует прежде всего, во-первых конфиденциальность заказа, то есть я не хочу что бы вы или кто-то другой знали мое имя; во-вторых я хочу знать покупаемые мною диссертации оригинальные или распознанные, в-третьих могу ли я получить скидку за покупку 8 работ и в-четвертых знаете ли вы как обойти систему проверки на плагиат разумеется за отдельную плату?».

 Відповідь:   «Здравствуйте. 1. делаете заказ Можете указать "Барсик". и тел. для связи можете дать Вашего знакомого, или купить стартовый пакет, за 10 грн., указать этот телефон, купить диссертации, получить их и выбросить стартовый пакет. 2. выбираете форму оплаты вебмани. там не нужно при оплате ни Вашего имени ни телефона. 3. БУДУТ ОРИГИНАЛЫ ПЛЮС РАСПОЗНАННЫЕ КАК ДУБЛЬ. 4. сКИДКИ: ЗДЕСЬ: http://dissertation.com.ua/discount 5. АНТИПЛАГИАТ. ПО СОБСТВЕННОМУ ОПЫТУ: ЛУЧШЕ ПРОВЕРИТЬ ЗА 2-3 ТЫС. НА АНТИПЛАГИАТ И УБРАТЬ ЕГО ИЗ РАБОТЫ. ИЛИ ПОХОЖЫЕ СИМВОЛЫ ЗАМЕНИТЬ НА АНГЛИЙСКИЕ: УКРАИНСКОЕ "о" НА АНГЛИЙСКОЕ "o", УКРАИНСКОЕ "і" НА АНГЛИЙСКОЕ АЙ "i" И Т.Д. нО ЭТО НЕ 100 % ПОМОЖЕТ.»

От таке сумне дослідження і безрезультатне допоки намагання отримати відповіді від директора УкрІНТЕІ :  дізнатись яким чином наші роботи опинилась у крамниці dissertation.com.ua
Колеги, боротися з такими крамницями та продавцями  найкраще усунувши причину попиту.  ВІДКРИТИЙ ДОСТУП - наша відповідь! Розмістіть свою дисертацію у репозитарії (Вашого університету, чи будь-якому тематичному чи  ZENODO)  
  І тоді цей нечесний бізнес торгівлі вкраденою інтелектуальною власністю ПРИПИНИТЬСЯ, а ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВАШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЗНАЄТЬСЯ СВІТ!