середу, 29 серпня 2012 р.

Безкоштовно книжки від Springer

Електронні журнали  відомого міжнародного наукового видавництва Springer - знайомі багатьом бібліотекарям в Україні. Саме на цих журналах  ми з вами взагалі знайомились  ще у 1998 з новим тоді світом електронних видань  (коли за грантом Міжнародного Фонду "Відродження" було здійснено дворічну передплату на е-журнали  цього видавництва для 98 бібліотек України, а трохи згодом ці важливі журнали майже шість років поспіль потрапляли в 240 бібліотек України за грантом INTAS. Ну і кількарічний експеримент від УРАНу теж в рахівничку "доступу":-).
Нині ж Springer впевнено почувається у п'ятірці лідерів світової наукової інформації, пропонуючи 2769 назв наукових журналів, 54 000+ назв наукових книг, 1700+ книжкових серій і т.п.  Надійне й авторитетне комерційне видавництво з 6,200 співробітниками й щорічним прибутком у EUR 875 million. Нам, в Україні, здебільшого ці книги-журнали не по кишені. Якщо би... не було Відкритого Доступу. 
Про Програму Відкритий Вибір цього видавництва і публікацію журналів у відкритому доступі  ми з вами вже знаємо з 2004 року, а хто раптом проґавив, негайно лінкуйте, каталогізуйте і т.п.: 90+ наукових журналів вільно й  безкоштовно.  У 2008 Springer прикупив BioMed Central, ставши таким чином найбільшим у світі видавцем відкритого доступу. В 2012 - такий собі журнал вільного доступу ощасливив науковців (і бібліотеки!): SpringerPlus.   
       А от нове "нам буде щастя": щойно видавництво  проголосило про нову програму: Springer OpenBooks - книжки у вільному доступі (монографії, підручники, довідники з різних галузей знань). Доступ все так же: через SpringerLink. Книжки публікуються під ліцензією Creative Commons Attribution Non-Commercial (CC BY-NC), що дозволяє нам всім, колеги, вільне й безкоштовне використання, поширення і т.п. не з комерційною метою. Всі книги від  SpringerOpen Book будуть розміщені також через  Directory of Open Access Books (DOAB). Про це ми колись говорили.  “Книжки - наступний логічний крок в розвитку відкритого доступу, і ця ініціатива від Springer сприятиме впровадити відкритий доступ у модель видання монографій та іншої наукової літератури,” заявив Директор Directory of Open Access Books та OAPEN Foundation.
Розкажіть користувачам, долучіть до фондів, колеги! 

вівторок, 28 серпня 2012 р.

А Ваш кандидат в депутати підтримує Бібліотеку?

Президент Асоціації Видавців пан О.Афонін оголосив у ФБ  нині незвичний конкурс: 
 "Той, хто знайде у передвиборчих програмах політичних партій, що зареєстровані ЦВК як учасники парламентських виборів 2012 року, положення про необхідність підтримки і розвитку української книги та культури читання, як основних впливових чинників удосконалення людської особистості, прогресуючого розвитку держави, її культури, науки, економіки разом з механізмами реалізаціі цих завдань і першим повідомить про це на ФБ, той отримає на Форумі видавців у дарунок від УАВК 10 книжок українських видавництв, які він сам для себе обере на виставкових стендах, представлених на Форумі".  
     Приєднуюсь і оголошую свій додаток до Конкурсу: той, хто знайде у передвиборчих програмах політичних партій, що зареєстровані ЦВК як учасники парламентських виборів 2012 року, положення про необхідність підтримки і розвитку бібліотек в Україні або передплати ліцензованих наукових ресурсів для університетів  і першим повідомить про це на ФБ, той отримає в дарунок від Могилянської Бібліотеки гарну книгу та річний читацький квиток!
Хай хоч пообіцяють?


неділю, 26 серпня 2012 р.

Нові журнали від Королівського Хімічного Товариства - безкоштовно


  Фахівцям зайве пояснювати важливість передплати наукових журналів від Королівського Хімічного Товариства (The Royal Society of Chemistry). Є в Україні і передплатники, але більш-менш регулярно ці важливі журнали передплачують всього лиш 3-4 університети чи академічні бібліотеки.
Втім, якщо коштів на передплату нема, не забувайте зазирати на сайти видавництв колеги. Час від часу з'являються все нові можливості відкритого безкоштовного доступу до окремих назв чи чисел. От і нині RSC оголошує про такий вільний доступ до двох назв: Toxicology Research та Biomaterials Science. Зареєструватися можна треба тут. Сподіваюсь, всі охочі зареєструвались до безкоштовного (до кінця 2012) доступу до Catalysis Science & Technology та RSC Advances ?
Про всі можливості вільного доступу до журналів (статей, розділів) RCS тут

Каталогізуємо, долучаємо до ресурсів, розповідаємо користувачам!

середу, 22 серпня 2012 р.

Бібліотека = пошта

"Кто стучится в дверь ко мне
 С толстой сумкой на ремне, 
С цифрой 5 на медной бляшке, 
В синей форменной фуражке?"

Вам відправити листа чи посилку? купити марку? листівку?  Тоді Вам - на пошту  в ...Бібліотеку!
Чим лише не займаються нині публічні бібліотеки, щоб бути потрібними... Але ось до поштового сервісу додумались не самі: відома поштова агенція в США - The United States Postal Service (USPS) - запрошує публічні бібліотеки в окремих, здебільшого сільських, районах виконувати поштові послуги населенню. А 1 серпня вже зголосилась побути трохи поштою перш книгозбірня:   Leighton Township Library в штаті Мічіганin. І не в в якості волонтерів, дбаючи про потреби громади. З USPS "стягатимутьза це 3800 долярів щорічно.
А що, все нове - гарно забуте старе. В радянські часи, кажуть, в сільських бібліотеках був  обов'язковим "подвірний обхід": А кому книжки-газети... 

пʼятницю, 17 серпня 2012 р.

Кращий друг бібліотекаря...колектор!

Якось не вдається знайти статистику "неповернених" книг в наші бібліотеки...
Але, гадаю, боржники - проблема інтернаціональна. І якщо у несвідомого громадянина нема мотивації повернути книжки в бібліотеку, то й... 
Польські колеги знайшли вихід: звертаються... в колекторські фірми. "Прохання" професіоналів по вибиванню боргів діють на несвідомих читачів значно ефективніше, ніж листи-дзвінки з бібліотеки. І книжки повертають, і штрафи платять, бо наступна сходннка  - суд, кримінальна відповідальність, а  не хочеться  нікому, правда ж? 
За останні чотири роки,  каже пан Богдан Пайонк, директор по розвитку однієї колекторської фірми, вже майже у сто польських бібліотек повернулося біля ТРЬОХСОТ ТИСЯЧ (!) КНИЖОК, і 8 мільйонів злотих (!!!).  Оце так. А як Ви повертаєте книги "додому", колеги? 

Джерело

вівторок, 14 серпня 2012 р.

Homo legens або "Троє поросят" як джерело натхнення

Молоді бібліотекарі "в полі": Літня школа адвокації для молодих бібліотекарів таки відбулась:  6-11 серпня 2012 р., с.Буша, Вінницька обл.
Хроніка проведення тут. На фото ліворуч, як розумію, переможець виставки живих скульптур «Homo legens»  ("Людина, що читає") - Микола Вірстюк, бібліотекар з Івано-Франківська. А Всі фото тутка. 


понеділок, 13 серпня 2012 р.

J4F: у скарбничку корисних ресурсів

Journals4Free - портал журналів відкритого доступу з понад 7000+ назв академічних журналів! Пошук за категоріями, мовою, чи присутністю в базах даних:
Остання інфо, як на мене, дуже важлива у наших промоціях відкритого доступу й дискусіях із  скептиками щодо рейтингів OA-журналів та їхньої присутності в реферативних базах даних. 
+ (як завжди): на сайт, в каталог, в переліки і т.п. 

Оффтоп: У Києві нині перший за півтора місяці ДОЩ! Урра! 

пʼятницю, 10 серпня 2012 р.

Що скажете, Фьодоре Михайловичу?


 
- "9 августа. Очень в тяжелом серьезном настроении. Опять и думать не могу о какой-нибудь умственной работе": написав вчора Лєв Толстой.
 -"A PERFECT DAY FOR BANANAFISH!": заперечує Джером Девід Селінджер.
- Але ж  сумно... і "Читать тоже нечего", підтримує земляка Достоєвський
А Ернест Міллер Гемінгвей мудро не втягується в цю безцільну бесіду: може десь знову мандрує в місцях, де все ще нема доступу до Мережі.... 
        І не думайте, що від тривалої київської спеки у мене які проблеми ментальні:-) ... Бо Ви ж точно знаєте, що автор "Над прірвою в житі"  пішов з життя у  ще в січні 2010, Лев Толстой у 1910,  а Фьодор Михайловіч й взагалі у 1881... То ж де вони нині: у кращому світі?  в пеклі чи в раю?  От і не вгадали. 
В Твіттері!  Де анонімні ентузіасти ведуть за них щоденники,спілкуються з прихильниками, відповідають на привітання й коментарі (все це з бездоганною стилізацією під авторський стиль) . 
Кому і навіщо це потрібно? А Ви як думаєте? 

Джерело: Общество мертвых писателей  

середу, 8 серпня 2012 р.

Хто питав у автора?

Трапилось пошукати текст однієї своєї ранньої (1997) доповіді на Конференції "Крим":  Ярошенко Т. О., Архипская О. Библиотечный Web-site : шаг за шагом // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые формы сотрудничества : материалы конф., Украина, Крым, г. Судак, 7-15 июня 1997 г. – М., 1997. – Т. 1. – С. 502–503 )
Знайшла, але несподівано...у ПЛАТНОМУ доступі. Колеги, а Ви знали, що ДПНТБ Росії (чи як доповіді опинились у Консорціумі Руконт? ) таки ПРОДАЄ доповіді кримські? Хай недорого, взагалі:-), але "всьоадно абідна"... Дозволу ж ніхто не питав... 
     PS. А статтю таки знайшла у вільному доступі й повному тексті: 
1. на сайті Вернадки 
2. на LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів. Хоча теж дозволу ніхто не питав... Контакти оскаржити - відсутні, хоча пишуть таке "©2009-2012 Librar.Org.Ua — Бібліотека українською. Власник Librar.Org.Ua не несе відповідальність за матеріали розміщені на сайті. Вся інформація (файли), та права на них, належать їх авторам, та надана виключно для ознайомлення".
Просто апофігей якийсь з авторськими правами...

понеділок, 6 серпня 2012 р.

References in Roman script: допоможемо журналам?

Відомі причини спонукають кожен науковий журнал потрапити  в міжнародні реферативні бази, передусім, в Тhomson Reuter-івські та в SCOPUS (від Еlsevier). (Ще й після того, як рідне Міносвіти (як би воно наразі не називалось)  почало вимагати наукометричні скопусівські дані з університетів, щоправда обіцяючи колись таки передплатити власне базу.:-)
Так само добре відомо, що в "дорослі" бази беруть далеко не всіх: в Scopus тільки 44 вітчизняних журнали, і лише 19 в Thomson Reuters.)  Бо критерії досить високі, це теж відомо. Крім змістовних, ще й купа формальних: якісне оформлення статей, наявність ISSN, чітка періодичність, англомовні заголовки -анотації-ключові слова, пристатейна  бібліографія в латиниці, чіткі дані про афіляцію авторів тощо +  ще й налагоджена система peer review, ще й міжнародний склад редколегії  та авторів, ще й сайт журналу англійською мовою і т.п.  До того ж в Scopus, н-д, враховується індекси цитування 3-х членів редакційної ради (головного редактора та ще 2-х, яких він запропонує) та власне журналу. До того ж, якщо запропонований журнал не пройде експертизу, в наступні два роки він не може бути поданий, так що на "авось" не проходить... Детальніше  про вимоги можна почитати тут і тут, хоча б.
"Кто виноват и что делать" журналам - питання вже риторичні: виконувати й потрапляти в міжнародні комунікації. Або не виконувати й не претендувати.
Поза тим, першим стали б у пригоді й бібліотеки, які могли б  допомогти редколегіям журналів та й авторам тренінгами/ консультаціями на кшталт "Як вірно оформити пристатейну бібліографію в романському алфавіті  та навіщо це робити або Все про  References in Roman script".  Ця вимога є вкрай важливою, про впливи посилань та наукометрію-бібліометрію писано-сказано вдосталь, але якось дослідники, часто-густо не сприймають це всерйоз, а редколегії журналів теж не завжди зважають, і от, як пише  авторка першої рекомендованої мною тут статті  : "В 2009-2010 рр. в SCOPUS було запропоновано понад 140 російських журналів. З них біля 60-ти ...не були прийняті на експертизу. Основна причина відмови  – відсутність російськомовних пристатейних бібліографічних списків в романському алфавіті". Чи хтось, колеги, проводить такі навчання? Чи у когось в планах освоїти всі "секрети" у царині  закордонних стандартів на бібзаписи?  Хтось знає, чому не варто використовувати  наші улюблені // та «–» у описі,  і чим відрізняється Harvard - British стандарт від Chicago? а що таке MLA Style? Як цитувати монографію, і як матеріали конференції? а неопубліковані матеріали чи електронні ресурси?які правила транслітерації?  І які програмки можна використати для автоматичного оформлення посилання? Чому важливо вказати DOI? і т.д.і т.п.?  Якщо хтось таке проводить, поділіться досвідом-програмами?  Якщо ж ні, пропоную подумати над цим,  це таки наша безпосередня фахова діяльність. Може, і наш професійний внесок у справу просування вітчизняних журналів на міжнародний рівень, знадобиться... 
PS. Ложка дьогтю Порада авторам: не вмієте-не знаєте як створити-транслітерувати  посилання в латиниці, то побільше цитуйте закордонних авторів: "... В то же время, большая часть принятых к экспертизе журналов также не выполнила эти требования, но была принята, так как в пристатейных списках этих журналов много ссылок на иностранные публикации, в учете которых заинтересованы создатели БД":-). Звідси ж.

пʼятницю, 3 серпня 2012 р.

Цей відкритий, відкритий, відкритий...і платний доступ: новини від BMC

А я так хвалила це видавництво відкритого доступу BioMed Central (243 важливих назви журналів). А вони що вчкворили....Печалька, як кажуть мої молодші колєги: BioMed Central почав продавати копії  статей. На підставі того, що в архіві зібрані репринти, позначені  ліцензіями CC-BY, до яких наче вільно можна доступитися. А якщо користувачу треба якісних постпринтів у PDF, і до того ж, значну кількість (від 25 до 500), він може замовити в BMC цей наче допоміжний сервіс EzReprint.  (До речі, розроблений американською кампанією  Yurchak Printing, Inc. (треба перевірити буде, чи не наш земляк заробляє на життя:-) От таке. Автор заплатив за публікацію у журналі відкритого доступу, ну, ок, хай не за публікацію, за видавничі процеси, далі наступає основне правило ВД: безкоштовний й безперешкодний доступ всіх охочих. А тут настає: безкоштовний до неякісного і трохи, а далі... Хоча, що сумувати, модель ВД розвивається,  видавці шукають... Може і нічого, наприклад, якому професору приватного університету, де нема лімітів у бюджетах,  для курсу потрібно 500 копій, один клік і ... Поживемо-побачимо. Нам то що, все одно купувати статті тут навряд чи хоч одна бібліотека країни зможе. Поки що.