субота, 7 січня 2017 р.

Прикрасимо бібліотеки?

Всіх з новорічними святами! Побажання всіляких гараздів у новому році, нових книжок, вдячних читачів, доброзичливих колег, і звісно ж підвищення зарплат:-)
І раптом в бюджеті - 2017 у Вас заплановано ремонт (а, можливо, хтось думає над проектом нової будівлі!) -    в новорічну стрічку вам ідеї по зовнішньому оформленню бібліотек.










неділя, 18 грудня 2016 р.

Про МОН, Clarivate Analytics та журнали від А до Є

Якщо Ви раптом пропустили вікопомну подію: вперше в Україні! Міністерство освіти і науки спільно з компанією «Clarivate Analytics» (колишній підрозділ з наукової власності та науки «Thomson Reuters») та Національною академією наук відзначили нагородами «Лідер науки України 2016. Web of Science award» найвпливовіших вчених, наукові журнали та організації України. У 7 номінаціях премії удостоїли 34 лауреатів, які працюють на високому рівні й гідно представляють українську науку в світі.
Детальніше тут  
Могилянська бібліотекарка несподівано теж отримала винагороду: за значні успіхи в галузі суспільних наук, зокрема,  за багатолітню працю на ниві бібліотечно-інформаційних студій, поширення ідей наукової комунікації та доступу до наукової інформації etc.  I do my best!

Серед "несподіванок" урочистостей: він у смокінгу вона у вечірній сукні    очільник МОН, що відповідає за мурзілки журнали університетів каже: ось-ось, і буде вам всім реформа. Хтось знає більше? Переліки фахових скасують? університетам їх не зараховуватимуть? і навіть ті, що подолали "тяжку путь" до Копєрнікуса?:-)  

Зазирнемо в конкурсні справи. Оскільки, МОН підтримав цього року бюджетне фінансування  на 1 млн. грн. (sic!) наукового дослідження "Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень"від Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, очевидно вже є результат. 
Дуже хотілось би їх почути? де прочитати?  перш ніж впроваджувати....
Наразі, відомі такі критерії, запропоновані проф. Р. Влохом: 

"Професор Р.О.Влох виділяє сім категорій періодичних наукових видань. 

  • Категорія «А» – вітчизняні й зарубіжні журнали із визначеним імпакт-фактором. 
  • Категорія «Б» – вітчизняні й зарубіжні журнали, занесені до переліку “Masters journal list” американського інституту наукової інформатики Томсона – ISI. 
  • Категорія «В» – журнали, які перекладають і перевидають закордонні видавництва, але вони не мають встановленого імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. Купівля видання тим чи іншим авторитетним закордонним видавництвом, крім того, свідчить про комерційну та читацьку зацікавленість, сприяє також обробці цих видань ISI. 
  • Категорія «Г» – журнали, які видаються в Україні англійською мовою без імпакт-фактора і не внесені до “Masters journal list”. 
  • Категорія «Д» – журнали, збірники і вісники, які видаються в Україні українською або російською мовами і мають сумарний показник 20 ≤ N < 50. 6 Ці видання не мають визначеного імпакт-фактора і не внесені до бази даних ISI. 
  • Категорія «Е» – видання із низьким показником (N < 20). 
  • Категорія «Є» – видання із сумарним нульовим показником.  
А тим часом, "Українські наукові журнали" - волонтерський проект групи ентузіастів - готовий до рейтингування за міжнародними критеріями. Але нема кому... 
Можливо, хтось мріє долучитися? 

 





  
   

середа, 2 листопада 2016 р.

Букомати чи бібліотеки?

На Контрактовій площі, зовсім поруч до Могилянки з'явився ... букомат.
Цікаво.
Незвично?
Звісно, довкола всіх університетів світу купа книгарень, от і букомат як різновид - логічно.
Але ж, так і проситься поруч QR-код з лінками на сайти найближчих бібліотек на Подолі (і не тільки!) : "У нас є ці книжки: безкоштовно!" (якщо ці книжки справді там є:-(

вівторок, 25 жовтня 2016 р.

Чим багатша країна...

"Теперь можно было считать доказанным, что ежели человека не кормить, не поить и не лечить, то он, эта, будет, значить, несчастлив и даже, может, помрет..." (Бр.Стругацькі. Понеділок починається в суботу")

Вибачайте за повний копіпаст, та ще й чужинською мовою, але часу нема, а тра: a. вузлик до звіту МОН собі на пам'ять b. вам до обговорення: 

"Логично предположить, что чем лучше обеспечен ученый в материальном плане, тем больше он новых знаний может дать человечеству. Следовательно, количество статей, выдаваемое в год учеными страны будет пропорционально также и среднему благосостоянию отдельного человека (в т.ч. ученого) — ВВП (валовому внутреннему продукту) на душу населения. Итак, комбинируя эти два фактора получаем:

Число статей = а * Население * ВВП_на_душу_населения = a * ВВП

Здесь а — это коэффициент, который в идеальном случае одинаков для всех стран. Как видно, при таком простом подходе число населения не играет роли, важен лишь ВВП страны. Научная продуктивность в этом случае должна оцениваться как отношение числа статей ученых конкретной страны к ВВП этой страны. Грубо говоря, если у одной страны ВВП в два раза больше, чем у другой, то и научных статей эта первая страна должна генерировать тоже в два раза больше."

і далі: "научная продуктивность Украины соответствует ее ВВП"
А що ми очікували? як годують...
Брєд - не брєд, розберемось?

Джерело  

вівторок, 11 жовтня 2016 р.

Від Зенодоту до ZENODO

Бібліотекарі, поширте цю інформацію для науковців Вашого університету, інституту, регіону! 

Зенодот (Zenodotus) - перший бібліотекар знаменитої Library of Alexandria, і батько recorded use of metadata першої бібліотечної систематизації (книжки за предметами в різних кімнатах, всередині кожної кімнати - за абеткою, майже ніц не змінилось, га?:-)
Але не про це нині:
Саме в його честь назвали європейський репозитарій для самоархівування науковцями Європи їхніх публікацій - ZENODO.
Фінансується Європейською Комісією, підтримує CERN.
Реєструйтесь, завантажуйте (всі галузі знань, до 50GB), отримуйте DOI для своєї праці (якщо ще не має), ліцензуйте, спілкуйтесь з колегами, будуйте кооперацію, будуйте "власний репозитарій" і ще багато чого.
Поширюйте свої дослідження для глобальної академії!
Для тих, хто прагне отримувати гранти Європейського Союзу - розміщення тут (та (або) в будь-якому репозитарії відкритого доступу) - обов'язкове.

неділя, 4 вересня 2016 р.

Колекція фоноваликів Філарета Колесси


У 2013 році в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України було виконано оцифрування фонографічних воскових валиків академіка Філарета Колесси, на які протягом 1904–1912 років було записано думи, народні пісні, інструментальна музика та низка інших творів кобзарів та лірників.
Фонографічні циліндри — перші в історії носії, які уможливили збереження та відтворення зафіксованої на них звукової інформації. У порівнянні із сучасною звукозаписувальною технікою такий запис давав значно нижчу якість звуку, оскільки спосіб фіксації був повністю акустичним: виконавець співав у рупор, сполучений з спеціальною мембраною та голкою, що наносила коливання у вигляді канавки на восковий циліндр.
Проект реалізовано завдяки фінансовому ґранту від Фонду Вікімедіа.

четвер, 18 серпня 2016 р.

"ЧТО лежит в этих библиотеках"

Точка зору: "...Библиотечное сообщество сопротивляется возможности списать ликвидные фонды и даже возможности их учитывать. Мы единственная страна, где нет электронного каталога библиотек всей станы. Вы же понимаете - как только выяснится, ЧТО лежит в этих библиотеках, начнутся скандалы. Окажется, что часть фондов разворована, часть подлежит законной декоммунизации и должна быть списана, остальное либо физически устарело, либо никогда не запрашивалось. Когда мы поймем, что количество книг в этих библиотеках уменьшилось в разы, напросится логический вывод, что большую часть библиотек пора закрыть"


Підтримую. 
Бібліотеки, які не здатні змінитися мають бути зачинені.