123: Свобода та необхідність.

Вибачаюсь за настрій, але не могла пройти повз...
Смерть бібліотекаря (бібліотекарки, я б сказала!): "Death of a Librarian, фотограф Autumn 

 А що:  УДК 123. Свобода та необхідність. Хіба ні?

Про равликів, руно, космос і... бібліотеки

Фінансові служби (університетські, принаймні) почали вимагати закласифікувати будь-які бюджетні витрати згідно Державного Класифікатора продуктів та послуг.
Ні купити книжки, ні передплатити періодику, не кажучи вже про е-ресурси і т.п. без вказанння коду. Довелось погортати. Багато цікавого. Всі наша професійна діяльність в Класифікаторі зводиться до кількох куцих пунктів : "91. Послуги бібліотек, архівів, музеїв та інші послуги у сфері культури". Ні тобі типів-видів документів у бібліотечно-інформаційному фонді, ні переліку послуг-сервісів довкола фонду та діяльності... Ні чіткого розуміння за яким кодом купувати книжки - видавничі? передплачувати періодику - інформаційні агенства чи знову ж видавничі? купити ПЗ чи е-ресурси?

Натомість, який "польот мислі", н-д, у розділах продукти харчування: "равлики, живі, свіжі, охолоджені, заморожені, сушені, солені чи в розсолі, крім морських равликів", чи "тістечка, з екстрактом лакриці; блоки, палички та пастилки з умістом сахарози більше ніж 10 мас. %; але без умісту жодних інших речовин"? а які кулінарні тонкощі, виявляється у приготуванні спаржі ("спаржа, законсервована (крім готових овочевих страв і сушеної, замороженої чи законсервованої оцтом чи оцтовою кислотою спаржі)" Чи "вовна овець і кіз, стрижена, необроблена, зокрема мита, як руно" або "яйця іншої птиці у шкаралупі (а як інакше? яєшнею?) свіжі (свіжі!!!)"? і це ось продукт першої необхідності "Віск і спермацет комах, очищений чи неочищений, забарвлений чи незабарвлений", явно... А продукти "льогонькой" промисловості, що так і просяться на шпальта модних журналів "спідниці та спідниці-штани, жіночі або дівчачі, трикотажні":-) або "Комбінезони з нагрудником та шлейками, жіночі або дівчачі, з текстилю (крім виготовлених з бавовни, трикотажних, виробничих чи професійних) та шорти, жіночі або дівчачі, з вовни чи тонкого волосу тварин (крім трикотажних)". І це я Вам ще не розповіла про "Частини та аксесуари до ляльок, що зображують людей" чи "послуги, суміжні з космічним перевезенням"...

"Алєкс-Юстасу" або Хто кому приймач?

Нове число БібВісника. 
Риторичне питання: кому це все потрібно....
От хоча б :  1. "Книгу коментуватимемо, з певним ступенем умовності, джерелом інформації. (SIC! SIC! SIC! не можу втриматися! - достойні автори дозволяють, ох спасибі! а Гутенеберг нєрвно куріт....), "хоча  ... "з певним ступенем"!!!
2. "Передавачем можна вважати бібліотекаря, адже завдяки його старанням інформація надходить до приймача, тобто до читача (користувача) книгозбірні" (а без бібліотекаря - ніяк??? )
3."Каналом, безперечно, виступає сама бібліотека, оскільки лише завдяки накопиченню в її  фондах певної інформації, зафіксованої на різних носіях, відбувається формування середовища, яке і сприяє безпосередній передачі інформації" (тут вже зовсім не комільфо, колеги, бібліотека втратила монополію в якості каналу розповсюдження інформації вже років з 20 + тому, нє?)
 "Приймачем інформації є читач, бібліотекар, через свідомість яких проходить інформація, там вона отримує суб’єктивне відтворення – декодування" (при чім тут бібліотекар, соромливо через кому??? і зауважте, я не питаю про декодування:-) 
" І вже інший читач, якому рекомендовано книгу, стає приймачем, якому ця
інформація призначається. (Єдине, з чим я можу погодитися у цьому оксюмороні:-)
ЗВІДСИ   : Кунанець, Ржеуський. Соціокомунікаційні канали передавання інформації в електронних бібліотеках //Бібліотечний вісник - 2014.- № 5
 Приймається  без заперечень. Бо ж що тут заперечиш?:-)

Що в світі цитували найчастіше?

Nature аналізує  top-100 найцитованіших статей всіх часів та наук  за даними Web of Science.
Увесь перелік тут. 
Висновок: не завжди найчастіше цитовані статті справді несуть результати проривних досліджень, скоріше просто виявились більш корисними більшості дослідників. Для прикладу,найбільш часто  цитована стаття в галузі біології (Protein measurement with the folin phenol reagent,1951 р.) зібрала понад 305 тисяч посилань, що завжди спантеличувало її першого автора, біохіміка зі США Олівера Лоурі...
Офф-топ, Google Scholar постарався і уклав власний  top-100 list для Nature (див. Google Scholar Top 100.xls)

Місце для книжок vs Місце для громади

Публічна Бібліотека Колумбус (штат Огайо, США) провела опитування через свою сторінку на Фейсбуці: назвіть п'ять слів, якими б Ви охарактеризували бібліотеку своєї молодості і ще п'ять, якими б Ви змалювали бібліотеку майбутнього, ну хоча б за 20 років.
Перша хмарка тегів вийшла ось така: Книжки, Дослідження, Тиша, Читання...











Бібліотека майбутнього: Громада,Технології, інформація, книжки, дослідження, доступ, місце для зустрічей... 



Цікаво було б провести таке опитування у нас?

А ця бібліотека нині ось така.
Коротка статистика (якій чомусь більше довіряєш, ніж нашій): Бібліотечна система штату нині має 800,000 власників читацьких квитків,  6.5 млн. персональних відвідувань до бібліотек, 6.9 млн. відвідувань веб-сайту, 15 млн. виданих додому книг, понад 800 000 завантажених eBook.  
Коли у нас буде така статистика, з'являться , певно, і реальні дослідження "якою бути бібліотеці майбутнього".

Рай для книголюбів

Як гадаєте, про який це заклад? У якій країні?  
" ...Перший поверх відчиняє двері о сьомій ранку, другий о дев'ятій. Обидва зачиняються лише о другій вночі. І так щодня"
"Книжки та газети можна погортати у стильному залі для читання..."

"парковка на 120 місць"
"...книжки з мистецтва можна почитати з філіжанкою кави чи бокалом вина..."
"сорок місць для прослуховування музики"
"стійка туроператора"
"можна прийти з песиком..."
 і ще купа всього... 

І не кажіть, що це нездійсненне. Така книгарня - кафе існує. Правда, не у нас.

Звідси
Беремо ідеї? і почнемо з годин роботи наших книгозбірень, колеги. Робіть щось... 

Повна КОРДБА в наших каталогах

 
Сьогодні з студентами КНУКіМ мали приємність попрацювати над темою "Вітчизняні каталоги бібліотек з точки зору пересічного користувача".
Спочатку довго шукали, де ж той каталог взагалі на сайті книгозбірні знайти?



Потім з'ясовували, що таке "традиційний", що таке "електронний". І чому електронний - нетрадиційний? :-)

Тоді міркували, навіщо користувачу інфо про вартість видання? його наклад у 1991 році? Його ISBN? Його ІНВЕНТАРНИЙ НОМЕР? (І чому "Імєюцца екземляри" важко було перекласти укр.? і взагалі купу підказок в ІРБІСівських, МАРКівських каталогах - важко перекласти???)
І на біса користувачу інфо в якому саме закутку сховищі у вас цей примірник , якщо отримає він його все одно лише в читальній залі?




Тоді пробували розібратися (sic! з точки зору користувача дитячої бібліотеки!) що таке "пошук у БД", "Терми", "Бібл.рівень"...

 І чому у пошукових полях ДИТЯЧОЇ Бібліотеки нема "КНИГА", "Стаття", а є ( і що це?!!) "Мовн.матерИал" і яка така дво- і тривимірна графіка у дит.б-ці? і невже така купа рукописних нот ? манускриптів?

Ну, і про загадкову чупакабру кордбу в каталозі тієї ж дитячої б-ки - я , каюсь, не змогла відповісти.

А Ви знаєте, що таке КОРДБА?
 Звісно, старі звичні карткові каталоги такі були кращі: ,

Офф-топ: зауважте, це ми ще до функціоналу не добрались, і до імідж-каталогів (думаю, показувати студентам, чи не псувати карму?:-)