Тільки лінивий не критикував нашого співаючого ректора, який змішав в своєму університеті і культурологів, і бібліотекарів, і соціологів, і дизайнерів, і рестораторів, і економістів, і перукарів… Ну, може й заслужено критикують, бо ж майбутні бібліотекарі звелись всього лише до однієї групи, які до того ж вчаться за дивовижною спеціальністю «бібліотекознавство, книгознавство і видавнича діяльність», і в результаті не знають ні першого, ні другого, ні третього, ще й розбігаються по закінченню розвивати офіс-менеджерство середньої ланки будь-де. Ті, хто все ж потрапляє в бібліотеки, проходять фактично новий курс навчання. Але це вже інша історія.
Завжди було цікаво порівняти нашу систему (систему?) підготовки бібліотечних фахівців й зарубіжну, зокрема американську. Як відомо, в США Бібліотечні Школи – це лише магістерські програми: для того, щоб стати професійним бібліотекарем, треба здобути базову бакалаврську університетську освіту, причім в будь-якій галузі . І вже тоді різні шляхи й різні мотивації приводять вже трохи доросліших людей на магістерські програми бібліотечних шкіл, що, здебільшого є в університетах.
За запрошенням колежанки, і нашої колишньої землячки (де нема тільки наших людей:-) відвідала вчора ось таку Бібліотечну школу в Пратт Інституті, що розташованому на 14 вулиці мангетенського Нью Йорку.
Інститут – провідний навчальний заклад США в галузі мистецтва, дизайну та архітектури. А до чого тут бібліотекарі, скажете Ви? А от знайшлось місце і «своя ніша»,як то кажуть, і для бібліотечних фахівців в цьому невеличкому (4700 студентів, з них 3000 – на бакалаврських програмах, і 1700 на магістерських) приватному інституті. Для ступеню магістра бібліотечних наук треба прослухати певну кількість курсів й здобути певну кількість кредитів (кількість кредитів залежить від кількості годин), і це можна зробити (напружившись дещо) і за рік, можна розтягти на кілька років. Один кредит приблизно коштує 1075 доларів. Для отримання ступеню магістра наук в галузі бібліотечно-інформаційних наук треба здобути 36 кредитів: 12 з основних предметів, і 24 – з вибіркових. Вартість 24 кредитів: понад 50 тисяч доларів (навчальні послуги оцінюються в $25800, але інші кошти «набігають» за підручники (ніхто не забезпечує в США студентів підручниками, треба платити!), кімнату в гуртожитку, користування іншими ресурсами інституту тощо. Ще 12 кредитів – ще понад 36 тисяч… Щоправда, треба сказати, що 75% студентів отримують різного роду фінансову підтримку для сплати за навчання (через федеральні, державні чи інституційні фонди, у вигляді кредитів чи грантів тощо).
Що ж натомість? Програма пропонує цікаві програми, більшість яких міждисциплінарні, наприклад «Інформатика культури», «Світова інформація, суспільство та довкілля», а також акцентує увагу на цифрових технологіях та інформаційній складовій роботи бібліотек, архівів, музеїв. А от саме завдяки профілю інституту Програма й пропонує додаткові спеціалізації та подвійні дипломи, наприклад магістр в галузі бібліотечно-інформаційних студій та історії мистецтва та дизайну (ці випускники успішно працюють в музеях та мистецьких галереях тощо), або ж бібліотекар + медіа, бібліотекар + архівна справа…Різноманітні вибіркові курси дозволяють поглибити знання, набути нових навичок та вмінь. Практичні студії - цікаві й корисні, наприклад, одна з практичних, про яку розповідала моя колєжанка: соціологічний зріз читання в нью-йоркському метро: що читають і як (книга, е-book, i-pod чи інший гаджет) жителі Великого Яблука в підземці.
...За наполегливою й натхненною щоденною роботою по навчанню на бібліотекаря тут - впевненість у завтрашньому дні, у престижності професії. Незважаючи на кризу й скорочення робочих місць, як бачимо з дослідження, майже всі 100 відсотково влаштовуються по завершенню навчання на роботу за фахом. Колись так буде і у нас? Чи буде?
Напевно, з усього переліченого у нас згодом може бути хіба що платне навчання для або на бібліотекарів :).
ВідповістиВидалитиЗагалом у вас дуже цікаві дописи, але чомусь кожного разу мені пригадується якійсь анекдот в тему :). Так і зараз - пригадалося, як наші запросили японців на екскурсію на місцевий завод електроніки. Японець ходить і каже "Осєнь харасьо, просто осєнь харасьо!" "Що, так сподобалося?" "Ми думали, що ви відстали від нас на 20 років, а ви відстали від нас назавжди" :))
"чомусь"? :-) ви ж оптиміст, все буде добре!
ВідповістиВидалитиПоживемо - побачимо :)
ВідповістиВидалитиhttp://www.youtube.com/watch?v=iDqeOkUbQkA ось тут цікаве відео на тему.
ВідповістиВидалити