четвер, 31 грудня 2015 р.

Новорічні вітання

Дорогі друзі, шановні читачі блогу! 
Дякую, що були зі мною, повсякчас відчуваю вашу підтримку. Хоча з новою роботою все складніше слідкувати за новинами, все ж намагатимусь і надалі залишатися "граючим тренером". 
Рік, що минає, був цікавим і насиченим подіями - ідеями - проектами. 
Зичу всім нам чудового Нового Року 2016! Хай буде він щедрим на нові успіхи, звершення та цікаві події на бібліотечній ниві! Всім щастя, кохання, здійснення мрій! Хай новий рік принесе мир Україні! 
 З Новим Роком!

пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

Наука в Законі

26 листопада 2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування та розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Нині під вечір Президент Украіни ратифікував Закон. Це важлива перемога. Ще потребуватиме змін чи редагувань у 54 підзаконних документах, вироблення нових. Але - стратегія України у науковій сфері значно підкріплена. А університети зрештою атестовані як наукові установи. А бібліотеки університетів - як наукові підрозділи (п.19 ст.1)!
Це, безумовно, вплине на діяльність й університетських книгозбірень, які набуватимуть нових цінностей у вбудованому партнерстві з науковцями, дослідниками, університетами в цілому: через створення баз знань, електронних бібліотек, інституційних репозитаріїв, відкритих електронних журналів, через аналітичну наукометричну та бібліометричну діяльність, через активну співучасть у творенні нових політик університетів в галузі публікаційної активності, інтелектуальної власності, відкритого доступу і т.д.
Вітаю, колеги! 
Обговоримо ці завдання на нашій конференції?

вівторок, 15 грудня 2015 р.

Бібліотека як видавець

Сучасні бібліотеки все частіше починають виконувати раніше не притаманні їм функції - вбудованість в сам процес творення нового знання, поширення результатів досліджень через бази даних та бази знань, інституційні репозитарії тощо. І навіть більше - у власне видавничу сферу, через видання не лише суто бібліотечної продукції (покажчиків, каталогів, путівників, або ж книгознавчих монографій), але й різноманітних видань: від наукових журналів до монографій чи збірок від академічної спільноти чи громади. Свідчення цьому - свіженький Довідник Бібліотек-видавців (Library Publishing Directory ) від Library Publishing Coalition за ...2016 р., що містить інформацію про понад 115 бібліотек США, Канади, Австралії, Сполученого Королівства, ПАР, Швеції та Німеччини. Довідник цікавий, перегляньте. 
Вражає статистика щодо "журнальної" активності: 404 назви академічних журналів - відповідальність цих 115 бібліотек, за ними ж 773 монографії...
Оцифровування рідкісних видань, сприяння у публікації нових,  у виданні журналів відкритого доступу чи трансфері до відкритих електронних для паперових, публікація й поширення "сірої" літератури (звітів тощо) через репозитарії - ось неповний перелік суто видавничих функцій. А ще ж купа "допоміжних". 
Як правило, видавнича діяльність в бібліотеках - за новоствореними підрозділами (про які давно мрію в наших книгозбірнях) - відділи Digital Scholarship, Digital Initiatives, Scholarly Communications and Collections тощо. Як і про такі посади: Scholarly Communication Librarian,Head of Digital Scholarship or Digital Scholarship Librarian, Director of DigitalPublishing, and Digital Initiatives Librarian, які займаються питаннями інтелектуальної власності (93% з опитаних у вищезазначеному Довіднику), тренінгами (91%), створенням метаданих (88%), оцифровуванням (82%), хостингом (77%), аналітикою (73%), каталогізацією (68%), сприянням у отриманні ISSN (58%) та іншими корисними речами.
А що видає чи сприяє виданню Ваша бібліотека?


понеділок, 14 грудня 2015 р.

Про наболіле

Всім відомо, що Верховна Рада підтримала за основу законопроект про створення Інституту книги? Який начебто опікуватиметься не лише книговидавництвом, але й бібліотечною справою,ба більше: "надання методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек".  Наукової, Карл! Методичної! Організаційної! Чи від цього з'являться реальні програми розвитку вітчизняних книгозбірень? створення корпоративних проектів? національної електронної бібліотеки? впровадження інновацій? гармонізації стандартів? зняття обмежень у витраченні бюджетних коштів на цивілізований (а не централізований!) розвиток бібліотечних колекцій та сервісів? Чи лише  про централізовану закупівлю та розподіл між бібліотеками книжок вітчизняного книговиробника? й програми розвитку читання  на кшталт хоровод навколо книжки, ніч в бібліотеці, йога в бібліотеці тощо?
Хоча автор законопроекту й стверджує, що "Інститут книги не займатиметься управлінням бібліотеками",це неочевидно з прикладу польського Інституту, де левова частка якраз націлена на бібліотечну галузь. 
Не можна минути відкритий лист - звернення очільника однієї з найбільших книгозбірень країни : "Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими  наслідками їх об'єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світле європейське і тим більше демократичне майбутнє".
Чому справді не створити, а власне поновити (!) діяльність Координаційного органу між Мінкультом, МОН, НАН і т.д., який би схвалював стратегію розвитку бібліотечної справи та розвивав національні проекти в цій царині? Хто каже, що їх нема? Тільки не чути...


мішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світл... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174

середа, 9 грудня 2015 р.

Фейкові журнали, фейкові видавництва...

Наступ фейкових журналів (видавництв) - продовжується. Втім, поки є попит на швидке розміщення сумнівних публікацій результатів сумнівних досліджень задля галочки ступеня кар'єри CV чищехтознадлячого, такі пропозиції житимуть! (Віват, О.Бендер відпочиває!)
Тримайте:  черговий кейс. Маємо два видавництва. 
Обидва наче зі США: перше -  DESTech Publications, Inc. , друге -  Science and Engineering Publishing Company
Перше - випускає 22 журнали. 
Друге - 77. 
20 журналів (за назвами) - спільні. 
Мають ті ж назви, той же склад редколегій, однакових  головних редакторів... і однакові граматичні помилки в  назвах журналів. 
 Адреси журналів ведуть, як правило, на ось таку геолокацію: невинний будиночок з сайту продажу нерухомості десь в одноповерховій Америці...
Обидва видавництва хочуть "небагато": по триста баксів з автора за публікацію...
Підозрюють,  що обидва сайти "народились" не без участі Піднебесної, але це вже інша історія...
"Пока живут на свете дураки, Обманом жить нам, стало быть, с руки" .
Не попадіться! 



Джерело
 
   

вівторок, 8 грудня 2015 р.

Творити естетику: з директором чи без!

"у випадку, коли директор самодур не входить в команду, яка подається на конкурс)." (не дуже зрозуміло, яка і від кого рекомендація тут спрацює)  -   все одно подавайтесь! Києво-Могилянська Бізнес-Школа - варта того!

Цитую: "Києво-Могилянська бізнес-школа (http://kmbs.ua/) та Українська бібліотечна асоціація (http://ula.org.ua/) запрошують на унікальний курс для зміни бібліотечного середовища України. Це програма для всіх, хто вірить, що бібліотека і книга є каталізаторами розвитку суспільства. Для тих, хто вірить, що «книгосховище» може перетворитися у «книгодіяння». Ми маємо навчитися ставити перед бібліотеками амбітні цілі:
  • Комбінувати візуальний, слуховий, чуттєвий досвід.
  • Творити естетику разом з читачами.
  • Стати частиною повсякденного життя людей.
  • Дискутувати про ідеї, думки, бути відкритим простором для всіх.
  • Охоплювати нові аудиторії, виходити зі старих меж.
Курс безкоштовний, учасники відбираються на конкурсній основі.
Кінцевий термін подання заявок – 15 січня 2016 року.
Детальніше тут 

неділя, 6 грудня 2015 р.

Web of Science йде в Україну: місія виконувана!

Це таки відбулось. І навіть у гламурному престижному  готелі Києва - Прем"єр-Палаці (дожили таки дослідники та бібліотекарі до рівня бізнесменів чи держслужбовців високого рангу:-), а деякі виглядали не менш органічно. І навіть за сприяння МОН і НАН, та за активної співпраці з Консорціумом e-Verum та проекту "Українські наукові журнали". 
Повна назва заходу 4 грудня: семінар «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору», який проводить Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України спільно з консорціумом e-VERUM за сприяння компанії Thomson Reuters.
Програма та презентації тут. Все, що Ви хотіли знати про наукометричні бази даних, і не тільки. Моя презентація тут
А для тих, хто планує передплачувати Web of Science - достатньо заповнити декларацію, і навіть у випадку, як не знайдете раптом коштів - майже двомісячний тестовий доступ забезпечено. Звичайно ж, повноцінна робота - вітається, але трохи коштує, закладайте в бюджети.    
І останнє, але найважливіше, як на мене: для 26 університетів та наукових інституцій, переміщених з тимчасово окупованих територій України, до баз даних Web of Science буде надано безкоштовний доступ.  
Про наш семінар тут

субота, 5 грудня 2015 р.

Гіперавторство: нова модель в науковій комунікації?

 Скільки потрібно фізиків, щоб розігнати колайдер вкрутити лампочку написати статтю? 
У 2015 році рекордсменкою  по кількості співавторів стала стаття, опублікована в журналі Physical Review Letters, до якої долучились... 5154 осіб
Стаття зайняла 9 сторінок, а ще 24 - власне перелік прізвищ причетних. 
Власне публікація містить результати дослідження щодо більш точної оцінки маси бозона Гіггса , що здійснили у співпраці дві дослідницькі групи: ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) та Compact Muon Solenoid, які працюют на обох детекторах Великого Адронного Колайдера (LHC) в знаменитому CERN. 
Власне серед співавторів були перераховані не лише дослідники, але й інженери та всі хто підносив чайок технічні фахівці.
За статистикою Thomson Reuters Web of Science, помітне зростання кількості авторів статей розпочався приблизно з 2009 року, що обумовлено не лише глобальною колаборацією у дослідженнях, але й зростаючими вимога щодо кількості публікацій та цитувань, і вже викликає жарти щодо вимірювання кількості колег у "кілоавторах". 
Фахівці з досліджень науки говорять про нове явище в сучасному науковому знанні – «гіперавторстві» (hyperauthorship). Термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним (Blaise Cronin) з США ще у 2001 році. 
Згадаємо перші "ластівки" такого гіперавторства: стаття 2003 р. з проблематики  секвенування геному людини містила прізвища 272 дослідників. Вже 1014 співавтори долучились до написання статті з описом послідовності генів Muller F у мухи-дрозофіли. "Серед авторів мусить бути кожен, хто колись бачив дрозофілу», — іронізує з цього приводу нейроетолог  Зен Фолкес (Zen Faulkes) з університету Техас в Ріо-Гранді (США).
Що приховується за експоненціальним зростанням авторів в сучасних наукових публікаціях, і чи це справді нова епоха  в організації наукових досліджень та наукової комунікації?    Що думаєте? 
А у нас? Вітчизняні ж наукові журнали все ще, як правило, чомусь бережуть папір міряються стандартами минулого століття, і вимога "Число співавторів не має перевищувати двох осіб" присутня в багатьох редакційних політиках. Змінюємо?    
 
Офф-топ: переліки прізвищ в таких гіперавторських статтях, як правило, розташовуються за абеткою, а посилання містять лише прізвище першого за абеткою (Аа.. та ін.). 
Ех, невже міняти прізвище?:-)   

 
 

вівторок, 1 грудня 2015 р.

3D – 3December

Не пропустіть: 3 грудня – Всесвітній день комп’ютерної графіки (3December). Відзначається щорічно за ініціативи компанії Alias неофіційно як свято всіх, хто працює з комп’ютерною графікою та дизайном. День 3 грудня обраний не випадково: це єдиний день у році, що має знакове поєднання символів 3D – 3December.

неділя, 15 листопада 2015 р.

"Где эта улица, где этот дом..."

Зазвичай, на геолокацію витрачаю не більше 2-х годин практичних робіт, і вже студенти навіть 3 курсу і навіть КНУКіМ впевнено можуть позначити будь-який об'єкт, провести маршрут, правильно підписати і назву, і теги і т.д.  Що ж з фахівцями національної бібліотеки не так?
 Про геолокацію і не тільки читайте:
Ярошенко Т.О. Технології Веб 2.0 для бібліотек і користувачів: нові можливості розвитку бібліотечного середовища: посіб. для бібліотекарів за прогр. підвищ. кваліфікації / Укр. бібл. асоц., Нац. академія керівних кадрів культури і мистецтв, Центр безперервн. інформ.-бібл. освіти, Головний тренінгов. центр для бібліотекарів; Т. О. Ярошенко, Т. О. Якушко. – К. : Самміт-книга, 2013. –106 с

пʼятниця, 6 листопада 2015 р.

Українські наукові журнали: перезавантаження

Не пропустіть появу нового проекту: сайт "Українські наукові журнали" упорядковує інформацію про вітчизняну наукову періодику, а також дає корисні поради авторам, редакторам, адміністраторам, бібліотекарям.  Зорієнтуватися, чи Ваш журнал відповідає бодай мінімальним міжнародним критеріям допоможе Могилянський протокол (нічого особистого, лише за активністю учасників конференції , що відбулась в березні 2015 в НаУКМА).
Якщо Ваша установа видає журнал, а його ще нема в цьому переліку - додайте! Реєстр відкритий для будь-якого наукового журналу (це дуже просто, і безкоштовно). З питань покращення сайту - звертайтесь!   
Новина про проект на сайті НАН України

неділя, 1 листопада 2015 р.

Англомовна Вікіпедія досягла нині 5-ти мільйонної позначки

5 мільйонна стаття з'явилась нині в англомовній Вікіпедії: 
Нагадую: проекту менше 15 років (з січня 2001), а нині уявити світ без Вікіпедії просто неможливо. Найбільша в світі енциклопедія (30 терабайт), що має статті на 200 мовах світу. Найвдаліший в світі проект глобальної колаборації волонтерів, які спільно творять цей проект.  7-й за популярністю веб-ресурс в світі (8 більонів переглядів статей за місяць).
Побажаємо україномовній Вікіпедії такого ж зростання! Поки маємо всього лиш 597678 статей. 
На фото: Сервери, де розміщено Wikipedia та дотичні проекти. . Photo by Victor Grigas, freely licensed under CC BY-SA 3.0.   

субота, 24 жовтня 2015 р.

Про класифікацію...дослідників в соцмережах

Незвично, але влучно.
Дослідників, які не цураються соцмереж, препаровано-класифіковано-закаталогізовано:-)
Невеличка студія-есея від Валерії Лавренко стверджує про такі типи-види:  
1. "Чиновник": здебільшого публікує оголошення про конференції та інформацію про нові видання в галузі .На «чиновниках» тримається неписаний «кодекс Бусідо» (про науку - лише позитив) .
2. "Медіатор думок" - основа контенту  – дискусійні статті на актуальні питання, при цьому дискусія ніколи (чи рідко) має характер персональних звинувачень чи дискусій на кшталт "самдурак".
3. "Троль" - він і є троль, що в міфології, що в науці: неважливо з ким сперечатися, аби навспак. Не сприймає жодних аргументів. З такими слід дотримуватися правила "не годувати". 
4."Наукомер" - впевнений, що все можна виміряти-порівняти. Його легко впізнати за "надмірним вживанням слів-маркерів:  «наукометрична база», «Scopus», «індекс Гірша», «мурзилка», «цитування», «імпакт-фактор», «імітація науки», «примітивізм»., а "індексом Гірша цей тип вчених міряється як пубертатні підлітки" ...телефонами. 
5. "Працівник місяця": якщо працює в системі НАН – впевнений, що університетської науки не існує, якщо працює в університеті - академічні дослідники - нероби-ледарі. 
6. "Мандрівник" - основний контент сторінки такого дослідника - фото й описи місць, куди закинула професійна доля , участь в  конференціях професійний туризм.
Впізнали себе чи когось з друзів-колег? Отож:-) 

неділя, 18 жовтня 2015 р.

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу: 19-25 жовтня

#OAWeek

Вже восьмий рік поспіль в світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу. Девіз цього року "Відкриті для співпраці". 
Відкритий доступ – практика надання необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових документів через мережу Інтернет задля наукового прогресу людства. Ініціатива Відкритого доступу розвивається вже понад 13 років, і спирається на такі вікопомні документи, як Будапештська ініціатива Відкритого доступу (2002 рік), заяву Біфезда, Берлінську декларацію про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань тощо. У 2012 році на 19-ій Міжнародній конференції у Криму (Україна) була прийнята Кримська Декларація Відкритого Доступу
Хоча ми працюємо для цього весь рік, але саме в цей тиждень всі наші зусилля щодо промоції важливості відкритого доступу до інформації активізуються. Через презентації, семінари, конференції, листівки, флеш-моби та інші численні засоби - поширюємо ідею ВД і залучаємо нових її адептів! 
Долучайтесь, колеги! 
Свої заходи можете зареєструвати тут (і про них дізнаються у всьому світі!). На цьому ж сайті - безліч корисної інформації, постерів, відео - просто роздрукуйте! Поставте банер на сайті, зробіть розсилку користувачам, роздрукуйте постер, покажіть Вашим адміністраторам відео про ВД в Україні, винайдіть ровера, роздайте цукерки чи печєнькі - зробіть щось!  
Про Ваші заходи корисно буде дізнатися, поділіться?  

неділя, 11 жовтня 2015 р.

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються: ще одне дослідження

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються та поширюються через  Twitter. Такого висновку дійшов Кім Голмберг (Holmberg), науковий співробітник Університету Турку у Фінляндії, проаналізувавши 4 мільйони "altmetric- подій". Дослідник зазначив, що те ж саме стосується Facebook, хоча меншою міроою. Разом з тим, у цитуваннях на на Mendeley  та у Вікіпедії все ще переважають статті з журналів платного доступу. Джерело

пʼятниця, 25 вересня 2015 р.

Перевір, подумай, завантажуй

Подумай, перевір, тоді завантажуй - #thinkchecksubmit  

Як обрати "правильний " журнал для поширення результатів власного дослідження?
Як не втрапити на шахраїв, які лише збирають кошти, обіцяючи скопусівський etc. рай? Як перевірити авторитет журналу?
#pubmet2015 презентує новий сервіс для дослідників, які прагнуть відіслати статті у незнайомі журнали.  Перш, ніж зважитися на завантаження статті до незнайомого журналу, пропонується відповісти позитивно, як мінімум на такі запитання (перепрошую, переклад досить вільний + дещо додаю від себе):

  • Чи Ви чи хтось з Ваших колег знають цей журнал? Чи читали Ви хоч одну статтю з цього журналу? Чи рекомендував якусь статтю з цього журналу Ваш колега?
  • Чи виглядає професійним веб-сайт-журналу?
  • Чи досить легко знайти останнє число журналу?
  • Чи вказані контакти видавця на сайті журналу, і чи вони достовірні(хоча б виглядають достовірно)? Чи є крім е-пошти, також телефон? поштова адреса?
  • Чи назва видавця відображена в назві домену журналу?
  • Чи цей видавець також продукує інші журнали, відомі Вам чи Вашим колегам?
  • Чи журнал оголошує про перед- чи пост-публікаційну рецензію (peer review)?
  • Чи статті цього журналу індексуються відомими Вам сервісами? 
  • Чи прозоро й чітко вказано про сплату за публікацію (якщо така є)? І якщо є то чи вказано, за що саме сплачуються кошти?
    Чи є авторитетною редколегія? Чи Ви знаєте цих вчених? Читали їхні публікації? Чи вказують вони про участь в редколегії цього журналу на власних вебсайтах? 
  • Чи видавець підтримує якусь ініціативу, наприклад, чи належить до Committee on Publication Ethics (COPE)? 
  • Чи журнал відкритого доступу? Чи зареєстрований від у Directory of Open Access Journals (DOAJ)?
    Якщо журнал відкритого доступу, чи видавець належить до Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA)? Чи якоїсь іншої Асоціації? 
 У нас нині теж з'явиться купа пропозицій, фірм і фірмочок, тож будьте обережні! Перевіряйте, думайте, радьтеся!

субота, 12 вересня 2015 р.

Вінтажна інфографіка

Нині інфографіку не створює хіба лінивий. Все частіше трапляється цікава і від бібліотек, і у колег, і у нас
Гадаєте, винайшли ровер? А от і нині, гляньте, як це було ще у 30-х роках, щоправда за океаном: 
 
Просто, ясно, доступно. 
Більше тут.






Офф-топ: за Совітів щось на зразок було у вигляді мотиваторів плакатів 

 
 

четвер, 27 серпня 2015 р.

Чим коротше, тим краще!

"Будьмо стислими. Світ перенаселений словами." 
(Станіслав Єжи Лец)

Вчені Adrian Letchford, Helen Susannah Moat таTobias Preis з University of Warwick (Сполучене Королівство) проаналізували 140 000 наукових статей, що були опубліковані з 2007 до 2013 р. та мали високі показники цитування в Scopus. 
Вердикт: чим коротший заголовок статті - тим вище цитування!
Пояснюють це трьома факторами: по-перше, рейтингові журнали з високим імпакт-фактором обмежують довжину заголовку. По-друге, для справжніх наукових відкриттів не потрібна довга назва (на відміну від тих, що лише доповнюють вже вивчені галузі знань). Ну, і рівень сприйняття коротких заголовків - значно вищий. 
Четвертий- а може ліньки вставляти довгі посилання? 
Про дослідження та його методику читайте тут.
Трохи по темі ще - тут
Будьте стислими і буде вам щастя цитування! 

середа, 26 серпня 2015 р.

Європейські газети - у вільному доступі.

Europeana Newspapers project  звітується: позаду 38 місяців натхненної роботи, і до однієї з найбільших цифрових бібліотек світу додано:
–  понад 20 мільйонів сторінок газет! Дивіться відразу на  Europeana
– Майже 12 мільйонів сторінок також шукаються через The European Library.
 Подібні проекти були виконані раніше лише в Chronicling America, чи Australian Trove
Проект також створив стандарти та кращі практики у галузі оцифровки газетних колекцій, а також - не менш важливо! - використав можливості застосунків програмного забезпечення з відкритим кодом  (які саме можна переглянути на project website and also at GitHub.Спеціальний звіт проекту доступний за посиланням Final Report.

четвер, 13 серпня 2015 р.

Ворог атакує книжками



«Люди должны знать, сколь хорошо я ими правлю. А как они смогут узнать это, если мы им не расскажем?"— Герцог Лето Атрейдес, «Дюна» Фр.Герберта

Розмах та засоби пропаганди сусідньої північної країни-агресора вражають, не гребують росіяни використовувати і геть "заборонені" прийоми. Ну от як вам таке: видавництво АЛГОРИТМ не довго думаючи, випустило серію книжок про вождя (Серия: Путинская Россия) під ... прізвищами відомих політиків, політологів чи журналістів. Один з таких "авторів"- Люк Хардинг кілька днів тому зробив заяву про те , що не має ЖОДНОГО відношення до книжки «Никто, кроме Путина. Почему его признает российская „система“», яка нещодавно зявилась у світ з його прізвищем. Стало відомо, що й інші праці серії (серед яких тексти американського журналіста Майкла Бома, оглядача The Economist Едварда Лукаса, колишнього держсекретаря США Генрі Кіссенджера та ін.) також пішли в світ без узгодження з авторами, і насправді є неавторизованою компіляцією шматків їхніх текстів з різних джерел - з ганебним перекладом, вільним скороченням та вставками й повтореннями. А що, "нєт пророка в своем отечєствє"? Так ми вам його намалюємо, дивіться, росіяни, яка повага і увага до Пуйла, а сумнівні думки - випустимо, що треба - підрихтуємо, допишемо, пошлемось, зрештою , на перекладача... 
А те що автори вперше чують про ці книжки, так це - хунта винна. А хто ж?

Джерело (про скандал довкола піратської серії) - стаття в The Guardian

пʼятниця, 31 липня 2015 р.

"Ми поважаємо Вашу приватність..."

"Спрашивайте-спрашивайте, а то стоите, глазки опустили, типа за аспирином пришли"

А як працює Ваша бібліотека з інтравертами чи людьми, у яких проблеми, про які нікому... Особливо підліткам? Алкоголь, наркотики, депресія, небажана вагітність, СНІД, анорексія, проблеми зі шкірою... 
Публічна бібліотека Сакраменто (Sacramento Public Library, США) звертається до таких ось таким оголошенням. Напроти предмету проблеми - шифр, який приведе до полички з  відповідною літературою (нагадую, всі публічні - і не тільки! -бібліотеки США мають вільний доступ до фонду). 






Вибравши книжки, їх можна оформити самому через селфчек машину, уникаючи таким чином жодних контактів навіть з тьотєю-бібліотекаркою...

Поважаємо Ваші запити, зберігаємо конфіденційність. 
І ніякого паспорту для запису до бібліотеки, і ніякого "А у Вас є щось про....", і  жодного підпису на формулярі.

Джерело

вівторок, 28 липня 2015 р.

Відкритий доступ - у викритті плагіату!

Ну хто б коли, де і як  переглядав тези вітчизняних конференцій, до того ж майже недоступних в епоху паперових технологій?
АЖ ОСЬ: Віват ері Інтернету та Відкритого Доступу! 
Як тільки невтомні бібліотекарі Черкаського державного (національного) університету завантажили тези однієї конференції до репозитарію інституції (хай з таємничою назвою ЧДУ, піди здогадайся що за один:-), невтомне (на?) Гугелко Академія проіндексувало (ла?) текст, і надіслав справжньому автору повідомлення "Вас цитують". Автор би мав тішитися, аж поки не второпав, що цитований текст на 100% відтворює його статтю.  Подальшу дискусію можна спостерігати тут
Репозитарії всіх країн, об'єднуємось у боротьбі з плагіатом! 

понеділок, 27 липня 2015 р.

Про події в Україні - англійською

У Вас є запити щодо достовірних джерел про події в Україні для англомовного користувача?  Звісно, можна "погуглити", та потонути в інформаційному шумі.. 
Або - звернутися до перевірених джерел, от хоча б таких: 
1. Путівник “UCL SSEES Library Guide to Resources on Political Crisis in Ukraine” - від наших колег, бібліотекарів з COSEELIS – Council for Slavonic and East European Library and Information Services .  Наразі путівник містить офіційні урядові документи та джерела від міжнародних організацій (NATO, Council of the European Union, OSCE, ICRC), з листопада 2013 до вересня 2014 (Мінськ-1), очікується невдовзі поповнення до подій лютого 2015 (Мінськ-2).Інформація розташована в хронології (день за днем), або пошук за подіями.
2.   EuroMaidan Newsletter - вд Громадського сектору Євромайдану, розпочав виходити ще наприкінці 2013, нині в доступі вже 85 число від 20 липня ц.р.   
3. Сайт StopFake (від КМШЖ, ведеться англ. та рос.мовами)  покликаний розвінчувати недостовірну інформацію про події в Україні.  

Використовуйте, поширюйте, інформуйте!  

пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Кому потрібні науковці?

Невже все так печально? 
"Внутри системы нет ни малейших стимулов выкладываться в научном процессе – ведь от количества твоих импакт-факторных публикаций – не изменится величина твоего оклада, ни ускорится карьерный рост, не возрастет социальный статус. Это не гарантирует тебе получение государственного финансирования. Ну, даже чёрт с ним, с госфинансированием «хозтем», но безнадегу вселяет слабость «сайнс комъюнити» кооперироваться вокруг реальных смыслов современного научного мейнстрима".
Джерело 

неділя, 12 липня 2015 р.

Нью-Йоркська цифрова бібліотека

Серед понад 800 тис. документів Цифрової колекції Нью-Йоркської Публічної Бібліотеки - 1,287 за пошуковим запитом "Україна".  Лінкуйте, каталогізуйте, розкажіть користувачам!

Серед останніх надходжень також: совєцькі плакати 20-х років минулого вже століття. Гляньте:



середа, 8 липня 2015 р.

Креативна Україна

Перепост, і не кажіть, що не бачили! 
"Міністерство культури оголосило пошук ініціатив щодо розвитку сучасної української культури. На офіційному сайті Міністерства культури розміщене електронне опитування «Креативна Україна». У рамках нього кожен охочий може запропонувати певний культурний захід, зміну до законодавства у сфері культури, метод оптимізації роботи закладів, підпорядкованих Міністерству культури, чи будь-яку іншу корисну суспільству ідею. Задля цього необхідно взяти участь у опитуванні, де слід заповнити коротку анкету, а у відведеному текстовому полі висловити свою ідею, вказавши її мету, строки реалізації, необхідні ресурси та спосіб оцінки її ефективності.
Опитування, що можна знайти за посиланням, триватиме до 1 серпня цього року. Після цього Міністерство культури опрацює отримані варіанти та обере десять найпопулярніших та найбільш реалістичних для втілення пропозицій. Виокремлені ініціативи будуть оприлюднені  для голосування громадськості у вигляді електронної форми. Голосування триватиме до кінця серпня, оголошення результатів планується на початок вересня цього року. П`ять ідей, що отримають найбільшу підтримку громадськості, будуть реалізовані Міністерством культури разом із авторами ініціатив".

пʼятниця, 26 червня 2015 р.

Creative Commons українською

Зверніть увагу: здійснено переклад четвертої (найостаннішої) версії ліцензій Creative Commons українською мовою і тепер 6 ліцензій опубліковані на сайті Creative Commons українською:
Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторського права самим визначати засади подальшого використання їхніх творів і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторського права.
Україна стала четвертою країною, яка переклала тексти ліцензій національною мовою, після Нідерландів, Норвегії і Швеції.

Джерело

четвер, 25 червня 2015 р.

Увага: фейкові публікації

Епоха Інтернет-технологій відкрила безмежні можливості у поширенні інформації, знань, публікацій. Здається, тільки б радіти. 
Але ті ж Інтернет-технології "народили" й купу неприємних речей: фейкова наука, фейкові журнали, фейкові автори, фейкові публікації...
Кинути тінь на автора легко, реєструєшся   під його іменем, публікуєш казна-що, і пішло гуляти тенетами. А там як в анекдоті: "чи то він вкрав, чи то в нього вкрали, але щось було"...
Кому і для чого це потрібно? Навіщо???
Залишимо на розгляд психіатрам   історії.
Але це ось друга в мої науковій біографії історія, коли мені приписали КАЗНА-ЩО. 
У власному Google Scholar профілі - стаття , начебто від достойних колег, вкупі зі мною: 
 СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ КОРЕКЦІЙНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ДО ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ РОБОТИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ
Авторы:Т Ярошенко, ВГ Дригайло, ТМ Костирко, Л Костенко
Дата публикации:2013
Журнал:ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА СІРОПОЛКА
Страницы:232
Описание:У дослідженні подано опитування на предмет зацікавленості та ставлення студентів факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка до традиційних та інноваційних форм та методів роботи бібліотек університету. 
Ключові слова: традиція, інновація, бібліотека, бібліотечний фонд, комп'ютеризація.
Ясна річ, що у лінку на сам збірник статті немає, та й бути не може.... 
Про етику, мораль та елементарні норми порядності до автора "ідеї", певно, апелювати безрезультатно.  Бог Вам суддя. 
Моє звернення до авторів: перевіряйте Ваші профілі, бо ж безособовий Інтернет може проковтнути, що завгодно. А комусь це зіпсує репутацію. 
Офф-топ: тішить, що у цій "колективній псевдотворчості" маю таки справді достойні прізвища "співаторів", з якими мала б за честь попрацювати разом.  
Кому це потрібно??? 
Лишаю на кілька днів для Вашого перегляду, потім , звісно з власного профілю вилучу. Але хто цей брєд вилучить з Мережі? 

четвер, 18 червня 2015 р.

Бібліотеки, позичаємо?

Чого тільки, крім книжок, не позичають американські бібліотеки: і IPads, і ноутбуки, і роутери для WiFi (про це колись писала тут і тут).
На що завжди отримувала коментарі наших колег: панські витребеньки "де взяти гроші?".
А от таку дрібничку, як зарядний пристрій для ноута? Дивіться, як це роблять в Бібліотеці Колумбійського університету.
Скажете дорого? Неможливо?  
 

вівторок, 16 червня 2015 р.

Наукометричний футбол

"Адекватним аналогом УЄФА у сфері науки є наукометрична база даних Web of Science, яка є власністю світового медіагіганта Thompson Reuters".  І як же ми "граємо"?

Так от: "...Науковці України опублікували 6317 наукових праць (з них науковці НАНУ — майже 4300), тобто лише на 20% більше, ніж 1992 р. Темпи зростання ганебно низькі порівняно з країнами-конкурентами: тепер Україна продукує у п'ять разів (!!!) менше наукових праць, ніж Іран чи Туреччина, і майже вдвічі менше, ніж Румунія."

 На жаль, у науці значно важче зробити якісний стрибок, ніж у футболі, в якому достатньо вкласти мільярд доларів у клуб, і він уже за кілька років "гримить" в усьому світі...
Більше читайте тут

субота, 13 червня 2015 р.

І ще раз про журнали

"..з'являється дуже багато журналів  — набагато більше, ніж якісних статей, бо  публікуватися потрібно усім, а дослідження з гарними результатами трапляються рідко. Крім того, знижується якість статей. Всі знають, що потрібно написати три статті на рік, тому з однієї якісної статті продукують три не дуже якісних, або публікують приблизно одну й ту ж статтю, змінюючи назву... Для тих, хто все ж читає журнали, сам процес читання стає більш проблематичним: журналів багато, в них  складно орієнтуватися, в них публікуються в основному слабкі статті. Із статтями, певним чином, все відбувається так само, як із дисертаціями — опублікувати ретельно зібраний, але мало оригінальний текст набагато легше, ніж супер оригінальний. В історії науки ХХ століття є купа історій в стилі Джоан Роулінг: статтю, за яку можуть дати  Нобелівську премію, не приймають кілька провідних журналів — надто незвичайно, та й рецензенти не впораються. Якщо над душею ніхто не стоїть, статтю можна послати і в інші журнали, допоки її десь не зрозуміють. Але якщо  попереду захист чи просування, краще відразу взятися за простіший сюжет, щоби напевне опублікували. Журнал припиняє працювати як комунікативна система та перетворюється в джерело сигналу". 

понеділок, 8 червня 2015 р.

Редакція журналу вибачається...


Дзвін — щомісячний літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис Національної спілки письменників України. Видається у Львові.
Засновано 1940 під назвою «Література і мистецтво». Від липня 1945 до лютого 1951 виходив піж назвою «Радянський Львів» як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. 1951—1989 виходив під назвою «Жовтень». Від 1990 виходить під сучасною назвою...
І як тоді оце? 
 

четвер, 28 травня 2015 р.

Про специфіку інформаційних потреб учених НАПН України

Вчора на на засіданні спеціалізованої вченої ради  у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського доповідалось "про специфіку інформаційних потреб учених НАПН України, викладачів профільних вузів МОН України, широкого кола практиків освітянської галузі та визначено ступінь задоволення їх інформаційних потреб у бібліографічній інформації"!  От такої! А також "з’ясовано основні недоліки галузевої системи бібліографічних ресурсів, розроблено науково-методичні та науково-організаційні основи формування системи вторинних галузевих інформаційних документів на базі освітянських бібліотек педагогічної галузі".
Сподіваємось, що це все не лише стане у нагоді здобувачеві-та (чи) керівникові. чи вкладеться в поличку - галочки відповідних наукових студій стане у пригоді при розробці конкретних ефективних кроків у розбудові освітянських бібліотек. 
Офф-топ: як би глянути на текст самої дисертації? Чи це держтаємниця? Ну, хоча б про недоліки...

субота, 23 травня 2015 р.

Дисертація від Барсика

"Маркетингове" дослідження затіяв колега, ще раз порушуючи питання незаконного продажу дисертацій українських дослідників. Під вигаданим іменем він звернувся до продавця дисертацій: «Я хочу заказать порядка 8 диссертаций, но меня интересует прежде всего, во-первых конфиденциальность заказа, то есть я не хочу что бы вы или кто-то другой знали мое имя; во-вторых я хочу знать покупаемые мною диссертации оригинальные или распознанные, в-третьих могу ли я получить скидку за покупку 8 работ и в-четвертых знаете ли вы как обойти систему проверки на плагиат разумеется за отдельную плату?».

 Відповідь:  
«Здравствуйте. 1. делаете заказ Можете указать "Барсик". и тел. для связи можете дать Вашего знакомого, или купить стартовый пакет, за 10 грн., указать этот телефон, купить диссертации, получить их и выбросить стартовый пакет. 2. выбираете форму оплаты вебмани. там не нужно при оплате ни Вашего имени ни телефона. 3. БУДУТ ОРИГИНАЛЫ ПЛЮС РАСПОЗНАННЫЕ КАК ДУБЛЬ. 4. сКИДКИ: ЗДЕСЬ: http://dissertation.com.ua/discount 5. АНТИПЛАГИАТ. ПО СОБСТВЕННОМУ ОПЫТУ: ЛУЧШЕ ПРОВЕРИТЬ ЗА 2-3 ТЫС. НА АНТИПЛАГИАТ И УБРАТЬ ЕГО ИЗ РАБОТЫ. ИЛИ ПОХОЖЫЕ СИМВОЛЫ ЗАМЕНИТЬ НА АНГЛИЙСКИЕ: УКРАИНСКОЕ "о" НА АНГЛИЙСКОЕ "o", УКРАИНСКОЕ "і" НА АНГЛИЙСКОЕ АЙ "i" И Т.Д. нО ЭТО НЕ 100 % ПОМОЖЕТ.»

От таке сумне дослідження і безрезультатне допоки намагання отримати відповіді від директора УкрІНТЕІ :  дізнатись яким чином наші роботи опинилась у крамниці dissertation.com.ua
Колеги, боротися з такими крамницями та продавцями  найкраще усунувши причину попиту.  ВІДКРИТИЙ ДОСТУП - наша відповідь! Розмістіть свою дисертацію у репозитарії (Вашого університету, чи будь-якому тематичному чи  ZENODO)  
  І тоді цей нечесний бізнес торгівлі вкраденою інтелектуальною власністю ПРИПИНИТЬСЯ, а ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВАШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЗНАЄТЬСЯ СВІТ!

субота, 16 травня 2015 р.

Бібліотекарі, готові?


 2021 рік: "Паперові книжки стануть раритетом. Основним засобом для перегляду текстів стануть тонкі легкі портативні дисплеї з високим розрішенням" 

Лишилось лише 6 років? Готові? 
 
Про це і не тільки  в прогнозі Ray Kurzweil

середа, 6 травня 2015 р.

Гаазька Декларація з досліджень знання в цифрову епоху

Гаазька Декларація з досліджень знання в цифрову епоху  (The Hague Declaration on Knowledge Discovery in the Digital Age) була щойно прийнята в Європі. 
Начебто нічого нового, але ще раз про зростання даних в цифрову епоху, підвищення ефективності наукових досліджень, стимулювання інновацій та підвищення впливу відкритої науки, створення інструментів  для цього і не тільки. 
Погоджуєтесь? 
Палко підтримуєте? 
Бодай додайте свій (чи своєї організації) підпис. 

неділя, 26 квітня 2015 р.

Не цитуванням єдиним...


Потішив нині наш бібліотечний Мойсей заповідями наукометричними. Не втримаюсь, цитую Декалог Українського Наукометриста:
  • Нехай не буде в тебе інших авторитетних наукометричних баз, крім WoS CC та Scopus;
  • Не сотвори собі кумира ні з індексу Гірша, ні з імпакт-фактора, не вклоняйся їм і не служи їм;
  • Не апелюй до наукометричних баз надаремно;
  • Пам’ятай слідкувати за оновленнями Journal Citation Reports;
  • Цитуй попередників своїх, бо ти лише карлик, що стоїть на плечах у титанів;
  • Не цитуй понад потребу самого себе;
  • Не цитуй понад потребу начальника свого;
  • Не кради;
  • Не обмінюйся цитуваннями;
  • Не жадай кількості цитувань ближнього свого".
А в долі жарту завжди є лише доля жарту, пам'ятаєте?
Але - ще трохи про Scopus. Про нього нині багато говорять. І до діла, і поза ним. Рідше з розумінням, часто аби поговорити про наукометричні бази, до яких вимагається потрапити, бо ж публікації "у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та (або) Scopus" - вже вимога. Ним лякають і захоплюються, його критикують і захланно жадають, формула "скажи ректору чарівне слово "Скопус"- і-буде-тобі-щастя", знаю, знаю! використовується колегами. І скільки не розповідай про журнали, все ще звучить питання від аспірантів "Интересует такой вопрос где сейчас проще по процедуре и дешевле всего опубликоваться в наукометрических базах данных". 
Що ж, повернемось трохи до реалій? Справді, Scopus - найбільша в світі політематична реферативно-бібліографічна та наукометрична (бібліометрична) база даних. В ній індексуються біля 22 000 періодичних видань від 5 000 видавництв з усього світу. Крім журналів, Scopus індексує матеріали конференцій, патенти, книжкові серії та окремі монографії чи інші видання. Змістовний опис контенту регулярно оновлюється та публікується на сайті кампанії. Оце наче більш-менш всі знають, і хоча б раз бачили ці таблички з індексами, про які впевнено звітуємось ... Мої спроби зібрати статистику серед університетів України, які передплачують Scopus - виявились невдалими. А, підозрюю, таких трохи є після певного тиску... Що з ними? Як використовують? Чи допомогло у просуванні публікаційної активності? Які інші впливи? А хоча б таку простеньку табличку щодо використання (як, наприклад, використання Скопус в університетах Росії) - нам не побачити ніколи?.
Але нині питання іншого порядку.
Колеги, Scopus, як відомо, також пропонує Research Performance Measurement (RPM) — засоби контролю ефективності досліджень, які допомагають оцінювати авторів, напрямки досліджень та власне журнали.Чи хтось використовує? Як і яка оцінка, якщо не секрет?
Scopus надає інші розвинені сервіси аналізу публікаційної активності та наукового цитування для окремих авторів та організацій. Функція Analytics дозволяє порівнвати журнали за різними бібліометричними показниками, н-д, SNIP и SJR. Чи хтось це використовує?
Незабаром часи, коли дані Scopus як показники ефективності НДР університетів впевнено потраплять в критерії до дослідницьких університетів. Ми готові?