Нове число БібВісника.
Риторичне питання: кому це все потрібно....
От хоча б : 1. "
Книгу коментуватимемо, з певним ступенем умовності, джерелом інформації. (SIC! SIC! SIC! не можу втриматися! - достойні автори дозволяють, ох спасибі! а Гутенеберг нєрвно куріт....), "хоча ... "з певним ступенем"!!!
2. "Передавачем можна вважати
бібліотекаря, адже завдяки його старанням інформація надходить до приймача, тобто до читача (користувача) книгозбірні" (а без бібліотекаря - ніяк??? )
3."Каналом, безперечно, виступає сама
бібліотека, оскільки лише завдяки накопиченню в її фондах певної інформації, зафіксованої на різних носіях, відбувається формування середовища, яке і сприяє безпосередній передачі інформації" (тут вже зовсім не комільфо, колеги, бібліотека втратила монополію в якості каналу розповсюдження інформації вже років з 20 + тому, нє?)
"Приймачем інформації є
читач, бібліотекар, через свідомість яких проходить інформація, там вона отримує суб’єктивне відтворення – декодування" (при чім тут бібліотекар, соромливо через кому??? і зауважте, я не питаю про декодування:-)
" І вже інший
читач, якому рекомендовано книгу, стає
приймачем, якому ця
інформація призначається. (Єдине, з чим я можу погодитися у цьому оксюмороні:-)
ЗВІДСИ : Кунанець, Ржеуський. Соціокомунікаційні канали передавання інформації в електронних бібліотеках //Бібліотечний вісник - 2014.- № 5
Приймається без заперечень. Бо ж що тут заперечиш?:-)