"Конкурс дитячого читання - творче змагання дітей в усіх населених пунктах України".
(з текстів документації Конкурсу)
В моєму фотоальбомі є смішна фотографія: на тлі Київського палацу дітей та юнацтва (раніше він звався просто Палац піонерів) група дітлахів (різного віку, мені, здається років 7-8), зосереджено і урочисто дивимось в об'єктив камери, що фіксує історичну мить "Святкування Книжкових іменин". Здається, це було під час весняних канікул, і право на участь у святі в столиці виборювали дійсно ті, хто не уявляв себе без Книги й читання, а шкільна чи публічна дитяча Бібліотека це підтверджувала.
Щось подібне з 2005 року проводить і Національна Бібліотека для дітей (спільно з Форумом Видавців та під егідою УБА):
Всеукраїнський конкурс дитячого читання. На сайті
УБА - ретельний перелік документів, які треба заповнювати бібліотекарям, і кандидатам на кращого юного читача країни, щоби врешті за 3 етапи (завершення якраз, певно, на весняні канікули - "все нове - гарне забуте старе, "Книжкові іменини"?) оголосити Кращого юного читача України.
Вітаючи ініціативу, все ж не можу стриматися від коментарів.
Чомусь до конкурсу допускаються
лише 12-13 річні, очевидно, за уявленнями організаторів лише ця вікова група може справді змагатися у читанні? в 5-11 ще рано? а в 14 вже пізно, очевидно, бо ж вже "куда уходит детство" і т.п..
Що ж таке творче змагання у читанні? Оцінка "кращості" у читанні (принаймні так виглядає за документами): у ретельному веденні "Читацького щоденника", де обов'язково треба вказати: "Автор, Назва книги, Імена головних героїв, Короткий зміст (2-5 речень), Особисті враження (2-5 речень), Оцінка книжки за 12-бальною шкалою (11-12 – улюблена книжка, 8-10 – дуже цікаво, 5-7 – подобається, 3-4 – буває краще, 1-2 – не подобається)", а також "Інша інформація: назва видавництва, рік видання, кількість сторінок, прізвища художника-ілюстратора (для ілюстрованих видань), перекладача (для перекладних видань),
номер ISBN, характеристики
головних героїв, враження від прочитаного (до 10 речень), ілюстрації – за бажанням".
Завівши такий Щоденник, а також ретельно заповнивши Анкету учасника (де крім персональної інформації, ще і (Віват, Інтернет!) треба вказати E-mail (чому не вжити українське "е-пошта"?), ICQ (очевидно, для чату з бібліотекарем?) та дані "Вконтакте" (???), тінейджер може претендувати на участь в Конкурсі.
Цікаво, як оцінюють організатори "кращість"? за кількістю відгуків у "Щоденнику"? За кількістю "улюблених книг"? чи одиниць і двійок за впертість і прочитання того, що "не подобається"? Чи ретельному дотриманні правила "Особисті враження - 2-5 речень". Більше вже недопустимо?
Читаємо: "Повнота і ретельність ведення Щоденника оцінюється в 1 або 2 бали, причому 2 бали отримує той учасник, в кого який веде Щоденник регулярно (???), і, крім обов’язкової, записує туди і додаткову інформацію (яку?:-) Незрозуміло, скільки ж конкурсанту треба мати записів в Щоденнику, але щоб не було раптом легко й просто, організатори конкурсу цілком серйозно радять 12-13 літньому чаду: "не варто вибирати тоненькі книжечки
для дошкільнят тільки тому, що їх буде більше, ніж товстих книжок, які прочитають інші конкурсанти. Журі оцінить не тільки кількість книжок, а й кількість сторінок в них, так що читати треба те, що справді подобається" Так що "ідьот бичок-качаєцца" не "прокатіт":-) і метафізична залежність кількості сторінок і "того, що справді подобається" зворушує... Афоризм "читати треба те, що справді подобається" варто було б розмістити кожному конкурсанту на профілі "Вконтакте", і вказати про це в анкеті! .
Ну, і ще цей шедевр цитую "Журі може оцінити також Ваше бажання перемогти і поставити 2 бали, навіть якщо прочитаних книжок не дуже багато, але
досі Ви взагалі нічого не
читали". Чули, 12-13 літні? якщо Ви нарешті вивчили "Буквар" у 6-7 класі, вперед! Прочитайте не дуже тоненьку книжку, і "щоби сподобалась", і журі це оцінить!
Додаткові бали можна набрати ще й залучивши до конкурсу друзів, але тут вже складна маркетингова задачка про А і Б: "якщо Ви привели на Конкурс свого однокласника А, то інший Ваш однокласник Б вже не зможе його запросити".
Цікавим і таємничим є третій етап Конкурсу, коли вже нарешті будуть оцінювати "креативність і артистизм" (хто? як? чому? до чого тут читання? )
Добре, що в моєму дитинстві моїй шкільній бібліотекарці ніхто не присилав подібних інструкцій з організації конкурсу. Або якщо присилали, вона не зважала на них... Я би не потрапила, певно, на "Книжкові іменини". І не було б в моєму альбомі смішної фотографії..