неділю, 27 лютого 2011 р.

"Блакитне небо" для бібліотек або МБА по-американськи -2

Боясь догадаться, дрожащими руками перебирал Бенедикт сокровища... книга за книгой, книга за книгой, журнал за журналом, – все это уже было, было, было, читал, читал, читал… Так что же: все прочитал? А теперь что читать? А завтра? 

                                                                    Татьяна Толстая Кысь

        



      Про користь міжбібліотечного абонементу, або співпрацю бібліотек у задоволенні інформаційних потреб користувача, начебто нікого переконувати не треба. Але на ділі, чомусь МБА в Україні - далеко не всюди розповсюджений, і як правило, обмежений бібліотеками одного міста чи системи, сервіс. Якщо взагалі є. Нема потрібної книги в бібліотеці? Проблема читача.
   По-іншому в країні, де читачецентризм не лише декларується, але й реально втілюється в життя. 
Ось в такій красивій сумочці "курсують" книжки по МБА між бібліотеками різних  штатів в США. Бібліотечний Консорціум Колорадо - 65 бібліотек  (The Colorado Library Consortium (CLiC) та Бібліотечна Система Канзасу 34 бібліотеки (Northeast Kansas Library System (NEKLS) щойно створили власного кур"єра-перевізника книг по МБА -Blue Sky Express

Щоб відправити книгу звичайною поштою (U.S. Postal Service) - треба заплатити від  $3.50 до  $4 . Інщі перевізники, наприклад,  FedEx - від  $6 до  $15. Бібліотеки порахували, і вирішили створити власного перевізника. Вартість  перевезення 1 книжки  через Blue Sky коштуватиме "всього" від 25 до 80 центів. 

Тут, в США, дійсно спрацьовує принцип рівності прав в доступі до інформації. Неважливо, хто ти і де мешкаєш: у мегаполісі чи невеличкому містечку, в горах чи біля моря. Тобі потрібна книга? Твоя Бібліотека подбає про це. Не має у власних фондах - позичить у сусідів.І справа не лише в повазі до потреб користувача, усунення дублювання в комплектуванні дозволяє бібліотекам зекономити кошти. 

Вчимось?

Див. також:

суботу, 26 лютого 2011 р.

Читайте! Запрошує Нью-Йоркська Публічна Бібліотека

Подивіться, яка гарна сьогодні Нью-Йоркська Публічна Бібліотека
"Читайте" -  закликає вона жителів Великого Яблука та численних туристів, і запрошує на одну з програм читання завтра.  Правда, креативна реклама? ("зіткана" з обкладинок книг). 
Вхід до Бібліотеки - абсолютно вільний без жодних посвідчень чи перепусток, всі програми - класи - виставки - вільні. Користування комп'ютером, правда, обмежене 30 хв., але теж Вас не запитають жодної перепустки. Читацький квиток (за яким вже можливо користування 10-млн. фондом цієї славної книгозбірні) можна оформити за кілька хвилин, особливо, якщо Ви це зробили в он-лайні заздалегідь, і Вам потрібно лише власне оформлення. От, якщо Ви хочете позичати книги додому, Вас вже попросять будь-яке ID (водійські права, наприклад), та будь-який документ (лист на Вашу адресу теж підходить!), який засвідчує, що Ви житель Нью-Йорку. 
       Отож, і мешканці мегаполіса, і туристи не минають Бібліотеки, вона завжди багатолюдна, бо ж яка насолода, пірнувши з людської ріки, що вічно тече по 5-й Авеню, в самісінькому центрі Мангетенна, потрапити в справжній Храм Книги, вільно походити залами, переглянути виставки чи якісь класи (недавно, я тут вчилась каліграфії в різних алфавітах, цікаво!),  побачити зрештою Біблію Гутенберга, послухати музику і т.д.  Якщо Ви з дитиною, то і їй буде чим зайнятися, адже "дитяче відділення" теж завжди має щось привабливе. 


А як Вам ця бібліотекарка на Довідці? Правда, не схожа на стереотипний образ  хранительки книг? :-) Якби сама не бачила, подумала б, що акторка...
А ПБ нас всіх хотів вбрати в халати недавно..
     Ось вже майже сто років вхід до Бібліотеки "охороняють" два леви, що мають імена Patience (Терпіння) та  Fortitude (Стійкість). 
 Що ж, терпіння і стійкості потрібно бібліотекам і бібліотекарям, і не тільки в США. 
Про NYPL ще планую писати, слідкуйте!

четвер, 24 лютого 2011 р.

"Подходи, не скупись, покупай ..."

 Поки ми дискутуємо з приводу нового законопроекту про авторське право , поки на всіх конференціях та інших імпрезах (часи  появи сканерів співпали з ейфорічними настроями бібліотек швиденько посканувати потрібне, аж зась!) ми повторюємо, що ми поважаємо інтелектуальну власність, і без дозволу автора ні-ні..  Поки заздрісно вітаємо американських колег з їхніми проектами МБА та ЕДД... 
Одна мила українська  бібліотека, "єдиний в країні державний депозитарій з металургії", нічтоже сумняшеся з 1,5 млн. фондом, заявила на своєму сайті: 

" Вы можете заказать материалы из фондов нашей библиотеки.
Стоимость издания зависит от объема и формата запрашиваемого материала.
Сканирование 1 стр. А4 – 0,30 грн (гривен). Курс  гривны по отношению к другим валютам можна уточнить на сайте Курсы валют в обменниках украинских банков

Для детального ознакомления с книгой, Вы можете заказать отсканированное содержание издания (эта услуга – бесплатная), а потом заказывать нужные главы из книг.". 

Як розрахуватися? - 
"Ответ №2:
Если Вы находитесь в Днепропетровске – оплата на месте.
Если Вы иногородний – то доступные методы оплаты мы вышлем Вам на email посе пролучения от Вас заявки."

Я не дуже зрозуміла, що таке ПОСЕ и пРолучения, але  хвилююсь..
 
На питання про терміни виконання, Бібліотека закликає до терпіння та можливості "обсудить все в индивидуальном порядке" (читай, любой каприз за Ваши деньги?): 

"Так как заказов очень много, и иногда на выполнение одного заказа из-за обьема страниц уходит не одинь день и точные сроки установить сложно. Надеемся на Ваше понимание и терпение. Если Вам все таки необходимо срочное выполнение заказа, то такие вопросы обсуждаются в индивидуальном порядке.

Ну, а питання з авторським правом, бібліотека вирішила просто: 

" Мы не продаем сами книги , мы можем только предоставить Вам книгу в электронном варианте после сканирования." А "сканирование у нас является платной услугой, так как на это необходитмо потратить определенное рабочее время сотрудника". 

У кого які питання? Звичайно, праця має бути оплачувана, а авторське право - абсурдний винахід людської цивілізації!:-)

Дякую Г.О. за лінк. 

PS. Надіслала запит на бібліотеку з приводу існування авторських угод, відповідь "вивішу". .

середу, 23 лютого 2011 р.

МБА по-американськи

          Недавно писала про зворушливу співпрацю двох найпрестижніших університетів та їхніх бібліотек - Harvard та MIT  Пан Бібліотекар вже навіть зібрався  нарізати канапки для фуршету в честь ідеї лінкування каталогів:-)  

          Ну, а тим часом Бібліотеці Колумбійського університету теж не спиться, і своїм користувачам (на додачу  до власних  понад 10 млн.книжок  та 100 тис.назв журналів) вона вже давно пропонує  доставку - Borrow Direct  (фактично, МБА)  ще з 7 бібліотек-партнерів (університетів Brown, Cornell, Dartmouth, Penn, Princeton, та Yale) . Ці хоч порівняно недалеко...
        А  з січня  цього року всього за 4 робочих дні  книги доставлять в Нью-Йорк і з Бостону, з згадуваних вже Harvard University та  Massachusetts Institute of Technology.  Ну, і , відповідно, навпаки. 
      Таким чином СУКУПНИЙ бібліотечний фонд до користування всіма бібліотеками-партнерами -  70 млн.  МБА розповсюджується не лише на викладачів, чи студентів-магістрів,  скажімо, але на ВСІХ студентів.Цікаво, що перевезення віддали на аутсорсинг комерційним перевізникам. 
       Минулого року в Бібліотеці Колумбійського університету було виконано 30 000 замовлень по МБА, в свою чергу Бібліотека "позичила" 19 000...Обсяги, як бачимо, солідні.  Читають студенти:-) 
        Та й наші читають, от тільки якось кожен сам в своїй хаті... 
        Беремо на озброєння? Хоча б в межах міста, агов, університети?
               
       Джерело


вівторок, 22 лютого 2011 р.

Монографії у Відкритому Доступі через OAPEN

Кілька днів тому святкували  9 років Ініціативі Відкритого Доступу. Ще не вщухли палкі дискусії з приводу переваг-недоліків, фінансових моделей-ризиків цієї нової моделі наукової комунікації, що проголошує безкоштовний для кінцевого користувача доступ  до інформації. І все, передусім, стосується  наукових статей як основної атомної одиниці наукової інформації  та журналів як моделі.
       Ми, звичайно, поділяємо ідею Відкритого Доступу  у тому, що це не самвидав, не проста онлайнова публікація, що наукова інформація так само як і в світі друкованих видань проходить суворий й контроль якості через рецензування (peer review),  редагування тощо.

Здавалось би, монографії як вид наукового документу,тут непорушні. Ніхто не збирався переводити у відкритий доступ. Фактично ніде монографії не включають навіть у репозитарії.  Аж ні!
І чому, власне, ні?
Проект  OAPEN OAPEN - Open Access Publishing in European Networks - Видання Відкритого Доступу у Європейських мережах якраз націлений на монографії.   .
       OAPEN - перший міжнародний проект відкритого доступу до монографій в галузі гумантарних та соціальних наук , розрахований на  30 місяців, фінансований Європейським Союзом.  Це спільний проект кількох університетських бібліотек Європи. Був проголошений на минулій Frankfurt Book Fair
Власне ця відкрита цифрова бібліотека діє за принципом збору коштів з видавців, які хочуть розмістити тут видання - платня починається з €700,  залежить від обсягів та кількості назв до розміщення.
Нащо це видавцям? Автори проекту переконані, що потрібно, і крім різних яскравих слів про місію і візію, не словом, а ділом доводять, що такі видавці знаходяться.  
Перша Конференція OAPEN відбудеться за кілька днів -24 -25 лютого в Університеті Гумбольда в Берліні, Німеччина. І поки видавці - бібліотекарі - прихильники й противники відкритого доступу дискутують - ми подумаємо - чому н? і долучимо лінк до наших ресурсів.
А за ним - вже сотні книжок різних європейських видавництв з соціальних наук, мистецтва, гуманітарних наук, математики, права, інженерії тощо.  Повні тексти, pdf - файли. Найбільше - англійською мовою (362), німецькою (138), італійською (114) тощо. 
Ось лише кілька назв (серед 298) з антропології:
та багато інших. Перевірте на  http://oapen.org

Каталогізуйте, долучайте до своїх сторінок, розкажіть користувачам.

PS. Ще один ресурс про книги у Відкритому доступі:  report on Scholarly Books: their production, use and evaluation in South Africa today the ASSAf – Academy of Science for South Africa – recommended a sustained, focused approach to the production and promotion of scholarly books published in the country. 

понеділок, 21 лютого 2011 р.

Новини з Бібліотек Колумбійського університету

      День Президента нині в США, але день - робочий, всі працюють. Фейрверків, банкетів, зібрань  "з приводу" не спостерігається... Що ж, вітаю подумки Джорджа Вашингтона і всіх його наступників, і йду працювати.  Моя (ще 2 місяці!) Батлерівська бібліотека (про яку вже трохи писала) відкрилась опівночі цього нового дня, і працюватиме до 11 ввечері, щоби дати годинну перерву прибиральникам на наведення порядку чи, навпаки, якимось бібліотечним привидам-бумбарашкам для зворотнього:-), а бібліотеці годинку відпочити від студентів. І так майже щодня, інший графік лише під час канікул чи свят... 

Кілька новинок в бібліотеці. 

1. Налаштування Google Scholar під потреби користувачів. 

Шукаємо інформацію через Google Scholar: у разі доступу до повного тексту до тих журналів, про які подбала бібліотека, в Гугелку з"являється повідомлення :  "e-Link@Columbia."  
googlescholar_searchresults

Якщо Ви будь-де на території  університетського містечка, це повідомлення з"являється автоматично. Якщо поза кампусом,  є спеціальні налаштування  чи плагіни, які теж дозволять це зробити. Зручно...
2. Федеративний пошук - нова програма (була до цього попередня, я ще не розібралась, чому вона їх не влаштовувала...) одночасного пошуку по всіх ресурсах (і власних, і віддалених) Бібліотеки  (через електронний каталог, через бази даних, через е-журнали, через веб та ін.). Також дуже зручно, бо шукає не тільки по назвах статей, автору, ключовим словам і т.п. , але й по цитуваннях. 
Мій пошук, наприклад,  на "Відкритий доступ" видав  
(736,842)
(40,381)
(24,207)
(7,330)
 (3,614)І це  ще я виключила опції "статті з газет". так що читати-не перечитати:-)

Використовується програмне забезпечення Summon, developed by Serials Solutions див. 

3.  Бібліотека, як завжди, пропонує серію безкоштовних семінарів. Зверніть увагу, тематика семінарів (як на наші реалії) дещо виходить за межі традиційних для нас занять з основ ББЗ:-) . Ось тільки перелік на лютий: 
 


workshop_jen
 1. Advanced Google  (Поглиблений пошук в Books, Scholar, Images, Web, Blogs, etc)
2. EndNote Bibliographic Software (Програмне забезпечення для укладання бібліографії досліджень)
Це відома досить на заході програмка, без якої не мислять собі життя не тільки  шановані дослідники, але й студенти. Допомагає упорядковувати бібліографію та цитування. 

3. Scanning Essentials  - Вчимо сканувати!
Без коментарів. Чи хтос у нас цим займається? Частіше студенти вчать бібліотекарів:-) 

4. NVIVO Qualitative Analysis Software Part 2 (Програмне забезпечення для укладання анотацій та аналізу текстів та медіафайлів)  
5. Endnote - гарне програмне забезпечення для упорядкування цитувань (з журналів, книг, баз даних, записів з бібліотечного каталогу тощо). Має звязки з Microsoft Word та  Wordperfect, тож дозволяє користувачам легко  інтегрувати упорядкований матеріал в тексти та навпаки. 
6. Adobe Photoshop
Теж без коментарів,  і теж  не чула ніколи, щоби наші бібліотеки вчили цьому користувачів...  

7. Bloomberg Introduction Session - базовий тренінг з навичок пошуку інформації
8. GIS – Introduction to GIS.
Тренінг з викорстання  Geographic Information Systems та  ESRI ArcGIS software.

9. Zotero Citation and Resource Management Software
Ще одна програмка, що дозволяє управляти результатами пошукових запитів, чи у вигляді повних текстів, чи цитувань та бібліографічних записів.

 
     Мдда, позаздримо... Я вже казала, що в жодній читальній залі (крім довідкової) бібліотекаря немає. І всі сховища (язик не повертається їх так навіть назвати - книжковий фонд, власне називають вони) - відкриті.  Бібліотекарі зайняті важливішими справами, ніж просто розставляти та видавати книги. В тому числі й такими тренінгами.   

неділю, 20 лютого 2011 р.

21 лютого - Міжнародний День Рідної Мови

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.             М.Рильський)


 
21 лютого - Міжнародний День Рідної Мови. 

Відзначається щороку 21 лютого за інііативи ЮНЕСКО як  день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності».  Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення,ЮНЕСКО  прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Ми не хочемо бачити українську мову в Списку вимираючих мов світу! Підтримаємо звернення українських письменників до співгромадян!
Шановні співгромадяни, дорогі читачі!

Ми живемо в державі, що зветься Україною, - і стаємо свідками повзучої політичної війни проти цінностей, що складають підвалини української ідентичності. У час цього непростого випробування для кожного громадянина нашої країни ми звертаємося до вас із закликом не мовчати - і демонструвати свою громадянську позицію скрізь і завжди, де і коли виникає загроза для конституційних цінностей української держави.

Пасивна позиція українських громадян сьогодні - вже завтра може обернутися гуманітарною катастрофою.

Країну роз’єднує не мова, українська чи російська, країну роз’єднує провокаційна, агресивна українофобська політика уряду, що старою, як світ, тактикою «розділяй і владарюй» намагається відволікти увагу народу від власних економічних та дипломатичних поразок.

Провокації набули характеру лавини. Закриття українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат». З підручників історії вириваються сторінки, залиті кров’ю наших предків, котрі поклали своє життя за те, щоб ми сьогодні жили в незалежній суверенній унітарній державі. Голодомор, геноцид Сталіна проти українського народу, нашу найбільшу національну катастрофу, від наслідків якої Україна потерпає донині, з орвелівським цинізмом називають всього-навсього наслідком неправильно проведеної колективізації. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади твори. Тим часом концепція літературної освіти в загальноосвітніх школах дописується невідомими авторами на користь російської літератури, в тіні якої начебто визрівала українська, що є не тільки відвертою історичною неправдою, а й прямим приниженням вартості української літератури та її геніїв. У радіоефірі давно не знайти української музики, телевізійний простір забитий російським «секондхендом», великі книжкові мережі в Україні належать російським власникам, які дбають про інтереси російської книги.

Як у колоніальні часи, нас знову намагаються переконати, нібито український творчий продукт, який більшості українців елементарно недоступний, просто «не конкурентний». На 20-му році після розвалу Радянської імперії нам знову намагаються прищепити почуття меншовартості, «неформату» – неформату всього українського.

Ми з повагою і шаною ставимося до культур і літератур усіх національностей України, що творять єдиний український народ. Ми солідарні з російськими, польськими, кримсько-татарськими, єврейськими, угорськими, румунськими, грузинськими письменниками та письменниками всіх інших національностей, що живуть і творять в Україні, є її громадянами і сповідують її базові конституційні цінності. Ми рішуче виступаємо проти роздмухування ксенофобії, не ділимо людей на чужих і своїх, зцілюємо країну, а не роздираємо її на Схід і Захід, Південь і Північ.

Ми не вимагаємо від держави ні дотацій, ні президентських стипендій, ні урядових пенсій, не впадаємо в розпач від того, що держава нічого не робить для промоції української літератури у світі. Але ми – автори, відповідальні за українське слово, і наш професійний обов’язок - стати на захист свого читача, котрий хоче читати українською і вибирає українську книгу.

Ми гордимося українськими виконавцями, знаними в цілому світі, і хочемо в ефірі чути українську музику й українське слово.

Ми наголошуємо на тому, що присутність української мови в інформаційному просторі не може підпорядковуватися незабарній комерційній вигоді власників ЗМІ. Адже українська мова як державна захищена Конституцією України, і, нагадуємо, згідно з Основним Законом, «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Ми переконані, що чиновники усіх рангів зобов’язані не лише знати державну мову, але й висловлюватися нею публічно.

Ми застерігаємо представників влади та правоохоронних органів від втручання в справи української культури, від запровадження контролю і цензури, від утисків свободи слова.

Ми застерігаємо недалекоглядних політиків від негідних для державця замахів на самі підвалини державності – від внесення змін до Конституції України та спроб переписати Гімн України.

Ми відстоюємо право наших дітей на історичну пам’ять – на правдиве, не «переформатоване» за лекалами радянської ідеологічної кон’юнктури знання про Другу світову війну, Леніна, Сталіна, УПА, Голодомор, героїв Крут, Івана Мазепу, Степана Бандеру, національно-визвольну боротьбу, про події та діячів історії тоталітарного ХХ століття.

Все це – непорушні й законні права нашого народу. І жодна влада в країні, яка зветься Україна, не сміє в нас їх одібрати.

Звернення вже підписали: Мар’яна Савка,  Маріанна Кіяновська,  Уляна Гнідець,  Галина Вдовиченко,  Роман Іваничук, Ніна Бічуя,  Оксана Забужко,  Лариса Денисенко,  Сергій Грабар,   Сергій Жадан,  Людмила Таран, Анатолій Дністровий, Микола Рябчук, . Анна Багряна,  Леся Демська,  Юрко Іздрик,  Ірен Роздобудько,  Ігор Жук, Віра Вовк (Селянська),  Арсеній Барзелович,  Віктор Морозов,  Анатолій Івченко,  Богдана Матіяш та багато інших!

суботу, 19 лютого 2011 р.

Цитата тижня




"Ми чули раніше, що якщо мільйон мавп навчити друкувати на друкарських машинках, рано чи пізно вони можуть створити твори рівня Шекспіра. Тепер, маючи Інтернет, ми знаємо, що це не так" 
                                                                                                                                      Robert Wilensky

 Довідка: в січні 2011 р. кількість користувачів Інтернет в світі становило - 2 млрд. :-)

PS. Цікаво, що  "Теорему про нескінченну мавпу" в напівжартівливій формі перевіряли в реальності. В експерименті брало участь шість макак. Однак, їхній літературний внесок склав лише п'ять сторінок тексту, що містить найчастіше букву S
PPS. «Півдюжини мавп із друкарськими машинками за невелику кількість вічностей надрукують усі книги Британського музею», - сказав колись Борхес, і додав  «щоправда,  однієї безсмертної мавпи було б досить». Свою концепцію автор переніс в одне з коротких оповідань «Вавілонська бібліотека»... Перечитайте  на вихідних!  

"Громадянська війна в Іспанії": цифрова бібліотека тижня

     Має Американська Бібліотечна Асоціація такий щотижневий огляд електронних бібліотек.  

       Цього тижня це - Цифрова бібліотека   Spanish Civil War digital collections, документи якої можуть стати у нагоді і нашим користувачам. Бібліотеку  формує Університет Каліфорнії у Сан-Дієго, це одна з найбільших  в світі колекцій документів  про  Громадянську війну в Іспанії 1936-19399рр. (між лівим урядом Іспанської республіки (підтриманий СРСР) та правими силами (підтриманими Німеччиною та Італією), яка закінчилась встановленням фашистського режиму генерала Франко).  
      Ця цифрова бібліотека включає  понад 16 тисяч документів: листівки, марки, світлини, постери, навіть дитячі малюнки, а також аудіовізуальні матеріали.  Всі документи доступні для вільного пошуку, перегляду, завантаження. 

Nota bene:  З нещодавних оглядів також кілька корисних адрес цифрових бібліотек 
  • Колекція постерів часів 1 та 2 Світових воєн -  War Posters Collection  (від Enoch Pratt Free Library in Baltimore)
  • La Biblioteca Valenciana Digital - Цифрова Бібліотека Валенсії (рукописи, інкунабули, рідкісні і сучасні видання, що репрезентують культурну спадщину Валенсії (Іспанія) 
  • John F. Kennedy Digital Archives    -  понад 200 тис. текстових документів, 1500  фото, 1240 аудіовізуальних матеріалів, 80 - відео, біля 300 музейних артефактів  відповідного спрямування часів президенства Дж.Кеннеді.

  • State Historical Society of Missouri - оцифрована газета Columbia Missourian newspaper, пізніше звалась University Missourian. Також містить цифрові копії неопублікованих документів, та інших архівних документів редакції.
  • Norman Rockwell Digital Collection - 50,000 малюнків, зображень, фото, листів, об"єктів, що презентують творчість та діяльність відомого американського ілюстратора Нормана Роквелла (Norman Rockwell, 1894–1978)

  • Historical Society Library - 14 тематичних колекцій, що презентують історію Америки 18-19 сторіччя (щоденники, бухгалтерські книги, листи, рахунки, інші приватні документи) 
Як завжди - включіть у свої колекції, повідомте користувачів!
 

пʼятницю, 18 лютого 2011 р.

Google та Apple: конкуренція в продажу цифрового контенту

          Лютий приніс подарунок любителям свіжих новин. Всього лише з різницею в один день два велетня інформаційного суспільства  Apple та Google  оголосили про початок нових сервісів продажу цифрового контенту, в т.ч. ЗМІ.
       16 лютого Google запустив  власну систему онлайн-передплати на контент періодичних видань -  One Pass ("Єдина перепустка" - один пароль). Система - лише посередник між видавцем та користувачем, Гугелко має лише 10% з продажів:-), і  дозволяє досить гнучкі моделі: традиційну передплату всього контенту,  доступ з обмеженням за обсягом трафіку, безкоштовний доступ з можливістю "преміум"-підписки на окремі матеріали, або продаж лише окремих - потрібних користувачам статей. Для тих, хто вже передплачує традиційні (що тепер вважати більш традиційним?) друковані версії ЗМІ, видавець за допомогою One Pass зможе надати знижку на онлайн-доступ або ж зробити його зовсім безкоштовним. Першими у  продажі контенту через One Pass стали німецькі журнали  Focus, Stern та концерн Axel Springer AG (який, зокрема випускає популярну газету Die Welt, таблоїд Bild, журнали Maxim та Rolling Stone.Видавці вбудовують «One Pass»  на власних ресурсах, що зручно, і , безумовно, мотивує видавців.



        За день до цього - 15 лютого  корпорація Apple запропонувала також сервіс платної  передплати на мережеві газети, журнали, відео, музику, е-книги   через нову програмку для iPad та iPhone. Програму можна встановити в будь-якому з мережі  крамниць Apple  Store. 
Яблучко хоче за свої послуги 30%... Щоправда, гарантує користувачеві суворішу безпеку персональних даних, адже One Pass дозволяє видацям отримати доступ до персональних даних передплатників, на відміну від Apple, що тримає всю інформацію лише у себе.
        Побачимо, як будуть розвиватися події. Поки що для охочих читати свіжу закордонну пресу - обирайте між Гугелком та Яблучком. Свої - передплачуйте друковані, або  ж шукайте в Мережі, поки що досить багато наших видань - безкоштовні... Або ж слідуйте порадам  професора Преображенського:    


четвер, 17 лютого 2011 р.

США підтримають блогерів у країнах, що мають проблеми з демократією

          $25 млн на підтримку блогерів та інтернет-активістів у країнах, що мають проблеми з демократією, має намір виділити Державний департамент Сполучених Штатів Америки. Про це повідомила Держсекретар США Гілларі Клінтон у виступі 15 лютого в Університеті Дж.Вашинтона.
         "Інтернет в 21 столітті - це публічний простір. Це головна міська площа, класна кімната, місце для бізнесу, кав"ярня та нічний клуб... Країни, які обмежують доступ до Інтернет, свободу обмежують не тільки інтелектуальну свободу. Вони обмежують також своє економічне майбутнє, - підкреслила Г.Клінтон. Вона також зробила короткий огляд цензури Інтернет  в різних країнах світу:  Єгипті, Кубі, Китаї, Росії...
         США вже транслює Twitter-feeds арабською і фарсі (на додачу до попередніх  французькою і іспанською мовами), має намір долучити ще російську, китайську та гінді. Таким чином влада США має намір протистояти цензурі в інтернеті, яку намагається встановити авторитарна влада деяких держав, де поширені ці мови. "Це дасть нам змогу в режимі реального часу встановити двосторонній діалог із людьми, використовуючи канали зв’язку, які уряди цих країн не блокують», - повідомила Клінтон. .
         США виділяє в цьому році $25млн на підтримку блогерів та інтернет-активістів у тоталітарних та авторитарних країнах, де порушуються права та свободи громадян. За словами Клінтон, це дозволить активістам «технічно бути на крок уперед від цензорів».
      За словами Клінтон, світові лідери мають вибір – «або дозволити інтернету вільно поширюватись у своїх країнах та брати на себе ризики, пов’язані із зростанням потреби людей у політичних правах і свободах, або обмежувати інтернет, пригнічувати свободи, які він органічно підтримувати, й ризикувати втратити всі соціальні та економічні переваги, що їх соціальні медіа надають суспільству».
Офіційний твітер Держдепартаменту США - @StateDept
Сторінка у Facebook - http://www.facebook.com/usdos.

Повний текст виступу та відео тут 
Принагідно: Сьогодні - 16 лютого стартував Міжнародний конкурс СТОП ЦЕНЗУРІ! в категоріях: постер, слоган, вірш, есей.  Мета конкурсу - ініціювати широку суспільну дискусію навколо проблем утискання свободи слова, політичної цензури та цензурування творів мистецтва. Детальніше про конкурс тут
Роботи приймаються трьома мовами: українською, англійською, російською. 

середу, 16 лютого 2011 р.

Ще кілька журналів відкритого доступу - до Ваших бібліотечних колекцій

Статистика каже: щодень  з"являються 2 нових журнали відкритого доступу. Слідкуємо за академічними, додаємо в свої колекції, колеги!

      Видавництво    Pensoft  оголосило про свій перший  "золотий" (повністю відкритий, безкоштовний для користувачів) академічний  рецензований  журнал - Journal of Hymenoptera Research
      Крім того, що журнал, безумовно, буде корисним фахівцям в галузі досліджень комах, його цікаво розглянути і з точки зору експериментів у світі е-журналів взагалі. Журнал виходить в кількох різних варантах:
(a) Друкований формат (видавництво зберігає передплату!) 
(b) Е-версія в PDF - форматі (ідентична копія друкованій версії) 
(c) Семантичний  HTML  - для забезпечення звязків та інтеграцій контенту до,  наприклад,  Encylopedia of LifePlazi, Wikispecies  чи  Global Biodiversity Information Facility (GBIF)  
(d) XML -версія - для архівування в  PubMedCentral  та інших е-архівах. 

Не забув журнал і про соціальні мережі: він має своє сторінки в  Twitter, Facebook , та  Mendeley  (звичайно,  RSS  та розсилки е-поштою теж присутні і це вже стандарт у світі е-журналів, закордонних правда). 

Побачимо, як розшириться коло користувачів, чи зросте цитування та імпакт, чи буде попит на передплату друкованої версії?

З Вікіпедії: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) — один з найбільших рядів комах, що включає пильщиків, ос, бджіл та мурах.  Назва походить від перетинчастих крил цих комах, давн.гр - ὑμήν — «мембрана» і πτερόν — «крило». 

* * * 
Видавництво Університету Амстердаму оголосило  про ще один  журнал відкритого доступу  - Journal of Dutch Literature, .адреса тут   Це перший англомовний журнал, присвячений студіям данської та фламандської літератури від часів середньовіччя до сучасних днів.
Це електронний журнал, але видавництво також пропонує передплату друкованого варіанту (на замовлення - "Printing on Demand", кожне число (128 сторінок)  коштує 19,95. Виходить двічі на рік.

Ще два журнали відкритого доступу цього видавництва: Quotidian :Study of everyday life - міждисциплінарний журнал культурологічного спрямування (студії ритуалів, фестивалей, групових культур, масової культури, фольклору тощо). Виходить раз на рік, статті данською  та англійською.
 Journal of Archaeology in the Low Countries (JALC) - студії з археології.

Намалюй собі себе

         Все більше мешапів та інших "іграшок"  - корисних і не дуже, цікавих і не дуже, розумних і не дуже, яскравих і не дуже і т.п. :-) - з"являються щодень в Мережі. Про програму Google частоти вживання слів писала недавно. 

А ось і нові "іграшки" для охочих візуалізувати себе та свої персональні дані в Мережі. Такі "вправи" допоможуть, можливо, декому по-новому поглянути на себе "коханого", на свої звички, справи, дізнатися з малюнків чи діаграм,  куди і на що безоглядно спливає Ваш дорогоцінний час:-) Отже, 

1. Візуалізація Вашої поштової скриньки, якщо Ви прихильник Google: як виглядає на графіках  Ваша  Gmail скринька  і які "перехрестя" світів, адрес, ключових слів у Вашій скриньці  — можна спробувати уявити через Graph Your Inbox
 2.  Tweet Stats намалює Вам  в кольорі і яскравих діаграмах Вашу активність в Твіттері: щомісячні, щоденні чи навіть щогодинні "цвірінкання" та їх "перехрестя".  
 3. Ваша персональна Google - історіяGoogle web history "намалює" Вам картинку про те, що і   і як Ви гуглите:-), і за часом, і за типами пошуків: книжки, статті, відео, новини, блоги тощо. 
Це, до речі, цікава тема для обговорень, і нагадувань щодо необхідності правильно видаляти свої історії пошуків, якщо не хочете, щоб хтось про них дізнався:-)

Далі буде :-)


Джерела: Five ways to visualize your personal data
Корисний лінк - всі кращі мешапи Mashup Awards Archive

вівторок, 15 лютого 2011 р.

З Днем народження, Відкритий Доступ!

     14 лютого виповнилось 9 років  Будапештській Ініціативі Відкритого Доступу (BOAI -  Budapest Open Access Initiative) - першій в світі спільній декларації учених, бібліотекарів, інформаційних фахівців, які на конференції у  Будапешті  в грудні  2001р. розглядали різні шляхи наукової комунікації в епоху Інтернету, зокрема пошуки моделей оперативного та дешевого (безкоштовного для користувачів) розповсюдження наукових знань (через препринти та постпринти наукових рецензованих статей, а також інших наукових публікацій, таких, наприклад, як тези дисертацій, матеріали конференцій тощо).
      "Під «відкритим доступом» до цієї літератури ми розуміємо її доступність через публічний Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати чи через посилання зв’язуватися з повними текстами статей, використовувати їх для індексування, при створенні програмного забезпечення чи будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, крім тих, що пов'язані з доступом до Інтернету. Єдине обмеження на відтворення та розповсюдження та єдиний аспект, що стосується копірайту, — надання авторам права контролювати цілісність своєї роботи та права на посилання та цитування" - так вперше було проголошено про Відкритий Доступ. 
        Ініціатива проголошує основні принципи використання нових можливостей електронних видань для забезпечення широкого доступу та обміну думками науковців. Відкритий доступ працює за принципом покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції, і потім безкоштовного доступу всіх охочих, на відміну від існуючих моделей через організацію передплати (коли кошти покриваються тим, хто хоче отримати інформацію).
        Декларація вступила в дію14 лютого 2002 р. За перші 9 років вона значно змінила парадигму наукової комунікації в цілому: понад 25 мільйонів наукових статей, дисертацій, матеріалів конференцій, презентацій, навчальних матеріалів тощо нині ВІЛЬНО доступні в Мережі. Їх представляють 6152 назв академічних журналів ( в Директорії журналів вільного доступу}та понад 2000 відкритих електронних архівів (репозитаріїв), серед яких вже 27 - українських! 
        І хай ще не все остаточно відпрацьовано у моделі відкритого доступу, і хай точаться дискусії (в суперечках народжується істина!), і не так просто "здаються" комерційні видавці  наукових журналів, і хай  вибудовуються нові фінансові моделі  підтримки та розвитку наукових комунікацій, і хай непримиренні опоненти ВІЛЬНОГО ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ вперто "не помічають" переваг, про які все більше і більше свідчить і практика, і  вже численні дослідження  - Відкритий Доступ неминучий! 
         З Днем Народження, Відкритий Доступ! Зростай далі!  Міцній, стверджуйся, формуй Суспільство Знань! Бібліотекарі допоможуть!
   
 
Детальніше про Ініціативу Відкритого доступу та участь України в проектах відкритого доступу читайте хоча б тут  


понеділок, 14 лютого 2011 р.

"В землі під серцем ворухнулася весна!"

   
Нарешті й у Нью Йорку визирнуло сонечко, і відразу: "Майже Весна!" І якось по-особливому натхненно й зворушливо вітає перехожих ця  скульптура про ЛЮБОВ в центрі міста. І всі відразу   усміхнені, яскраві, радісні. І хоч ні в моєму Колумбійському університеті:-), ні в його головній Бібліотеці не трапилось жодної згадки про нинішнє Свято Закоханих (а за повідомленнями блогів та бібліотечного сегменту Фейсбуку таке враження, що День Валентина  бурхливо святкують лише українські бібліотеки:-) , все одно Весна! І настрій зробити хоч на день перерву в серйозних повідомленнях своїх блогів:-): і сьогодні мій блог - просто діаріуш! 
          PS.  А по дорозі додому все ж "зустріла":  магазин APPLE Store вітає всіх з Днем Святого Валентина  сьогодні і пропонує в дарунок безкоштовні завантаження романтичних пісень на  iPod. Дрібничка, а приємно:-) (Це не реклама Apple:-)

неділю, 13 лютого 2011 р.

Шукайте Гарвард серед "Слонів"

           Пресове повідомлення від 3 лютого інформувало про приєднання ще однієї книгозбірні - Бібліотеки Університету Гарвард до HathiTrust Digital Library - спільної Цифрової Бібліотеки від Консорціуму  52 академічних  та університетських бібліотек США. А це провідні університети та Бібліотеки, серед яких, наприклад, і  Бібліотека Конгресу США, і Нью-Йоркська публічна бібліотека, і Бібліотеки Єльського університету та ін. 
   Нагадаю: Бібліотека Гарвардського університету - найдавніша академічна бібліотека США, заснована у 1638,  одна 5 найбільших в СВІТІ бібіліотек (17 млн. томів книг + журнали, е-ресурси, архівні матеріали, аудіо, фото і т.д.   Навіщо цій потужній і поважній Бібліотеці кудись приєднуватися? І, відмітьте, не "организовать и возглавить", а на правах рядового члену Консорціуму? А Бібліотеці Конгресу США з її амбітними планами щодо Світової Цифрової Бібіліотеки? А приватній корпорації під назвою "Нью Йоркська публічна бібліотека"???
       Проект HathiTrust "народився" у  2008,  інфраструктура проекту знаходиться в Університетах Мічігану та Індіани. Місія  HathiTrust  -  спільна організація, збереження та зберігання на єдиній надійній платформі оцифрованих різними бібліотеками матеріалів, а також забезпечення  доступу до спільного створюваного контенту.  Наразі обсяги  бібліотеки -  7.9 млн. оцифрованих документів (355 terabytes of storage).

      Доступ:  А/ авторизований, тобто лише для користувачів бібліотек-членів Консорціуму. Забезпечується, до речі,  через програмне забезпечення з відкритим кодом Shibboleth (як і в нашому вітчизняному проекті ElibUkr).  Б/ Публічний (зрозуміло, "дещо" вже обмежений). 
Пошук можливий по каталогу (серед бібліографічних записів, які теж ведуть  до повного тексту) чи контентний (по текстах документів). Можливий також пошук по тематичних колекціях : наприклад "Британська періодика 19 століття" (112 документів), "Генеалогія" (2600+ документів), "Історія математики" (900+ документів) тощо.
        Крім високих слів про місію і візію, в основі Цифрової Бібліотеки лежать економічні вигоди: створювати  і підтримувати кожному університету власну потужну цифрову бібліотеку - дорого! "Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі", -вирішили американці і створюють  "вскладчину" ось такий проект. Дійсно, краще заплатити якусь свою частку і спільними зусиллями збудувати вже справді потужну інфраструктуру Цифрової бібілотеки: технічна платформа, збереження, бекапи, налаштування, потужні сервери та інший хард, сплата персоналу - все це спільно коштує дешевше +   інші переваги (спільне використання, всього контенту від всіх партнерів,  уникнення дублювання в оцифровуванні тощо) .   Внески рахуються досить просто і демократично: залежно від обсягів депозитів: $3.40 за кожен гігабайт внесеного контенту +25% для новачків. (до речі, дешевшають з року в рік).

      PS. Hathi (промовляєтья як hah-tee) - в перекладі з Хінді - Слон, тварина, відома своєю силою, мудрістю та пам"яттю. Trust - крім фінансового значення, тлумачиться авторами проекту як  спільна цінність довіри й партнерства. 
         Ось так будують партнерство академічні бібліотеки  США, а ми?  Ох, як проситься у нас подібний проект!!! Уявіть собі цю справді "Бібліотеку 21 століття": спільні оцифровані надбання української наукової та культурної спадщини, перша в світі Конституція, Глаголичні листки,  рукописи, мапи, стародруки... Лише в спільному надбанні університетських бібліотек України майже мільйон рідкісних видань, а ще національні бібліотеки, обласні.  Та й сучасні твори (звісно з усією повагою до авторського права)... Спільно творимо - спільно підтримуємо - спільно використовуємо в усіх наших бібліотеках!. Така собі "Бібліотечна Толока", підтримувана спільно внесками різних бібліотек, різними фондами  АБО ДЕРЖАВОЮ, яка давно декларує бажання створення такої цифрової бібліотеки, але ...  
        Чи тільки як завжди заздрісно зітхнемо,  покритикуємо американських колег, і будуватимемо кожен свій "цифровий" піщаний будиночок... Або й не будуватимемо зовсім. Будемо колись купувати наш цифровий контент у закордонних провайдерів...

Відкриті електронні журнали від Co-Action Publishing

       Infection Ecology & Epidemiology (IEE ) - ще один академічний рецензований журнал вільного доступу, щойно  оголошений міжнародним видавництвом Co-Action Publishing
       Журнал публікуватиме результати досліджень в галузі екології, медицини, фізіології, біології, зоології, ветеринарії та суміжних галузей. Засновники журналу - Університет Упсали у співпраці з Національним Ветеринарним Інститутом Швеції, Швецьким Сільськогосподарським Інститутом та Університетом Ліннея.
Co-Action Publishing - міжнародне наукове видавництво відкритого доступу, зареєстроване в Швеції. Серед журналів відкритого доступу - рецензовані Nano Reviews, Polar Research, Annals of Innovation & Entrepreneurship, Vulnerable Groups & Inclusion, Nordic Journal of ChildLit Aesthetics.

Публікації дослідників приймаються! 
Бібліотеки, додайте цей та інші журнали цього видавництва  до своїх колекцій!

  
Джерело: Пресове повідомлення видавництва  

суботу, 12 лютого 2011 р.

Scientific Reports - новий журнал відкритого доступу від видавництва NATURE

       Недавно повідомляла про найбільший в світі академічний журнал вільного доступу PLoS One . Конкуренція у спробах створити мультидисциплінарний журнал триває. Як і дискусії щодо того, чи має бути журнал вузькоспеціалізованим або хоча б предметно-орієнтованим в епоху електронних видань та статейно-орієнтованого пошуку інформації науковцями. 
   Видавництво NATURE  (Nature Publishing Group (NPG) - відоме своїми авторитетними журналами, передусім щотижневиком  Nature (заснов.1869), теж оголосило 6 лютого  про започаткування нового журналу - рецензованого електронного академічного журналу відкритого доступу  - Scientific Reports Журнал публікуватиме статті з природничих наук, передусім біології, хімії, фізики та наук про землю. Перший номер вийде в червні 2011 р.  Передбачені різноманітні метрики для оцінювання статейно-орієнтованого імпакту, включаючи кількість завантажень статей, або тих, що найчастіше відсилають електронною поштою чи включають до блогів тощо.  
Всі статті також депонуватимуться в  PubMed Central. 
Всі статті публікуватимуться під ліцензіями  CC-BY-NC-ND  та  CC-BY-NC-SA від Creative Commons. (PLoS ONE використовує CC-BY).  
Плата автора за публікацію складатиме  $1,350/за статтю.
Scientific Reports - не перший журнал відкритого доступу цього відомого видавництва, вже понад 40 назв журналів NPG  пропонують опції вільного доступу до окремих статей. Детальніше про політику NPG щодо відкритого доступу можна почитати тут