неділю, 29 березня 2015 р.

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»

На нещодавній конференції #SCDA15 прийняли резолюцію, яку передали і до МОН, і до НАН, і не заспокоїлись на цьому. Збираємось продовжити наші зусилля по просуванню вітчизняних наукових публікацій до міжнародних стандартів. І запрошуємо ділитися ідеями, враженнями, пропозиціями!

Текст резолюції ще й тут:

Резолюція ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»
Головний організатор: Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія», Співорганізатори: Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національна Бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України, Державний Фонд Фундаментальних Досліджень, Інститут післядипломної освіти НАКККіМ, Українська бібліотечна асоціація, Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло», Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна бібліотека України)
 
12 березня 2015 р. м. Київ

У роботі конференції взяло участь понад 130 осіб: представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, вищих навчальних закладів, видавці наукових видань, дослідники та бібліотекарі. 

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем наукової комунікації, поширення результатів наукових досліджень, стандартів наукової періодики задля безперешкодного розвитку науки та освіти в Україні та інтеграції української академічної спільноти до світової, учасники конференції вважають за необхідне: 

1. Рекомендувати запровадити низку заходів щодо обговорення оптимізації наукової періодики відповідно до досвіду вітчизняних вчених та нових вимог Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України;
2. Звернути увагу Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України, Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації України на необхідність оновлення вимог до наукових фахових видань, зокрема, додати обов’язкові пункти про наявність сайту журналу та його наповнення, функції пошуку та глибокого архіву, обов'язкового рецензування, етичні норми та авторське право, складу редколегії та її відповідальності за зміст видання, мінімальної кількості тиражу видання – необхідних для включення вітчизняних видань до світових наукометричних баз даних;
3. Підтримати ініціативу редакторів вітчизняних наукових видань щодо відмови від використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 для оформлення списків джерел, на користь міжнародних стандартів бібліографічного опису, що розповсюджені у конкретній науковій галузі, задля швидкої інтеграції вітчизняних наукових видань у світовий академічний простір;
4. Ініціювати спільне звернення до Кабінету міністрів України українських науковців, видавців, бібліотекарів з проханням врегулювати можливість оплати закордонних членських внесків за присвоєння ідентифікаторів digital object identifier (DOI), та можливість оформлення Національної передплати електронних баз даних;
5. Сприяти росту обізнаності вітчизняних видавців наукової літератури щодо переваг дотримання видавничих стандартів (ISSN, наявність англомовної версії, сайту видання, DOI) та сприяти здійсненню державного жорсткого контролю щодо дотримання цих стандартів. Попередити (через вимоги ДАК до фахових видань) про відповідальність видавця (редколегії) за надання списків літератури, що містять невірно вказані або неіснуючі джерела;
6. Підтримати ініціативу відкритого Інтернет-доступу до результатів наукових досліджень, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України із впровадженням відповідних вимог до звітних процедур;
7. Сприяти обізнаності українських науковців в галузі авторського права та шляхів легального поширення та використання електронного контенту, зокрема використання ліцензій Creative Commons, які пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Узгодити з Міністерством юстиції України легальність використання електронних документів для передачі авторських прав;
8. Сприяти організації та проведенню серії безкоштовних навчальних семінарів з питань впровадження видавничих платформ (Open Journal Systems), створення сайтів видань, дотримання норм авторського права, оформлення заявок на включення видання у бази даних, технічних норм верстки та редагування, одержання DOI тощо, які будуть відзняті на відео та розміщені у відкритому доступі.

вівторок, 24 березня 2015 р.

"Два кусочека колбаски..."

Упродовж захоплюючої нині теми журнальної моделі та передбачення зростання фейкових журналів та імітації публікаційної активності, натрапила ще на таке: "Є ще й таке явище як  salami slicing, «шматочки салями», або ж pizza slicing, «нарізана пицца»,  коли наукове дослідження ділиться на шматки, та журнал публікує низку робіт чи доповідей конференцій, присвячених фактично одній й тій же темі, але описує її різні аспекти".  Нагадують, що це повинно бути оформлене  в одну статтю - як єдиний звіт по дослідженню, і підозрюю, що це новина для наших дослідників.... 

Джерело: Ясиновская Е. Журналы-хищники в публикационной пене

суботу, 21 березня 2015 р.

Ще трохи про майбутнє бібліотек та бібліотекарів

На нещодавній конференції один з видавців (з візиткою по-багатому золотом по-чорному :-) заявив, що нас, бібліотекарів дуже скоро не буде (ну, це у відповідь на мій закид про роль видавців журналів у науковій комунікації), а будь-яку бібліотеку можуть замінити два (чому два?!) роботи. Дискусія типусамдурак не розгорнулась чомусь.
Але таки зазирнемо в бібліотечні процеси тренди, дорогі мої колеги і колєжанки.  Про  селфчек машини, які "видають книжки" в бібліотеках (чи не в бібліотеках!)  (оформлюють книговидачу шляхом поєднання штрихкоду з документу бібліотечного фонду та штрихкоду читацького квитка) вже знаєте, певно?  А кіоски такі можна понаставити де завгодно?
Про те, що бібліографічні записи комувони потрібні? віртуально позичаються, а не натхненно друкуються на клаптиках картону і розставляються в дерев'яних ящичках теж?    Про ресурси вільного доступу, Інтернет, електронні книжки та електронні ресурси та  втрату бібліотек на монополію у доступі до інформацію?  Зробіть бліц-опитування: де взяли книжку для читання найближчі ваші 10 респондентів: 1. В Інтернеті 2.В книгарні 3.В бібліотеці? 
 Про те, що "дружній простір" + ресурси все більше публіки шукають в коворкінгах, а не в бібліотеках? (уявіть такий лєжачок у Вернадці?:-) , ну, добре, добре, не зазіхаємо на святині. Нехай у якійсь публічній бібліотеці Вашого міста, га?   
 Ну от, що ще лишилось для натхненної праці громадян  в книгозбірнях? Хіба "ніч в бібліотеці"... Хіба розумний кваліфікований ерудований доброзичливий бібліофіл - бібліотекар! 
А що як справдяться прогнози Айзека Азімова? І справджуються вже! Бо японському роботу-андроїду на імення Азімо (віват Азімову і законам робототехніки!) вже доступні функції впевненого розпізнавання звуків, жестів, текстів, і, ясна річ, його кваліфікація по роботі в Мережі перевищує наші бібліотечні нормативи знання Гугль:-)
Треба підкинути розробникам вимоги до Азімо щодо класифікацій ББК (УДК - вищий пілотаж) та таблиць Хавкіної, ну, і тоді все, панове... Хіба вартість Азімчика ще зашкалює?   Але то справа часу...
Офф-топ: в понеділок чсн слв подзвоню тому видавцю, запитаю, навіщо ДВА Азімчика в кожну бібліотеку!

   

неділю, 15 березня 2015 р.

Історія Шотландії - в один клік

Що Ви знаєте про Шотландію, окрім  віскі, волинки і кілту шотландських чоловіків? А перші мисливці та збирачі з'явилися тут, між іншим, ще близько 12 800 років тому! Історичні пам'ятки Шотландії - археологічні, нумізматика, зброя, рукописи, предмети побуту та ін. - відтепер у відкритому доступі.  Цікава база артефактів країни з прадавньою історією, і наче нічого особливого. Але щоб отак цілісно в одному місці, гарно правда ж?  
У нас поки:  бібліотеки окремо, архіви - окремо, музеї - окремо (змінювати не можна)... 

суботу, 14 березня 2015 р.

Про кустарщину, патріотів і фахові журнали

З особливим трепетом очікувала на перше в 2015 число "Бібвісника". Щойно відшуміла
наша конференція, де три дні про журнали, рецензування, якість досліджень і т.д. Тож,  беру окуляри, готую чай, і збираюсь поринути в науковий світ високонаукових вітчизняних бібліотекознавчих досліджень, що його друкує наше провідне фахове видання.
Неочікувано, номер починається з статті кіровоградського колеги "Каталогізація ресурсів Інтернету за допомогою Дублінського ядра метаданих".  Респект. Гарна тема. Головне свіжа,  не пройшло й 12 років з часу виходу майже однойменного  посібника, що її упорядковував пан Олег на замовлення Міжнародного Фонду Відродження. А що, зайвий раз нагадати, що надворі Інтернет, і не MARC-ом єдиним... 
Далі: дві статті про авторитетні файли: пора, ну нарешті!, пора вже почати говорити про поліпшення електронних каталогів!  Світ рухається до RDA, а у нас все ще суперечки про карткові каталоги, а серед досягнень вітчизняних каталогізаторів "вже створено АФ на таких діячів: Григорій Сковорода, Януш Корчак, Марія Монтессорі, Костянтин Дмитрович Ушинський, Микола Іванович Пирогов та ін." Ну, щоб ніхто не переплутав раптом Григорія Савича з Миколою Івановичем... 
Вельми важливе наступне дослідження про довідник вітчизняних бібліографів. Актуально: бібліографи -  вимираючий клас, треба залишити нащадкам імена сподвижників... Тим більше, що займались вони, виявляється, фігнею всякою кустарщиною (На сучасному етапі "змінилася технологія підготовки бібліографічної продукції: фахівці перейшли від кустарщини до системного створення баз даних за допомогою інформаційних технологій"). Але, слава Богу: "основна місія бібліографії залишилася незмінною – забезпечення інтелектуального доступу до джерел знання (ноосфери)", а то я вже почала хвилюватися, як же ж без бібліографів...Сентенція на кшталт "Під електронною бібліографією розуміється бібліографія, яка функціонує в електронному середовищі" (а масло масляним, а вода мокрою) видається мудрою лише мені? 
Про краєзнавчі посібники щось вже не хочеться читати у 21 столітті... Так само, як і про міжнародний книгообмін Вернадки, хоча, ні, зазирну...Опа : "в сучасних умовах «єдиним економічно вигідним джерелом отримання зарубіжних видань є міжнародний книгообмін". Агов, колеги, ви чули про електронні журнали??? А доступ до ліцензованих баз даних та е-бібліотек??? А про відкритий доступ??? Хоча, про що я: колеги тяжко зайняті: "Всі книжкові видання, які надходять до цього фонду, вводяться до бази даних «Митниця – книги», журнали – до бази даних «Митниця –журнали»...
Чай застиг. А я, ох, даремно,  лишила наостанок цей  опус  Реклама бібліотек у блогах. Хотіла, як в дитинстві, найцікавіше наче.. Ех, Максиме, Максиме... 
Несподівано дізнаюсь, що "Бібліотечний блог – онлайн-щоденник користувача, в якому можна залишати коментарі, висловлюючи свою думку з приводу написаного". Якого користувача??? Пане Авторе, цій фразі "Нині блоги почали замінювати собою газети" років з 10 як мінімум, а блоги нині сильно програють соцмережам, Ви в курсі?  А Ви  кажете "Епоха освоєння рекламних просторів у цій інноваційній галузі лише почалася"...Та вона вже закінчується!  А яка підстава для ствердження у фаховому журналі про  Бібліоміст нєрвно куріт,  "на сьогодні досвідом ефективного використання блогів у бібліотечній діяльності можуть поділитися лише кілька вітчизняних книгозбірень"??? 
Ви зазирали в бібліоблогосферу, Авторе? Знаєте про кількість бібліотечних блогів? Аналізували їх типологію, тематику тощо? Наче ж мали, судячи з назви... А на якому бібліотечному блозі  Ви бачили комерційну рекламу? і для кого ця пропозиція : "Існує безліч сайтів, які можуть розмістити посилання на блог бібліотеки за невелику оплату. Тут доцільно користуватися послугами великих бірж лінків, де зворотні посилання купляються масово" (авторську чи журнальну редакцію збережено - Т.Я.) 
А про що це :  "В деяких блогах викладається інформація про те, що у бібліотеці є безплатний Wi-Fi для відвідувачів" - і навіщо?  А "У 50 % проаналізованих блогів є  відео із YouTube" (чомусь про кількість проаналізованих блогів не йдеться більше ніде, і при чім тут відео?" А для кого ця "мудра" теза:  "Це дає змогу пропагандувати важливість читання серед населення та підносити його середньостатистичний культурний рівень. Читаєш – аналізуєш – мислиш"?  А "велика кількість блогів (яка? де Ви це бачили? назвіть хоч один приклад БЛОГУ в соцмережі!) активно долучається до різних соціальних мереж, заводячи там свої сторінки та рекламуючи себе"!
Кілька прикладів все ж, якими автор хотів "прикрасити" многабуков статттю  вражають. Дізналась несподівано, що мій власний блог, де Ви зараз є "в першу чергу, націлений на роботу із бібліотекарями та студентами (sic!), але (sic!!!)  завжди вміщує в собі щось цікаве і для неспеціалістів (гм!).  А покажіть мені хоч один мій пост, де "Паралельно в
блозі періодично подається план заходів бібліотеки на найближчий час
"??? 
Ясно, що не оминув автор і дружній блог Пана Бібліотекаря, але знову ж несподівано для всіх його прихильників, цей блог, виявляється,   "рекламує бібліотеку загалом, так і наявні у ній книги, послуги, що надаються" (три бібліотеки, як мінімум розпочали змагання на право посилання:-), але всіх випереджає четверта - бо  "в блозі присутня реклама Національної історичної бібліотеки України як беззаперечного лідера з просування бібліотеки у соціальних мережах".. .Ми щось пропустили у дискусіях, друзі-блогери та колеги-прихильники??? Чи автор досліджує потайбічне щось? 
Ще порадіємо за Вернадку, бо автор - інсайдер  з певністю стверджує , що "Останнім часом Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського активно освоює новітні технології. В найближчому майбутньому вона також планує створити свій блог". Мабуть, пора... Можна лінкувати буде записи з бази "Митниця - книги", і поєднувати їх з авторитетними файлами...    А взагалі   скоро з'являться  "технології Веб 3.0, (що)  на наше переконання, призведе до революційних технологічних змін та істотно посилить рекламну роль блогів у глобальному інтернет-суспільстві".  От так. "Розкішним" з огляду на науковий статус журналу є перелік джерел до цієї статті. Один пункт 9 чого вартий: "Некомерційний маркетинг: реферат [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua-referat.com/Некомерційний_маркетинг. – Назва з екрана". Інші не кращі. І не кажіть, що не бачили і не чули про єдине поки окреме видання про Веб 2.0 для бібліотекарів ( К. : Самміт-книга, 2013- 106с.). 
І останнє, певно вистраждане? автором переконання:  "Варто зазначити, що бібліотекарі дедалі частіше стають патріотами своєї справи і це проявляється, зокрема, у блогах".   
Щось я таки пропустила в цьому житті, панове патріоти?      
 Га? 

PS. В першому числі цього журналу мала друкуватися наша з колегою стаття, але... неочікувано нам відмовили: у Вас і так індекс Гірша вищий "не достатньо наукова".  

пʼятницю, 13 березня 2015 р.

Про наукову комунікацію: три дні (і не тільки) говорили в Могилянці

Наша Конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» -2015 завершилась... 
123 учасники з 5 країн. Три дні насиченої роботи, а ще трохи до того:-) 
Але, сподіваємось, це було корисно! 
Усі презентації конференції вже у  електронному архіві eKMAIR  
Дякую колегам за оперативність. 
Згодом додамо ще сюди ж посилання на всі відео. 
Перші репортажі про нас тут
Запрошуємо на наступну! :-) 

 

понеділок, 9 березня 2015 р.

Свято першого журналу

6 березня виповнилось 350 років першому науковому журналі в світі - Philosophical Transactions
Видання Лондонського Королівського Товариства, що започаткувало журнальну модель наукової комунікації, включно з рецензуванням, видається і донині. Хіба конкурує нині... ще з майже 30,000 науковими журналами:-)  Детальніше про історію журналу тут. 
А до свята першого журналу, всі журнали товариства до  30  березня 2015 - у вільному безкоштовному доступі. Поспішіть! 

неділю, 8 березня 2015 р.

В DOAJ - переоблік

Відомий портал - довідник журналів відкритого доступу DOAJ, що включає вже  10 291 журналів, оголосив про повне перезавантаження. Кожному з журналів запропоновано до кінця 2015 р. подати нову заявку на включення до доавдника  у відповідності до нових критеріїв, серед яких не лише оголошена журналом політика відкритого доступу, але й тип ліцензії, чи бере журнал кошти за  processing fees, політика депозитів тощо.  DOAJ вже отримав 4100 заявок з журналів,  700 - були задоволені, а  1100 (!) -  відхилені. Ще 2300 знаходяться в процесі розгляду. За останні 12 місяців ще 175 журналів були видалені з DOAJ.
От так от. З простого  каталогу DOAJ перетворюється  на каталог сертифікованих журналів відкритого доступу. Цікаво, скільки вітчизняних журналів подолають нові вимоги? 

Джерело