неділю, 31 липня 2011 р.

"Сознания отпустим тормоза..."


"Субъективное восприятие однородно диссонирует поток сознания, таким образом в некоторых случаях образуются рефрены, кольцевые композиции, анафоры. Обсценная идиома существенно интегрирует коммунальный модернизм..."

" Но высохнут лужи -исчезнет река...Пускай без названья побудет пока!"

 
     Не бійтесь, не лекція:-) Просто: всім вітання з останнім в 2011 р. липневим днем, гарного настрою та погоди на морях-в горах-лісах-хто би де не був у відпустках/на вихідних. А раптом хто нині на роботі, працюємо з насолодою! 
   А для відпочинку від СПРАВЖНЬОЇ роботи з книгою, ось така інсталяція від іспанської мисткині Аліції Мартін (Alicia Martin). (Правда, 2009 року, може вже всі бачили, а я тільки зараз випадково відкрила:-)

       Тож, як відомо, свідомість — це ріка, в якій думки, враження, спогади, випадкові асоціації постійно переплітаються, перебивають один одного (див. Вільяма Джеймса). "Хіба книги не те ж саме?",- подумалось Аліції, до того ж за її словами "книги живуть своїм життям, і більше не можуть знаходитися в задушливих стінах бібліотеки". Тож, потік фантазії іспанки вилився в цей книжковий, що виривається з вікна бібліотеки в містечку Кордоба (Іспанія). Книжковий потік здається рухомим, коли вітерець перегортає сторінки...(Їм би наші дощики червневі, чи сніги-завірюхи січневі...).На все про все пішло 5 тисяч книжок. Взагалі ця Аліція, мабуть, була боржницею в дитячій бібліотеці в свій час, бо її знущання над книгами таки постійно-навязливе... І ще трохи тут

PS. Що ще витворяють з книгами бук-урбаністи можна переглянути тут , а ще я колись писала тут.
PPS. А куди ви діваєте списану літературу? :-)

пʼятницю, 29 липня 2011 р.

OpenDOAR зареєєстрував 2000-й Репозитарій

Ним став DSpace в БелГУ, вітаємо колег з Белгородського ун-ту Росії ( до речі,  давніх партнерів нашого Харківського НУ ім.Каразіна, зокрема по білорусько-російсько-українському прикордонному Консорціуму)!
Ну що ж, караван іде. Нас вже 2000, колеги-репозитарщики. Це тільки зареєєстрованих (і це ж ще партизанські наші не пореєєструвались, чекають чогось, хоч апологети ВД завжди кажуть: РЕЄЄСТРУЙТЕСЬ З ПЕРШИХ ЖЕ депозитів, і буде Вам (і Вашим авторам)  щастя. Може поки ви чекаєте пристойного наповнення, в цей час хтось шукає роботу Вашого автора...
         Отже, OpenDOAR нині - не просто комбайн, але глобальна мережа 2000 інституційних та тематичних репозитаріїв світу, з поглибленими пошуковими можливостями (н-д, пошук лише в усіх репозитаріях Австралії чи Росії, або пошук в усіх репозитаріях світу, що містять матеріали з фізики чи хімії тощо)  та сервісами (статистика, зокрема). Щомісяця   до  OpenDOAR додаються 23 НОВИХ репозитарії. Але і щомісяця вилучаються 7 старих, які не оновлюються або не відповідають критеріям. Підтримує OpenDOAR University of Nottingham.

PS. Дотичні корисні адреси (ніколи не завадить повторити!):  
OpenDOAR частина проекту SHERPA (ще сервіси RoMEO, JULIET)
Сервіси OpenDOAR: OpenDepot та OpenAIRE Deposit Service
Центр Дослідницьких Комунікацій (Centre for Research Communications (CRC) створено в квітні  2009, для підтримки розвитку ВД та портфоліо для проектів з ВД. 
 

Все, що Ви хотіли знати про DSpace, але боялись запитати

Тепер в гарному російськомовному викладі-інструкції від колег з наукової бібліотеки Уральского державного університету. За оцінками експертів наразі це найкраща російськомовна інструкція з DSpace.
Гостьовий пост від ІК. 

четвер, 28 липня 2011 р.

Вебінар для менеджерів репозитаріїв

За вчорашніми хиханьками, не було часу на серйозне. А поза тим, матеріали вчорашнього вебінару з відкритого доступу від EIFL-OA – KIT – COAR - вже в мережі. Тримайте лінк, гортайте, читайте, завантажуйте презентації від:
  • Africa Jumanne Bwamkuu, Information and Communication Technology Advisor/Trainer, Information Research & Advisory Services, ILS, Royal Tropical Institute (KIT), Amsterdam, Netherlands Його презентація :  Institutional Repository Capacity Strengthening Programme IR Communication Platform (http://www.ir-africa.info/) , програма стартувала у лютому 2011 як інінціатива Короллівського Тропічного інституту (Royal Tropical Institute, KIT) та Асоціації Африканських університетів (AAU).
  • Dominic Tate, Repository & Digital Assets Manager, Library Services, Royal Holloway, University of London, and External Liaison Officer of the United Kingdom Council of Research Repositories – the professional organisation for UK open access repository administrators and managers. Він презентував програму  від  United Kingdom Council of Research Repositories (UKCoRR, http://www.ukcorr.org/) – для менеджерів та адміністраторів репозитаріїв, платформу обміну досвідом для всіх, хто причетний до створення, наповнення та розвитку інституційних репозитріїв. 
  • Ірина Кучма,  EIFL Open Access (OA) Programme manager and a Chair of COAR (Confederation of Open Access Repositories) Working Group (WG) 3: Repository and Repository Networks Support & Training презентувала  COAR WG 3 activities and plans.  
Всім успіхів і не забуваємо, що Тиждень Відкритого Доступу (18 – 24 жовтня) в цьому році - ювілейний, вже п"ятий. Чим порадуємо Батьківщину і світову спільноту? :-) Ідеї святкування - надсилайте!

середу, 27 липня 2011 р.

Що хочуть чоловіки: знають в бібліотеці! або Наша служба і опасна і трудна...

Трапився в неті повний текст збірника "ЧТЕНИЕ НА ЕВРАЗИЙСКОМ ПЕРЕКРЕСТКЕ" (Матеріали Міжнародного інтелектуального (!) форуму, що пройшов в Челябінську, Росія, в травні минулого року.  Погортайте, кому цікаво читачезнавство та дотичні теми. Ну де б Ви ще дізналися про "Роль суггестивности в чтении", або "Зачем нужны «плакательные» книги", або як зробити саморобну книжку для дітей, і за який хвостик треба сіпати мишку, щоби була інтєрєсна :-)  (Якщо серйозно, дещо корисне все ж для публічних б-к трапляється).
        Але, все ж інколи бібліотечні інновації на наших професійних "перехрестях", здається, зашкалюють. Ну як Ви думаєте, що ще придумали бібліотекарі (підозрюю, бібліотекарші!) містечка Березовський (ні, Борис Абрамович не при чім, вікіпедія каже, це просто містечко-супутник Єкатеринбургу), щоб залучити читачів-чоловіків? Читайте в статті збірника «Чего хотят мужчины»: инновационный проект Берёзовской ЦБС". Всього лиш про гендерний проект «Анатомия мужчин». Не хвилюйтесь, ніякої расчлєньонки! "Не корысти ради", а токмо з благородною метою: "библиотека, как социальный институт может и должна включаться в процесс улучшения качества жизни мужского населения". "Улучшеніє" передбачає різні забавки (нє, нє, я не про тей во:-)!), всього лиш виставки, все пристойно, пані і панове! Але "учитывая детские любимые увлечения мужчин (игру в «войнушки»)" (yes! сказали всі феміністки!), пропонується виставка «Разведчики и шпионы». Крім 100 популярних книг з тематики "для оформления использованы материальные атрибуты: шпионский чемоданчик с соответствующим наполнением – диктофон (вау!), наушники, бинокль, пистолет (справжній?), зажигалка-фонарик, фотоаппарат. Экспонатом выставки стал и гардероб шпиона: длинный плащ, парик, шляпа, темные очки. Желающие могли все примерить и сфотографироваться (дайош виставку березовських шпійонів на FLICKR!) Также был представлен «чемоданчик радистки Кэт» (старинный чемоданчик)" (в дужках, очевидно, тлумачення для особливих тугодумів:-), але чому старовинний? Ото награлись, певно,  хлопчики! А прийшло їх на виставку (вівся облік чєловєчєского поголів"я) аж 150 за два тижні. Веселим акордом заходу, певно, звучали пісні, адже "раздел «Шпионские страдания» оформлялся текстами песен по теме", тож охочі могли ще спробувати себе в амплуа співаків. Ще б можна було на два голоси з радисткою Кет для переможців конкурсу, але все, все, мовчу:-)
Що тільки не придумують жінки бібліотекарі, щоб причарувати записати в бібліотеку чоловіків нових читачів. Особливо для рівноваги гендерних показників:-).
"Бог, не суди, ты не был Женщиной на Земле"? 

вівторок, 26 липня 2011 р.

Знов про бібліотечний преферанс: пограємо?

 
Недавно обговорювали потенційну можливість використання гральних карт в бібпрактиці. Ще одне повідомлення з теми. Гральна карта як джерело, долучіть до колекцій! Світова цифрова бібліотека поповнилась: російські колеги виклали гральні карти Російської імперії початку 19 століття.  Сет в 60 карт - зображень різних регіонів імперії, містить і наші 11: Київської, Чернігівської та ін. губерній. На одному боці кожної карти: зображення традиційного одягу місцевих жителів та герб губернії, з іншого - географічна мапа.
Як завжди лишається багато питань до опису. Ну, наприклад, такого (даю в російському (оригінальному) варіанті:  "Киев (по-украински Київ), расположенный на р. Днепр (по-украински Дніпро), был столицей Киевской Руси с 10-го по 12-ый век. Киев, бывший административный центр губернии, является столицей современной Украины".
Отже, з дружнім привітом з бувшого адміністративного центру губернії,і для можливого використання-поповнення Ваших колекцій.  

понеділок, 25 липня 2011 р.

Дослідники з Сум на Світовій Мапі Відкритого Доступу

Ви знаєте, що досліджує  науковий центр бойового застосування ракетних військ і артилерії? Тепер можете дізнатися,  бо цей центр працює при Сумському державному університеті. І наукові публікації центру, як і інших підрозділів університету , викладені в інституційному  репозитарії - eSSUIR . Хоч цей відкритий архів  з'явився лише менше року тому, нині тут знайдете багато корисних наукових ресурсів: вісники, дисертації, статті, інші наукові видання... 
А нещодавно колеги зареєстрували  прийняту політику відкритого доступу  в ROARMAP, тепер нас на світовій мапі мандатів вже п"ять! Реєструйтесь, колеги!  

7 Рамкова Програма оголошує новий конкурс

Подаємось, колеги? Охочі до співпраці у проекті, пишіть мені на пошту.
Ідея така:  7 Рамкова Програма ЄС оголосила про новий конкурс проектів, де, зокрема, є такі напрямки:
ENV.2012.6.5-3 Exploring opportunities for open access to primary environmental data - FP7-ENV-2012-one-stage (Deadline: 20 October 2011)
SiS.2012.1.3.3-1: Scientific data: open access, dissemination, preservation and use (Deadline: 22 February 2012).
Берусь за підготовку драфту, пошуки партнерів, загальну координацію. Чекаю на готовність та цікаві ідеї. Деталі - у листуванні.

суботу, 23 липня 2011 р.

Amazon почав позичати шкільні підручники

Поки в Україні тривають винаходи ровера експерименти по впровадженню єдиного електронного підручника (вартість якого чомусь буде  втричі дорожча за подібні іноземні:-(, Amazon оголосив про власну програму:  Kindle Textbooks store. Тисячі й тисячі різноманітних шкільних та університетських підручників від провідних видавництв світу можна буде купити із величезною знижкою ( 80%) на період від 30 до 360 днів, тобто майже позичити. Програма Kindle Textbooks має слоган  "Позичаєш один раз, читаєш всюди", бо підручник вантажиться на будь-який дівайс з free Kindle Reading Apps for PC, Mac, iPad, iPod touch, iPhone, BlackBerry, Windows Phone and Android-based devices. 
Детальніше -тут
До речі, Амазон почав доставляти свої продукти і в Україну, користуйтесь! 
Джерело

пʼятницю, 22 липня 2011 р.

Є така робота...

"Я к вам - со всей душой, и частью тела... "

 З буднів Могилянської книгозбірні: Людський фактор в автоматизованому бізнес-процесі циркуляції книг:-)  .

четвер, 21 липня 2011 р.

10 років HINARI: це доступно для Вашої бібліотеки

Це було в Лондоні, 10 років тому.  В липні 2001 шість провідних біомедичних видавництв спільно з Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (World Health Organization) оголосили про започаткування програми HINARI (The Health InterNetwork Access to Research Initiative): доступу до результатів досліджень в галузі медицини, хімії, біології та бiотехнологiй, охорони довкiлля, соціальних наук тощо. Наразі понад 8,000 інформаційних ресурсів (30 мовами світу) від 160 видавництв  доступно для дослідників з  105 країн, для низки країн, що розвиваються, цей доступ взагалі безкоштовний. Для України річна участь в проекті коштує лише одну тисячу доларів США (незалежно від розміру інституції та кількості студентів тощо). Серед ресурсів є досить вартісні,  зокрема, журнали від  Elsevier, Cambridge University Press, Nature Publishing Group, BioOne, IOS Press, Sage Press, M.A. Liebert, De Gruyter, Thieme, Teylor & Francis та ін.  Увага: Нині через проект доступний й SCOPUS!
Реєєстраційна форма на участь тут.
Про цей та інші подібні проекти ще тут.
Закладіть кошти в бюджет бібліотеки чи знайдіть спонсора на цю передплату: долучіть 8 000 назв корисних й вартісних ресурсів до своєї колекції!   

середу, 20 липня 2011 р.

35 років за ґратами за вкрадені статті

Хтось недавно агітував активно користуватися файлообмінниками, адже це ж наче нічиє, як в сквері на лавці... А от студентові Гарварду Аарону Шварцу (Aaron Swartz) "світить" до 35 років тюрми за незаконно зкачані (читай, вкрадені)  з мережі Массачусетського технологічного інституту (MIT) майже 5 млн. наукових статей від JSTOR. Шварц планував безкоштовно розповсюджувати ці документи, поклавши на лавку за допомогою файлообмінників. В 2008 році  Шварц  вже притягався до відповідальності за незаконне зкачування документів з  серверів федеральної судової системи. Тепер у нього буде час почитати ці всі статті, 35 років за гратами не жарт. Парадокс в тому, що Шварц студіював у Гарварді... етику. 
Громадяни, поважайте закон! Бібліотекарі, дотримуйтесь умов ліцензійних угод і повідомляйте про них користувачам!  
 Джерело1
Джерело 2

вівторок, 19 липня 2011 р.

Новини від BioMed Central

BioMed Central - відоме видавництво журналів відкритого доступу в галузі біології, медицини й дотичних дисциплін (нині 214 назв журналів, серед яких,н-д, відомий Malaria з ІФ 3,49) оголосило  нову схему безкоштовного членства для університетів та дослідницьких інституцій в країнах, що розвиваються. Україна теж входить до переліку країн, які підтримуються спеціальним фондом  BioMed Central’s Open Access Waiver Fund і автори з України вже опублікували  82 статей в журналах від  BioMed Central. Тож якщо Ваша інституція має прийняту політику підтримки відкритого доступу та ваші дослідники опублікували не менше 5 статей в журналах  BioMed Central (або Chemistry Central  чи  SpringerOpen) за останні три роки, реєструйтесь і отримуйте додаткові переваги. Деталі на сайті.Або хоча б (як завжди): додайте інфо про ці журнали на свої сайти, в свої каталоги і т.д.  
Дякую ІК за повідомлення.  

неділю, 10 липня 2011 р.

Відкритий Доступ: трохи статистики


Трохи корисних лінків та статистики про Відкритий Доступ та його ресурси. Корисно для промоційних матеріалів, включайте в презентації, оновіть інфо на сайтах  тощо. 

 
Отже, 
  • DOAJ - нині вже 6,694 назв журналів, щодня  додається 4 нових назви
  • Electronic Journals Library -  29,000 назв журналів, 11 нових щодня.
  • OpenDOAR -  1,980 репозитаріїв, щодня реєструється один новий
  • BASE - 29 мільйонів документів, щодня 11 тисяч нових
  • ROARMAP - 289 політик мандатів) відкритого доступу
  • PubMedCentral -1,176 назв журналів-активних учасників, з них 721 - негайний відкритий доступ, інші - з періодом ембарго
А серед кращих джерел наукової інформації у Вільному Доступі крім Google Scholar та інших загальних пошуковиків):
  1. BASE (Bielefeld Academic Search Engine)-  майже 29 млн.документів
  2. PubMed - 3.3 млн.
  3. Highwire Free - 2.1 млн. 
  4. Mendeley - 1 млн.
  5. RePEC (Research Papers in Economics) - 925,000
  6. arXiv  - 685,000
  7. DOAJ -  585,527 статей,  6,694 академічних журналів
  8. Social Science Research Network (SSRN) 282,000 full-text papers
  9. Open J-Gate - 6,042 академічних журналів 
  10. Electronic Journals Library - 29,000 журналів 
Детальніше про ці та інші ресурси див. Джерело  (Let the competition begin! Dramatic Growth of Open Access June 30, 2011)

суботу, 9 липня 2011 р.

Електронний АЛФАВІТНИЙ каталог - Ukrainian Know How?

Інноваційні проекти відтепер і в Національній Історичній Бібліотеці України:  днями оголошено проект «Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі». 
   Співвиконавці проекту - кампанія "Електронні архіви України" -  ЕЛАУ - збирається провести роботи "зі створення електронного алфавітного каталогу. Вже з 1 серпня 2011 р. електронна картотека почне розміщуватися у вільному доступі на сайті бібліотеки www.dibu.kiev.ua. Завершити роботи зі створення е-каталогу планується до кінця поточного року". Здогадуємось, що наступним етапом буде все ж оцифровка власне рідкісних видань, а не лише створення їхнього каталогу. 
    Що ж, дійсно інновація, хай і затримана в часі років на двадцять... Але хто говорить про час в бібліотеці, що на території древньої Лаври. Тим більше, що варто було почекати, як  знайшлась кампанія, що готова зробити цю справу за свої кошти та власними силами. Може недарма мудрі китайці стверджували: "Хто вийшов останнім, прийде першим". 
     Успіхів проекту! І все ж кілька питань: що таке електронний АЛФАВІТНИЙ каталог?  чи все-таки картотека?:-) не питаю, хай собі:-) І навіть не коментую яким  чином  «Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек – це ...  вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону". І не запитую, чому власний каталог ця бібліотека тримає на хостінгу під кодовою назвою "Киев ЭК НИБУ" (втім, можете самі спробувати зайти з сайту бібліотеки). 
    Питання серйозніше: що чути з Реєстром? Хто як не національні бібліотеки  мусив би подбати про координацію зусиль у цьому?    

Джерело

середу, 6 липня 2011 р.

Чи загрожують бібліотекарям стреси Або Чи отримують бібліотекарі відстрочку від армії: Про міфи британські й українські

"Володимир: Для чого тримати великий штат співробітників, якщо бібліотеку відвідує мало людей?
Відповідь - Тільки малознайома некомпетентна людина може так вважати"
...
Олексій: Скажіть будь-ласка, а які пільги передбачені співробітникам бібліотеки? (відсрочка від армії, нижчі тарифи при оплаті за електроенергію та газ). Відповідь - Ніяких.
...
Дятлов І.С.: За часи правління різних політичних партій, які були вказівки стосовно переваги україномовних та іншомовних видань?
Відповідь - Не було ніяких вказівок..."

.
       Цікаву форму заходів для публічних бібліотек під назвою "Руйнуємо бібліотечні міфи" придумали наші британські колеги: групи підлітків вивчають різноманітні міфи з життя бібліотек та бібліотекарів, аналізують та обговорюють їх. Як результатат, певно, якщо і не народжується істина:-), але принаймні тінейджерам стає зрозумілішим, чим і як  живе сучасна бібліотека, і чим зайнятий бібліотекар. Серед переліку тем для розвінчення стереотипів, наприклад, такі:
  • Бібліотекарі мають багато часу для читання на роботі
  • Всі бібліотекарі швидко читають 
  • Публічні бібліотеки завантажені тільки під час навчального року (тільки під час канікул) 
  • Бібліотеками користуються тільки ті, хто не може купувати книги
  • Бібліотекарям не загрожують стреси
  • Бібліотекарі читають кожну книжку у своїй бібліотеці
  • Бібліотекарі можуть відповісти на будь-яке запитання 
  • Кожен працівник бібліотеки - бібліотекар
  • Бібліотеки займаються тільки книжками
  • Бібліотеки більше не потрібні, адже все є в Інтернеті 
  • Бібліотеки мають багато коштів та подарованих книг
  • Бібліотекарі повинні бути відповідальними за всі документи, якими підлітки користуються через бібліотеки, адже вони працюють на уряд і повинні охороняти молоду генерацію від небажаних впливів
  • Шкільні бібліотеки не потрібні, адже підлітки можуть отримати все необхідне в публічній бібліотеці чи в Мережі
  • Бібліотекарші носять специфічну зачіску, окуляри і весь час говорять shhhhh!
  • Бібліотекарі тільки видають книжки
  • В бібліотеці можна робити все, що завгодно
  • Ви повинні знати Dewey (у нас ББК чи УДК:-), щоб користуватися фондом
  • В бібліотеках завжди серйозна та спокійна атмосфера 
  • Читацький квиток оформити надто складно  і т.д.
Ну, в наших реаліях перелік стереотипів можна продовжувати ("Бібліотека купує всі нові книжки", "Бібліотека передплачує газети і журнали", "Нові технології зявляються передусім в бібліотеках", "В бібліотеці немає Інтернету" і т.п.)  У нас також подібні "розвінчання міфів" були б корисні не лише для підлітків, але й для багатьох дорослих (див.вище питання з інтернет-конференції:-), а ще більше для чиновників...
Так що, вперед, колеги: пропонуйте тематику для "Міфів і легенд Терра Бібліотека",  запускаємо на обговорення користувачів і руйнуємо стереотипи!

Джерело

понеділок, 4 липня 2011 р.

Скільки коштує публікація у відкритому доступі

Вітання всіх з початком робочого тижня, а киян із довгоочікуваним сонечком! Працюємо з насолодою, а в перерві читаємо цікаві новини. Хоча б такі:
Ми вже говорили про вартість публікації у журналах відкритого доступу, наприклад тут і тут. Натрапила на препринт цікавої статті - результати дослідження вартості публікацій у відкритому доступі від Девіда Соломона (David J Solomon, College of Human Medicine, Michigan State University) та Бо-Крістер Бьорк (Bo‐Christer Bjork, Management and Organization, Hanken School of Economics, Helsinki, Finland). Автори звернулись до 1,038 дослідників з різних країн світу, що публікувались за кошти у 74 журналах відкритого доступу. Дослідників запитували про причини, за якими вони звертаються до тих чи інших журналів з пропозицією публікації, та джерела фінансування власне публікацій у таких журналах. На опитування відгукнулось 429 дослідників (41%із запитуваних) з 65 країн світу, що опублікували статті в 69 журналах від 23 видавців. Лише 26% авторів публікувались в журналах з імпакт-фактором (з переліку JCR 2009). Запитання "Яку максимальну ціну за публікацію (APC) Ви би вважали за потрібне заплатити за публікацію у визначеному Вами журналі" відповіді коливались від $0 до навіть $5,000 ( в середньому $649 - $749). Найдорожче готові сплачувати учені в галузі біології, медицини, охорони здоров"я, але гляньте на табличку 4 "Джерела фінансування в залежності від дисципліни": лише 7.8% з них готові вкладати в це власні кошти, більшість таких публікацій покривають їхні контракти чи гранти (національні чи інституційні) . Натомість чи не найменше таких грантів чи іншої фінансової підтримки очікують дослідники в галузі економіки та бізнесу, і тому навпаки 45.8% готові вкладати власні кошти). Цікаві фактори, що впливають на вибір журналу, подивіться. 
       Нам поки що за цим лише спостерігати, майже не знаю жодної інституційної політики у нас, яка б фінансувала публікації в міжнародних журналах для наших дослідників... А поки що читаємо, як у них. 

*Препринт статті "Publication Fees in Open Access Publishing: Sources of Funding and Factors
Influencing Choice of Journal" (PrePrint Version (6302011) Currently under consideration by Journal of the American Society for Information Science and Technology. Available from:http://www.openaccesspublishing.org/apc/)

неділю, 3 липня 2011 р.

Вітаємо програму відкритого доступу EIFL з нагородою SPARC Europe-2011

Програма Відкритого Доступу Міжнародного Консорціуму EIFL ("Електронна інформація для бібліотек") отримала спеціальну нагороду Європейського відділення SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition) за свою результативну діяльність в зміні сучасних наукових комунікацій та сприяння організації вільного доступу до результатів наукових досліджень в 45 країнах світу, зокрема 17 європейських  та більшості країн Африки та Азії. Зокрема, за сприяння програми в цих країнах було створено  211 репозитарїй та 2,344 журналів відкритого доступу. Є серед здобутків програми є і наша частинка: українська!
Вручення відбулось 30 червня в Барселоні, на 40-й Міжнародній Конференції LIBER.
Вітаємо програму та її керівника, нашу землячку пані Ірину Кучму! А також всіх нас, колеги, бо відкритий безкоштовний доступ до наукової інформації  відкриває нові можливості для всіх наших бібліотек, і академічних, і публічних, і галузевих.   

А також стаття про LIBER (не приховуючи  заклику  приєднання до цієї поважної професійної спільноти!) 

суботу, 2 липня 2011 р.

"...по вікнах струмені дощу пливли"

"Читав я довго. З полудня, коли
по вікнах струмені дощу пливли.
Я навіть вітру за вікном не чув, —
у книгу тяжко так впірнув.
Я в сторінки її вдивлявсь, як в тіні
облич, стемнілих з роздумів своїх,
і зупинивсь в читанні часу біг".
        (Рільке в перекладі Бажана (навіяне Малковичем нині:-)  


У нас знову дощ, а у вас? Пора будувати ковчег :-). 
Ну і нехай цей вічний літній дощ! Коли вихідний. І так затишно з Книгою  наодинці. І гарячий запашний чай. І забути про метушню буденних справ. Тільки Книга. Тільки Дощ.Тільки Справжнє.

пʼятницю, 1 липня 2011 р.

Знайомтесь: Versita!

Продовжуємо знайомитися з видавництвами журналів відкритого доступу (+каталогізуємо, лінкуємо, розповідаємо користувачам і т.д.).
Отже, видавництво Versita  - вже відоме академічне видавництво книг та журналів, на ринку з 2001. Зокрема, випускає в світ  вже  понад 200 назв (і власних, і  "запрошених") академічних журналів з різних дисциплін, здебільшого з країн Центральної та Східної Европи. Versita - партнер Springer  та de Gruyter  у традиційних моделях видання книг та передплати журналів. А на платформі  Versita Open знайдете журнали ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ (безкоштовні). Користуйтесь з насолодою!
PS. Цікаво, що видавництво не лише дбає про бібліотеку як споживача, але прагне спільно розбудовувати політики-стратегії. Зазирніть лише, які люди у спеціальній Бібліотечній Раді видавництва...

Як народжуються, живуть і вмирають бЛоги

А так все гарно починалось... А нині:

"Цей блог відкритий лише для запрошених читачів
http://tovcherbib.blogspot.com/
Вас не запрошували (???) до перегляду цього блоґа. Якщо це помилка, Ви можете звернутися до автора блоґа та попросити запрошення..."
Пропозиція автору перейменувати блог у "Дуже Таємне товариство...":-)