вівторок, 31 травня 2011 р.

Вебінар 30 травня від EIFL-OA: хто пропустив в онлайні

Хто пропустив, раджу зазирнути. Вчора відбувся цікавий он-лайновий семінар про адвокацію Відкритого доступу та організацію відповідних успішних кампаній , організований  програмою EIFL-OA.
Запис тут 
А слайди презентацій теж можна завантажити
Головні доповідачі та теми їх презентацій: 
  • Bo Öhrström, Chairman of the Open Access Committee, Deputy Director, Danish Agency for Libraries and Media / Denmark’s Electronic Research Library (DEFF): Recommendations for Implementation of Open Access in Denmark
  • Anja Oberlaender, Library of the University of Konstanz: Promoting Open Access to librarians and researchers by the international information platform open-access.net
  • Elsabe Olivier, Open Scholarship Office Programme Manager, Department of Library Services, University of Pretoria, South Africa: Advocacy for the first African Open access mandate @ the University of Pretoria
Спасибі пані Ірині Кучмі, координатору з Відкритого Доступу  EIFL  за інформацію та запрошення на вебінари!

понеділок, 30 травня 2011 р.

Про Відкритий доступ у Варшаві

Нині у Варшаві жарко: не тільки сонечко припікає до + 30, але і в славній Варшавській політехніці вже другий день триває важлива конференція IATUL (International Association of Technological University Libraries). Багато цікавого міжнародного досвіду, особливо нових трендів не помітила, все те ж, але від загальної ейфорії ("швиденько побіжимо" - до серйозних підходів, проектів, студій. Ключову доповідь робив культовий для всіх адептів ВД Стівен Гарнард (Stevan Harnard). Як на мене, цікава така думка: не  жорсткі вимоги-політики-мандати, не суворе "всім самоархівуватися негайно", але поступові і більш м"які (soft) й помірковані політики
        Оптимальний Мандат Відкритого Доступу, на думку доповідача, таким чином такий:   
ID/OA – the Immediate deposit and Optional access-setting Mandate (Негайний депозит та оптимально обміркований й налаштований доступ) 
А інші моделі: 
ID/IA – Негайний депозит та та негайний (відразу автоматичний) доступ - це занадто жорстка модель мандату 
ID/DA – Негайний депозит та затриманий в часі (delayed) доступ (занадто "розпливчасто")
DD/DA – затриманий депозит і затриманий доступ (занадто слабко)... 
А ще такий - Author Licensing Mandate (author addendum) – too strong and too vague:-)
Далі буде! 

пʼятницю, 27 травня 2011 р.

Як Відкритий Доступ допомагає виявити факти плагіату

Гостьовий пост:  Як Відкритий Доступ допомагає виявити факти плагіату:
До статті SOS. Украинский плагиат // С.Л.Синицына, Е.С.Семенкин

Деякі цитати:

"Не был открыт (и до сих пор не открыт) доступ ко всем статьям научных изданий ХНТУ, а значит, читатель не может получить квалифицированную консультацию научного сообщества о содержании этих статей и гарантировать, что среди них нет других аналогичных <<работ>>, т.е. выявить все возможные варианты и исключить их в будущем. Тем самым проблема просто загоняется вглубь, а не решается."
"Если проанализировать, как действовали плагиаторы, то становится больно за науку - это до какой степени уверенности в безнаказанности надо было дойти, чтобы совершенно не замаскировать плагиат: украинские коллеги просто опубликовали под своими именами (в ВАКовских журналах Украины) работы красноярских исследователей. Понятно, что Сибирь далеко, а появления полных текстов статей в Интернете плагиаторы совершенно не ожидали."
"И, в то же время, доступ к полным текстам основной массы статей этих журналов закрыт, расширение практики публикования статей в Интернете остановлено. Есть что скрывать? Все так серьезно? Разве это не смерть науки?"
І коментар до цього посту на "неофициальном блоге Центра для читателей со спецпотребностями Херсонской областной универсальной научной библиотеки им.Олеся Гончара: О плагиате в науке в эпоху интернета, публикациях в научных журналах , символической смерти науки и двойных симулякрах"
 

четвер, 26 травня 2011 р.

Хто знає, що таке "ушкапчик"?

Моє перше знайомство з бібліотекою відбулось десь наприкінці 60-х років, мама примудрилась мене записати в 5-річному віці:-)  До цього часу пам"ятаю це Свято: похід в Бібліотеку, прочитані книжки чомусь перев'язувала-вив"язувала стрічечкою, але це інша історія... Це була звичайнісінька дитяча бібліотека районного містечка, власне, всі книжки містились в одній кімнаті. Але вже тоді в бібліотеці були відкриті полички, і книжки можна було вибирати. Правда тільки біля "свого вікового" стелажа, до "старших" - зась. Те ж потім пізніше - в "дорослій" бібліотеці, де був досить умовно відгороджений "юнацький сектор", книжки можна було вільно вибирати. Інша річ, що було в доступі... Не пам'ятаю, що мені хтось щось примусово дописував у формуляр чи наполягав прочитати...  
      А от  російські колеги згадують, який вигляд мала  типова бібліотека середини минулого століття так:  "Если спросить коллег (да и любого взрослого), какой была российская библиотека 40–50–70-х годов ХХ века, многие нарисуют интересную картину.Главный предмет в библиотеке — массивный барьер: то ли прилавок, то ли невысокий шкаф, то ли стол. Это кафедра выдачи. За ней стоит библиотекарь. За его спиной шкафы с книгами. Библиотекарь выдаёт читателям (особенно детям) те книги, которые считает нужными, да ещё прикладывает в нагрузку к художественной литературе пару книжек из научно-познавательных отделов. Для статистики. А читателей, между прочим, огромная очередь, даже на улице стоят, ждут. Все классические определения связывают библиотеку с фондом. Его комплектуют, раскрывают, сохраняют. В былые времена именно от читателей и охраняли. Чего стоит только знаменитый «ушкапчик» в кабинете заведующей! Заведующая лично охраняла «самые-самые» и выдавала только «самым-самым».

Хто пам'ятає ті часи, поділіться? А що таке "ушкапчик"? А як "заведующая" лично охраняла"?:-) А хтось дійсно пам. черги до бібліотек на вулицю?  Чи то може тільки у наших сусідів таке було:-)  Зруйнуємо стереотипи чи розвінчаємо міти? А мо" й навпаки...  

середу, 25 травня 2011 р.

"Стратегии" на iPad

Є щасливчики, які вже придбали iPad від App Store? 
Перший український журнал, який "виклався" iPad-версією -  "Стратегии" .
Травневий випуск доступний для безкоштовного зкачування до 3 серпня.  Скільки коштуватиме надалі передплата е-версії на сайті поки не повідомляють, ціну складуть, певно, до серпня.Передплата друкованого журналу - 420 грн. на півроку. Бібліотеки, на замітку для користувачів!   

вівторок, 24 травня 2011 р.

"Право читати"

"С первого класса школы всем внушали, что поделиться книгой — ужасное преступление, сравнимое с морским пиратством...
...Было время, когда каждый мог пойти в библиотеку и бесплатно получить журнальную статью и даже книгу. В те годы существовали независимые студенты, которые могли читать тысячи страниц, не прибегая к правительственным библиотечным грантам. Но в 1990-х годах как коммерческие, так и бесприбыльные издатели журналов начали взимать плату за доступ. В 2047 библиотеки, которые бесплатно предоставляли учебную литературу всем желающим, были историей..."
  
Антиутопія Столмана втілюється в життя?  Всім, хто небайдужий до проблем авторського права, раджу почитати і цей пост, і власне невеличкий твір - фантастичну есею Р. Столмана. 
Фантастичну? 

понеділок, 23 травня 2011 р.

"Закрытие читального зала в 19:00 является государственным преступлением"

Вчора трапився от такий лист читача до наших російських колег:  «Добрый день, уважаемые библиотекари! Не понимаю одного: почему читальные залы закрываются так рано?! А если человеку нужно? А если он диссертацию пишет? А если дома нет возможности заниматься? А в универе читальный зал для младших курсов закрывается через полчаса после окончания последней пары, а из читального  зала для старших курсов выгнали как младшекурсника (надеюсь, та библиотекарша сгорит в аду). А если неблагополучная семья? А многодетная? А очень плохие жилищные условия? Где школьникам, студентам, аспирантам и просто самообучающимся людям заниматься??? Закрытие читального зала в 19:00 является, на мой взгляд, государственным преступлением. Вы задавались когда-нибудь этим вопросом? Пробовали что-нибудь сделать в этом направлении?» (звідси).

А нині запит від своїх читачів:   "У нашого невеличкого кола магістрів-випускників, з"явилась пропозиція  зробити Бібліотеку Антоновичів цілодобовою у третьому триместрі, коли всі пишуть курсові і дипломи. От як в Гарварді. :) хоча б одну залу) Що Ви про це думаєте? Це був би чудовий PR-хід! "

І не тільки в Гарварді, шановні спудеї,  чи не всі університетські бібліотеки в США працюють 24 години на добу, ну, або 23 (ця година перерви-  для прибирання!). Поза тим, в нічні часи професійного бібліотекаря в бібліотеці не знайдете, ніхто не допоможе, не проконсультує (дорого утримувати, певно). Тож вночі приміщення бібліотеки працює лише як фізичний простір для самостійної роботи. 

Чи у нас таке можливо? Чи не перетвориться бібліотека за таких умов в "ночліжку"? а  компютери в ігрові приставки? а кому працювати? і на яких умовах? а  якщо лишити тільки на охорону, чи не розтягнуть книжки? Чи не використовуватимуть "закутки" для недозволених справ (в туалетах бібліотек Фінляндії синє світло у всіх туалетах,, щоби погано видно було вени...). Всі наші гуртожитки досить далеко від кампусу, тож засидівся до півночі, ночуй в бібліотеці? Бо ж транспорт..  Я в принципі готова на експеримент, але треба все зважити. Буду вдячна за поради.

Довідка: За моїми даними, Могилянська книгозбірня чи не єдина серед ун-х б-к, яка і так має найдовший режим роботи: 7 днів на тиждень, без вихідних, з 8-30 ранку до 8-30 вечора, в суботу неділю - з 10 ранку до 8 вечора. 

неділю, 22 травня 2011 р.

Готель в бібліотеці чи бібліотека в готелі?

В ці вихідні у Києві спекотно. Отби до моря! 
А якщо ще й в такий ось, наприклад, готель-бібліотеку...Щоб почуватися, наче вдома на роботі.
Готель Library (букв. «Бібліотека») розташований на острові  Самуї, популярному курорті в Таїланді. Книги тут всюди, брати їх можна куди завгодно: до басейну, в номер, читати в залах, в ресторані і т.д. Всі будівлі мають спільну стилістику та концепцію відпочинку з Книгою. Наприклад, ресторан називається  «Page» («Сторінка») і містить в інтер'єрі стилізовані книжкові елементи.
  Всі меблі взагалі - зручні  для відпочинку з Книгою. Все виконано у стилі мінімалізму, але виглядає стильно і комфортно.
Подібні готелі, виявляється є і на Кіпрі , і в Нью-Йорку (жаль, не знала раніше:-), але і з інтернет-розвідки цей заслуговує на окрему розповідь! Ну, а ось в одному з ірландських готелей заохочують долучитися до бібліотечного бару...  
Може би в наших бібліотеках відкрити бари чи готелі:-) ?
(Ми вже нині з ПБ майже й меню обговорювали:-) 

суботу, 21 травня 2011 р.

Otwarta Nauka

Гарна презентація про відкритий доступ від нашої колєжанки з Польщі: пані BOŻENA BEDNAREK-MICHALSKA, яка працює в Nicolaus Copernicus University Library in Torun, представляє досить непогане узагальнення історії руху та його основних принципів та стратегій. Хто читає польською, зазирніть!
До речі, про справи поляків у царині відкритого доступу можна дізнатися тут.  

Єльський університет виклав 250 тис. зображень у відкритий доступ

Єльський (Yale) університет (США) виклав 250 тис. зображень у відкритий доступ  
Повідомлення за останні півтора тижні облетіло весь світ, і викликало купу обговорень, позаяк цей один з найпрестижніших університетів світу мав досить помірковане ставлення до відкритого доступу. Прийнята тепер політика університету (Yes! Відкритий доступ -неминучий шлях!) підтримує відкритий доступ, в якому з'являтимуться не лише результати сучасних наукових досліджень, але й інші документи. А бібліотечні-архівні-музейні  колекції Yale - знамениті в усьому світі, є що оцифровувати... Відкрита колекція зображень - представлена через спеціальний каталог, зверніть увагу ще й на це, колеги.Чесне визнання з першої ж сторінки, що є в онлайні, а що тільки для себе... 

Прекрасне слайд-шоу про відкриту колекцію зображень, насолоджуйтесь!  (і вузлик напам'ять як можна готувати подібні презентації). 

пʼятницю, 20 травня 2011 р.

Доступ до інформації як складова бізнесу: новини з Данського Королівства

Міністерство Досліджень та Інновацій  Данії  опублікувало звіт студії про доступ до наукової та технічної інформації (англ.). 
Доступ до результатів досліджень важливий не лише для університетів, але і для бізнесу. Малий та середній бізнес - важлива складова національних економік. Ці кампанії, так само як і потужні корпорації, потребують доступу до результатів наукових досліджень, технічної та правничої  інформації, стандартів, патентів тощо.  Як з цим в Данському Королівстві, і вирішили з'ясувати через дослідження. Обмеження в доступі до інформації для бізнесу - це ще й втрачені кошти. На 2,2 роки довше в середньому відбувається розробка чи просування нового продукту на ринку без використання результатів відповідних досліджень, а це втрата понад 4 мільйонів євро в середньому  для фірми...
     Цікаво, чи наші бодай потужні корпорації мають доступ до світової наукової  інформації? Чи "читають" в "Нафтогазі України", Маріупольському чи Криворізькому металургійному чи "Рошені", наприклад, ельзевірівські журнали? чи мають доступ до ScienceDirect чи EconLit? Університети, а може це шлях до залучення коштів на передплату ресурсів: інформація для бізнесу?

 

четвер, 19 травня 2011 р.

Шрайберг онлайн

Жаль, що пропустила це в он-лайні, і нема можливості, н-д, задати питання, але Хай живуть сучасні технології! Отже запис вебінару Якова Шрайберга "Нове в зарубіжних бібліотеках" від 13 травня 2011 - на сайті ДПНТБ Росії. Рекомендую!

Організація роботи з е-журналами в бібліотеках

На вчорашній конференції ун-х бібліотек на стенді вид-ва "Знання" роздавали каталог видань  на диску. Цікаво, але там трапився і повний текст третього розділу моєї минулорічної монографії "Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки":-)  Мо' я щось пропустила у законодавстві щодо авторських прав:-)?
Поза тим,  видавництво "розшарило" текст першим, тож з чистою совістю теж викладаю у відкритий доступ цей розділ "Організація роботи з електронними журналами в бібліотеках", може комусь знадобиться:-)
Трохи застаріло вже це все, але...

середу, 18 травня 2011 р.

Україна-Німеччина: наукова дружба-фройндшафт!

На вчорашньому семінарі Малгожата Красовська презентувала надзвичайно цікаві дані, презентації виставимо найближчим часом на порталі ELibUkr. Але, ось таке, наприклад: У Web of Science  - 11 927 журналів, з них всього лише 18 - українських...
Українська наука представлена  приблизно через 63 000 публікацій (дані за 2000-2011 рр.). Серед країн, вчені яких найбільш активно публікуються у співавторстві  з нашими (чи, скоріше, навпаки):  Німеччина - 5176 "спільних"статей, США - 4620, Росія -4324, Польща - 3452, Франція - 2349, Велика Британія - 1690, Італія - 1387, Японія - 1091, Іспанія - 1025, Швеція - 755, Нідерланди - 702... 

вівторок, 17 травня 2011 р.

Семінари від Thomson Reuters

Сьогодні був наш перший досвід з організації відеотрансляції семінарів від Thomson Reuters (в запису останні 20 хв.) Що скажете, колеги? І з приводу семінарів, і з приводу трансляції?
PS.Завтра планую зазирнути на конференцію ун-х бібліотек, навіть програмки нема на сайті..."Почувствуйте разницу":-)

понеділок, 16 травня 2011 р.

Флешмоб чи Буккроссінг для наукових комункацій

Жизнь - наковальня. Поднимайте молоты!
На молодости - главные дела.
Мы молоды. Мы будем вечно молодо
смотреться в реки, в книги, в зеркала...
(Р.Казакова)

Жаль, вже пізно для реєстрації доповіді, але самий час запланувати похід у Вернадку 19 травня: послухати й подискутувати  на тему   «НАУКОВА МОЛОДЬ У СИСТЕМІ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ». Очікується обговорення тем: 
  • Соціальні мережі і науковий простір (Facebook, SciPeople, LinkedIn та ін.)
  • Технології популяризації наукових знань (Флешмоб, Буккроссинг)
  • Ефективність інформаційних технологій у дослідницькій діяльності (веб 2.0 та 3.0)
  • Мережеві ініціативи в українській науці
  • Корпоративні проекти бібліотечно-інформаційної сфери
  • Соціальні комунікації і медіа-простір сучасної науки
  • Молодий дослідник у світовому науковому просторі
 

Open Biology: новий журнал відкритого доступу

Королівське Товариство (Royal Society) - найдавніше - від 1660 року! - наукове товариство в світі,  оголосило про заснування ще одного нового оригінального (е-only) журналу відкритого доступу Open Biology, що презентуватиме здобутки клітинної та молекулярної біології, біохімії, імунології, генетики. Серед членів міжнародної редколегії - відомі вчені світового рівня. Журнал оголосить про прийом рукописів вже влітку, а перше число планується восени 2011 р. Журнал працюватиме за гібридною схемою, отже частково кошти за публікацію (рецензування, розміщення, збереження)  планується залучати з авторів. Статті друкуватимуться за ліцензіями Creative Commons Attribution Licence (залишаючи копірайт за авторами, проте з дозволом завантажувати, використовувати, друкувати тощо без додакових узгоджень).  Детальніше тут 

неділю, 15 травня 2011 р.

"Не ходите, дети, ночью в Интернет"

Автор улюблених вже кількома поколіннями Крокодила Гєни та Чебурашки, дяді Фьодора та Кота Матроскіна, Пластилинової Ворони та інших чудових творів, як виявилось, не тільки сам "не дружить" з Інтернетом, але застерігає від цього малят. Принаймні йому приписують ось такий твір, опублікований наче в книжечці :  Э. Успенский "Стихи для самых маленьких":

 Хтось бачив цю книжку? Це справді не прикол? Інакше нема коментарів. Фройд би плакав...

суботу, 14 травня 2011 р.

Запитай бібліотекаря: 135 років по тому

"...лишь библиотекарь, понимающий смысл расстановки томов, по степени доступности данной книги может судить, что она содержит-тайну, истину или ложь. Он единолично решает, когда и как предоставить книгу тому, кто ее затребовал, и предоставить ли вообще... Ибо не всякая истина – не всякому уху предназначается, и не всякая ложь может быть распознана доверчивой душой...» (Умберто Еко)
 
     Чи завжди спраглі до знань звертались з питаннями до бібліотекаря? Як Ви думаєте, скільки років довідковим службам в бібліотеках? В далекому вже  1884 році Мелвіл Дьюї (Melvil Dewey) організував фактично першу в світі Довідкову Службу в Колумбійському коледжі (нині Колумбійський ун-т, США). В 1876 р, на першій Конференції Американської Бібліотечної Асоціації, Самуель Грін (Samuel Green) вже  вперше представив 4 функції довідкової служби в бібліотеці: 
  • Навчити користувачів користуватися бібліотекою та її ресурсами;
  • Відповісти на інші специфічні запитання і запити  користувачів;
  • Рекомендувати джерела, з яких користувач може отримати потрібну йому інофрмацію;
  • Популяризувати бібліотеку серед громади
Летіли роки, мінялись бібліотеки, але ці основні 4 функції бібліотечної довідкової служби лишились незмінними, чи не так?  Хіба що Інтернет невпинно й невпізнанно зменшив  репутацію бібліотекарів як універсальних ерудитів... 
Що поміняти в Довідковій Службі сьогодні? 
Чи можемо і яким чином, якщо так,  на дверях бібліотеки (і реальних, і віртуальних) почепити таке оголошення: "Тут Ви знайдете відповіді на запитання, на які Google не може відповісти!" 

пʼятницю, 13 травня 2011 р.

Бібліометрія для репозитарію: цікава стаття

Якщо Ви раптом не плануєте бути у Франції наступного тижня,:-) а цікаву доповідь про бібліометричні вимірювання репозитаріїв (на прикладі французького Archimer) не хочете пропустити, вже можна читати (фр. і англ.мовами): Merceur Frederic, Le Gall Morgane, Salaun Annick (2011). La bibliométrie : un nouveau cap pour une archive institutionnelle / Bibliometrics: a new feature for institutional repositories. Caught in the "fishing net" of information 14th Biennal EURASLIC Meeting 17-20 May, 2011, Lyon, France 

четвер, 12 травня 2011 р.

Мозаїка буднів

Кілька перших робочих днів після піврічного фулбрайтівства здаються нескінчено-божевільними... Поза тим, крім внутрішніх справ-проблем-питань, життя вирує і поза університетом, і треба встигнути: нині була на відкритті нової бібліотеки Європейського університету (вітаємо колег!),  наступного тижня конференція університетських бібліотек в Києві (йдемо!), цикл семінарів від Thomson Reuters,  готуємось і до IATUL (розповім!), опубліковано попередню програму Кримської конференції (і лише один вебінар для дитячих бібліотекарів, а всі інші заходи - віртуальне "зась", на жаль). Назбирались анкети - дякую! - дослідження е-ресурсів в бібліотеках України, час узагальнювати і т.д. 
Отже, вітання Батьківщині і колегам! Повертаюсь до реалій:-) Часу на блог фактично немає, але обіцяю про найцікавіше все ж інформувати!
PS. До речі, глянула як виглядає блог на наших різних компютерах, стало сумно, як ви мене терпите:-) тож виправлятиму дещо в дизайні (що не "тягнеться", на жаль).  

вівторок, 10 травня 2011 р.

Нові ресурси відкритого доступу

Нові ресурси відкритого доступу. Додаю в перелік, і нагадую: що треба зробити? Правильно, додати до корисних ресурсів на сайті, закаталогізувати потрібні, поінформувати читачів! Успіхів!


Журнали:

 *   Dada/Surrealism  (University of Iowa)

 *   International Journal of Speleology, University of South Florida 
 *   Le Monde francais du dix-huitième siècle, The University of Western Ontario
  (This journal is meant to complement four books currently openly available on UWO's French Studies EBook Collection)
 *   William and Mary Law Reviews 

 *   Reviews and journals at American University Washington College of Law 
  *   Boston College Environmental Affairs Law Review 
  *   Boston College International and Comparative Law Review 
 *   Boston College Third World Law Journal
 

Інші ресурси відкритого доступу:

 *   Institute of Archaeology and Anthropology Books and Manuscripts, University of South Carolina
 *   Zea e-Books, University of Nebraska, Lincoln 

 *   French Studies EBook Collection, University of Western Ontario
 

неділю, 8 травня 2011 р.

Запросіть у Вашу бібліотеку через Google Street View!

Google знову радує новинкою: новинка Street View дозволяє користувачам Google Maps заглянути всередину будинків і побачити 360-градусні панорами інтер'єрів за допомогою Street View. Для участі в проекті власникам закладів достатньо надати Google фото внутрішнього інтер’єру, які потім будуть трансформовані у панораму. Призначена новинка, передусім, для бізнесу - ресторанів чи кафе, скажімо, але чому б не показати "мандрівникам у віртуальному просторі" Вашу бібліотеку?

четвер, 5 травня 2011 р.

Бібліотека в парку Чи парк в Бібліотеці

Біля Нью-Йоркської Публічної Бібліотеки на 42-й, в центрі Великого Яблука є невеличкий затишний Bryant Park, улюблене місце для відпочинку багатьох американців і гостей міста. Взимку тут ковзанка і різдвяні базари, влітку - каруселі і безліч зручних лав, де із задоволенням можна перепочити.  Хтось грає в шахи, хтось просто гріється на сонечку, хтось читає. А якщо нема з собою книжки чи журналу? Нема проблеми, адже в теплу пору року тут працює ... читальна зала.

Прямо в парку, кілька стелажів  з книжками і популярними газетами, які вільно без будь-яких документів чи застави можна взяти  почитати, лише записавшись у координатора (бібліотекаря?).
Таку читальну залу влаштувала НЙ Публічна бібліотека ще за часів  Великої Депресії у 1935, коли багато безробітних шукали роботи..В 1944 р. цей сервіс було закрито.  А віднедавна уже адміністрація парку відродила традиції.  Книжки-журнали-газети здебільшого дарують видавці.
 

Серед "читачів" досить різноманітна публіка: менеджер середньої ланки, що вийшов на ланч, і переглядає новий роман, мама читає дитині, явний бомжик з купою своїх мотлохів переглядає свіжу пресу...  Ніхто не боїться, що книжки покрадуть чи понівечать, повага до Книги і Людини, що Читає. 
 ... От, уявилась картина, як такі куточки Книги і Читання з"явились в наших парках і скверах...Не можна помріяти?

середу, 4 травня 2011 р.

Хмарні технології для користувачів DSpace і Fedora: DuraCloud Web Site

DuraSpace  запрошує до нової відкритої платформи збереження та управління цифровим контентом:  DuraCloud web site. Інструкція по використанню тут  Путівник тут
Безкоштовне тестування почнеться в червні, але вже можна реєєструватися!
Тестуємо!

вівторок, 3 травня 2011 р.

Американці святкують, видавці працюють

Американці  святкують  вбивство  Бін Ладена як помсту за 11 вересня.  Весь інформаційний простір "забитий" мусоленням підробиць... Не коментую, час розсудить. А тим часом, видавці вже розгорнули боротьбу: хто перший "викине" на ринок  книжку про "Терориста № 1". Головний редактор відомого видавництва Random House, наприклад, заявив що така збірка есеїв в електронному форматі під назвою “Beyond Bin Laden: America and the Future of Terror” з"явиться вже наступного тижня. Подібні заяви щодо е-книг (оперативність!)  зробили також Free Press, Simon & Schuster, St. Martin’s Press та багато інших видавництв. Наввипередки, з усіма деталями, включно з вбивством, "строчать" на замовлення журналісти. Хто перший, той зніме "видавничі вершки" із очманілих від радощів  (вбито злодія! геппі енд???) американців.  Добре, що немає масових заходів в бібліотеках...
Джерело 

неділю, 1 травня 2011 р.

"Якщо Ви маєте садок і бібліотеку, Ви маєте все, що Вам потрібно -2"

На мою захоплюючу розповідь про приватну бібліотеку в Каліфорнії, колєжанка здивовано запитала, чи була я в приватній  Бібліотеці-Музеї Моргана? Тут, в Нью Йорку, в самісінькому центрі, на 36-й і Медісон? Ще ні? Ганьба! Професійному бібліо текареві цього не пробачити!  
Отже, ми завітали в цей Храм. Важко передати враження від побаченого, і все ж спробую.
Між двома автентичними будівлями 19 ст., в одному з яких і жила родина Морганів, вбудовано модерну галерею, де тепер і є вхід до Бібліотеки-Музею, і є частина експозиції (нині була "Невідомі портрети Шекспіра" та "Три століття приватних щоденників", обидві надзвичайно цікаві! ), читальна зала, кінозал, кав"ярня, музейний магазинчик....
    
А от власне Бібліотека:
 
                                          Бібліотека-Музей відомого банкіра британського походження П.Моргана (Pierpont Morgan) (1837–1913) - одна з найцінніших колекцій рідкісних книг та творів мистецтва на теренах США. Серед  книжок: рідкісні іллюміновані рукописи, стародруки, інші рідкісні видання, ноти, щоденники, архівні матеріали, музейні об"єкти. Гутенбергова Біблія 1455 року, Saul Slaying Nahash 1240 року, Lindau Gospels 880 р, а також  рукописні ноти Моцарта,  Шопена, Штрауса, Дебюссі та ін. композиторів, малюнки Рубенса... 

 Книжкове зібрання містить також багато наукової літератури з астрономії, медицини, сільского господарства, багато художньої літератури.  Втім, можете переглянути самі електронний каталог. Знайшлось тут місце  і для 25 книг українського походження чи тематики..Бібліотека-Музей - приватна інституція, колекція - не застигла в часі, а розвиваєтся, поповнюється рідкісними виданнями. В читальній залі працюють дослідники рідкісної книги з цілого світу... 
 Кабінет Моргана.  Подалі від Уолл-Стріт, з цікавою новою  "впольованою" книжкою,  що нарешті щойно прибула десь від букіністів  з Європи... Сигара, відблиски приборканого комином вогнища... І нині господар і власник унікальної колекції наче тут не лише на портреті. 
   Дякуємо Вам, пане Моргане, за цю унікальну можливість доторкнутися до Вічності, закарбованої в Книзі.





PS. Я би приводила в такі бібліотеки в обов'язковому порядку всіх школярів , очумілих від різних електронних гаджетів-дівайсів: доторкніться до Книги, відчуйте різницю.