Де в Нью Йорку вчать на бібліотекаря

    Тільки лінивий не критикував нашого співаючого ректора, який  змішав в своєму університеті і культурологів, і бібліотекарів, і соціологів, і дизайнерів, і рестораторів, і економістів, і  перукарів… Ну, може й заслужено критикують, бо ж майбутні бібліотекарі звелись всього лише до однієї  групи, які до того ж вчаться за дивовижною спеціальністю «бібліотекознавство, книгознавство і видавнича діяльність», і в результаті не знають ні першого, ні другого, ні третього,  ще й розбігаються по закінченню розвивати офіс-менеджерство середньої ланки будь-де. Ті, хто все ж потрапляє в бібліотеки, проходять фактично новий курс навчання. Але це вже інша історія.  

        Завжди було цікаво порівняти нашу систему (систему?) підготовки бібліотечних фахівців   й зарубіжну, зокрема американську. Як відомо, в США Бібліотечні Школи – це лише магістерські програми: для того, щоб стати професійним бібліотекарем, треба здобути базову бакалаврську університетську освіту, причім в будь-якій галузі . І вже тоді  різні шляхи й різні мотивації приводять вже трохи доросліших людей на  магістерські програми бібліотечних шкіл, що, здебільшого є в університетах.

        За запрошенням колежанки, і нашої колишньої землячки (де нема тільки наших людей:-) відвідала вчора ось таку Бібліотечну школу в Пратт Інституті, що розташованому на 14 вулиці мангетенського Нью Йорку.  

 Інститут – провідний навчальний заклад США в галузі мистецтва, дизайну та архітектури.  А до чого тут бібліотекарі, скажете Ви?  А от знайшлось місце і  «своя ніша»,як то кажуть, і для бібліотечних фахівців в цьому невеличкому (4700 студентів, з них 3000 – на бакалаврських програмах, і 1700 на магістерських) приватному інституті.  Для ступеню магістра бібліотечних наук треба прослухати певну кількість курсів й здобути певну кількість кредитів (кількість кредитів залежить від кількості годин), і  це можна зробити (напружившись дещо) і за рік, можна розтягти на кілька років. Один кредит приблизно коштує 1075 доларів. Для отримання ступеню магістра наук в галузі бібліотечно-інформаційних наук треба здобути 36 кредитів: 12 з основних предметів, і 24 – з вибіркових. Вартість 24 кредитів: понад 50 тисяч доларів (навчальні послуги оцінюються в $25800, але інші  кошти «набігають» за підручники (ніхто не забезпечує в США студентів підручниками, треба платити!), кімнату в гуртожитку, користування іншими ресурсами інституту тощо. Ще 12 кредитів – ще понад 36 тисяч… Щоправда, треба сказати, що 75% студентів отримують різного роду фінансову підтримку для сплати за навчання (через федеральні, державні чи інституційні фонди, у вигляді кредитів чи грантів тощо). 

          Що ж натомість? Програма пропонує цікаві програми, більшість яких міждисциплінарні, наприклад «Інформатика культури», «Світова інформація, суспільство та довкілля», а також акцентує увагу на цифрових технологіях та інформаційній складовій роботи бібліотек, архівів, музеїв. А от саме завдяки профілю інституту Програма й пропонує додаткові спеціалізації та подвійні дипломи, наприклад магістр в галузі бібліотечно-інформаційних студій та історії мистецтва та дизайну (ці випускники успішно працюють в музеях та мистецьких галереях тощо), або ж бібліотекар + медіа, бібліотекар + архівна справа…Різноманітні вибіркові курси дозволяють поглибити знання, набути нових навичок та вмінь. Практичні студії - цікаві й корисні, наприклад, одна з практичних, про яку розповідала моя колєжанка: соціологічний зріз читання в нью-йоркському метро: що читають і як (книга, е-book, i-pod чи інший гаджет) жителі Великого Яблука в підземці. 

...За наполегливою й натхненною щоденною роботою по навчанню на бібліотекаря тут - впевненість у завтрашньому дні, у престижності професії. Незважаючи на кризу й скорочення робочих місць, як бачимо з дослідження, майже всі 100 відсотково влаштовуються по завершенню навчання на роботу за фахом. Колись так буде і у нас? Чи буде?